Капіто́хін Олекса́ндр Григо́рович (*6 червня 1892 Орловська губернія — † 13 серпня 1958, Москва) — другий Командувач ПДВ СРСР (червень 1943 — серпень 1944), генерал-лейтенант (1944).
Капітохін Олександр Григорович | |
---|---|
Народження | 6 червня 1892 Орловська губернія, Російська імперія |
Смерть | 13 серпня 1958 (66 років) Москва, СРСР |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Російська Армія, Радянська армія |
Рід військ | піхота, повітряно-десантні війська, |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Роки служби | 1915–1958 |
Звання | Генерал-лейтенант |
Командування | Командувач Повітряно-Десантних Військ СРСР, командир корпусу, командир дивізії |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна Друга Світова війна |
Нагороди | |
Капітохін Олександр Григорович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 6 червня 1892 в Орловській губернії в сім'ї сільського вчителя. В 19 років Олександр Григорович Капітохін закінчив вчительську семінарію.
Після цього на початку Першої світової війни він пройшов курс офіцерського училища й з 1915 йому було надано перше офіцерське військове звання Російської армії. Командував взводом, ротою.
Після Жовтневого перевороту 1917 — вступив до лав Червоній армії, призначений командиром батальйону. Активний учасник громадянської війни. З 1918 по 1921 на Західному і Кавказькому фронтах Червоної Армії був командиром стрілецького полку і командиром стрілецької бригади. У 1919 під Борисові отримав контузію. В 1920 потрапляв в полон до поляків.
Восени 1920 командир 98-го стрілецького полку 11-ї стрілецької дивізії О. Г. Капітохін за участь в боях з «білою гвардією» нагороджується орденом Червоного Прапора.
У 1921 він продовжив військову службу, в 1923 закінчив курси «Постріл», а в 1931 — Військову академію ім. М. В. Фрунзе.
Проходячи службу в запасі, Олександр Григорович в 1936 був призначений начальником полярної станції, а згодом — заступником начальника Головного управління Північного Морського шляху (Головпівнічморшлях). Цією відповідальною роботою він займається до початку Німецько-радянської війни. Відмічений орденом «Знак Пошани» (1940).
У вересні 1941 його затверджують на посаді командира 161-го стрілецького полку 95-ї стрілецької дивізії, а невдовзі командиром цієї дивізії, й з жовтня 1941 він був одним із захисників Севастополя. Його ім'я увічнене в історії оборони Головної бази Чорноморського Флоту в 1942.
З грудня 1942 року Капітохін — командир 8-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії, якою він керував на Південному і Північно-Західному фронтах до червня 1943, а з червня 1943 року по серпень 1944 року — Командувач Повітряно-Десантних Військ Червоної Армії. У цей період йому вручається орден Суворова третього ступеня.
З серпня 1944 року у зв'язку з реорганізацією повітряно-десантних військ — командир Окремої гвардійської повітряно-десантної армії (з грудня 1944 року — 38-й гвардійський стрілецький корпус 9-ї гвардійської армії). Генерал-лейтенант Капітохін командував корпусом під час Віденської наступальної операції. У листопаді 1944 після командування протягом півроку корпусом, нагороджений орденом Червоного Прапора.
У листопаді 1945 Олександр Григорович у військовому званні генерал-лейтенант призначається на посаду начальника Тамбовського суворовського військового училища. На цій посаді він служив до липня 1950 і був звільнений у відставку за хворобою з правом носіння військової форми та з особливими знаками на погонах.
Посилання
- Командующие ВДВ
- Персоналии [ 11 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Александр Григорьевич Капитохин [ 20 червня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapito hin Oleksa ndr Grigo rovich 6 chervnya 1892 Orlovska guberniya 13 serpnya 1958 Moskva drugij Komanduvach PDV SRSR cherven 1943 serpen 1944 general lejtenant 1944 Kapitohin Oleksandr GrigorovichNarodzhennya6 chervnya 1892 1892 06 06 Orlovska guberniya Rosijska imperiyaSmert13 serpnya 1958 1958 08 13 66 rokiv Moskva SRSRPohovannyaVagankovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnistRosijska Armiya Radyanska armiyaRid vijskpihota povitryano desantni vijska OsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1915 1958Zvannya General lejtenantKomanduvannyaKomanduvach Povitryano Desantnih Vijsk SRSR komandir korpusu komandir diviziyiVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna Druga Svitova vijnaNagorodiMedal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Sevastopolya Kapitohin Oleksandr Grigorovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 6 chervnya 1892 v Orlovskij guberniyi v sim yi silskogo vchitelya V 19 rokiv Oleksandr Grigorovich Kapitohin zakinchiv vchitelsku seminariyu Pislya cogo na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vin projshov kurs oficerskogo uchilisha j z 1915 jomu bulo nadano pershe oficerske vijskove zvannya Rosijskoyi armiyi Komanduvav vzvodom rotoyu Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 vstupiv do lav Chervonij armiyi priznachenij komandirom bataljonu Aktivnij uchasnik gromadyanskoyi vijni Z 1918 po 1921 na Zahidnomu i Kavkazkomu frontah Chervonoyi Armiyi buv komandirom strileckogo polku i komandirom strileckoyi brigadi U 1919 pid Borisovi otrimav kontuziyu V 1920 potraplyav v polon do polyakiv Voseni 1920 komandir 98 go strileckogo polku 11 yi strileckoyi diviziyi O G Kapitohin za uchast v boyah z biloyu gvardiyeyu nagorodzhuyetsya ordenom Chervonogo Prapora U 1921 vin prodovzhiv vijskovu sluzhbu v 1923 zakinchiv kursi Postril a v 1931 Vijskovu akademiyu im M V Frunze Prohodyachi sluzhbu v zapasi Oleksandr Grigorovich v 1936 buv priznachenij nachalnikom polyarnoyi stanciyi a zgodom zastupnikom nachalnika Golovnogo upravlinnya Pivnichnogo Morskogo shlyahu Golovpivnichmorshlyah Ciyeyu vidpovidalnoyu robotoyu vin zajmayetsya do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni Vidmichenij ordenom Znak Poshani 1940 U veresni 1941 jogo zatverdzhuyut na posadi komandira 161 go strileckogo polku 95 yi strileckoyi diviziyi a nevdovzi komandirom ciyeyi diviziyi j z zhovtnya 1941 vin buv odnim iz zahisnikiv Sevastopolya Jogo im ya uvichnene v istoriyi oboroni Golovnoyi bazi Chornomorskogo Flotu v 1942 Z grudnya 1942 roku Kapitohin komandir 8 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi diviziyi yakoyu vin keruvav na Pivdennomu i Pivnichno Zahidnomu frontah do chervnya 1943 a z chervnya 1943 roku po serpen 1944 roku Komanduvach Povitryano Desantnih Vijsk Chervonoyi Armiyi U cej period jomu vruchayetsya orden Suvorova tretogo stupenya Z serpnya 1944 roku u zv yazku z reorganizaciyeyu povitryano desantnih vijsk komandir Okremoyi gvardijskoyi povitryano desantnoyi armiyi z grudnya 1944 roku 38 j gvardijskij strileckij korpus 9 yi gvardijskoyi armiyi General lejtenant Kapitohin komanduvav korpusom pid chas Videnskoyi nastupalnoyi operaciyi U listopadi 1944 pislya komanduvannya protyagom pivroku korpusom nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U listopadi 1945 Oleksandr Grigorovich u vijskovomu zvanni general lejtenant priznachayetsya na posadu nachalnika Tambovskogo suvorovskogo vijskovogo uchilisha Na cij posadi vin sluzhiv do lipnya 1950 i buv zvilnenij u vidstavku za hvoroboyu z pravom nosinnya vijskovoyi formi ta z osoblivimi znakami na pogonah PosilannyaKomanduyushie VDV Personalii 11 lipnya 2009 u Wayback Machine Aleksandr Grigorevich Kapitohin 20 chervnya 2009 u Wayback Machine Poperednik general lejtenant Glazunov V O 1941 1943 2 Komanduvach PDV SRSR cherven 1943 serpen 1944 Nastupnik general lejtenant Zatevahin I I 1944 1946