Кангарський союз — ранньосередньовічна тюркська держава, що утворилося внаслідок занепаду Західнотюркського каганату. Вело запеклі війни з Хозарським каганатом. Було знищено кимаками і огузами.
Қaңғар Одағy Кангарський союз | |||||||||||
| |||||||||||
Столиця | ставка біля гори Улутау | ||||||||||
Мови | давньотюркська | ||||||||||
Релігії | шаманізм | ||||||||||
Форма правління | виборна монархія | ||||||||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
- Засновано | 659 | ||||||||||
- Ліквідовано | 750 | ||||||||||
| |||||||||||
Історія
До тепер точаться суперечки щодо назви й походження кангарів. Сходяться на думці, що це були тюркські племена, які взяли собі назву на честь земельплемен кангли або держави Кангюй. Кангари були частиною Тюркського каганату, а з 604 року — Західнотюркського каганнату.
659 року після підкорення каганату танськими військами кангари здобули самостійність. Вони встановили владу від Балхашу до Сирдар'ї. Васалами кангарів стали огузи в Жетису, кимаки в долині Іртиша, кумани в Мугоджарі і кипчаки на півночі.
У 690-х роках Кангарський союз стикнувся з Тюргеським каганатом, що претендував на панування в долині Сирдар'ї. Водночас присирдар'їнські міста постали невдоволені обмеженням своїх прав. Їх підтримали согдійські князі Бухари, Самарканда і Фергани. Втім на початкуVIII ст. проти согдійців виступив Дамаскський халіфат, внаслідок чого зусилля согдійців та тюргешів були спрямовані протиарабів. Завдяки цьому кангари втримали владу над присирдар'їнськими містами, але зберегли їх привілеї.
У 710-х роках араби зуміли підкорити Хорезм, Бухару й Самарканд. За цим вони здійснюють набіги на Сигнак, Дженд, Ясси та інші міста підвладні Кангарському союзу. Водночас посилюється Другий східнотюркський каганат, що розширює свою владу в долині річки Ілі та озера Балхаш. Огузи і кимаки визнають владу останнього.
Ситуація змінюється у 716 році, коли відновлюється Тюргеський каганат та починаються війни Другого східнотюркського каганату з імперією Тан. В цей час основним суперником Кангарського союзу стають араби, що намагаються захопити область Чач на півдні. У 740-х роках танські війська завдають нищівного удару по Східнотюркському каганату. Водночас починається війна кимаків й огузів проти Кангарського союзу, й огузів проти уйгурів за спадщину Тюргеського каганату.
Близько 750 року Кангарський союз зазнав поразки від кимаків й огузів, внаслідок чого розпався. Східні кангари увійшли до Огузької держави, а західні кангари у 880-х роках в Хозарського каганату захопили землі між Уралдом і Волгою, де створили протодержаву. Втім їх було переможено у 890-х роках, внаслідок чого рушили до Азовського моря, на шляху знищивши угорський союз, який рушив на захід, а самі західні кангари оселилися в Приазов'ї та Причорномор'ї під ім'ям печенігів.
Територія і населення
Охоплювала землі від Уралу до Балхашу. Північний кордон далеко заходив у Сибір. Основу становили кангари (8 племен). також мешкали кимаки, кипчаки, кумани, в містах — переважно согдійці та давні тюрки.
Джерела
- Кадырбаев А. Ш. Китайские источники монгольской эпохи о внешнеполитических связях казахстанских тюркских кочевников (кыпчаков-канглы) с народами Средней Азии и Дальнего Востока // Общество и государство в Китае. Москва, 1982
- Зуев Ю. А. Ранние тюрки: Очерки истории и идеологии, Алматы, Дайк-Пресс, 2002,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kangarskij soyuz rannoserednovichna tyurkska derzhava sho utvorilosya vnaslidok zanepadu Zahidnotyurkskogo kaganatu Velo zapekli vijni z Hozarskim kaganatom Bulo znisheno kimakami i oguzami Қangar Odagy Kangarskij soyuz 659 750 kangari istorichni kordoni na karti Stolicya stavka bilya gori Ulutau Movi davnotyurkska Religiyi shamanizm Forma pravlinnya viborna monarhiya Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 659 Likvidovano 750 Poperednik Nastupnik Zahidnij tyurkskij kaganat Oguzka derzhava Kimackij kaganatIstoriyaDo teper tochatsya superechki shodo nazvi j pohodzhennya kangariv Shodyatsya na dumci sho ce buli tyurkski plemena yaki vzyali sobi nazvu na chest zemelplemen kangli abo derzhavi Kangyuj Kangari buli chastinoyu Tyurkskogo kaganatu a z 604 roku Zahidnotyurkskogo kagannatu 659 roku pislya pidkorennya kaganatu tanskimi vijskami kangari zdobuli samostijnist Voni vstanovili vladu vid Balhashu do Sirdar yi Vasalami kangariv stali oguzi v Zhetisu kimaki v dolini Irtisha kumani v Mugodzhari i kipchaki na pivnochi U 690 h rokah Kangarskij soyuz stiknuvsya z Tyurgeskim kaganatom sho pretenduvav na panuvannya v dolini Sirdar yi Vodnochas prisirdar yinski mista postali nevdovoleni obmezhennyam svoyih prav Yih pidtrimali sogdijski knyazi Buhari Samarkanda i Fergani Vtim na pochatkuVIII st proti sogdijciv vistupiv Damaskskij halifat vnaslidok chogo zusillya sogdijciv ta tyurgeshiv buli spryamovani protiarabiv Zavdyaki comu kangari vtrimali vladu nad prisirdar yinskimi mistami ale zberegli yih privileyi U 710 h rokah arabi zumili pidkoriti Horezm Buharu j Samarkand Za cim voni zdijsnyuyut nabigi na Signak Dzhend Yassi ta inshi mista pidvladni Kangarskomu soyuzu Vodnochas posilyuyetsya Drugij shidnotyurkskij kaganat sho rozshiryuye svoyu vladu v dolini richki Ili ta ozera Balhash Oguzi i kimaki viznayut vladu ostannogo Situaciya zminyuyetsya u 716 roci koli vidnovlyuyetsya Tyurgeskij kaganat ta pochinayutsya vijni Drugogo shidnotyurkskogo kaganatu z imperiyeyu Tan V cej chas osnovnim supernikom Kangarskogo soyuzu stayut arabi sho namagayutsya zahopiti oblast Chach na pivdni U 740 h rokah tanski vijska zavdayut nishivnogo udaru po Shidnotyurkskomu kaganatu Vodnochas pochinayetsya vijna kimakiv j oguziv proti Kangarskogo soyuzu j oguziv proti ujguriv za spadshinu Tyurgeskogo kaganatu Blizko 750 roku Kangarskij soyuz zaznav porazki vid kimakiv j oguziv vnaslidok chogo rozpavsya Shidni kangari uvijshli do Oguzkoyi derzhavi a zahidni kangari u 880 h rokah v Hozarskogo kaganatu zahopili zemli mizh Uraldom i Volgoyu de stvorili protoderzhavu Vtim yih bulo peremozheno u 890 h rokah vnaslidok chogo rushili do Azovskogo morya na shlyahu znishivshi ugorskij soyuz yakij rushiv na zahid a sami zahidni kangari oselilisya v Priazov yi ta Prichornomor yi pid im yam pechenigiv Teritoriya i naselennyaOhoplyuvala zemli vid Uralu do Balhashu Pivnichnij kordon daleko zahodiv u Sibir Osnovu stanovili kangari 8 plemen takozh meshkali kimaki kipchaki kumani v mistah perevazhno sogdijci ta davni tyurki DzherelaKadyrbaev A Sh Kitajskie istochniki mongolskoj epohi o vneshnepoliticheskih svyazyah kazahstanskih tyurkskih kochevnikov kypchakov kangly s narodami Srednej Azii i Dalnego Vostoka Obshestvo i gosudarstvo v Kitae Moskva 1982 Zuev Yu A Rannie tyurki Ocherki istorii i ideologii Almaty Dajk Press 2002 ISBN 9985 4 4152 9