Каратаєв Вадим Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Каратаєв.

Вади́м Костянти́нович Карата́єв (нар. 15 січня 1964, Комунарськ, Луганська область, УРСР - пом. 8 грудня 2020, Алчевськ) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник. Майстер спорту СРСР (1986).

Вадим Каратаєв
Особисті дані
Повне ім'я	Вадим Костянтинович Каратаєв
Народження	15 січня 1964(1964-01-15)
	Комунарськ, Луганська область, УРСР
Смерть	8 грудня 2020(2020-12-08) (56 років)
	Алчевськ
Зріст	180 см
Вага	75 кг
Громадянство	СРСР, Україна
Позиція	захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
	«Динамо» (К)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980—1981 «Динамо» (К) 18 (1) 1981 «Стахановець» (С) 2 (0) 1982—1987 «Динамо» (К) 35 (0) 1987—1988 «Чорноморець» (О) 20 (3) 1988 «Нефтчі» (Б) 10 (0) 1989 «Ністру» (К) 35 (6) 1990 «Кристал» (Х) 24 (0) 1991—1992 «Орлента» (Луков) ? (?) 1992—1993 «Петрохімія» (П) 25 (2) 1993—1994 «Хапоель» (А) ? (?)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
	СРСР (U-21)	5 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Кар'єру гравця розпочав у 1980 році в складі київського «Динамо», але через дуже високу конкуренцію в головній команді, змушений був виступати в першості дублерів. У 1981 року перейшов до друголігового «Стахановця», в складі якого в радянській першості зіграв 2 матчі. У 1982 році повернувся в «Динамо», але там знову був змушений виступати лише в дублюючому складі. У 1984 році дебютував у першій команді, але до гравців основної групи не належав. З 1984 по 1987 рік у Вищій лізі зіграв 18 матчів та відзначився 1 голом, ще 3 матчі провів у кубку СРСР. 18 березня 1987 року зіграв свій єдиний поєдинок у Кубку європейських чемпіонів проти стамбульського «Бешікташу», Вадим зіграв останні 7 хвилин поєдинку, а кияни перемогли з рахунком 2:0. Але того ж року перейшов до складу одеського «Чорноморця», а потім опинився в бакинському «Нефтчі». Після цього по року відіграв у «Ністру» (Кишинів) та «Кристалі» (Херсон).

У 1991 році виїхав до Польщі, де по сезону відіграв в «Орленті» (Луков) та «Петрохімії» (Плоцьк). У сезоні 1993/94 років виступав у ізраїльському «Хапоелі» (Ашкелон), а по завершенні сезону вирішив завершити кар'єру футболіста.

Кар'єра в збірній

Залучався до молодіжної збірної СРСР. У 1982 році став бронзовим призером юнацького чемпіонату Європи. Також брав участь в юнацькому чемпіонаті світу 1983 року. Загалом у складі радянської «молодіжки» зіграв 5 матчів та відзначився 2-а голами.

У 1983 році також був учасником Літньої спартакіади народів СРСР у складі збірної УРСР.

Досягнення

Клубні

• Вища ліга чемпіонату СРСР
  • Чемпіон (2): 1985, 1986

• Кубок СРСР
  • Володар (1): 1987

Збірна

• Юнацький чемпіонат Європи з футболу
  • Бронзовий призер (1): 1982

Відзнаки

• Майстер спорту СРСР (1986)

Посилання

• Каратаєв Вадим Костянтинович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Каратаєв Вадим Костянтинович на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль гравця [ 20 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Одеський футбол»
• Профіль гравця [ 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] на сайті sportbox.ru
• Профіль гравця [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті klisf.net
• Шипы и розы Вадима Каратаева [ 3 вересня 2021 у Wayback Machine.]