Са́ва Леонтійович Карась (14 лютого (27 лютого) 1905, с. Великі Немиринці (нині — Хмельницького району Хмельницької області — 26 березня 1963, м. Маріуполь, Донецька область) — радянський військовик, підполковник Радянської армії ЗС СРСР, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Карась Сава Леонтійович | |
---|---|
Народження | 27 лютого 1905 Городоцький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР |
Смерть | 26 березня 1963 (58 років) Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР |
Звання | підполковник |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Сава Карась народився 14 лютого (27 лютого) 1905 року в селі Великі Немиринці (нині — Хмельницького району Хмельницької області). Здобув неповну середню освіту, після чого працював кочегаром. У 1927 році Карась був призваний до лав Робітничо-селянської Червоної армії. 1931 року він закінчив Київське піхотне училище, 1940 року — курси «Постріл». Служив на кордоні з Іраном .
У лютому 1942 року під час невдалої висадки десанту у Криму Сава Леонтійович Карась отримав поранення та потрапив у німецький полон. Кілька разів він намагався втекти з полону. Зумівши нарешті втекти, Карась очолив підпільну групу на Азовському заводі № 1 (нині Азовсталь у Маріуполі), а пізніше — партизанський загін. Брав участь у рейдах німецькими тилами, підтримував війська Південного фронту при звільненні Маріуполя.
До травня 1944 року майор Сава Карась був заступником командира 1369-го стрілецького полку з стройової частини, 417-ї стрілецької дивізії 51-ї армії 4-го Українського фронту. Відзначився під час визволення Севастополя. Коли командир полку вибув із ладу, Карась прийняв командування полком він і організував прорив німецької оборони. Під час штурму Сапун-гори Карась особисто вів в атаку штурмовий загін, який знищив близько роти німецької піхоти, 7 вогневих точок, захопив 4 кулемети та першу лінію траншей. Під час атаки на другу лінію траншів стрілецький полк під командуванням Карася знищив 6 дотів та 10 дзотів і одним із перших вступив до Севастополя. Всього ж за три дні боїв за місто 1369-й стрілецький полк знищив понад 600 ворожих солдатів та офіцерів, 8 дотів, 17 дзотів та 27 вогневих точок .
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за «мужність, відвагу та героїзм, виявлені в боротьбі з німецькими загарбниками» майору Саві Карасю присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
Усього ж за час своєї участі у боях Карась був 26 разів поранений. У грудні 1945 року у званні підполковника він був звільнений у запас. Мешкав у Жданові (нинішній Маріуполь), з грудня 1946 року працював директором молокозаводу. Помер 26 березня 1963 року. Похований на Центральному цвинтарі Маріуполя.
Нагороди
- Звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
- Два ордени Червоного Прапора.
- Орден Червоної Зірки.
- Медалі.
Примітки
- Карась Сава Леонтійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Карась Савва Леонтьевич. dyn.encyclopedia.mil.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 13 червня 2013.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Казарян А. А. Герои боёв за Крым. — Вид. 1. — Симферополь : Таврия, 1972. — С. 125. — 45000 прим. (рос.)
- Бугай Е. М., Макухин М. Е. Герой Советского Союза Карась С. Л. // Из когорты мужественных: сборник очерков и зарисовок. — Львов : Каменяр, 1978. — С. 95—97. (рос.)
- Гордость и слава Подолии: очерки о героях Советского Союза — уроженцах Хмельницкой области / состав. М. Е. Макухин. — Львов : Каменяр, 1985. — С. 93—95. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa va Leontijovich Karas 14 lyutogo 27 lyutogo 1905 19050227 s Veliki Nemirinci nini Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti 26 bereznya 1963 m Mariupol Donecka oblast radyanskij vijskovik pidpolkovnik Radyanskoyi armiyi ZS SRSR uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Karas Sava LeontijovichNarodzhennya27 lyutogo 1905 1905 02 27 Gorodockij rajon Kam yanec Podilska oblast SRSRSmert26 bereznya 1963 1963 03 26 58 rokiv Zhdanov Donecka oblast Ukrayinska RSR SRSRZvannyapidpolkovnikVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaSava Karas narodivsya 14 lyutogo 27 lyutogo 1905 19050227 roku v seli Veliki Nemirinci nini Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Zdobuv nepovnu serednyu osvitu pislya chogo pracyuvav kochegarom U 1927 roci Karas buv prizvanij do lav Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi 1931 roku vin zakinchiv Kiyivske pihotne uchilishe 1940 roku kursi Postril Sluzhiv na kordoni z Iranom U lyutomu 1942 roku pid chas nevdaloyi visadki desantu u Krimu Sava Leontijovich Karas otrimav poranennya ta potrapiv u nimeckij polon Kilka raziv vin namagavsya vtekti z polonu Zumivshi nareshti vtekti Karas ocholiv pidpilnu grupu na Azovskomu zavodi 1 nini Azovstal u Mariupoli a piznishe partizanskij zagin Brav uchast u rejdah nimeckimi tilami pidtrimuvav vijska Pivdennogo frontu pri zvilnenni Mariupolya Do travnya 1944 roku major Sava Karas buv zastupnikom komandira 1369 go strileckogo polku z strojovoyi chastini 417 yi strileckoyi diviziyi 51 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu Vidznachivsya pid chas vizvolennya Sevastopolya Koli komandir polku vibuv iz ladu Karas prijnyav komanduvannya polkom vin i organizuvav proriv nimeckoyi oboroni Pid chas shturmu Sapun gori Karas osobisto viv v ataku shturmovij zagin yakij znishiv blizko roti nimeckoyi pihoti 7 vognevih tochok zahopiv 4 kulemeti ta pershu liniyu transhej Pid chas ataki na drugu liniyu transhiv strileckij polk pid komanduvannyam Karasya znishiv 6 dotiv ta 10 dzotiv i odnim iz pershih vstupiv do Sevastopolya Vsogo zh za tri dni boyiv za misto 1369 j strileckij polk znishiv ponad 600 vorozhih soldativ ta oficeriv 8 dotiv 17 dzotiv ta 27 vognevih tochok Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za muzhnist vidvagu ta geroyizm viyavleni v borotbi z nimeckimi zagarbnikami majoru Savi Karasyu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka Usogo zh za chas svoyeyi uchasti u boyah Karas buv 26 raziv poranenij U grudni 1945 roku u zvanni pidpolkovnika vin buv zvilnenij u zapas Meshkav u Zhdanovi ninishnij Mariupol z grudnya 1946 roku pracyuvav direktorom molokozavodu Pomer 26 bereznya 1963 roku Pohovanij na Centralnomu cvintari Mariupolya NagorodiZvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka Dva ordeni Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki Medali PrimitkiKaras Sava Leontijovich Sajt Geroi strany ros Karas Savva Leontevich dyn encyclopedia mil ru ros Arhiv originalu za 14 chervnya 2013 Procitovano 13 chervnya 2013 LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Kazaryan A A Geroi boyov za Krym Vid 1 Simferopol Tavriya 1972 S 125 45000 prim ros Bugaj E M Makuhin M E Geroj Sovetskogo Soyuza Karas S L Iz kogorty muzhestvennyh sbornik ocherkov i zarisovok Lvov Kamenyar 1978 S 95 97 ros Gordost i slava Podolii ocherki o geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Hmelnickoj oblasti sostav M E Makuhin Lvov Kamenyar 1985 S 93 95 ros