Кароль Кіселька (пол. Karol Kisielka; 1830—1893) — польський підприємець, меценат і громадсько-політичний діяч Львова. Власник бровару та гідропатичного лікувального закладу у Львові на Підзамчі.
Кароль Кіселька | |
---|---|
Народився | 1830[1] |
Помер | 1893[1] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
Поховання | Личаківський цвинтар[2] |
Національність | поляки[1] |
Діяльність | підприємець, меценат |
|
Підприємництво й санаторій
Походив з родини броварів, яка оселилася у Львові наприкінці XVIII ст. Від середини XIX ст. брав участь у діяльності міської адміністрації Львова: 1848—1861 був членом першого міського виділу, обраного після «Весни народів», належав до секції безпеки (1848—1849). Повторно обраний 1861 року, працював у виділі у періоди 1861—1866 та 1866—1870. Брав активну участь у роботі міської ради Львова періоду міського самоврядування: 1874—1876 працював у II секції (фондів і маєткових справ громади, а також торгівлі та промисловості); 1877—1879 (II секція); 1880—1882 — у І секції (справи духовності та доброчинності); 1883—1885; 1886—1888 — у IV секції (справ безпеки, порядку, здоров'я, політичних і військових справ); 1889—1892.
У середині 1880-х Кіселька заснував заклад «Кісельки» — дієтичний санаторій і фізіотерапевтичний заклад, що розташувався в місцевості Папарівка. Заклад був розташований біля броварні «Кісельки», яка діяла там від кінця XVIII ст. Броварню було побудовано біля ставу, поряд існував так званий «Сад здоров'я». Від середини XIX ст. для дешевих купалень («народних ванн») підприємці використовували гарячу воду, що утворювалася внаслідок варіння пива та горілки.
За припущеннями дослідників, до ідеї створити лікувально-оздоровчий заклад Кісельку міг схилити його колега у магістраті Едвард Стройновський, лікар і засновник львівської станції швидкої допомоги та майбутній зять підприємця. Для потреб санаторію в парку біля підніжжя Високого Замку було збудовано два 2-поверхові будинки, які разом мали 36 кімнат. Щорічно заклад обслуговував 120—150 хворих.
Меценатство й доброчинність
Для учнів міської народної школи св. Мартина (на вул. святої Кінґи) заснував стипендійний фонд Кароля Кісельки. 1876 року пожертвував 2000 золотих ринських, на відсотки від яких мали спорудити новий шкільний будинок у парохії св. Мартина на Жовківському передмісті та навчати там дітей бідних мешканців передмістя. 1881 року фундатор додав до цієї суми ще 400 золотих ринських. Кіселька особисто вручав стипендії, після його смерті цей обов'язок взяла на себе міська рада. 1880 року меценат заснував фундацію на 2 тис. золотих ринських (згодом збільшену ще на 400 з. р.) для учениць школи ім. Св. Мартина.
Пожертвував 5000 золотих на потреби шпиталю для калік Св. Лазаря. Помер у Львові, похований на 2 полі Личаківського цвинтаря в родинній каплиці, збудованій за проєктом архітектора Філіпа Покутинського.
Примітки
- Енциклопедія Львова
- Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 104.
Джерела
- Кіселька Кароль // Енциклопедія Львова. Т. З / За ред. А. Козицького. — Львів: Літопис, 2010. — С. 222–223.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karol Kiselka pol Karol Kisielka 1830 1893 polskij pidpriyemec mecenat i gromadsko politichnij diyach Lvova Vlasnik brovaru ta gidropatichnogo likuvalnogo zakladu u Lvovi na Pidzamchi Karol KiselkaNarodivsya1830 1 Pomer1893 1 Lviv Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 PohovannyaLichakivskij cvintar 2 Nacionalnistpolyaki 1 Diyalnistpidpriyemec mecenat Mediafajli u VikishovishiPidpriyemnictvo j sanatorijPohodiv z rodini brovariv yaka oselilasya u Lvovi naprikinci XVIII st Vid seredini XIX st brav uchast u diyalnosti miskoyi administraciyi Lvova 1848 1861 buv chlenom pershogo miskogo vidilu obranogo pislya Vesni narodiv nalezhav do sekciyi bezpeki 1848 1849 Povtorno obranij 1861 roku pracyuvav u vidili u periodi 1861 1866 ta 1866 1870 Brav aktivnu uchast u roboti miskoyi radi Lvova periodu miskogo samovryaduvannya 1874 1876 pracyuvav u II sekciyi fondiv i mayetkovih sprav gromadi a takozh torgivli ta promislovosti 1877 1879 II sekciya 1880 1882 u I sekciyi spravi duhovnosti ta dobrochinnosti 1883 1885 1886 1888 u IV sekciyi sprav bezpeki poryadku zdorov ya politichnih i vijskovih sprav 1889 1892 U seredini 1880 h Kiselka zasnuvav zaklad Kiselki diyetichnij sanatorij i fizioterapevtichnij zaklad sho roztashuvavsya v miscevosti Paparivka Zaklad buv roztashovanij bilya brovarni Kiselki yaka diyala tam vid kincya XVIII st Brovarnyu bulo pobudovano bilya stavu poryad isnuvav tak zvanij Sad zdorov ya Vid seredini XIX st dlya deshevih kupalen narodnih vann pidpriyemci vikoristovuvali garyachu vodu sho utvoryuvalasya vnaslidok varinnya piva ta gorilki Za pripushennyami doslidnikiv do ideyi stvoriti likuvalno ozdorovchij zaklad Kiselku mig shiliti jogo kolega u magistrati Edvard Strojnovskij likar i zasnovnik lvivskoyi stanciyi shvidkoyi dopomogi ta majbutnij zyat pidpriyemcya Dlya potreb sanatoriyu v parku bilya pidnizhzhya Visokogo Zamku bulo zbudovano dva 2 poverhovi budinki yaki razom mali 36 kimnat Shorichno zaklad obslugovuvav 120 150 hvorih Mecenatstvo j dobrochinnistDlya uchniv miskoyi narodnoyi shkoli sv Martina na vul svyatoyi Kingi zasnuvav stipendijnij fond Karolya Kiselki 1876 roku pozhertvuvav 2000 zolotih rinskih na vidsotki vid yakih mali sporuditi novij shkilnij budinok u parohiyi sv Martina na Zhovkivskomu peredmisti ta navchati tam ditej bidnih meshkanciv peredmistya 1881 roku fundator dodav do ciyeyi sumi she 400 zolotih rinskih Kiselka osobisto vruchav stipendiyi pislya jogo smerti cej obov yazok vzyala na sebe miska rada 1880 roku mecenat zasnuvav fundaciyu na 2 tis zolotih rinskih zgodom zbilshenu she na 400 z r dlya uchenic shkoli im Sv Martina Pozhertvuvav 5000 zolotih na potrebi shpitalyu dlya kalik Sv Lazarya Pomer u Lvovi pohovanij na 2 poli Lichakivskogo cvintarya v rodinnij kaplici zbudovanij za proyektom arhitektora Filipa Pokutinskogo PrimitkiEnciklopediya Lvova d Track Q4532141 Cmentarz Lyczakowski we Lwowie S 104 d Track Q63568307DzherelaKiselka Karol Enciklopediya Lvova T Z Za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 S 222 223