Карло Маджині італ Carlo Magini 1720 Фано 1806 Фано італійський художник XVIII ст майстер натюрмортів Іноді створював по

Карло Маджині (італ. Carlo Magini 1720, Фано — 1806, Фано) — італійський художник XVIII ст., майстер натюрмортів. Іноді створював портрети.

Карло Маджині
Carlo Magini


фрагмент натюрморту роботи Карло Маджині, Варшава.

При народженні	Carlo Magini
Народження	1730(1730) Фано
Смерть	1806(1806)
	Фано
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	натюрморт
Навчання	у Себастьяно Чеккаріні
Діяльність	художник
Напрямок	бароко, реалізм
Роки творчості	1750 -1805
Вплив	не мав
Твори	натюрморти
Роботи в колекції	Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Національний музей у Варшаві і Ермітаж



Карло Маджині у Вікісховищі

Історія вивчення замість біографії

Карло Маджині належав до практично забутих художників . Але випадково збережені його картини (що ніколи не належали до престижних мистецьких артефактів), частка котрих мала підпис художника. Лише 1954 року група західноєвропейських мистецтвознавців оприлюднила деякі факти з життя забутого майстра і почалась робота по створенню каталога його творів. Розшуками в архівах займались Роберто Лонгі, Луїджі Нальді Заулі, Джузеппе де Логу, Чарльз Стерлінг, Альфредо Серволіні, П'єтро Дзампетті.

Карло Маджині народився у місті Фано. Він — племінник місцевого художника (1703–1783 ). Деякий час Карло Маджині працював помічником у майстерні Себастьяно Чеккаріні, в тому числі у містах Перуджа та Рим.

Художник повернувся до міста Фано, де мешкав і працював до власної смерті.

Незвичний для доби бароко і рококо

. «Автопортрет за створенням квіткового натюрморту», 1640 рік.

Карло Маджині виробив індивідуальну манеру, абсолютно не схожу на пишні твори прихильників пізнього італійського бароко. Його художня манера не мала також нічого спільного з творами доби рококо з їх поверхневими сюжетами, цукерковими фарбами і неприхованим бажанням сподобатися будь що. Натюрморти Карло Маджині серйозні і внутрішньо значущі, як і натюрморти французького митця Шардена, його сучасника. На відміну від Шардена Карло Манджині не спокусився на колористичні феєрії, в тому числі в квіткових натюрмортах сучасників-італійців.

«Персонажі» його натюрмортів — поважні і звичні речі небагатої італійської родини. Це керамічні глеки чи плетені кошики з яйцями, скляні пляшки з залишками вина та олії, дуже небагато фруктів, цибуля тощо. Серед речей на його натюрмортах — одні і ті ж керамічні глеки і бронзова олійна лампа, котру, здається, передавали у спадок не одному поколінню.

Непрестижність його натюрмортів не сприяла їх збереженню на батьківщині. Частка його робіт розкидана по провінційним музеям Італії. Вони розійшлися світом — від Італії до Польщі і Росії.

1990 року дослідник П'єтро Дзампетті створив каталог дев'яносто восьми (98) натюрмортів і портретів Карло Маджині, розпізнаних на кінець 20 століття .

Вибрані твори

«Шинка, цибуля і посуд», приватн. збірка
«Артішоки, ніж і плетений кошик з яйцями», приватн. збірка
«Кухонний натюрморт з їжею, посудом та бронзовою олійною лампою»
«Груші, цибуля, пляшка з малагою та бронзовою олійною лампою»
«Пляшки, хліб і фрукти»
«Граф Джованні Гастоне Марколіні»
«Графиня Коккапані Сильвія Марколіні »
«Абат Антоніо Модесто Гаспаролі»
«Портрет невідомого кардинала з графічним портретом в руці»

Галерея вибраних творів

«Шинка, цибуля і посуд», приватн. збірка
«Артішоки, ніж і плетений кошик з яйцями», приватн. збірка
«Пляшки, хліб і фрукти», Варшава
«Кухонний натюрморт з їжею, посудом та бронзовою олійною лампою»

Джерела

журнал «Художник», № 12, 1985
(англ.) Biographie de Carlo Magini sur le site Web Gallery of Art [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Carlo Magini sur le site Artnet.com [ 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
[1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

журнал «Художник», № 12, 1985
. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Маджині

Див. також

[1] журнал «Художник», № 12, 1985

[2] . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 травня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()