Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Каргарка магеланська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Магеланські каргарки (самець зліва, самиця справа) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chloephaga picta (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
 Ареал виду Зимування Гніздування Осіле проживання | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anas picta J. F. Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Карга́рка магеланська (Chloephaga picta) — вид гусеподібних птахів родини качкових (Anatidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина представників номінативного підвиду становить 50—65 см. Самці цього підвиду важать 2,7—3,6 кг, а самиці 2,9—3,5 кг. У самців голова і верхня частина тіла білосніжні, решта тіла переважно біла, поцяткована чорними поперечними смужками. Першорядні махові пера чорні, другорядні махові пера білі. На внутрішніх опахалах другорядних махових пер є зеленувато-коричневі «дзеркальця». Дзьоб і лапи зеленувато-чорні. Самиці мають переважно рудувато-коричневе забарвлення, груди, живіт і боки у них поцятковані чорними поперечними смужками. Дзьоб них сірувато-чорний, лапи світло-жовті.
Представники підвиду C. p. leucoptera мають дещо більші розміри: їх довжина становить 63—72 г. Самці цього підвиду важать 3,5—4,5 кг, а самиці 2,9—3,5 кг. У самців підвиду C. p. leucoptera горло, груди і живіт також є білими. Самиці цього підвиду також мають дещо блідіше забарвлення, ніж самиці номінативного підвиду.
Від кінця листопада до початку січня магеланські каргарки линяють, змінюючи як першорядні, так і другорядні пера. Частота линяння деякою мірою залежить від успішності розмноження, оскільки більшість линяючих дорослих птахів ще не спарувалися або не змогли розмножитися. Деякі магеланські каргарки пропускають линьку, зберігаючи можливість літати протягом південного літа. Хоча це і незвично, однак пропуск цього важливого процесу може мати енергетичні переваги, оскільки під час сезону линяння птахам складніше добувати їжу.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- C. p. picta (Gmelin, JF, 1789) — Патагонія і Вогняна Земля;
- C. p. leucoptera (Gmelin, JF, 1789) — Фолклендські Острови.
Поширення і екологія
Магеланські каргарки мешкають на півдні Чилі і Аргентини та на Фолклендських островах. Патагонські популяції взимку мігрують на північ, до центральної Аргентини, іноді досягаючи Уругвая. У 2013 році магеланська каргарка була зафіксована на півдні Бразилії. Фолклендські популяції ведуть осілий спосіб життя. Також магеланські каргарки були інтродуковані на Південну Джорджію. Ці птахи живуть на луках і пасовищах, віддаючи перевагу ділянкам, порослих невисокою зеленою травою. Вони зустрічаються парами або розрідженими зграями, часто поблизу водойм, на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Магеланські каргарки живляться листям, стеблами та іншими частинами трав'янистих рослин, а також насінням, ягодами і водоростами. Пташенята поїдають комах. Ці птахи є доволі соціальними — на одному лузі може зібратися до тисячі птахів. Магеланські каргарки вважаються шкідниками через те, що вони конкурують з вівцями і великою рогатою худобою за пашу, а також через уявлення, що вони знижують врожайність. Однак дослідження показали, що, хоч ці птахи і поїдають пшеницю, вони не сильно впливають на загальну кількість врожаю і можуть навіть бути корисними, знищуючи бур'яни. У 2008 році в Аргентині ці птахи були визнані такими, що перебувають під загрозою зникнення, а полювання на них було заборонено.
Гніздування у магеланських каргарок на континенті відбувається переважно у вересні-жовті, а на островах — в листопаді. Ці птахи є моногамними і формують тривалі пари. Кожного року вони повертаються до одних і тих самих місць гніздування. Самці набуваються статевої зрілості у віці 2 років. Зазвичай вони гніздяться неподалік від місця свого народження. У самців статева зрілість наступає пізніше, а гніздяться вони подалі від місця свого народження. Вони приваблюють самиць шлюбними демонстраціями, під час яких вони гучно свистять, на що самиці відповідають більш тихим кудахтанням. Самці можуть битися, конкуруючи за територію, і така бійка може навіть завершитися смертю одного з птахів.
Гніздо магеланської каргарки розміщується на землі, серед густої трави, часто поблизу води. У кладці від 5 до 8 яєць. Інкубаційний період триває приблизно 30 днів. Коли пташенята вилуплюються, вони покриті світло=коричневим пухом. Вони не залишаються в гнізді більш як добу й від народження можуть самостійно добувати їжу. Пташенята покриваються пір'ям у віці 9—10 днів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Chloephaga picta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 04 січня 2023
- Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 2 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 504.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Stang, D (2012). Chloephaga picta (Magellan/Upland Goose). ZipcodeZoo. Potomac Maryland: ZipcodeZoo.com. Процитовано 17 лютого 2013.
- Gladbach, Anja; Gladbach, David Joachim; Kempenaers, Bart; Quillfeldt, Petra (2010). Female-specific colouration, carotenoids and reproductive investment in a dichromatic species, the upland goose Chloephaga picta leucoptera. Behavioral Ecology and Sociobiology. 64 (11): 1779—1789. doi:10.1007/s00265-010-0990-4.
- Summers, Ronald W. (1983). The life cycle of the Upland Goose Chloëphaga picta in the Falkland Islands. Ibis. 125 (4): 524—544. doi:10.1111/j.1474-919x.1983.tb03146.x.
- Summers, Ronald W. (1983). Moult-skipping by Upland Geese Chloëphaga picta in the Falkland Islands. Ibis. 125 (2): 262—266. doi:10.1111/j.1474-919x.1983.tb03110.x.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Screamers, ducks, geese, swans. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 січня 2023.
- Pedrana, J.; Bustamante, J.; Rodríguez, A.; Travaini, A. (2011). Primary productivity and anthropogenic disturbance as determinants of Upland Goose Chloephaga picta distribution in southern Patagonia. Ibis. 153 (3): 517—530. doi:10.1111/j.1474-919X.2011.01127.x.
- McDowall, R. M. (2004). Falkland Islands biogeography: converging trajectories in the South Atlantic Ocean. Journal of Biogeography. 32 (1): 49—62. doi:10.1111/j.1365-2699.2004.01167.x.
- Bencke, Glayson Ariel; de Souza, Fabiano José (2013). Upland goose Chloephaga picta (Anseriformes, Anatidae): First Brazilian record. Revista Brasileira de Ornitologia. 21 (4): 292—294.
- Pedrana, J.; Pon, J.P.S.; Isacch, J.P.; Leiss, A.; Rojas, P.; Castresana, G.; Calvo, J.; Bernad, L.; Muñoz, S.; Maceira, N.; Pütz, K. (2015). First insights into the migration pattern of an upland goose (Chloephaga picta) based on satellite tracking. Ornitología Neotropical. 26 (3): 245—253.
- Summers, Ronald W.; Grieve, Alastair (1982). Diet, feeding behaviour and food intake of the Upland Goose (Chloephaga picta) and Ruddy-Headed Goose (C. rubidiceps) in the Falkland Islands. The Journal of Applied Ecology. 19 (3): 783—804. doi:10.2307/2403282. JSTOR 2403282.
- Gorosábel, A.; Pedrana, J.; Bernad, L.; Caballero, V.J.; Muñoz, S.D.; Maceira, N.O. (2019). Evaluating the impacts and benefits of sheldgeese on crop yields in the Pampas region of Argentina: A contribution for mitigating the conflicts with agriculture. Agriculture, Ecosystems & Environment. 279: 33—42. doi:10.1016/j.agee.2019.04.002. ISSN 0167-8809. S2CID 146032410.
- Darrieu, Carlos; Camperi, Aníbal; Imberti, Santiago (2008). Avifauna (Non Passeriformes) of Santa Cruz province, Patagonia (Argentina): annotated list of species. Revista del Museo Argentino de Ciencias Naturales: 111—145. doi:10.22179/revmacn.10.296.
- Quillfeldt, Petra; Strange, Ian J.; Masello, Juan F. (2005). Escape decisions of incubating females and sex ratio of juveniles in the Upland Goose Chloephaga picta. Ardea. 93 (2): 171—178.
Посилання
- Bulgarella, M.; Kopuchian, C.; Giacomo, A.S.D.; Matus, R.; Blank, O.; Wilson, R.E.; Mccracken, K.G. (2014). Molecular phylogeny of the South American sheldgeese with implications for conservation of Falkland Islands (Malvinas) and continental populations of the ruddy-headed goose Chloephaga rubidiceps and upland goose C. picta. Bird Conservation International. 24 (1): 59—71. doi:10.1017/S0959270913000178.
- Cossa, Natalia A.; Fasola, Laura; Roesler, Ignacio; Reboreda, Juan Carlos (1 вересня 2018). Incubating Upland Goose (Chloephaga picta) differential response to livestock, human, and predator nest disturbance. The Wilson Journal of Ornithology. 130 (3): 739. doi:10.1676/17-105.1.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kargarka magelanska Magelanski kargarki samec zliva samicya sprava Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Alaudidae Rid Kargarka Chloephaga Vid Kargarka magelanska Binomialna nazva Chloephaga picta Gmelin 1789 Areal vidu Zimuvannya Gnizduvannya Osile prozhivannya Sinonimi Anas picta J F Gmelin 1789 Posilannya Vikishovishe Chloephaga picta Vikividi Chloephaga picta EOL 1048516 ITIS 175206 MSOP 22679975 NCBI 8861 Fossilworks 372548 Karga rka magelanska Chloephaga picta vid gusepodibnih ptahiv rodini kachkovih Anatidae Meshkaye v Pivdennij Americi OpisSamec magelanskoyi kargarki Samicya magelanskoyi kargarki Para magelanskih kargarok Ptashenyata magelanskoyi kargarki Dovzhina predstavnikiv nominativnogo pidvidu stanovit 50 65 sm Samci cogo pidvidu vazhat 2 7 3 6 kg a samici 2 9 3 5 kg U samciv golova i verhnya chastina tila bilosnizhni reshta tila perevazhno bila pocyatkovana chornimi poperechnimi smuzhkami Pershoryadni mahovi pera chorni drugoryadni mahovi pera bili Na vnutrishnih opahalah drugoryadnih mahovih per ye zelenuvato korichnevi dzerkalcya Dzob i lapi zelenuvato chorni Samici mayut perevazhno ruduvato korichneve zabarvlennya grudi zhivit i boki u nih pocyatkovani chornimi poperechnimi smuzhkami Dzob nih siruvato chornij lapi svitlo zhovti Predstavniki pidvidu C p leucoptera mayut desho bilshi rozmiri yih dovzhina stanovit 63 72 g Samci cogo pidvidu vazhat 3 5 4 5 kg a samici 2 9 3 5 kg U samciv pidvidu C p leucoptera gorlo grudi i zhivit takozh ye bilimi Samici cogo pidvidu takozh mayut desho blidishe zabarvlennya nizh samici nominativnogo pidvidu Vid kincya listopada do pochatku sichnya magelanski kargarki linyayut zminyuyuchi yak pershoryadni tak i drugoryadni pera Chastota linyannya deyakoyu miroyu zalezhit vid uspishnosti rozmnozhennya oskilki bilshist linyayuchih doroslih ptahiv she ne sparuvalisya abo ne zmogli rozmnozhitisya Deyaki magelanski kargarki propuskayut linku zberigayuchi mozhlivist litati protyagom pivdennogo lita Hocha ce i nezvichno odnak propusk cogo vazhlivogo procesu mozhe mati energetichni perevagi oskilki pid chas sezonu linyannya ptaham skladnishe dobuvati yizhu PidvidiVidilyayut dva pidvidi C p picta Gmelin JF 1789 Patagoniya i Vognyana Zemlya C p leucoptera Gmelin JF 1789 Folklendski Ostrovi Poshirennya i ekologiyaMagelanski kargarki meshkayut na pivdni Chili i Argentini ta na Folklendskih ostrovah Patagonski populyaciyi vzimku migruyut na pivnich do centralnoyi Argentini inodi dosyagayuchi Urugvaya U 2013 roci magelanska kargarka bula zafiksovana na pivdni Braziliyi Folklendski populyaciyi vedut osilij sposib zhittya Takozh magelanski kargarki buli introdukovani na Pivdennu Dzhordzhiyu Ci ptahi zhivut na lukah i pasovishah viddayuchi perevagu dilyankam poroslih nevisokoyu zelenoyu travoyu Voni zustrichayutsya parami abo rozridzhenimi zgrayami chasto poblizu vodojm na visoti do 1500 m nad rivnem morya Magelanski kargarki zhivlyatsya listyam steblami ta inshimi chastinami trav yanistih roslin a takozh nasinnyam yagodami i vodorostami Ptashenyata poyidayut komah Ci ptahi ye dovoli socialnimi na odnomu luzi mozhe zibratisya do tisyachi ptahiv Magelanski kargarki vvazhayutsya shkidnikami cherez te sho voni konkuruyut z vivcyami i velikoyu rogatoyu hudoboyu za pashu a takozh cherez uyavlennya sho voni znizhuyut vrozhajnist Odnak doslidzhennya pokazali sho hoch ci ptahi i poyidayut pshenicyu voni ne silno vplivayut na zagalnu kilkist vrozhayu i mozhut navit buti korisnimi znishuyuchi bur yani U 2008 roci v Argentini ci ptahi buli viznani takimi sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya a polyuvannya na nih bulo zaboroneno Gnizduvannya u magelanskih kargarok na kontinenti vidbuvayetsya perevazhno u veresni zhovti a na ostrovah v listopadi Ci ptahi ye monogamnimi i formuyut trivali pari Kozhnogo roku voni povertayutsya do odnih i tih samih misc gnizduvannya Samci nabuvayutsya statevoyi zrilosti u vici 2 rokiv Zazvichaj voni gnizdyatsya nepodalik vid miscya svogo narodzhennya U samciv stateva zrilist nastupaye piznishe a gnizdyatsya voni podali vid miscya svogo narodzhennya Voni privablyuyut samic shlyubnimi demonstraciyami pid chas yakih voni guchno svistyat na sho samici vidpovidayut bilsh tihim kudahtannyam Samci mozhut bitisya konkuruyuchi za teritoriyu i taka bijka mozhe navit zavershitisya smertyu odnogo z ptahiv Gnizdo magelanskoyi kargarki rozmishuyetsya na zemli sered gustoyi travi chasto poblizu vodi U kladci vid 5 do 8 yayec Inkubacijnij period trivaye priblizno 30 dniv Koli ptashenyata viluplyuyutsya voni pokriti svitlo korichnevim puhom Voni ne zalishayutsya v gnizdi bilsh yak dobu j vid narodzhennya mozhut samostijno dobuvati yizhu Ptashenyata pokrivayutsya pir yam u vici 9 10 dniv PrimitkiBirdLife International 2016 Chloephaga picta informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 04 sichnya 2023 Gmelin Johann Friedrich 1788 Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 2 vid 13th Lipsiae Leipzig Georg Emanuel Beer s 504 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Stang D 2012 Chloephaga picta Magellan Upland Goose ZipcodeZoo Potomac Maryland ZipcodeZoo com Procitovano 17 lyutogo 2013 Gladbach Anja Gladbach David Joachim Kempenaers Bart Quillfeldt Petra 2010 Female specific colouration carotenoids and reproductive investment in a dichromatic species the upland goose Chloephaga picta leucoptera Behavioral Ecology and Sociobiology 64 11 1779 1789 doi 10 1007 s00265 010 0990 4 Summers Ronald W 1983 The life cycle of the Upland Goose Chloephaga picta in the Falkland Islands Ibis 125 4 524 544 doi 10 1111 j 1474 919x 1983 tb03146 x Summers Ronald W 1983 Moult skipping by Upland Geese Chloephaga picta in the Falkland Islands Ibis 125 2 262 266 doi 10 1111 j 1474 919x 1983 tb03110 x Gill Frank Donsker David red 2022 Screamers ducks geese swans World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 04 sichnya 2023 Pedrana J Bustamante J Rodriguez A Travaini A 2011 Primary productivity and anthropogenic disturbance as determinants of Upland Goose Chloephaga picta distribution in southern Patagonia Ibis 153 3 517 530 doi 10 1111 j 1474 919X 2011 01127 x McDowall R M 2004 Falkland Islands biogeography converging trajectories in the South Atlantic Ocean Journal of Biogeography 32 1 49 62 doi 10 1111 j 1365 2699 2004 01167 x Bencke Glayson Ariel de Souza Fabiano Jose 2013 Upland goose Chloephaga picta Anseriformes Anatidae First Brazilian record Revista Brasileira de Ornitologia 21 4 292 294 Pedrana J Pon J P S Isacch J P Leiss A Rojas P Castresana G Calvo J Bernad L Munoz S Maceira N Putz K 2015 First insights into the migration pattern of an upland goose Chloephaga picta based on satellite tracking Ornitologia Neotropical 26 3 245 253 Summers Ronald W Grieve Alastair 1982 Diet feeding behaviour and food intake of the Upland Goose Chloephaga picta and Ruddy Headed Goose C rubidiceps in the Falkland Islands The Journal of Applied Ecology 19 3 783 804 doi 10 2307 2403282 JSTOR 2403282 Gorosabel A Pedrana J Bernad L Caballero V J Munoz S D Maceira N O 2019 Evaluating the impacts and benefits of sheldgeese on crop yields in the Pampas region of Argentina A contribution for mitigating the conflicts with agriculture Agriculture Ecosystems amp Environment 279 33 42 doi 10 1016 j agee 2019 04 002 ISSN 0167 8809 S2CID 146032410 Darrieu Carlos Camperi Anibal Imberti Santiago 2008 Avifauna Non Passeriformes of Santa Cruz province Patagonia Argentina annotated list of species Revista del Museo Argentino de Ciencias Naturales 111 145 doi 10 22179 revmacn 10 296 Quillfeldt Petra Strange Ian J Masello Juan F 2005 Escape decisions of incubating females and sex ratio of juveniles in the Upland Goose Chloephaga picta Ardea 93 2 171 178 PosilannyaBulgarella M Kopuchian C Giacomo A S D Matus R Blank O Wilson R E Mccracken K G 2014 Molecular phylogeny of the South American sheldgeese with implications for conservation of Falkland Islands Malvinas and continental populations of the ruddy headed goose Chloephaga rubidiceps and upland goose C picta Bird Conservation International 24 1 59 71 doi 10 1017 S0959270913000178 Cossa Natalia A Fasola Laura Roesler Ignacio Reboreda Juan Carlos 1 veresnya 2018 Incubating Upland Goose Chloephaga picta differential response to livestock human and predator nest disturbance The Wilson Journal of Ornithology 130 3 739 doi 10 1676 17 105 1 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi