У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беднарський Кароль Ка рло Бедна рський 4 листопада 1848 Львів 23 квітн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беднарський.

Кароль (Ка́рло) Бедна́рський (4 листопада 1848, Львів — 23 квітня 1911, там само) — фахівець друкарської справи, поліграфіст, багаторічний директор Друкарні НТШ у Львові.

Карло Беднарський

Народився

4 листопада 1848
Львів, Австрійська імперія

Помер

23 квітня 1911 (62 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина

Поховання

Личаківський цвинтар

Діяльність

друкар

Заклад

Друкарня Ставропігійського інституту

«Збірник Історично-філософічної секції»,
«Збірник Філологічної секції»,
«Збірник Математично-природописно-лікарської секції»,
«Етнографічний збірник»,
«Жерела до історії України-Руси»,
,
«Матеріяли до українсько-руської етнольоґії»,
,
«Пам'ятки українсько-руської мови і літератури»,
«Правнича бібліотека»,
«Студії з поля суспільних наук і статистики»,
«Українська історична бібліотека»,
«Українсько-руська бібліотека»,
,
«Хроніка НТШ» (українською й окремо німецькою мовами);
«Часопись правнича»,
та інші.

Більша частина серійних видань мала тираж понад 200 відбитків. З'являлися і книжки наукових видань, наприклад: Кость Левицький «Німецько-руський словар висловів правничих і адміністративних» (1893), «Збірник актів до історії суспільно-господарських відносин Західної України» (1899).

Друкарня випускала і підручники, як то:

Іван Верхратський «Соматольоґія» (1897),
Володимир Левицький «Фізика для висших кляс» (1898);

літературні часописи, як

«Правда» (1878 і надалі);
«Зоря» (1885—1897),
«Літературно-науковий вістник» (1898—1906), твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Юрія Федьковича; багато інших художніх видань, підготованих на замовлення Руського педагогічного товариства, «Просвіти», зокрема, у серії «Українсько-руська видавнича спілка». Здійснювалося друкування шкільних підручників підручники тисячними накладами.

Друкував велику кількість «дрібної» продукції, виконував акциденсові замовлення: відозви і звернення, оголошення й афіші, рекламні друки, фірмові бланки, програми, запрошення, календарі та інша продукція. Друкована продукція сприяла створенню доброго імені Товариства серед наукової громади України і світу.

Книжки НТШ до 1914 року потрапляли у 196 країн світу.

Контактував із багатьма відомими науковцями, громадсько-культурними діячами України і закордону. Багато знаних діячів видавало свої твори у друкарні Товариства. Чимало, відвідуючи НТШ у різних справах, заходило у друкарню і «кабінет» директора. Підтримував постійні і тісні контакти з Виділом (президією) НТШ, головами Товариства О. Барвінським, а з 1897 року — Михайлом Грушевським. Наближеними до Беднарського були В. Гнатюк, І. Франко та інші.

1904 року був заанґажований у «справі будови дому академічного». Між ним та Іваном Франком склалися виняткові відносини — Беднарський не лише сприяв у публікаціях, а й часто був його посередником — навіть у суто особистих питаннях.

З Михайлом Грушевським безпосередньо співпрацювали протягом 16 років (1895—1911).

Постійно ознайомлювався з німецькою, чеською, польською та іншою науковою і художньою літературою, що надходила в НТШ та бібліотеки Львова. Проявив неабиякі здібності поціновувача і критика всього того, що писалося і надходило до друкарні. Автори давали право висловлювати свої зауваження. Міг незважаючи на авторитети звернути увагу авторам на недоопрацювання поданих до друку праць. В одному з листів до О. Барвінського вказував на погану якість переданого ним для друку «скрипту», а в іншому зауважує: «Всередині між обома паґінаціями, мині здаєсь, щось бракує. Бо не пристає [за змістом] одно до другого». М. Мочульський про написання І. Франком «на замовлення» Беднарського вступу до поеми «Мойсей» згадував:

„Випадковим способом [...] я був з поетом у друкарні саме тоді, коли скінчився друк „Мойсея“. Зажурений управитель друкарні К. Беднарський показав поетові, що на початку надрукованої поеми лишається кілька незадрукованих сторінок, і радив написати переднє слово. Поет подивився на білі сторінки і сказав спокійно: „Добре, добре, я щось напишу і принесу“. І на другий день приніс відомий пролог“

Зауваги, які висловлював, ніхто йому не брав за зле — бо були певні, що це він робив лише для поліпшення якости праць і престижу Товариства.

Помер 23 квітня 1911 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, могила не збереглася.

Джерела

Беднарський Карло [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
Львів: З друкарні Наукового товариства ім. Шевченка [ 12 січня 2021 у Wayback Machine.]
37 номер Вісника НТШ [ 13 січня 2021 у Wayback Machine.]
Кароль Беднарський // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Некролоґи // Хроніка НТШ. 1911. Вип. ІІ. Ч. 46