Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каральна акція НКВС у с. Курів — акція військ НКВС проти населення галицького села Курів, вчинена 24 серпня 1944 року. Під час цих воєнних дій село було спалено дощенту та вбито майже п'ятдесят мирних мешканців.
| Спосіб вбивства: | Спалення, розстріл |
|---|---|
| Місце вбивства: | Курів (Івано-Франківський район) |
| Мотив вбивства: | каральна акція |
| Дата: | 24 серпня 1944 |
| Вбивці: | Спецгрупи НКВС |
| Убиті: | 47 |
Передумови
З літа 1943 року паралельно із дорослою сіткою (станичними були та ) у селі діяла й молодіжна ОУН «Юнаки». У роки Другої світової війни місцеві оунівці підтримували зв'язок із відділами УПА на Волині: переправляли туди зброю та худобу, надавали допомогу загонам повстанців під час їхніх переходів, заготовляли харчі тощо. У 1944 р. багато курівських підпільників, зокрема (Віщун; 1921 р. н.), (Крук; 1924), та інші поповнили ряди УПА і боївок ОУН.
Наприкінці липня 1944 р. через Курів проходила лінія фронту. Відразу ж після повернення більшовиків націоналістична організація «Юнаки» за наказом проводу ОУН була розпущена задля захисту молоді від переслідувань НКВС, та опір мешканців не припинився і з цим опором одразу розпочали боротьбу каральні сили радянської влади.
Масово заарештовували бійців підпілля, зокрема 11 серпня 1944 р. ув'язнили члена ОУН «Юнаки» (1925 р. н.). На день пізніше від нього в енкаведистські застінки потрапив ще один член ОУН, але вже дорослої сітки, — Василь Іванович Атаманюк (1903 р. н.). За доносом зрадників на городі Василя Атаманюка червоноармійці відкопали заховане підпільниками друкарське обладнання. Вже у грудні трибунал військ НКВС Станіславської (тепер Івано-Франківської) області засудив чоловіків до понад 10 років каторжних робіт та 5 років позбавлення громадянських прав із конфіскацією майна.
Причини та поштовх до проведення акції
На початку серпня боївка кущового проводу ОУН захопила і знищила 3-х радянських парашутистів-розвідників в Кінашеві (сусіднє село). Більшівцівський райвідділ НКВС одразу направив до Кінашева й Курова спецгрупу, яка мала знайти і покарати «терористів», та оунівців видали не одразу.
Ця акція була важелем залякування українців, аби ті відмовилися від боротьби та стали колаборантами. Найбільша ж мета таких каральних дій — бажання змусити молодь мобілізуватися до зріділих лав радянської армії. За тиждень до страшного дня у село навідалися представники районної влади. Вони зібрали усіх дорослих чоловіків на збори, де зачитали наказ про мобілізацію на фронт людей призовного віку. Партійці пригрозили селянам: якщо вони добровільно не з'являться у райвійськкомат, то матимуть великі неприємності.
Хід подій
23 серпня у село прийшли солдати, які забрали із собою голову сільради , щоб залишити живим корисного донощика. До Курова він більше не повернувся, а разом із дружиною й донькою оселився у райцентрі Більшівцях. Співпрацюючи з окупантами, Онуфрій часто їздив з опергрупою по селах району, виявляючи «куркулів та бандитів».
Ніч із 23 на 24 серпня 1944 року була тихою. Жителі Курова навіть не підозрювали, що чекає на них удосвіта. О 4-й годині ранку село зі всіх боків оточили кілька рот енкавеесівців. Зі смолоскипами в руках, без галасу, солдати заходили на кожне подвір'я й підпалювали хати, стайні та стодоли. Якщо будівля не спалахувала відразу, то всередину кидали віхті запаленої соломи. Перелякані курівці вибігали з охоплених вогнем хат і потрапляли в руки облавників. Дехто кидався тікати, та, не ступивши й кількох кроків, падав під автоматними чергами.
Першою зайнялася хата , наступними загорілися садиби , , , , та . Солдати ж тим часом орудували біля будівель, котрих ще не встигло охопити полум'я. Там ховалися люди, штовхаючи у спини прикладами, облавники виганяли їх на подвір'я, поквапом відділяли чоловіків та стріляли тим у потилицю.
Акція тривала до 3-ї години дня. Протягом цього часу над селом кружляв літак, екіпаж якого вів вогонь по живих мішенях. Всього червоноармійці спалили близько 100 господарств і замордували 47 селян. Живими залишилися тільки жінки, діти та незначна кількість дивом уцілілих чоловіків. Згідно з даними статистики, в 1943 р. Курів налічував 472 жителі. За неповні 2 роки їх чисельність зменшилася на 115 осіб.
Марія Данилівна Атаманюк згадує:
Того дня ми із сестрою повернулися з Жалиборів, і застали в Курові жахливу картину. Довкола валялися трупи, стояв сморід, подекуди догорали оселі, над селом, ніби ворони, густо літали клапті сажі, поміж згарищами блукали жінки з малими дітьми. Мабуть, ще з тиждень після кривавої акції жителі села ночували по садах та городах, збираючись докупи родинами. В уцілілих хатах спати боялися, бо ходили чутки, що москалі мають вирізати всіх до одного, щоби від «бандерівського» села не лишилося й сліду.
По завершені каральних дій кати посідали на фіри й рушили у Слободу, прихопивши зі собою чотирьох чоловіків: Івана Матейка, Івана Микитина, Василя Атаманюка й Василя Гречуха. Згодом усі вони теж загинули.
Після акції
На околиці Кінашева на енкаведистів, що верталися з Курова після кривавої розправи, очікувала в засідці боївка ОУН. Хлопці планували зненацька напасти на облавників, та місцеві жителі благали їх відійти, бо після цього бою на село впаде помста каральних органів. Підпільники відступили до Нараївки і там дочекалися ворогів. Та сили виявилися нерівні, до того ж повстанці не встигли належно підготуватися до цього бою. Багато українських бійців загинуло, серед них і курівці (1914 р. н.), , (станичний ОУН села Курова), (1923 р. н.), , , (1918 р. н.), (1918 р. н.), .
Через чотири дні 15-х жителів села, що залишилися живі, — Петра Атаманюка, Юрія Атаманюка, Михайла Бандуру, Андрія Бандуру, Дмитра Бандуру, Дмитра Белея, Юрія Гречуха (зник безвісти у вересні 1944 року), Михайла Грибіжа, Василя Крупу (зник безвісти у квітні 1945 року), Михайла Леонка, Миколу Максиміва (зник безвісти у січні 1945-го), Василя Мегаса (загинув 24 жовтня 1944 року), Василя Перегінця (загинув 12 жовтня 1944 року), Івана Сірка та Семена Петраша рекрутували до Червоної армії.
Репресії проти курівців тривали. Вже після акції з невідомих причин були заарештовані і трагічно загинули Михайло Винник і Дмитро Крупа. Восени того ж року в Караганду вивезли Ганну, Розалію, Євдокію та Миколу Атаманюків, Ганну Сірко, Софію й Петра Фреїків та багатьох инших жителів села, родичі яких воювали у збройних формуваннях ОУН та УПА. Коли старий Олекса Атаманюк помер у поїзді дорогою в Караганду, охоронці просто викинули його тіло через вікно.
Загиблі жителі с. Курів
- Атаманюк Василь Іванович — заарештований під час акції. Зник безвісти.
- Атаманюк Іван Васильович
- Атаманюк Іван Олексійович
- Атаманюк Микола Олексійович
- Атаманюк Михайло Миколайович
- Атаманюк Іван Олексійович
- Атаманюк Олекса Дмитрович
- Атаманюк Федір Олексійович
- Бандура Григорій Федорович
- Бандура Дмитро Павлович
- Бандура Іван Михайлович
- Бандура Микола Михайлович
- Бандура Федір Григорович
- Басараб Дмитро Миколайович
- Басараб Олекса Миколайович
- Бандура Микола Михайлович
- Винник Михайло Сильвестрович — заарештований після акції. Зник безвісти.
- Гречух Василь Іванович — заарештований під час акції. Зник безвісти.
- Грибіж Василь Миколайович
- Грибіж Микола Онуфрійович
- Кардан Михайло Іванович
- Кащій Іван Романович
- Кащій Роман Григорович
- Кащій Михайло Романович
- Кв'ятик Володимир
- Крупа Дмитро Юркович — заарештований після акції. Зник безвісти.
- Крупа Іван Андрійович
- Крупа Михайло Андрійович
- Курас Дмитро Васильович — зник безвісти під час проведення акції.
- Матейко Дмитро Онуфрійович
- Матейко Іван Онуфрійович — заарештований під час акції. Зник безвісти.
- Микитин Іван — заарештований під час акції. Зник безвісти.
- Перегінець Василь Іванович
- Перегінець Василь Михайлович
- Перегінець Катерина
- Перегінець Михайло Іванович
- Перегінець Михайло Васильович
- Петраш Семен Андрійович
- Петраш Танас Андрійович
- Сірко Василь Степанович
- Сірко Микола Степанович
- Сірко Петро Степанович
- Сидорик Володимир Іванович
- Сидорик Тадей Іванович
- Хомин Іван Михайлович
- Хомин Іван Онуфрійович
- Хомин Парасковія Онуфріївна
Спогади очевидців
Іван Олексійович Басараб (1932 р. н.)
Коли почалася енкавеесівська кривава акція, до нас забіг Микола Грибіж і сказав татові: «Біда, брате! Ховаймося, бо москалі село навколо оточили. Палять хати і в людей стріляють». Вони поспіхом вийшли з хати, але тут же й вернулися, бо четверо солдатів, які вбили сусіда Миколу Михайловича Бандуру, прямували вже до нас. Зайшли в хату, й один із них ударив нашого батька в лице, питаючи: «Ти чому, бандитська мордо, не на фронті?». «Та тому, що не кликали», — відповів тато.
Вони вивели мого батька, старшого брата Миколу й сусіда надвір та наказали йти за ними. Брат тихцем шмигнув за грушу і заховався на городі в кукурудзі, де й пересидів увесь той страшний час. Там же сховалася й решта нашої родини: мама, я і сестра. Ми просиділи на городі до полудня, доки до нас не підійшла сусідка Текля Белей і, плачучи, сказала, що нашого тата разом із сусідом Грибіжем москалі застрелили в саду Івана Матейка.
Наш батько висів на огорожі з колючого дроту: його скосила автоматна черга якраз тоді, коли він хотів перебратися через ту огорожу. Кулі повиривали татові груди.
Степан Ількович Крупа (1935 р. н.)
На наше подвір'я зайшло десь із 15 солдатів і криками та стусанами повиганяли нас із хати. Ми із сестрою Марією та двома сусідськими хлопцями, Василем і Степаном, вигнали худобу на пасовище і звідти з жахом дивилися, як у полум'ї гинуло наше село. Солдати в енкавеесівській формі підпалювали факелами обійстя й розстрілювали усіх чоловіків, яких стрічали на своєму шляху.
Дмитро Михайлович Бандура (1910 р. н.)
Я ще вдосвіта вигнав на пасовисько коней і, повернувшись до хати, ліг спати. Але по якімсь часі забігла до кімнати моя старша сестра Ганна, якась перестрашена, і ще з порога закричала: «Дмитре, Федоре, тікайте, бо село обступило військо, і не знати, чим це все закінчиться!». Вибігли ми з Федором надвір і побачили солдатів, які стояли на околицях невеликими групами. Помітивши, що на другому боці вулиці якийсь військовий уже налаштовує кулемет, ми кинулися тікати в поле. Бігли, а довкола нас кулі, посвистуючи, впивалися в землю. Стріляли із дуже малої відстані — не влучити було просто неможливо, — отож мені тоді подумалося: «Мабуть, кулеметник не хоче брати гріха на душу, а стріляє тому, що мусить». Коли я вже втішився, що ми з небожем Федором уникнемо смерті від густих кулеметних черг, із-за хати Івана Сидорика раптом вибігли два енкавеесівці й почали палити по нас із карабінів. Були б нас забили, якби, на наше щастя, не з'явився , вояк УПА, який автоматним вогнем загнав москалів назад за хату Сидорика.
Семен Атанасович Петраш (1925 р. н.)
Уранці 24 серпня 1944 року група солдатів, одягнених в енкавеесівську форму, підійшла до нашої хати й підпалила її. Мої батьки стали виносити з палаючої оселі майно, надбане за десятки літ тяжкої праці. Тато якраз ніс подушки, коли надійшла друга група військових, і один із червонопогонників вистрілив йому в груди. Смертельно поранений батько повалився на землю, але вмер не відразу, а через годину-півтори. Нажахана мама сіла на землю, поклала собі на коліна його голову і тяжко заголосила. Тато вмирав довго, шептав помертвілими вустами, що його дуже пече у грудях, і просив маму, аби вона дула йому на рану. Мама ридала і дула, дула і голосила, аж поки батько не помер.
Вшанування пам'яті загиблих
24 серпня 1991 р., у День незалежности нашої держави та 47-ї річниці кривавої трагедії, підняв у Курові національний прапор. У серпні наступного року тут було висипано символічну могилу на пам'ять про загиблих під час акції НКВС односельців. Біля її підніжжя встановлено прямокутну плиту із мармурової крихти, на якій вигравіювано прізвища 47 закатованих жителів Курова. Могилу доглядають школярі, а на свята біля неї відправляють панахиду за душі невинно знищених людей.
24 серпня 2004 р. у селі звели капличку, яка стала символом незнищенної пам'яті про односельців — жертв більшовицького терору. Матеріали та кошти для будівництва офірувала уродженка Курова, колишня вчителька . Того ж року видав книгу «Розстріляне село», в якій на основі спогадів очевидців та нечисленних архівних матеріалів, які вдалося розшукати, висвітлює каральну акцію 1944 р.
Література
- Гандзюк Р. Розстріляне село [Курів]. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 2004. — 44 с.
- Розлуцький Н. В. Боротьба радянського режиму проти українського визвольного руху на території Станіславської області (1944—1956 рр.): військовий аспект. [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.] — С. 96.
- Миронюк М. Криваві ужинки НКВС у Курові. — С. 276—291.
Посилання
- Різдво в розстріляному Курові на Україні [1] [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Курів вартує на щирі обійми ОТГ (galslovo.if.ua) [2] [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Галицька РДА — Літопис Галицького району (if.gov.ua) [3] [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Український інститут національної пам'яти. — Напад радянських каральних сил на с. Курів 24.08.1944 р. [4]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karalna akciya NKVS u s Kuriv akciya vijsk NKVS proti naselennya galickogo sela Kuriv vchinena 24 serpnya 1944 roku Pid chas cih voyennih dij selo bulo spaleno doshentu ta vbito majzhe p yatdesyat mirnih meshkanciv Karalna akciya u seli KurivSposib vbivstva Spalennya rozstrilMisce vbivstva Kuriv Ivano Frankivskij rajon Motiv vbivstva karalna akciyaData 24 serpnya 1944Vbivci Specgrupi NKVSUbiti 47PeredumoviZ lita 1943 roku paralelno iz dorosloyu sitkoyu stanichnimi buli ta u seli diyala j molodizhna OUN Yunaki U roki Drugoyi svitovoyi vijni miscevi ounivci pidtrimuvali zv yazok iz viddilami UPA na Volini perepravlyali tudi zbroyu ta hudobu nadavali dopomogu zagonam povstanciv pid chas yihnih perehodiv zagotovlyali harchi tosho U 1944 r bagato kurivskih pidpilnikiv zokrema Vishun 1921 r n Kruk 1924 ta inshi popovnili ryadi UPA i boyivok OUN Naprikinci lipnya 1944 r cherez Kuriv prohodila liniya frontu Vidrazu zh pislya povernennya bilshovikiv nacionalistichna organizaciya Yunaki za nakazom provodu OUN bula rozpushena zadlya zahistu molodi vid peresliduvan NKVS ta opir meshkanciv ne pripinivsya i z cim oporom odrazu rozpochali borotbu karalni sili radyanskoyi vladi Masovo zaareshtovuvali bijciv pidpillya zokrema 11 serpnya 1944 r uv yaznili chlena OUN Yunaki 1925 r n Na den piznishe vid nogo v enkavedistski zastinki potrapiv she odin chlen OUN ale vzhe dorosloyi sitki Vasil Ivanovich Atamanyuk 1903 r n Za donosom zradnikiv na gorodi Vasilya Atamanyuka chervonoarmijci vidkopali zahovane pidpilnikami drukarske obladnannya Vzhe u grudni tribunal vijsk NKVS Stanislavskoyi teper Ivano Frankivskoyi oblasti zasudiv cholovikiv do ponad 10 rokiv katorzhnih robit ta 5 rokiv pozbavlennya gromadyanskih prav iz konfiskaciyeyu majna Prichini ta poshtovh do provedennya akciyiNa pochatku serpnya boyivka kushovogo provodu OUN zahopila i znishila 3 h radyanskih parashutistiv rozvidnikiv v Kinashevi susidnye selo Bilshivcivskij rajviddil NKVS odrazu napraviv do Kinasheva j Kurova specgrupu yaka mala znajti i pokarati teroristiv ta ounivciv vidali ne odrazu Cya akciya bula vazhelem zalyakuvannya ukrayinciv abi ti vidmovilisya vid borotbi ta stali kolaborantami Najbilsha zh meta takih karalnih dij bazhannya zmusiti molod mobilizuvatisya do zridilih lav radyanskoyi armiyi Za tizhden do strashnogo dnya u selo navidalisya predstavniki rajonnoyi vladi Voni zibrali usih doroslih cholovikiv na zbori de zachitali nakaz pro mobilizaciyu na front lyudej prizovnogo viku Partijci prigrozili selyanam yaksho voni dobrovilno ne z yavlyatsya u rajvijskkomat to matimut veliki nepriyemnosti Hid podij23 serpnya u selo prijshli soldati yaki zabrali iz soboyu golovu silradi shob zalishiti zhivim korisnogo donoshika Do Kurova vin bilshe ne povernuvsya a razom iz druzhinoyu j donkoyu oselivsya u rajcentri Bilshivcyah Spivpracyuyuchi z okupantami Onufrij chasto yizdiv z opergrupoyu po selah rajonu viyavlyayuchi kurkuliv ta banditiv Nich iz 23 na 24 serpnya 1944 roku bula tihoyu Zhiteli Kurova navit ne pidozryuvali sho chekaye na nih udosvita O 4 j godini ranku selo zi vsih bokiv otochili kilka rot enkaveesivciv Zi smoloskipami v rukah bez galasu soldati zahodili na kozhne podvir ya j pidpalyuvali hati stajni ta stodoli Yaksho budivlya ne spalahuvala vidrazu to vseredinu kidali vihti zapalenoyi solomi Perelyakani kurivci vibigali z ohoplenih vognem hat i potraplyali v ruki oblavnikiv Dehto kidavsya tikati ta ne stupivshi j kilkoh krokiv padav pid avtomatnimi chergami Pershoyu zajnyalasya hata nastupnimi zagorilisya sadibi ta Soldati zh tim chasom oruduvali bilya budivel kotrih she ne vstiglo ohopiti polum ya Tam hovalisya lyudi shtovhayuchi u spini prikladami oblavniki viganyali yih na podvir ya pokvapom viddilyali cholovikiv ta strilyali tim u potilicyu Akciya trivala do 3 yi godini dnya Protyagom cogo chasu nad selom kruzhlyav litak ekipazh yakogo viv vogon po zhivih mishenyah Vsogo chervonoarmijci spalili blizko 100 gospodarstv i zamorduvali 47 selyan Zhivimi zalishilisya tilki zhinki diti ta neznachna kilkist divom ucililih cholovikiv Zgidno z danimi statistiki v 1943 r Kuriv nalichuvav 472 zhiteli Za nepovni 2 roki yih chiselnist zmenshilasya na 115 osib Mariya Danilivna Atamanyuk zgaduye Togo dnya mi iz sestroyu povernulisya z Zhaliboriv i zastali v Kurovi zhahlivu kartinu Dovkola valyalisya trupi stoyav smorid podekudi dogorali oseli nad selom nibi voroni gusto litali klapti sazhi pomizh zgarishami blukali zhinki z malimi ditmi Mabut she z tizhden pislya krivavoyi akciyi zhiteli sela nochuvali po sadah ta gorodah zbirayuchis dokupi rodinami V ucililih hatah spati boyalisya bo hodili chutki sho moskali mayut virizati vsih do odnogo shobi vid banderivskogo sela ne lishilosya j slidu Po zaversheni karalnih dij kati posidali na firi j rushili u Slobodu prihopivshi zi soboyu chotiroh cholovikiv Ivana Matejka Ivana Mikitina Vasilya Atamanyuka j Vasilya Grechuha Zgodom usi voni tezh zaginuli Pislya akciyiNa okolici Kinasheva na enkavedistiv sho vertalisya z Kurova pislya krivavoyi rozpravi ochikuvala v zasidci boyivka OUN Hlopci planuvali znenacka napasti na oblavnikiv ta miscevi zhiteli blagali yih vidijti bo pislya cogo boyu na selo vpade pomsta karalnih organiv Pidpilniki vidstupili do Narayivki i tam dochekalisya vorogiv Ta sili viyavilisya nerivni do togo zh povstanci ne vstigli nalezhno pidgotuvatisya do cogo boyu Bagato ukrayinskih bijciv zaginulo sered nih i kurivci 1914 r n stanichnij OUN sela Kurova 1923 r n 1918 r n 1918 r n Cherez chotiri dni 15 h zhiteliv sela sho zalishilisya zhivi Petra Atamanyuka Yuriya Atamanyuka Mihajla Banduru Andriya Banduru Dmitra Banduru Dmitra Beleya Yuriya Grechuha znik bezvisti u veresni 1944 roku Mihajla Gribizha Vasilya Krupu znik bezvisti u kvitni 1945 roku Mihajla Leonka Mikolu Maksimiva znik bezvisti u sichni 1945 go Vasilya Megasa zaginuv 24 zhovtnya 1944 roku Vasilya Peregincya zaginuv 12 zhovtnya 1944 roku Ivana Sirka ta Semena Petrasha rekrutuvali do Chervonoyi armiyi Represiyi proti kurivciv trivali Vzhe pislya akciyi z nevidomih prichin buli zaareshtovani i tragichno zaginuli Mihajlo Vinnik i Dmitro Krupa Voseni togo zh roku v Karagandu vivezli Gannu Rozaliyu Yevdokiyu ta Mikolu Atamanyukiv Gannu Sirko Sofiyu j Petra Freyikiv ta bagatoh inshih zhiteliv sela rodichi yakih voyuvali u zbrojnih formuvannyah OUN ta UPA Koli starij Oleksa Atamanyuk pomer u poyizdi dorogoyu v Karagandu ohoronci prosto vikinuli jogo tilo cherez vikno Zagibli zhiteli s KurivAtamanyuk Vasil Ivanovich zaareshtovanij pid chas akciyi Znik bezvisti Atamanyuk Ivan Vasilovich Atamanyuk Ivan Oleksijovich Atamanyuk Mikola Oleksijovich Atamanyuk Mihajlo Mikolajovich Atamanyuk Ivan Oleksijovich Atamanyuk Oleksa Dmitrovich Atamanyuk Fedir Oleksijovich Bandura Grigorij Fedorovich Bandura Dmitro Pavlovich Bandura Ivan Mihajlovich Bandura Mikola Mihajlovich Bandura Fedir Grigorovich Basarab Dmitro Mikolajovich Basarab Oleksa Mikolajovich Bandura Mikola Mihajlovich Vinnik Mihajlo Silvestrovich zaareshtovanij pislya akciyi Znik bezvisti Grechuh Vasil Ivanovich zaareshtovanij pid chas akciyi Znik bezvisti Gribizh Vasil Mikolajovich Gribizh Mikola Onufrijovich Kardan Mihajlo Ivanovich Kashij Ivan Romanovich Kashij Roman Grigorovich Kashij Mihajlo Romanovich Kv yatik Volodimir Krupa Dmitro Yurkovich zaareshtovanij pislya akciyi Znik bezvisti Krupa Ivan Andrijovich Krupa Mihajlo Andrijovich Kuras Dmitro Vasilovich znik bezvisti pid chas provedennya akciyi Matejko Dmitro Onufrijovich Matejko Ivan Onufrijovich zaareshtovanij pid chas akciyi Znik bezvisti Mikitin Ivan zaareshtovanij pid chas akciyi Znik bezvisti Pereginec Vasil Ivanovich Pereginec Vasil Mihajlovich Pereginec Katerina Pereginec Mihajlo Ivanovich Pereginec Mihajlo Vasilovich Petrash Semen Andrijovich Petrash Tanas Andrijovich Sirko Vasil Stepanovich Sirko Mikola Stepanovich Sirko Petro Stepanovich Sidorik Volodimir Ivanovich Sidorik Tadej Ivanovich Homin Ivan Mihajlovich Homin Ivan Onufrijovich Homin Paraskoviya OnufriyivnaSpogadi ochevidcivIvan Oleksijovich Basarab 1932 r n Koli pochalasya enkaveesivska krivava akciya do nas zabig Mikola Gribizh i skazav tatovi Bida brate Hovajmosya bo moskali selo navkolo otochili Palyat hati i v lyudej strilyayut Voni pospihom vijshli z hati ale tut zhe j vernulisya bo chetvero soldativ yaki vbili susida Mikolu Mihajlovicha Banduru pryamuvali vzhe do nas Zajshli v hatu j odin iz nih udariv nashogo batka v lice pitayuchi Ti chomu banditska mordo ne na fronti Ta tomu sho ne klikali vidpoviv tato Voni viveli mogo batka starshogo brata Mikolu j susida nadvir ta nakazali jti za nimi Brat tihcem shmignuv za grushu i zahovavsya na gorodi v kukurudzi de j peresidiv uves toj strashnij chas Tam zhe shovalasya j reshta nashoyi rodini mama ya i sestra Mi prosidili na gorodi do poludnya doki do nas ne pidijshla susidka Teklya Belej i plachuchi skazala sho nashogo tata razom iz susidom Gribizhem moskali zastrelili v sadu Ivana Matejka Nash batko visiv na ogorozhi z kolyuchogo drotu jogo skosila avtomatna cherga yakraz todi koli vin hotiv perebratisya cherez tu ogorozhu Kuli povirivali tatovi grudi Stepan Ilkovich Krupa 1935 r n Na nashe podvir ya zajshlo des iz 15 soldativ i krikami ta stusanami poviganyali nas iz hati Mi iz sestroyu Mariyeyu ta dvoma susidskimi hlopcyami Vasilem i Stepanom vignali hudobu na pasovishe i zvidti z zhahom divilisya yak u polum yi ginulo nashe selo Soldati v enkaveesivskij formi pidpalyuvali fakelami obijstya j rozstrilyuvali usih cholovikiv yakih strichali na svoyemu shlyahu Dmitro Mihajlovich Bandura 1910 r n Ya she vdosvita vignav na pasovisko konej i povernuvshis do hati lig spati Ale po yakims chasi zabigla do kimnati moya starsha sestra Ganna yakas perestrashena i she z poroga zakrichala Dmitre Fedore tikajte bo selo obstupilo vijsko i ne znati chim ce vse zakinchitsya Vibigli mi z Fedorom nadvir i pobachili soldativ yaki stoyali na okolicyah nevelikimi grupami Pomitivshi sho na drugomu boci vulici yakijs vijskovij uzhe nalashtovuye kulemet mi kinulisya tikati v pole Bigli a dovkola nas kuli posvistuyuchi vpivalisya v zemlyu Strilyali iz duzhe maloyi vidstani ne vluchiti bulo prosto nemozhlivo otozh meni todi podumalosya Mabut kulemetnik ne hoche brati griha na dushu a strilyaye tomu sho musit Koli ya vzhe vtishivsya sho mi z nebozhem Fedorom uniknemo smerti vid gustih kulemetnih cherg iz za hati Ivana Sidorika raptom vibigli dva enkaveesivci j pochali paliti po nas iz karabiniv Buli b nas zabili yakbi na nashe shastya ne z yavivsya voyak UPA yakij avtomatnim vognem zagnav moskaliv nazad za hatu Sidorika Semen Atanasovich Petrash 1925 r n Uranci 24 serpnya 1944 roku grupa soldativ odyagnenih v enkaveesivsku formu pidijshla do nashoyi hati j pidpalila yiyi Moyi batki stali vinositi z palayuchoyi oseli majno nadbane za desyatki lit tyazhkoyi praci Tato yakraz nis podushki koli nadijshla druga grupa vijskovih i odin iz chervonopogonnikiv vistriliv jomu v grudi Smertelno poranenij batko povalivsya na zemlyu ale vmer ne vidrazu a cherez godinu pivtori Nazhahana mama sila na zemlyu poklala sobi na kolina jogo golovu i tyazhko zagolosila Tato vmirav dovgo sheptav pomertvilimi vustami sho jogo duzhe peche u grudyah i prosiv mamu abi vona dula jomu na ranu Mama ridala i dula dula i golosila azh poki batko ne pomer Vshanuvannya pam yati zagiblih24 serpnya 1991 r u Den nezalezhnosti nashoyi derzhavi ta 47 yi richnici krivavoyi tragediyi pidnyav u Kurovi nacionalnij prapor U serpni nastupnogo roku tut bulo visipano simvolichnu mogilu na pam yat pro zagiblih pid chas akciyi NKVS odnoselciv Bilya yiyi pidnizhzhya vstanovleno pryamokutnu plitu iz marmurovoyi krihti na yakij vigraviyuvano prizvisha 47 zakatovanih zhiteliv Kurova Mogilu doglyadayut shkolyari a na svyata bilya neyi vidpravlyayut panahidu za dushi nevinno znishenih lyudej 24 serpnya 2004 r u seli zveli kaplichku yaka stala simvolom neznishennoyi pam yati pro odnoselciv zhertv bilshovickogo teroru Materiali ta koshti dlya budivnictva ofiruvala urodzhenka Kurova kolishnya vchitelka Togo zh roku vidav knigu Rozstrilyane selo v yakij na osnovi spogadiv ochevidciv ta nechislennih arhivnih materialiv yaki vdalosya rozshukati visvitlyuye karalnu akciyu 1944 r LiteraturaGandzyuk R Rozstrilyane selo Kuriv Ivano Frankivsk Siversiya MV 2004 44 s Rozluckij N V Borotba radyanskogo rezhimu proti ukrayinskogo vizvolnogo ruhu na teritoriyi Stanislavskoyi oblasti 1944 1956 rr vijskovij aspekt 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine S 96 Mironyuk M Krivavi uzhinki NKVS u Kurovi S 276 291 PosilannyaRizdvo v rozstrilyanomu Kurovi na Ukrayini 1 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Kuriv vartuye na shiri obijmi OTG galslovo if ua 2 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Galicka RDA Litopis Galickogo rajonu if gov ua 3 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Napad radyanskih karalnih sil na s Kuriv 24 08 1944 r 4