Карл Ауер фон Вельсбах (нім. Carl Auer von Welsbach, 1 вересня 1858, Відень; †4 серпня 1929, Мельбінг, Каринтія) — австрійський хімік та підприємець. Засновник Трайбахер Індусрі АҐ (Treibacher Industrie AG) та Товариства Ауера в Берліні.
Карл Ауер фон Вельсбах | |
---|---|
нім. Carl Auer von Welsbach | |
Народився | 1 вересня 1858[1][2][…] Відень, Австрійська імперія[4] |
Помер | 4 серпня 1929[1][2][…] (70 років) d, Перша Австрійська Республіка |
Поховання | d |
Країна | Австрія |
Діяльність | фізик, хімік, винахідник |
Галузь | хімія, Фероцерій, d, неодим, дідим і празеодим |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Науковий керівник | Роберт Вільгельм Бунзен |
Вчителі | d |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Членство | Шведська королівська академія наук і Прусська академія наук |
Титул | фрайгер |
Батько | d |
Нагороди | |
|
Відкривач чотирьох хімічних елементів — Неодиму, Празеодиму, Ітербію та Лютецію. Винахідник кресала в запальничках та нитки розжарювання у лампі розжарювання.
Походження
Його батько був директор державної друкарні у Відні. Завдяки своїм численним винаходам сім'я отримує підвищення до аристократичного статусу і приставку до прізвища фон Вельсбах, що вказує на її походження з міста Вельс у Верхні Австрії. Батько теж швидко розпізнає обдарованість свого сина Карла.
Життя
Хімію вивчав Ауер у Відні та Гайдельберзі. У лабораторії Роберта Вільгельма Бунзена почав досліджувати рідкісноземельні метали. Після захисту дисертації у 1882 році повертається до Відня. Там працює в інституті Роберта фон Лібен. За допомогою фракційної кристалізації у 1885 році розкладає Дідим на елементи: Неодим та Празеодим. До цього вважали Дідим за окремий елемент.
Займається теж оксидами, спостерігаючи при цьому підсилення свічення в газовій горілці при внесенні в неї сітки з оксидів. Оптимізує склад цієї сітки і робить патент, що привело до можливості виготовлення сильних і в той же час малих за розмірами джерел світла.
Експерименти з електричними джерелами світла привели до патентування у 1898 році лампи розжарювання з металевою (осмій) ниткою розжарювання. Розробив процес виготовлення нитки розжарення з осмію (патент 1890).
У 1903 році винайшов кресальний камінь для запальнички на основі сплаву заліза і церію. Організовує виробництво запальничок.
У 1905 відкриває незалежно від Жоржа Урбана — Ітербій та Лютецій.
10 березня 1906 року зареєстровує Карл Ауер фон Вельсбах у Берліні товариство ОСРАМ (ОСмій та ВольфРАМ від елементів Осмій та Вольфрам) (OSRAM) — «Електричні дугові лампи та лампи розжарювання».
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118651013 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Карл Ауер фон Вельсбах у австрійськрму лексиконі[недоступне посилання] (нім.)[недоступне посилання з липня 2019]
- Музей Карла Ауера фон Вельсбаха [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Auer fon Velsbah nim Carl Auer von Welsbach 1 veresnya 1858 Viden 4 serpnya 1929 Melbing Karintiya avstrijskij himik ta pidpriyemec Zasnovnik Trajbaher Indusri AG Treibacher Industrie AG ta Tovaristva Auera v Berlini Karl Auer fon Velsbahnim Carl Auer von WelsbachNarodivsya 1 veresnya 1858 1858 09 01 1 2 Viden Avstrijska imperiya 4 Pomer 4 serpnya 1929 1929 08 04 1 2 70 rokiv d Persha Avstrijska RespublikaPohovannya dKrayina AvstriyaDiyalnist fizik himik vinahidnikGaluz himiya Ferocerij d neodim didim i prazeodimAlma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaNaukovij kerivnik Robert Vilgelm BunzenVchiteli dZaklad Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaChlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk i Prusska akademiya naukTitul frajgerBatko dNagorodi d 1920 Medal Elliota Kressona 1900 medal Vilgelma Eksnera 1921 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 2011 Mediafajli u Vikishovishi Vidkrivach chotiroh himichnih elementiv Neodimu Prazeodimu Iterbiyu ta Lyuteciyu Vinahidnik kresala v zapalnichkah ta nitki rozzharyuvannya u lampi rozzharyuvannya PohodzhennyaJogo batko buv direktor derzhavnoyi drukarni u Vidni Zavdyaki svoyim chislennim vinahodam sim ya otrimuye pidvishennya do aristokratichnogo statusu i pristavku do prizvisha fon Velsbah sho vkazuye na yiyi pohodzhennya z mista Vels u Verhni Avstriyi Batko tezh shvidko rozpiznaye obdarovanist svogo sina Karla ZhittyaHimiyu vivchav Auer u Vidni ta Gajdelberzi U laboratoriyi Roberta Vilgelma Bunzena pochav doslidzhuvati ridkisnozemelni metali Pislya zahistu disertaciyi u 1882 roci povertayetsya do Vidnya Tam pracyuye v instituti Roberta fon Liben Za dopomogoyu frakcijnoyi kristalizaciyi u 1885 roci rozkladaye Didim na elementi Neodim ta Prazeodim Do cogo vvazhali Didim za okremij element Zajmayetsya tezh oksidami sposterigayuchi pri comu pidsilennya svichennya v gazovij gorilci pri vnesenni v neyi sitki z oksidiv Optimizuye sklad ciyeyi sitki i robit patent sho privelo do mozhlivosti vigotovlennya silnih i v toj zhe chas malih za rozmirami dzherel svitla Eksperimenti z elektrichnimi dzherelami svitla priveli do patentuvannya u 1898 roci lampi rozzharyuvannya z metalevoyu osmij nitkoyu rozzharyuvannya Rozrobiv proces vigotovlennya nitki rozzharennya z osmiyu patent 1890 U 1903 roci vinajshov kresalnij kamin dlya zapalnichki na osnovi splavu zaliza i ceriyu Organizovuye virobnictvo zapalnichok U 1905 vidkrivaye nezalezhno vid Zhorzha Urbana Iterbij ta Lyutecij 10 bereznya 1906 roku zareyestrovuye Karl Auer fon Velsbah u Berlini tovaristvo OSRAM OSmij ta VolfRAM vid elementiv Osmij ta Volfram OSRAM Elektrichni dugovi lampi ta lampi rozzharyuvannya PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118651013 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaKarl Auer fon Velsbah u avstrijskrmu leksikoni nedostupne posilannya nim nedostupne posilannya z lipnya 2019 Muzej Karla Auera fon Velsbaha 17 veresnya 2008 u Wayback Machine