Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Кардіоге́нний шок — це синдром^[], який розвивається при раптовому порушенні насосної функції серця (переважно лівого шлуночку) і характеризується недостатнім кровопостачанням життєво важливих органів. Кардіогенний шок є однією з найчастіших причин летального результату при інфаркті міокарда. Він розвивається на тлі вираженої серцевої недостатності.

Причини

ушкодження серцевого м'яза — гостра систолічна недостатність серця, спричинена гострим коронарним синдромом (переважно, інфарктом міокарда — найчастіше, з елевацією ST та втратою >40 % скоротливості лівого шлуночка) та його ускладненнями (гостра недостатність мітрального клапана, розрив серцевого м'яза), міокардит, травма (контузія) серця, кардіоміопатії, загострення або досягнення кінцевої стадії хронічної серцевої недостатності;
порушення ритму серця — брадикардія, тахіаритмії (особливо, шлуночкові тахікардії та фібриляція передсердь);
гостре ушкодження клапанів серця (гостра недостатність мітрального або аортального клапана);
дисфункція штучного клапана;
традиційному значенні термін «кардіогенний шок» застосовується як визначення шоку, викликаного порушенням систолічної функції серця (функції серця, як насосу).

Симптоми кардіогенного шоку

систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.
пульсовий тиск (різниця між систолічним АТ та діастолічним АТ) 20 мм рт.ст. або менше;
зниження діурезу менше 20 мл/годину;
симптоми зниження периферичного кровопостачання (блідо-ціанотична «мармурова» шкіра, зниження температури шкіри, позитивний симптом «білої плями»);
порушення свідомості.

Лікування

знеболювання (частіше причиною кардіогенного шоку є інфаркт міокарду з сильним больовим синдромом) — використовують наркотичні анальгетики;
оксигенотерапія 8-15 л/хв;
тромболітична терапія (як при інфаркті міокарда);
інфузійна терапія (проводиться дуже обережно під контролем ЦВТ та аускультації легень);
використання симпатоміметиків — для підвищення скоротливої сили міокарду (дофамін 4 % 10мл на 400мл NaCl 0,9 % або 5 % глюкози в/в крапельно під контролем АТ).

Див. також

Шок

Джерела

Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування. Гарбар М.О., Світлик Г.В., Підгірний Я.М., Світлик Ю.О./ Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586 (print), ISSN 2307-1230 (online) № 3 (90), 2018.- С.50-57. DOI: 10.22141/2224-0586.3.90.2018.129486 Ел.джерело [ 7 серпня 2018 у Wayback Machine.]
ДОДАТОК до Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02.07.2014 № 455. ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ З ЕЛЕВАЦІЄЮ СЕГМЕНТА ST АДАПТОВАНА КЛІНІЧНА НАСТАНОВА, ЗАСНОВАНА НА ДОКАЗАХ [ 20 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

Кардіогенний шок. [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]