Канлі Няоняо

Канлі Няоняо (康里巎巎, 1295 — 1345) — китайський каліграф тюркського походження часів династії Юань.

Канлі Няоняо
Псевдо	Канлі Цзишань (子 山), Чженчжай (正 斋), Шусоу (恕 叟)
Народився	1295(1295)
Помер	1345(1345) Даду
Підданство	династія Юань
Національність	тюрок
Діяльність	каліграф
Батько	^d^[1]
Діти	^d^[1] і ^d^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Родила походила із Середньої Азії. Прибула разом із монгольськими завойовниками до Китаю. Народився у 1295 році. Про його молоді роки мало відомостей. Канлі здобув освіту у державному училищі, а потім у академії Ханьлінь. Відзначився завзяттям у вивченні каліграфії. При монгольському дворі завідував бібліотекою і був хранителем колекції каліграфії та живопису. Помер у 1345 році у столиці імперії Даду.

Творчість

За життя Канлі досяг у каліграфії популярності не меншої, ніж Чжао Менфу. Сучасники казали: «На півдні Чжао, на півночі Няо». Щодня прописував по 3 тисяч ієрогліфів і не зупинявся навіть тоді, коли його сили закінчувалися. Його талант проявився у статуті, напівстатуті та скорописі. Канлі намагався відновити моду на ханьский стиль почерку чжанцао, в якому остання риса прописується з додатковим зусиллям. Цей вибір, з одного боку, стверджував каліграфа в його причетності до китайської традиції, а з іншого — був надмірно консервативний і не вписувався в загальну динаміку розвитку китайської культури, а тому не отримав широкого відгуку.

Одним з найкращих творів Канлі Няоняо у почерку сінцао вважається сувій з віршами Лі Бо «Лі Бо гу фен ши цзюань» із зібрання Токійського національного музею. Пензель Канлі рухається стрімко і навіть різко, але за рахунок гарного центрування його кінчика риси виходять округлими, пружними і міцними. Китайські автори відзначають силу і ритмічне багатство його каліграфічної пластики.

Джерела

• Чжу Жэнь-фу. Чжунго гудай шуфа ши (История китайской каллиграфии). Пекин, 1992.

1. China Biographical Database
   d:Track:Q13407958