Карист (дав.-гр. Κάρυστος) — грецьке місто на півдні Евбеї в номі Евбея, біля гори Оха, у давнину — незалежне місто-держава.
Карист Κάρυστος | |
---|---|
Вид на Карист з моря | |
Координати: 38°01′ пн. ш. 24°25′ сх. д. / 38.017° пн. ш. 24.417° сх. д. | |
Країна | Греція |
Периферія | Центральна Греція |
Ном | Евбея |
Населення (2001) | |
- Усього | 7 000 |
Часовий пояс | |
- Літній час | |
Поштовий код | 340 01 |
Вебсайт: dimoskarystou.gr | |
Карист | |
Історія
Перша згадка про Карист як місто, населене абантами, зустрічається у Гомера. За деякими даними Карист за мікенських часів входив до складу Фіванського царства. Каристянином був, зокрема, Алкафой. Після дорійської навали абанти були поступово асимільовані іонійцями, що переселилися з материкової Греції, а місто перетворилося на самостійний поліс.
Під час Лелантської війни (720 - 660 рр. до н. е.) Карист був союзником Халкіди, а не ближчої до нього географічно Еретрії. На початку VII ст. до н. е. місто захопили союзники Еретрії - мілетці, проте досить швидко мешканці Кариста (можливо, скориставшись громадянським конфліктом у Мілеті, або ж загальною перемогою Халкіди) відновили незалежність.
У 490 р. до н. е. місто після нетривалої облоги захопили перси, які використали його як базу для подальшого нападу на Еретрію. Надалі Карист зберігав вірність Ахеменідам, зокрема під час Саламінської битви каристяни тримали бік персів, а після поразки - відмовилися сплачувати данину Фемістоклу і приєднуватися до Делоського союзу. У 467 р. до н. е. афіняни захопили і сплюндрували Карист, насильно приєднавши його до своєї архе.
За еліністичної доби Карист вважали важливим торговельним пунктом. Особливо після того, як поруч з містом були знайдені поклади , який римляни називали "каристійським мармуром" (лат. Carystium marmor). За візантійських часів Карист занепав, перетворившись на невеличке село.
Після захоплення Константинополя хрестоносцями (1204) Карист став центром володінь веронського барона , потім опинився під владою його брата Равано, який у 1209 визнав венеційський протекторат.
Червона фортеця
В 1209 - 1216 роках венеційці збудували у місті потужну фортецю "Кастелло Россо" (Червона фортеця). В 1276 лицар Лікаріо, який служив візантійському імператору Михайлу VIII захопив фортецю. До франка Боніфаціо да Верони фортеця перейшла 1295 році. Згодом у 1359 році фортеця за 6000 дукатів знову перейшла до венеційців. У 1470 році фортеця перейшла до османів, які володіли ним до 1833 року, після чого фортеця перейшла до греків, які безуспішно пробували її захопити ще під час грецької революції 1821 року.
(Додатково: Червона фортеця у Вікісховищі)
У 1833 р. Карист був приєднаний до незалежної Греції. Після подій 1843 - 1844 рр. король Оттон розглядав можливість будівництва на місці Кариста нової столиці держави. Місто отримало регулярне планування, з широкими вулицями і площами, публічну бібліотеку, музей і нову назву - (1848). Проте у 1862 р. Оттон був позбавлений престолу, столицю залишили в Афінах, а Каристу повернули історичну назву.
У новітні часи місто перетворилося на популярний курорт. Його розвитку сприяє регулярне морське (через Рафіну) і автобусне (чарез Халкіду) сполучення з Афінами. За переписом 2001 р. населення Кариста становило 4960 мешканців.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карист |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karist dav gr Karystos grecke misto na pivdni Evbeyi v nomi Evbeya bilya gori Oha u davninu nezalezhne misto derzhava Karist Karystos Vid na Karist z moryaVid na Karist z morya Koordinati 38 01 pn sh 24 25 sh d 38 017 pn sh 24 417 sh d 38 017 24 417 Krayina GreciyaPeriferiyaCentralna GreciyaNomEvbeya Naselennya 2001 Usogo 7 000 Chasovij poyas UTC 2 Litnij chas UTC 3 Poshtovij kod 340 01 Vebsajt dimoskarystou gr KaristRoztashuvannya mista na mapi GreciyiIstoriyaPersha zgadka pro Karist yak misto naselene abantami zustrichayetsya u Gomera Za deyakimi danimi Karist za mikenskih chasiv vhodiv do skladu Fivanskogo carstva Karistyaninom buv zokrema Alkafoj Pislya dorijskoyi navali abanti buli postupovo asimilovani ionijcyami sho pereselilisya z materikovoyi Greciyi a misto peretvorilosya na samostijnij polis Pid chas Lelantskoyi vijni 720 660 rr do n e Karist buv soyuznikom Halkidi a ne blizhchoyi do nogo geografichno Eretriyi Na pochatku VII st do n e misto zahopili soyuzniki Eretriyi miletci prote dosit shvidko meshkanci Karista mozhlivo skoristavshis gromadyanskim konfliktom u Mileti abo zh zagalnoyu peremogoyu Halkidi vidnovili nezalezhnist Buhta Karista U 490 r do n e misto pislya netrivaloyi oblogi zahopili persi yaki vikoristali jogo yak bazu dlya podalshogo napadu na Eretriyu Nadali Karist zberigav virnist Ahemenidam zokrema pid chas Salaminskoyi bitvi karistyani trimali bik persiv a pislya porazki vidmovilisya splachuvati daninu Femistoklu i priyednuvatisya do Deloskogo soyuzu U 467 r do n e afinyani zahopili i splyundruvali Karist nasilno priyednavshi jogo do svoyeyi arhe Za elinistichnoyi dobi Karist vvazhali vazhlivim torgovelnim punktom Osoblivo pislya togo yak poruch z mistom buli znajdeni pokladi yakij rimlyani nazivali karistijskim marmurom lat Carystium marmor Za vizantijskih chasiv Karist zanepav peretvorivshis na nevelichke selo Pislya zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami 1204 Karist stav centrom volodin veronskogo barona potim opinivsya pid vladoyu jogo brata Ravano yakij u 1209 viznav venecijskij protektorat Chervona fortecya pobudovana venecijcyami V 1209 1216 rokah venecijci zbuduvali u misti potuzhnu fortecyu Kastello Rosso Chervona fortecya V 1276 licar Likario yakij sluzhiv vizantijskomu imperatoru Mihajlu VIII zahopiv fortecyu Do franka Bonifacio da Veroni fortecya perejshla 1295 roci Zgodom u 1359 roci fortecya za 6000 dukativ znovu perejshla do venecijciv U 1470 roci fortecya perejshla do osmaniv yaki volodili nim do 1833 roku pislya chogo fortecya perejshla do grekiv yaki bezuspishno probuvali yiyi zahopiti she pid chas greckoyi revolyuciyi 1821 roku Dodatkovo Chervona fortecya u Vikishovishi U 1833 r Karist buv priyednanij do nezalezhnoyi Greciyi Pislya podij 1843 1844 rr korol Otton rozglyadav mozhlivist budivnictva na misci Karista novoyi stolici derzhavi Misto otrimalo regulyarne planuvannya z shirokimi vulicyami i ploshami publichnu biblioteku muzej i novu nazvu 1848 Prote u 1862 r Otton buv pozbavlenij prestolu stolicyu zalishili v Afinah a Karistu povernuli istorichnu nazvu U novitni chasi misto peretvorilosya na populyarnij kurort Jogo rozvitku spriyaye regulyarne morske cherez Rafinu i avtobusne charez Halkidu spoluchennya z Afinami Za perepisom 2001 r naselennya Karista stanovilo 4960 meshkanciv PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karist Iliada Il 2 539 Latacz J Troy and Homer Oxford UP 2004 s 241 Fivayida VII 718 722 Gerodot VI 99 Gerodot VIII 112 Fukidid I 98 Papathanassiou Manolis Kastrologos angl Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 25 grudnya 2020