Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт — збройний конфлікт за участю керованої режимом Пол Пота Демократичної Кампучії та Соціалістичної Республіки В'єтнам, що тривав з 1975 по 1989 рік. Конфлікт складався з двох етапів - прикордонна війна між країнами (1975-1978) і громадянська війна в Кампучії при активній участі в'єтнамської армії (1979-1989).
Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Єдиний фронт національного порятунку Кампучії | Червоні кхмери | ||||||
Командувачі | |||||||
Ван Тьєн Зунг | Пол Пот | ||||||
Сили | |||||||
170 000 | 73 000 | ||||||
Втрати | |||||||
15 000 — 55 000 загиблих | 15 000 |
Прикордонна війна
Історично Камбоджа і В'єтнам ворогували один з одним, але більш важливими були суперечності, що виникли між керівництвом Північного В'єтнаму і «червоних кхмерів» на початку 1970-х років. Спочатку північнов'єтнамська армія брала активну участь у камбоджійській громадянській війні на боці «червоних кхмерів», однак виявленні глибокі розбіжності між союзниками призвели до того, що в 1972-1973 роках Північний В'єтнам зняв свої війська з лінії фронту.
У квітні 1975 року закінчилася Війна у В'єтнамі: північнов'єтнамські війська взяли Сайгон, — Республіка В'єтнам впала і в'єтнамським півднем була проголошена комуністична Республіка Південний В'єтнам. У тому ж місяці «червоні кхмери» взяли Пномпень, тим самим здобувши перемогу в громадянській війні в Камбоджі. Практично відразу ж після цього відносини між двома країнами почали швидко погіршуватися. Вже в травні 1975 року на камбоджійсько-південов'єтнамському кордоні відбулися перші збройні інциденти. Вони (як і всі наступні) були спровоковані камбоджійською стороною.
2 липня 1976 року відбулося злиття Півночі і Півдня В'єтнаму в Соціалістичну Республіку В'єтнам. У 1977 році після деякого затишшя стався різкий сплеск бойових дій. «Червоні кхмери» переходили кордон і вбивали мирних в'єтнамських жителів. Найбільша трагедія сталася в квітні 1978 року в селищі Батюк, провінція Анзянг, все населення якого - 3000 чоловік - було винищено. «Червоними кхмерами» висувалися войовничі гасла на кшталт «Готові воювати з В'єтнамом 700 років!». Такі дії не могли залишитися безкарними, і в'єтнамська армія зробила кілька рейдів на територію Камбоджі. У той же час, «червоні кхмери» знищили в країні практично всіх етнічних в'єтнамців.
При цьому протягом декількох років в'єтнамське керівництво сприймало агресію з боку «червоних кхмерів» не як цілеспрямовану антив'єтнамську політику, а як побічний результат внутрішніх суперечностей у керівництві «червоних кхмерів». «Брат № 2» Нуон Чеа вважався «другом В'єтнаму» і періодично домагався від в'єтнамців економічної підтримки.
В кінці грудня 1978 року (за іншими даними - місяцем раніше) В'єтнам (ком. Ван Тьєн Зунг) почав повномасштабне вторгнення в Камбоджу з метою повалення режиму «червоних кхмерів». 7 січня 1979 року був узятий Пномпень. Влада була передана Єдиному фронту національного порятунку Кампучії на чолі з Хенг Самріном. Ця організація була створена в грудні 1978-го і не зіграла майже ніякої ролі у бойових діях, проте в ідеологічних цілях саме вона була представлена як визволитель камбоджійського народу від тиранії Пол Пота.
Окупація
Після втрати Пномпеня сили «червоних кхмерів» відступили на захід, до кампучійсько-тайського кордону. Цей район став місцем їх базування на наступні два десятиліття. Тим часом Китай — єдина країна, яка підтримувала близькі зв'язки з режимом Пол Пота — з роздратуванням спостерігав за подіями. До цього часу В'єтнам у зовнішній політиці остаточно переорієнтувався на СРСР, з яким у КНР продовжували зберігатися вкрай напружені відносини. Китайське керівництво публічно заявило про намір «дати В'єтнаму урок» у зв'язку з окупацією Камбоджі, і 17 лютого 1979 року китайська армія вторглася у В'єтнам. Війна була запеклою і швидкоплинною, — вже до середини березня бойові дії завершилися. Формально В'єтнам здобув перемогу.
Після завершення китайської агресії армія В'єтнаму розгорнула новий наступ проти «червоних кхмерів». До середини року вона контролювала всі основні міста Камбоджі. За іронією долі соціалістичний В'єтнам, який до цього три десятиліття використовував партизанську тактику проти японських, французьких та американських регулярних армій, тепер сам був залучений в затяжну боротьбу з кхмерськими партизанами. Оскільки урядова армія Хенг Самріна була ще занадто слабка, В'єтнам продовжував тримати в Камбоджі військовий контингент з постійною чисельністю 170-180 тис. осіб. Щороку в першій половині року в'єтнамські війська проводили наступальні операції на заході країни, а по другій половині з приходом сезону дощів відходили на свої бази. «Червоні кхмери» продовжували утримувати позиції в районі кордону, а також мали тилові бази на території Таїланду. Це призвело до цілого ряду зіткнень між в'єтнамськими та тайськими арміями.
Пров'єтнамський характер політики режиму Хенг Самріна не сприяв національного єднання. В лавах «Червоних кхмерів» у 1981 році Пол Пот був частково усунений від керівництва, Комуністична партія Кампучії була розпущена, а на її основі створена Партія за Демократичну Кампучію під керівництвом Сон Санна і Кхіеу Сампхан, яка заявила про відмову від марксизму-ленінізму, визнала принципи ринкової економіки і попросила вибачення за репресії, здійснені в період правління «червоних кхмерів». В червні 1982 року Партія за демократичну Кампучію, прихильники принца Сіанука (Рух за національне визволення) і прихильники Сон Санна (Національно-визвольний фронт кхмерського народу) утворили Коаліційний уряд Демократичної Кампучії, що отримало офіційне визнання ООН. Сіанук був оголошений президентом Демократичної Кампучії, а Сон Санн - прем'єр-міністром.
Зміцнення урядової армії Камбоджі і міжнародні зміни призвели до того, що до кінця 1980-х років В'єтнам почав згортати свою участь у війні. У вересні 1989 року було оголошено про повне виведення в'єтнамських військ з Камбоджі, проте там ще залишалися в'єтнамські військові радники. Війна між камбоджійським урядом і «червоними кхмерами» тривала ще близько десятиліття.
Число жертв війни невідомо. Офіційні представники В'єтнамської народної армії давали суперечливі дані про понесені за 10 років втрати; згідно з їх заявами, в Камбоджі загинуло від 15 до 55 тисяч в'єтнамських солдатів (для порівняння, радянська армія в Афганістані втратила 15 тисяч військовослужбовців загиблими, американська армія у В'єтнамі - 58 тисяч).
Література
- Гордиенко А.Н. Войны второй половины ХХ века. Мн., 1998.
- Kenneth Conboy, Ken Bowra. The NVA and Viet Cong. — Osprey Publishing/Elite, выпуск № 38, 1991.
- Corfield, Justin (1991). A History of the Cambodian Non-Communist Resistance, 1975-1983. Australia: Centre of Southeast Asian Studies, Monash University: Clayton, Vic.
- Thayer, Carlyle (1994). The Vietnam People’s Army under Doi Moi. Singapore: Institute of Southeast Asian Studies.
- Broyle, William (1996). Brothers in Arms: A Journey from War to Peace. Austin: First University of Texas Press.
- Chandler, David (2000). A History of Cambodia (3 ed.). Colorado: Westview.
- Corfield (a), Justin (2009). The History of Cambodia. Santa Barbara: ABC CLIO.
- Khoo, Nicholas (2011). Collateral Damage: Sino-Soviet Rivalry and the Termination of the Sino-Vietnamese Alliance. New York: Colombia University Press
Примітки
- James Pringle.
- Михеев Ю. Я., Деменьтьев Ю. П., Кожевников В. А. История Кампучии. Краткий очерк [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]— Москва: Наука, 1981
- Kenneth Conboy, Ken Bowra. С. 26.
Посилання
- Tom Cooper, & Troung (Jan 25, 2004). "Cambodia, 1954–1999; Part 1".
- The Khmer Rouge National Army: Order of Battle, January 1976 [ 19 травня 2016 у Wayback Machine.]
- The Fall of the Khmer Rouge [ 6 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kampuchijsko v yetnamskij konflikt zbrojnij konflikt za uchastyu kerovanoyi rezhimom Pol Pota Demokratichnoyi Kampuchiyi ta Socialistichnoyi Respubliki V yetnam sho trivav z 1975 po 1989 rik Konflikt skladavsya z dvoh etapiv prikordonna vijna mizh krayinami 1975 1978 i gromadyanska vijna v Kampuchiyi pri aktivnij uchasti v yetnamskoyi armiyi 1979 1989 Kampuchijsko v yetnamskij konfliktData25 grudnya 1978 26 veresnya 1989MisceKambodzhaRezultatV yetnamski vijskovi peremogli povalennya rezhimu chervonih khmeriv kinec kambodzhijskogo genocidu Demokratichna Kampuchiya zaminila Narodnu Respubliku KampuchiyaStoroni V yetnam Yedinij front nacionalnogo poryatunku KampuchiyiChervoni khmeriKomanduvachiVan Tyen Zung Le Dik An Heng SamrinPol Pot Nuon Chea Khieu Samphan Norodom SianukSili170 00073 000Vtrati15 000 55 000 zagiblih15 000Prikordonna vijnaIstorichno Kambodzha i V yetnam voroguvali odin z odnim ale bilsh vazhlivimi buli superechnosti sho vinikli mizh kerivnictvom Pivnichnogo V yetnamu i chervonih khmeriv na pochatku 1970 h rokiv Spochatku pivnichnov yetnamska armiya brala aktivnu uchast u kambodzhijskij gromadyanskij vijni na boci chervonih khmeriv odnak viyavlenni gliboki rozbizhnosti mizh soyuznikami prizveli do togo sho v 1972 1973 rokah Pivnichnij V yetnam znyav svoyi vijska z liniyi frontu U kvitni 1975 roku zakinchilasya Vijna u V yetnami pivnichnov yetnamski vijska vzyali Sajgon Respublika V yetnam vpala i v yetnamskim pivdnem bula progoloshena komunistichna Respublika Pivdennij V yetnam U tomu zh misyaci chervoni khmeri vzyali Pnompen tim samim zdobuvshi peremogu v gromadyanskij vijni v Kambodzhi Praktichno vidrazu zh pislya cogo vidnosini mizh dvoma krayinami pochali shvidko pogirshuvatisya Vzhe v travni 1975 roku na kambodzhijsko pivdenov yetnamskomu kordoni vidbulisya pershi zbrojni incidenti Voni yak i vsi nastupni buli sprovokovani kambodzhijskoyu storonoyu 2 lipnya 1976 roku vidbulosya zlittya Pivnochi i Pivdnya V yetnamu v Socialistichnu Respubliku V yetnam U 1977 roci pislya deyakogo zatishshya stavsya rizkij splesk bojovih dij Chervoni khmeri perehodili kordon i vbivali mirnih v yetnamskih zhiteliv Najbilsha tragediya stalasya v kvitni 1978 roku v selishi Batyuk provinciya Anzyang vse naselennya yakogo 3000 cholovik bulo vinisheno Chervonimi khmerami visuvalisya vojovnichi gasla na kshtalt Gotovi voyuvati z V yetnamom 700 rokiv Taki diyi ne mogli zalishitisya bezkarnimi i v yetnamska armiya zrobila kilka rejdiv na teritoriyu Kambodzhi U toj zhe chas chervoni khmeri znishili v krayini praktichno vsih etnichnih v yetnamciv Pri comu protyagom dekilkoh rokiv v yetnamske kerivnictvo sprijmalo agresiyu z boku chervonih khmeriv ne yak cilespryamovanu antiv yetnamsku politiku a yak pobichnij rezultat vnutrishnih superechnostej u kerivnictvi chervonih khmeriv Brat 2 Nuon Chea vvazhavsya drugom V yetnamu i periodichno domagavsya vid v yetnamciv ekonomichnoyi pidtrimki V kinci grudnya 1978 roku za inshimi danimi misyacem ranishe V yetnam kom Van Tyen Zung pochav povnomasshtabne vtorgnennya v Kambodzhu z metoyu povalennya rezhimu chervonih khmeriv 7 sichnya 1979 roku buv uzyatij Pnompen Vlada bula peredana Yedinomu frontu nacionalnogo poryatunku Kampuchiyi na choli z Heng Samrinom Cya organizaciya bula stvorena v grudni 1978 go i ne zigrala majzhe niyakoyi roli u bojovih diyah prote v ideologichnih cilyah same vona bula predstavlena yak vizvolitel kambodzhijskogo narodu vid tiraniyi Pol Pota OkupaciyaPislya vtrati Pnompenya sili chervonih khmeriv vidstupili na zahid do kampuchijsko tajskogo kordonu Cej rajon stav miscem yih bazuvannya na nastupni dva desyatilittya Tim chasom Kitaj yedina krayina yaka pidtrimuvala blizki zv yazki z rezhimom Pol Pota z rozdratuvannyam sposterigav za podiyami Do cogo chasu V yetnam u zovnishnij politici ostatochno pereoriyentuvavsya na SRSR z yakim u KNR prodovzhuvali zberigatisya vkraj napruzheni vidnosini Kitajske kerivnictvo publichno zayavilo pro namir dati V yetnamu urok u zv yazku z okupaciyeyu Kambodzhi i 17 lyutogo 1979 roku kitajska armiya vtorglasya u V yetnam Vijna bula zapekloyu i shvidkoplinnoyu vzhe do seredini bereznya bojovi diyi zavershilisya Formalno V yetnam zdobuv peremogu Pislya zavershennya kitajskoyi agresiyi armiya V yetnamu rozgornula novij nastup proti chervonih khmeriv Do seredini roku vona kontrolyuvala vsi osnovni mista Kambodzhi Za ironiyeyu doli socialistichnij V yetnam yakij do cogo tri desyatilittya vikoristovuvav partizansku taktiku proti yaponskih francuzkih ta amerikanskih regulyarnih armij teper sam buv zaluchenij v zatyazhnu borotbu z khmerskimi partizanami Oskilki uryadova armiya Heng Samrina bula she zanadto slabka V yetnam prodovzhuvav trimati v Kambodzhi vijskovij kontingent z postijnoyu chiselnistyu 170 180 tis osib Shoroku v pershij polovini roku v yetnamski vijska provodili nastupalni operaciyi na zahodi krayini a po drugij polovini z prihodom sezonu doshiv vidhodili na svoyi bazi Chervoni khmeri prodovzhuvali utrimuvati poziciyi v rajoni kordonu a takozh mali tilovi bazi na teritoriyi Tayilandu Ce prizvelo do cilogo ryadu zitknen mizh v yetnamskimi ta tajskimi armiyami Prov yetnamskij harakter politiki rezhimu Heng Samrina ne spriyav nacionalnogo yednannya V lavah Chervonih khmeriv u 1981 roci Pol Pot buv chastkovo usunenij vid kerivnictva Komunistichna partiya Kampuchiyi bula rozpushena a na yiyi osnovi stvorena Partiya za Demokratichnu Kampuchiyu pid kerivnictvom Son Sanna i Khieu Samphan yaka zayavila pro vidmovu vid marksizmu leninizmu viznala principi rinkovoyi ekonomiki i poprosila vibachennya za represiyi zdijsneni v period pravlinnya chervonih khmeriv V chervni 1982 rokuPartiya za demokratichnu Kampuchiyu prihilniki princa Sianuka Ruh za nacionalne vizvolennya i prihilniki Son Sanna Nacionalno vizvolnij front khmerskogo narodu utvorili Koalicijnij uryad Demokratichnoyi Kampuchiyi sho otrimalo oficijne viznannya OON Sianuk buv ogoloshenij prezidentom Demokratichnoyi Kampuchiyi a Son Sann prem yer ministrom Zmicnennya uryadovoyi armiyi Kambodzhi i mizhnarodni zmini prizveli do togo sho do kincya 1980 h rokivV yetnam pochav zgortati svoyu uchast u vijni U veresni 1989 roku bulo ogolosheno pro povne vivedennya v yetnamskih vijsk z Kambodzhi prote tam she zalishalisya v yetnamski vijskovi radniki Vijna mizh kambodzhijskim uryadom i chervonimi khmerami trivala she blizko desyatilittya Chislo zhertv vijni nevidomo Oficijni predstavniki V yetnamskoyi narodnoyi armiyi davali superechlivi dani pro poneseni za 10 rokiv vtrati zgidno z yih zayavami v Kambodzhi zaginulo vid 15 do 55 tisyach v yetnamskih soldativ dlya porivnyannya radyanska armiya v Afganistani vtratila 15 tisyach vijskovosluzhbovciv zagiblimi amerikanska armiya u V yetnami 58 tisyach LiteraturaGordienko A N Vojny vtoroj poloviny HH veka Mn 1998 Kenneth Conboy Ken Bowra The NVA and Viet Cong Osprey Publishing Elite vypusk 38 1991 Corfield Justin 1991 A History of the Cambodian Non Communist Resistance 1975 1983 Australia Centre of Southeast Asian Studies Monash University Clayton Vic Thayer Carlyle 1994 The Vietnam People s Army under Doi Moi Singapore Institute of Southeast Asian Studies Broyle William 1996 Brothers in Arms A Journey from War to Peace Austin First University of Texas Press Chandler David 2000 A History of Cambodia 3 ed Colorado Westview Corfield a Justin 2009 The History of Cambodia Santa Barbara ABC CLIO Khoo Nicholas 2011 Collateral Damage Sino Soviet Rivalry and the Termination of the Sino Vietnamese Alliance New York Colombia University PressPrimitkiJames Pringle Miheev Yu Ya Dementev Yu P Kozhevnikov V A Istoriya Kampuchii Kratkij ocherk 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Moskva Nauka 1981 Kenneth Conboy Ken Bowra S 26 PosilannyaTom Cooper amp Troung Jan 25 2004 Cambodia 1954 1999 Part 1 The Khmer Rouge National Army Order of Battle January 1976 19 travnya 2016 u Wayback Machine The Fall of the Khmer Rouge 6 lyutogo 2019 u Wayback Machine