Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Карпенко Олександр Юхимович | |
|---|---|
| Народився | 15 квітня 1921 с. Слобода |
| Помер | 14 квітня 2013 (91 рік) м. Івано-Франківськ |
| Країна | |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | КНУ |
| Галузь | історія України |
| Заклад | Прикарпатський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор наук |
| Науковий керівник | Шевченко Федір Павлович |
| Відомі учні | Жерноклеєв Олег Станіславович |
| Нагороди |               |
Олекса́ндр Юхи́мович Карпе́нко (15 квітня 1921, Слобода, Чернігівщина — 14 квітня 2013, Івано-Франківськ) — український історик. Директор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Досліджував історію Галичини початку XX сторіччя, історію України та Польщі новітнього часу, проблеми міжнародних відносин. Зробив великий внесок у дослідження Української революції 1917—1923 років. Доктор історичних наук (1968), професор (1980).
Життєпис
Карпенко Олександр Юхимович народився 15 квітня 1921 у селі Слобода Чернігівської області, в селянській родині козацького походження. У 1938 році по завершенні шкільної освіти зарахований до Чернігівського вчительського інституту на історичний факультет. Згодом почав працювати вчителем історії у сільській школі, а інститут закінчив екстерном у червні 1940 року. У жовтні 1940 року був призваний на дійсну військову службу до лав Червоної армії, служив у 7-му зенітно-кулеметному полку. Під час Німецько-радянської війни брав участь у захисті західних кордонів УРСР в районі Самбір — Стрий, в обороні Києва та Харкова, в Сталінградській битві 1942—1943. Під час Сталінградської битви, у 1942 році був важко поранений. Після тривалого лікування закінчив Сталінградське артилерійське училище. Війну закінчив командиром артилерійської батареї гвардійського полку, в лютому 1946 року демобілізований. Нагороджений бойовими орденами і медалями.
У 1947 році закінчив Київський педагогічний інститут. У 1947–1948 рр. — слухач відділення міжнародних відносин при Республіканській партійній школі. Протягом 1948–1949 рр. — викладач Київського педагогічного інституту іноземних мов. У 1949–1952 роках — завідувач відділу фондів та обслуговування читачів Львівської наукової бібліотеки АН УРСР. У 1952–1953 — учений секретар, у 1953–1960 роках — старший науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР (нині Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України).
У 1953 році в Інституті історії АН УРСР захистив кандидатську дисертацію на тему: «Селянські повстання у Львівському воєводстві у 1932—1933 роках» (науковий керівник — Ф. Шевченко). 25 квітня 1958 p на Вченій раді Інституту історії АН УССР була піддана критиці стаття Карпенко О. Ю. «До питання про характер революційного руху в Східній Галичині в 1918 р.». І. І. Компанієць звинуватив її автора статті у «антинауковому» пов'язуванні «національно-демократичної» революції і постання ЗУНР з революційним рухом народних мас, а не з «контрреволюційними діями української буржуазії», та в принижуванні «значення соціалістичної революції і створення Української Радянської держави для всього українського народу», завершивши свій виступ політичними обвинуваченнями: «Поява статті Карпенка саме в той час, коли вся наша країна святкувала 40-річчя Радянської влади, — дуже прикрий факт. Помилки Карпенка носять не лише антинауковий характер, але й політичний характер». Натомість українська еміграція критикувала Карпенка за відтінення й сприяння замовчуванню голоду 1932-1933 років в УСРР
У 1966 році у Харківському університеті захистив докторську дисертацію на тему: «Іноземна воєнна інтервенція в Україні 1918—1920 років».
Протягом 1960–1970 — доцент кафедри історії СРСР Львівського університету. У грудні 1970 р. був звільнений з роботи в університеті за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі» і влаштувався в Державний музей етнографії та художнього промислу АН УРСР на посаду старшого наукового співробітника, де працював до 1978 року.
З 1978 — професор, у 1986–1990 — завідувач кафедри історії СРСР і УРСР, у 1990–1995 — професор кафедри історії України Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника.
З 1995 по 2004 рр. — завідувач відділу регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. З 2004 року — директор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Очолював Науковий центр дослідження українського національно-визвольного руху, був членом редакційних колегій наукових видань "Вісник Прикарпатського національного університету, публікував документи з історії ЗУНР.
14 квітня 2013 року Олександр Юхимович Карпенко після тривалої хвороби помер у місті Івано-Франківську.
Вшанування
1 листопада 2019 р. в Івано-Франківську відкрито меморіальну дошку на честь професора Олександра Карпенка.
Нагороди
- За оборону Києва (1962)
- За перемогу над Німеччиною (1963)
- "20 років перемоги у Великій вітчизняній війні" (1965)
- "50 років Збройним Силам СРСР" (1968)
- "25 років перемоги у Великій вітчизняній війні" (1970)
- "30 років перемоги у Великій вітчизняній війні" (1975)
- "40 років перемоги у Великій вітчизняній війні" (1985)
- Орден "Вітчизняної війни І ступеню" (1985)
- "70 років Збройним Силам СРСР" (1988)
- Ветеран праці (1990)
- "50 років визволення України" (1994)
- "50 років перемоги у Великій вітчизняній війні" (1995)
- Захиснику Вітчизни (1999)
- Орден Богдана Хмельницького (1999)
- "60 років визволення України" (2004)
- "60 років перемоги у Великій вітчизняній війні" (2005)
Наукові праці
- Селянські повстання в Галичині в 1933 році. «Вісник АН УРСР 1953», № 9;
- Селянські повстання в Польщі в 1932—1933 рр. К., 1955;
- Встановлення Радянської влади у Східній Галичині в 1920 р. «УІЖ», 1957, № 3;
- З історії революційного руху в Західній Україні. Вісник АН УРСР, 1957, № 8;
- Проспект «Нариси історії КПЗУ». Львів, 1959; Імперіалістична інтервенція на Україні. 1918—1920. Львів, 1964;
- Міжнародний імперіалізм — організатор загарбання західноукраїнських земель. В кн.: Торжество історичної справедливості. Львів, 1968;
- До питання про утворення КПЗУ. «УІЖ», 1989, № 2;
- Листопадова 1918 р. національно-демократична революція на західноукраїнських землях. «УІЖ», 1993, № 1;
- Історія України. Програма курсу для гуманітарних спеціальностей. К., 1993;
- Статус Східної Галичини у міжнародноправових аспектах (1918—1923).
- «Вісник Прикарпатського університету. Серія: Історія» (Івано-Франківськ), 1998, вип. 1;
- Про хронологічні межі існування Західно-Української Народної Республіки. Там само. 2000, вип. 3;
- Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923: Документи і матеріали, т. 1—5, кн. 1—8. Івано-Франківськ, 2001: (Кер. роботи, укладач, відп. ред.);
Див.також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- Г. М. Совєтська забріханість [ 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Свобода. 1954. Ч. 55; 23 березня, с. 7
- Пам’ятну дошку відомому вченому Олександру Карпенку відкрили у Франківську. 0342.ua - Сайт міста Івано-Франківська (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
Джерела та література
- О. О. Ковальчук. Карпенко Олександр Юхимович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 125. — .
- О. С. Жерноклеєв. Карпенко Олександр Юхимович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Він повертав українській історії її справжнє обличчя
Посилання
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Karpenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Karpenko Oleksandr portret Karpenko Oleksandr YuhimovichNarodivsya15 kvitnya 1921 1921 04 15 s SlobodaPomer14 kvitnya 2013 2013 04 14 91 rik m Ivano FrankivskKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materKNUGaluzistoriya UkrayiniZakladPrikarpatskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinDoktor naukNaukovij kerivnikShevchenko Fedir PavlovichVidomi uchniZhernokleyev Oleg StanislavovichNagorodiMedal Za oboronu Kiyeva Yuvilejna medal 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Yuvilejna medal 65 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Yuvilejna medal 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Medal Veteran praci Oleksa ndr Yuhi movich Karpe nko 15 kvitnya 1921 Sloboda Chernigivshina 14 kvitnya 2013 Ivano Frankivsk ukrayinskij istorik Direktor Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im V Stefanika ta Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini Doslidzhuvav istoriyu Galichini pochatku XX storichchya istoriyu Ukrayini ta Polshi novitnogo chasu problemi mizhnarodnih vidnosin Zrobiv velikij vnesok u doslidzhennya Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1923 rokiv Doktor istorichnih nauk 1968 profesor 1980 ZhittyepisKarpenko Oleksandr Yuhimovich narodivsya 15 kvitnya 1921 u seli Sloboda Chernigivskoyi oblasti v selyanskij rodini kozackogo pohodzhennya U 1938 roci po zavershenni shkilnoyi osviti zarahovanij do Chernigivskogo vchitelskogo institutu na istorichnij fakultet Zgodom pochav pracyuvati vchitelem istoriyi u silskij shkoli a institut zakinchiv eksternom u chervni 1940 roku U zhovtni 1940 roku buv prizvanij na dijsnu vijskovu sluzhbu do lav Chervonoyi armiyi sluzhiv u 7 mu zenitno kulemetnomu polku Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni brav uchast u zahisti zahidnih kordoniv URSR v rajoni Sambir Strij v oboroni Kiyeva ta Harkova v Stalingradskij bitvi 1942 1943 Pid chas Stalingradskoyi bitvi u 1942 roci buv vazhko poranenij Pislya trivalogo likuvannya zakinchiv Stalingradske artilerijske uchilishe Vijnu zakinchiv komandirom artilerijskoyi batareyi gvardijskogo polku v lyutomu 1946 roku demobilizovanij Nagorodzhenij bojovimi ordenami i medalyami U 1947 roci zakinchiv Kiyivskij pedagogichnij institut U 1947 1948 rr sluhach viddilennya mizhnarodnih vidnosin pri Respublikanskij partijnij shkoli Protyagom 1948 1949 rr vikladach Kiyivskogo pedagogichnogo institutu inozemnih mov U 1949 1952 rokah zaviduvach viddilu fondiv ta obslugovuvannya chitachiv Lvivskoyi naukovoyi biblioteki AN URSR U 1952 1953 uchenij sekretar u 1953 1960 rokah starshij naukovij spivrobitnik Institutu suspilnih nauk AN URSR nini Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini U 1953 roci v Instituti istoriyi AN URSR zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Selyanski povstannya u Lvivskomu voyevodstvi u 1932 1933 rokah naukovij kerivnik F Shevchenko 25 kvitnya 1958 p na Vchenij radi Institutu istoriyi AN USSR bula piddana kritici stattya Karpenko O Yu Do pitannya pro harakter revolyucijnogo ruhu v Shidnij Galichini v 1918 r I I Kompaniyec zvinuvativ yiyi avtora statti u antinaukovomu pov yazuvanni nacionalno demokratichnoyi revolyuciyi i postannya ZUNR z revolyucijnim ruhom narodnih mas a ne z kontrrevolyucijnimi diyami ukrayinskoyi burzhuaziyi ta v prinizhuvanni znachennya socialistichnoyi revolyuciyi i stvorennya Ukrayinskoyi Radyanskoyi derzhavi dlya vsogo ukrayinskogo narodu zavershivshi svij vistup politichnimi obvinuvachennyami Poyava statti Karpenka same v toj chas koli vsya nasha krayina svyatkuvala 40 richchya Radyanskoyi vladi duzhe prikrij fakt Pomilki Karpenka nosyat ne lishe antinaukovij harakter ale j politichnij harakter Natomist ukrayinska emigraciya kritikuvala Karpenka za vidtinennya j spriyannya zamovchuvannyu golodu 1932 1933 rokiv v USRR U 1966 roci u Harkivskomu universiteti zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Inozemna voyenna intervenciya v Ukrayini 1918 1920 rokiv Protyagom 1960 1970 docent kafedri istoriyi SRSR Lvivskogo universitetu U grudni 1970 r buv zvilnenij z roboti v universiteti za zvinuvachennyam v ukrayinskomu burzhuaznomu nacionalizmi i vlashtuvavsya v Derzhavnij muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu AN URSR na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika de pracyuvav do 1978 roku Z 1978 profesor u 1986 1990 zaviduvach kafedri istoriyi SRSR i URSR u 1990 1995 profesor kafedri istoriyi Ukrayini Ivano Frankivskogo pedagogichnogo institutu im V Stefanika Z 1995 po 2004 rr zaviduvach viddilu regionalnih problem Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen NAN Ukrayini ta Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni V Stefanika Z 2004 roku direktor Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu im V Stefanika ta Institutu politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa NAN Ukrayini Ocholyuvav Naukovij centr doslidzhennya ukrayinskogo nacionalno vizvolnogo ruhu buv chlenom redakcijnih kolegij naukovih vidan Visnik Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu publikuvav dokumenti z istoriyi ZUNR 14 kvitnya 2013 roku Oleksandr Yuhimovich Karpenko pislya trivaloyi hvorobi pomer u misti Ivano Frankivsku Vshanuvannya1 listopada 2019 r v Ivano Frankivsku vidkrito memorialnu doshku na chest profesora Oleksandra Karpenka NagorodiZa oboronu Kiyeva 1962 Za peremogu nad Nimechchinoyu 1963 20 rokiv peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1965 50 rokiv Zbrojnim Silam SRSR 1968 25 rokiv peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1970 30 rokiv peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1975 40 rokiv peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenyu 1985 70 rokiv Zbrojnim Silam SRSR 1988 Veteran praci 1990 50 rokiv vizvolennya Ukrayini 1994 50 rokiv peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1995 Zahisniku Vitchizni 1999 Orden Bogdana Hmelnickogo 1999 60 rokiv vizvolennya Ukrayini 2004 60 rokiv peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 2005 Naukovi praciSelyanski povstannya v Galichini v 1933 roci Visnik AN URSR 1953 9 Selyanski povstannya v Polshi v 1932 1933 rr K 1955 Vstanovlennya Radyanskoyi vladi u Shidnij Galichini v 1920 r UIZh 1957 3 Z istoriyi revolyucijnogo ruhu v Zahidnij Ukrayini Visnik AN URSR 1957 8 Prospekt Narisi istoriyi KPZU Lviv 1959 Imperialistichna intervenciya na Ukrayini 1918 1920 Lviv 1964 Mizhnarodnij imperializm organizator zagarbannya zahidnoukrayinskih zemel V kn Torzhestvo istorichnoyi spravedlivosti Lviv 1968 Do pitannya pro utvorennya KPZU UIZh 1989 2 Listopadova 1918 r nacionalno demokratichna revolyuciya na zahidnoukrayinskih zemlyah UIZh 1993 1 Istoriya Ukrayini Programa kursu dlya gumanitarnih specialnostej K 1993 Status Shidnoyi Galichini u mizhnarodnopravovih aspektah 1918 1923 Visnik Prikarpatskogo universitetu Seriya Istoriya Ivano Frankivsk 1998 vip 1 Pro hronologichni mezhi isnuvannya Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tam samo 2000 vip 3 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Dokumenti i materiali t 1 5 kn 1 8 Ivano Frankivsk 2001 Ker roboti ukladach vidp red Div takozhSpisok profesoriv istorikiv PNU imeni V StefanikaPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2019 Procitovano 26 lyutogo 2019 G M Sovyetska zabrihanist 27 serpnya 2021 u Wayback Machine Svoboda 1954 Ch 55 23 bereznya s 7 Pam yatnu doshku vidomomu vchenomu Oleksandru Karpenku vidkrili u Frankivsku 0342 ua Sajt mista Ivano Frankivska ukr Procitovano 16 bereznya 2023 Dzherela ta literaturaO O Kovalchuk Karpenko Oleksandr Yuhimovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 125 ISBN 978 966 00 0692 8 O S Zhernokleyev Karpenko Oleksandr Yuhimovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Vin povertav ukrayinskij istoriyi yiyi spravzhnye oblichchyaPosilannyaCe nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi