Ка мелі нід scheepskameel дос корабельный верблюд англ camels парні понтони що використовувалися для зменшення осадки ко

Ка́мелі (нід. scheepskameel, дос. «корабельный верблюд», англ. camels) — парні понтони, що використовувалися для зменшення осадки корабля і проводки його мілководдям. Застосовувалися щонайменше з XVI століття в північній Європі, передусім у Нідерландах, у дельті Рейну і Маасу.

Дерев'яна модель 74-гарматного лінійного корабля, піднятого на камелі

Для встановлення корабля на камелі використовувалася система баластної води, коли наповнені водою камелі підводили під днище судна. Після закріплення камелів баластну воду відкачували за допомогою ручних помп, в результаті камелі разом із кораблем підіймалися ближче до поверхні води, зменшуючи його осадку. У такому стані корабель був готовий до проводки мілководдям. Після проводки, коли глибина водойми дозволяла кораблю рухатися самостійно, баласт знову накачувався, знімався, і корабель продовжував рух.

Камелі знайшли своє використання зокрема й на теренах України. Починаючи з другої половини XVIII століття на Херсонській верфі активно будувалися і використовувалися камелі для проводки великих кораблів через мілини гирла Дніпра і Лиману. Така процедура була доволі дорогою, оскільки лише в Глибокій Пристані, поблизу Станіслава, кораблі спускали на воду та дооснащували до повного комплекту. Це стало однією з причин переносу центру кораблебудування Чорноморського флоту Російської імперії з Херсона до Миколаєва.

Примітки

Сулержицкий, А. Д.; Сулержицкий, И. Д. (1956). Морской словарь (рос.). Москва: Воениздат.
Глотов, А. Я. (1816). Изъяснение принадлежностей к вооружению корабля (рос.). Санкт-Петербург: Сант-Петербургская морская типография. с. 249—250.
Мордовськой, М. М. (2014). Українська суднобудівна традиція в XVIII столітті. Музейний вісник (PDF). № 14. Запоріжжя: Запорізький обласний краєзнавчий музей. с. 140. Архів (PDF) оригіналу за 12 вересня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.
Мітковська, Т. С. (2018). Розвиток гідрографії в Північому Причорномор'ї у XIX — на початку XX століття (PDF). Миколаїв: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. с. 45—46. Архів (PDF) оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 12 вересня 2024.

[1] Сулержицкий, А. Д.; Сулержицкий, И. Д. (1956). Морской словарь (рос.). Москва: Воениздат.

[2] Глотов, А. Я. (1816). Изъяснение принадлежностей к вооружению корабля (рос.). Санкт-Петербург: Сант-Петербургская морская типография. с. 249—250.

[3] Мордовськой, М. М. (2014). Українська суднобудівна традиція в XVIII столітті. Музейний вісник (PDF). № 14. Запоріжжя: Запорізький обласний краєзнавчий музей. с. 140. Архів (PDF) оригіналу за 12 вересня 2024. Процитовано 12 вересня 2024.

[4] Мітковська, Т. С. (2018). Розвиток гідрографії в Північому Причорномор'ї у XIX — на початку XX століття (PDF). Миколаїв: Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. с. 45—46. Архів (PDF) оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 12 вересня 2024.