Карло Бігатто

Карло Бігатто (італ. Carlo Bigatto, 29 серпня 1895, Бальцола — 16 вересня 1942, Турин) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Карло Бігатто
Карло Бігатто
Особисті дані
Народження	29 серпня 1895(1895-08-29)
	Бальцола, Італія
Смерть	16 вересня 1942(1942-09-16) (47 років)
	Турин
Зріст	172 см
Вага	70 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) ?–1910 «Юньйор» ? (?) 1910–1913 «П'ємонте» ? (?) 1913–1931 «Ювентус» 234 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1925–1927 Італія 5 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1934–1935 «Ювентус»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Ювентус», а також національну збірну Італії.

Дворазовий чемпіон Італії (як гравець). Чемпіон Італії (як тренер).

Клубна кар'єра

У футболі дебютував виступами за команду «Юньйор». Протягом 1910—1913 років захищав кольори клубу «П'ємонте».

1913 року перейшов до клубу «Ювентус», за який відіграв майже 18 років. Дебютував у офіційному матчі 12 жовтня 1913 року в 18-річному віці матчі проти клубу «Лібертас» (Мілан), що завершився перемогою туринців з рахунком 3:1. Бігатто забив у цьому матчі третій гол своєї команди, який залишиться єдиним його голом у чемпіонаті Італії за кар'єру.

Карло швидко став відомою особистістю в футбольних колах не лише через футбольні здібності, але й через дві примітних особливості. По-перше, це його імідж: Бігато грав у капелюсі, що спускався до вух, який разом з довгими вусами надавав йому «піратського» вигляду. По-друге, Карло мав рідкісну для спортсмена звичку: викурювати до 140 сигарет в день.

Розпочинав у команді як центрфорвард, але згодом перекваліфікувався у півзахисника. Швидко став одним з лідерів команди і багаторічним капітаном. В 1915 році пішов на фронт у піхотну бригаду Пінероло.. Основним видом його діяльності була деревообробна промисловість, через що Бігатто всю кар'єру грав за клуб виключно як любитель, не отримуючи зарплатні.

В 1926 році виборов з командою титул чемпіона Італії. Був одним з провідних гравців тієї команди, разом з такими футболістами як Джанп'єро Комбі, Вірджиніо Розетта, Ференц Хірзер, Федеріко Мунераті. Останній матч у складі клубу зіграв 21 грудня 1930 року проти «Лаціо» (1:2) в першому з п'яти поспіль чемпіонських сезонів команди на початку 1930-х років.

Виступи за збірну

1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії в матчі проти збірної Франції (7:0). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 5 матчів. В цих матчах італійська команда жодного разу не програла (4 перемоги і 1 нічия).

Кар'єра тренера

В ролі тренера працював в «Ювентусі» в 1935 році разом з Бенедетто Голою, наприкінці сезону 1934/35, у якому клуб вп'яте поспіль завоював чемпіонський титул.

Помер 16 вересня 1942 року на 48-му році життя у місті Турин після тривалої хвороби.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
22-3-1925	Турин	Італія	7 – 0	Франція	товариський матч	-	25'
8-11-1925	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Італія	товариський матч	-
17-1-1926	Турин	Італія	3 – 1	Чехословаччина	товариський матч	-
21-3-1926	Турин	Італія	3 – 0	Ірландія	товариський матч	-	46'
17-4-1927	Турин	Італія	3 – 1	Португалія	товариський матч	-
Усього		Матчів	5		Голів	0

Титули і досягнення

Як гравця

• Чемпіон Італії (2):

«Ювентус»: 1925-1926, 1930-1931

Як тренера

• Чемпіон Італії (1):

«Ювентус»: 1934-1935

Примітки

1. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
2. . Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 22 вересня 2020.
3. Більшість джерел вказують, що Бігато забив лише один гол у чемпіонатах Італії, хоча за підрахунками сайту juworld.net у нього їх два: ще один у сезоні 1920/21
6. Claudio Moretti, 1001 storie e curiosità sulla grande Juventus che dovresti conoscere, розділ «gli conferivano un singolare aspetto piratesco»
7. Nicola Calzaretta, I colori della vittoria, розділ «Il caschetto da pirata della prima bandiera», ст. 19
8. Claudio Moretti, 1001 storie e curiosità sulla grande Juventus che dovresti conoscere, розділ «Le centoquaranta sigarette al giorno.»
9. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 22 вересня 2020.
10. . Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 22 вересня 2020.
11. . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 22 вересня 2020.
12. Juve, il poker d’oggi e il quinquennio dorato [ 2017-01-03 у Wayback Machine.]

Посилання

• Карло Бігатто на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Карло Бігатто на сайті Eu-football.info (англ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] (італ.)