Кампа́спа (дав.-гр. Καμπάσπη, латинізований запис Campaspe; V ст. до н. е.) — давньогрецька гетера часів початку еллінізму. Відома також під іменами Філліда (Φυλλίς) і Панкаста (Παγκάστη).
Кампаспа | |
---|---|
Народилася | IV ст. до н.е. Ларисса |
Померла | IV ст. до н.е. |
Національність | стародавня грекиня |
Діяльність | гетера |
Відома завдяки | натурниця |
Знання мов | давньогрецька |
|
Життєпис
Народилася у м. Ларисса (Фессалія). Про життя відомо небагато. Відзначалася неперевершеною красою. Уславилася насамперед як коханка македонського царя Олександра III. Згідно з Клавдієм Еліаном стала першою жінкою, з якою цей цар мав інтимні стосунки після здобуття трону. Під час походу проти Перської держави цар наказав відомому художнику Апеллесу намалювати Кампаспу оголеною. під час роботи Апеллес закохався в свою натурницю. Довідавшись про це, Олександр Македонський подарував Кампаспу Апеллесу. Це свідчить, що ця гетера перебувала у статусі також й рабині.
За свідченням Плінія Старшого Кампаспа стала моделлю для картини Апеллеса «Афродіта Анадіомена» (втім, за відомостями Афінея нею була Фріна). Це сюжет надалі надихав поетів, скульпторів, художників, драматургів для створення своїх творів на цю тему. Подальша доля гетери невідома.
Легенда
Згідно з середньовічною легендою, Олександр Македонський був захоплений гетерою на ім'я Філліда (або Кампаспа) і потрапив під її вплив. Це турбувало наставника Олександра — філософа Арістотеля. Він зважився поговорити з Кампаспою безпосередньо і попросив її залишити Олександра. Вона погодилася, але за умови, що філософ дасть їй себе осідлати. Арістотель був змушений погодитися. У такому вигляді їх застав Олександр: його наставник повзав рачки, а на його спині сиділа весела гетера. Арістотель звернувся до здивованого учня: «Ось бачиш, якщо вона таке виробляє зі мною, старою, мудрою людиною, то уявляєш, у що вона може перетворити тебе». Це переконало Олександра залишити Кампаспу.
Інше
- На честь гетери названа річка Кемпасп в австралійській провінції Вікторія.
Примітки
- The romance of Australian place names. . National Library of Australia. 27 May 1964. с. 59. Процитовано 14 жовтня 2013.
Джерела
- Plinius Naturalis historia 35,36
- Клавдій Еліан. Строкаті історії / Переклад з давньогрецької, передмова Дзвінки Коваль. — Львів : Апріорі, 2020. — С. 245. — 320 с. — .
- Robin Lane Fox, Alexander the Great, Pinguin, 2006, 576 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kampa spa dav gr Kampasph latinizovanij zapis Campaspe V st do n e davnogrecka getera chasiv pochatku ellinizmu Vidoma takozh pid imenami Fillida Fyllis i Pankasta Pagkasth KampaspaNarodilasyaIV st do n e LarissaPomerlaIV st do n e Nacionalniststarodavnya grekinyaDiyalnistgeteraVidoma zavdyakinaturnicyaZnannya movdavnogrecka Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Legenda 3 Inshe 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepisred Narodilasya u m Larissa Fessaliya Pro zhittya vidomo nebagato Vidznachalasya neperevershenoyu krasoyu Uslavilasya nasampered yak kohanka makedonskogo carya Oleksandra III Zgidno z Klavdiyem Elianom stala pershoyu zhinkoyu z yakoyu cej car mav intimni stosunki pislya zdobuttya tronu Pid chas pohodu proti Perskoyi derzhavi car nakazav vidomomu hudozhniku Apellesu namalyuvati Kampaspu ogolenoyu pid chas roboti Apelles zakohavsya v svoyu naturnicyu Dovidavshis pro ce Oleksandr Makedonskij podaruvav Kampaspu Apellesu Ce svidchit sho cya getera perebuvala u statusi takozh j rabini Za svidchennyam Pliniya Starshogo Kampaspa stala modellyu dlya kartini Apellesa Afrodita Anadiomena vtim za vidomostyami Afineya neyu bula Frina Ce syuzhet nadali nadihav poetiv skulptoriv hudozhnikiv dramaturgiv dlya stvorennya svoyih tvoriv na cyu temu Podalsha dolya geteri nevidoma Legendared Dokladnishe Aristotel i Kampaspa Zgidno z serednovichnoyu legendoyu Oleksandr Makedonskij buv zahoplenij geteroyu na im ya Fillida abo Kampaspa i potrapiv pid yiyi vpliv Ce turbuvalo nastavnika Oleksandra filosofa Aristotelya Vin zvazhivsya pogovoriti z Kampaspoyu bezposeredno i poprosiv yiyi zalishiti Oleksandra Vona pogodilasya ale za umovi sho filosof dast yij sebe osidlati Aristotel buv zmushenij pogoditisya U takomu viglyadi yih zastav Oleksandr jogo nastavnik povzav rachki a na jogo spini sidila vesela getera Aristotel zvernuvsya do zdivovanogo uchnya Os bachish yaksho vona take viroblyaye zi mnoyu staroyu mudroyu lyudinoyu to uyavlyayesh u sho vona mozhe peretvoriti tebe Ce perekonalo Oleksandra zalishiti Kampaspu Inshered Na chest geteri nazvana richka Kempasp v avstralijskij provinciyi Viktoriya 1 Primitkired The romance of Australian place names The Australian Women s Weekly National Library of Australia 27 May 1964 s 59 Procitovano 14 zhovtnya 2013 Dzherelared Plinius Naturalis historia 35 36 Klavdij Elian Strokati istoriyi Pereklad z davnogreckoyi peredmova Dzvinki Koval Lviv Apriori 2020 S 245 320 s ISBN 978 617 629 495 5 Robin Lane Fox Alexander the Great Pinguin 2006 576 p Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kampaspa amp oldid 38069080