Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло Петрович Каравай (нар. 12 липня 1921, Смоленськ — пом. 5 лютого 2004, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945), у роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 897-го винищувального авіаційного полку 288-ї винищувальної авіаційної дивізії 17-ї повітряної армії 3-го Українського фронту, капітан.
| Павло Петрович Каравай | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 12 липня 1921 Смоленськ, Смоленська губернія, СРСР | |||||||||
| Смерть | 5 лютого 2004 (82 роки) Київ | |||||||||
| Поховання | Лісове кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  Винищувальна авіація | |||||||||
| Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна | |||||||||
| Роки служби | 1940 — 1973 | |||||||||
| Звання |  Полковник авіації | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Життєпис
Народився 12 липня 1921 року в Смоленську в родині службовця. У 1939 році закінчив залізничну школу №29, аероклуб. Працював у ньому льотчиком-інструктором.
У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. У 1942 році закінчив Сталінградську військову авіаційну школу пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. Воював на 3-му Українському фронті.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками капітану Павлу Петровичу Караваю присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6889).
Всього під час війни здійснив близько 200 бойових вильоти, в 40 повітряних боях збив особисто 10 і в групі 7 літаків супротивника.
Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах СРСР. У 1956 році закінчив Військово-повітряну академію.
З 1973 року полковник П.П. Каравай - в запасі. Жив у Києві. Помер 5 лютого 2004 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.
Посилання
- (рос.)
- Біографія П.П. Каравая на сайті «Красные соколы». [ 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Petrovich Karavaj nar 12 lipnya 1921 Smolensk pom 5 lyutogo 2004 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 u roki nimecko radyanskoyi vijni komandir eskadrilyi 897 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 288 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi 17 yi povitryanoyi armiyi 3 go Ukrayinskogo frontu kapitan Pavlo Petrovich KaravajNarodzhennya12 lipnya 1921 1921 07 12 Smolensk Smolenska guberniya SRSRSmert5 lyutogo 2004 2004 02 05 82 roki KiyivPohovannyaLisove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskovo povitryana akademiya imeni Yu O GagarinaRoki sluzhbi1940 1973Zvannya Polkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 6889 ZhittyepisNarodivsya 12 lipnya 1921 roku v Smolensku v rodini sluzhbovcya U 1939 roci zakinchiv zaliznichnu shkolu 29 aeroklub Pracyuvav u nomu lotchikom instruktorom U 1940 roci prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1942 roci zakinchiv Stalingradsku vijskovu aviacijnu shkolu pilotiv U boyah nimecko radyanskoyi vijni z zhovtnya 1942 roku Voyuvav na 3 mu Ukrayinskomu fronti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v povitryanih boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami kapitanu Pavlu Petrovichu Karavayu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6889 Vsogo pid chas vijni zdijsniv blizko 200 bojovih viloti v 40 povitryanih boyah zbiv osobisto 10 i v grupi 7 litakiv suprotivnika Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah SRSR U 1956 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1973 roku polkovnik P P Karavaj v zapasi Zhiv u Kiyevi Pomer 5 lyutogo 2004 roku Pohovanij u Kiyevi na Lisovomu kladovishi Posilannya ros Biografiya P P Karavaya na sajti Krasnye sokoly 1 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros