Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Кам'яногі́рка — село в Україні, у Станіславчицькій сільській громаді Жмеринського району Вінницької області. До 1946 року село називалося Дзялів.
село Кам'яногірка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Громада | Станіславчицька сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1430 |
Колишня назва | Дзялів |
Населення | 699 |
Площа | 21,7 км² |
Густота населення | 32,21 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23163 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′04″ пн. ш. 28°06′37″ сх. д. / 48.91778° пн. ш. 28.11028° сх. д.Координати: 48°55′04″ пн. ш. 28°06′37″ сх. д. / 48.91778° пн. ш. 28.11028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 286 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23163, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Кам’яногірка, вул. Кооперативна |
Сільський голова | Гринік В'ячеслав Васильович |
Карта | |
Кам'яногірка | |
Кам'яногірка | |
Мапа | |
Назва
7 червня 1946 р. село Дзялів Станіславчицького району отримало назву «Кам’яногірка» і Зялівську сільську Раду названо Кам’яногірською.
Історія
У середньовічі переважна більшість поселень на Поділлі засновувалися місцевою шляхтою (зем'янами), яка проживала, як правило, в укріплених місцях, таких як Кам'янець, Брацлав, Вінниця, а на своїх землях залишала інколи по декілька людей, що ходили на лови, пасікували і обробляли землю. Згодом місцевість заселялася прибульцями із західних регіонів, у тому числі і з Польщі. Переселення із Заходу на Схід активізувалося з другої половини XVI століття, особливо після Люблінської унії 1569 р. Найбільше йому сприяли Ян Саріуш і Томаш Замойські.
Село Кам'яногірка (стара назва Дзялів, Зялів) з'явилося наприкінці XV — початку XVI століття. У 1540 р. воно належало зем'янинові Федору Булгаковичу Зяловському. Скоріш за все, це володіння перейшло до нього від батька — пана Булгака, землі якого знаходилися по сусідству із землями Васька Копистеринського, з одного боку, а з іншого — включали Гнилу Руду (назва Гнила збереглася донині) вздовж річки Мурафи, аж до Корчмаровців (Кацмазова). У їхній власності були також Овраги і Нижня Кропивна, яку близько 1600 р. вони передали Байбузам. До 1602 р. Дзялів знаходився у власності польських панів Якушинецьких. Після їх трагічної загибелі тимчасовими володарями Дзялова, як і Будьок, Витави, Якушинець, Харчукового хутора, стали поляки Русановські.
У 1613 р. Дзялів (Зялів) належав панам Ґольським, потім перейшов до Єви Янковської, родом із польського містечка Ґольська. Дзялів разом з маєтком пані Єва отримала у спадок після смерті Бартоломея Ґольського, так само, як і с. Станіславів (Станіславчик) після смерті барського старости, воєводи руського Станіслава Ґольського, і наступного року продала їх Станіславу Жолкевському — коронному гетьману, який після С. Гольського отримав Барське староство. У 1629 р. Дзяловом володіють Замойські, а з другої половини XVII i у XVIII столітті — Потоцькі.
Неподалік від Дзялова, на західній його околиці, існувало ще одне прадавнє поселення під назвою Тенпонки. Знаходилося воно під лісом «Кленем»(сьогодні «Клев») біля струмка, що впадає в річку Мурафу. Хто заснував село невідомо. Кажуть, що це було єврейське поселення, яке згодом знищили чи то татари, чи то козаки. Скоріш за все, місцеве населення само залишило селище, перебравшись до Шаргорода, адже польський король дозволив його жителям упродовж 20 років не платити жодних данин і повинностей, і саме ця обставина могла спричинити міграцію єврейського населення Тенпонків до Шаргорода, який до того ж був захищений мурами, а у 1588 р. отримав магдебурське право. Звичайно, якась частина людей залишилася в Тенпонках. У 1614 р. Томаш Замойський передав село у володіння шляхтичам Івашківським. Подальша доля поселення невідома. Ймовірно, що частина його мешканців переселилася до навколишніх сіл і асимілювалася, змішавшись з місцевим населенням. Лише західна окраїна Дзялова (Камяногірки) і до тепер в народі називається «Жидівською».
Свідченням того, що село має давню історію є вузькі покручені вулиці, несиметричної чи радіальної будови. Наявність цвинтаря, що знаходився в забудові села, а таке розміщення несумісне з християнськими звичаями. Наші предки цвинтарі започатковували на значній відстані від поселень, враховувався час на його заповнення. Вони вірили у привидів і боялися поширення заразних хвороб. Від одного з цвинтарів залишився великий кам'яний хрест. Місцеві люди стверджують, нібито тут поховано церковного служителя. Хрест знаходиться неподалік колишньої садиби колгоспу ім. Г. І. Котовського. За редакцією Є. Сіцінського «Приходы и церкви Подольской Епархии» записано наступне: «с. Дзялов — находится в 10 верст на юг от станции Жмеринка. Оно расположено в холмистой местности, большие сады украшают его. До 1836 г. деревня состояла из двух приходов — Успенского и Михайловского, а в зтом году Успенский был упразнен. С 1847 г. к зтому приходу приписана деревня Алексеевка. Ныне в деревне Дзялове числится 1557 душ прихожан, в Алексеевке — 847 душ. Занимаются они хлебопашеством, кроме того промышляют извозом, выжиганием извести из местного камня — извеетняка. В приходе проживают два семейства евреев. До 1836 г. в Дзялове существовала деревянная церковь в честь Успения Писвятая Богородицы, которая всем году была розобрана — Другая церковь во имя святого Архистратега Михаила была позже разобрана и заново отстрена на новом месте. Деревянное здание однокупольное прихожанам обошлось 11000 рублей. В приписаной деревне Алексеевке имеется храм в честь Покрова Присвятой Богородицы. Деревянный храм построенный в 1874 г. на сумму 4000 рублей пожертвованных прихожанами. В Дзялове церковно-приходская школа с 1880 г., с 1895 г. помещение новое, весьма удобное здание. В с. Алексеевке школа грамоты с 1884 г. по 1896 г. также имеет хорошее удобное здание.» (Копію зробив В. В. Захаров, м. Кам'янець-Подільський 1901 р., сторінка 273.)Автор А. Крилов в своїй праці «Населенные места Подольской губернии» про село Дзялів пише:
Дзялов (принадлежал Н. В. Стомерову и К.К. Боднажевскому). Дворов 362, жителей 1785. с. Алексеевка принадлежит М. А. Боднажевской, дворов 173, жителей 923, расстояние от уездного города 43 верст, к волости 5 верст, к станции Жмеринка 10 верст |
В 1923 році існувала Дзялівська сільська рада Станіславчицької волості Подільської губернії. Вона нараховувала 1867 жителів: православних 1834, католиків 15, євреїв 21. Дві початкових школи, у яких навчалось 26 хлопчиків, 19 дівчаток. В школі міністерських училищ і в церковно-приходській школі: хлопчиків — 47, дівчаток — 15. Разом 124 учні.
У дореволюційний час у Кам'яногірці проживало чимало заможних селян. Серед них Комісарик Яків Васильвич, який мав досить міцне господарство, воно було обнесене кам'яним муром і займало площу в 30 соток. Господарство мало велику кількість рогатої худоби, овець, свиней, курей, дві пари коней, добротні господарські приміщення. Світлий просторий будинок ютив велику дружну і роботящу родину. Проте обробити 80 га землі, яка їй належала разом із 10 гектарами лісу, сім'я була не в змозі. Тому Яків Васильович наймав сезонних робітників, з якими вчасно розраховувався за виконану роботу. У нього також працювали жінки, що пряли куделі (кужелі). Перша машина-молотарка у селі належала йому. Але подальша доля підприємливого і ініціативного господаря та його родини було невтішною як і всіх, кого записали у період колективізації до «буржуазного елемента» під назвою «куркулі». Химар, так звали у селі новоявленого куркуля Якова Комісарика, був змушений під загрозою розправи віддати усе нажите добро до колгоспу, а п'ятеро його дітей пішли працювати у новоутворене колективне господарство. У дружини Якова, Оляни, був рідний брат Кирило. Його власне господарство було істотно слабілим, ніж у сестри, проте в період колективізації він намагався чинити опір і не міг змиритись із добровільною передачею майна до колгоспу. Невдовзі його вислали разом із сім'єю до Сибіру. Три важкі зимові місяці у холодному двохосному вагоні, маючи із собою лише пилку, сокиру і лопату, голодні і напівживі вони їхали у необжиті, незвідані землі. У дорозі з голоду і холоду померло троє дітей. Та після прибуття на місце висилки випробування не скінчились. Як і інші засланці, жили в землянках, каторжно працювали, але віри не втрачали. Пізніше збудували будинок, почали займатись промислами, сім'я зростала.
Роки Німецько-радянської війни
У роки німецько-нацистської окупації в селі Дзялів була створена підпільна молодіжна організація, нею керували представники ЦК ЛКСМУ Л. Іщук, М. Драгун. Учасниця цієї організації Наталя Шморгун здобула шрифт і друкувала листівки, їх поширювали серед населення. По дорозі до м. Хмельник Наталю схопили поліцаї і передали в гестапо. Президія Верховної Ради СРСР посмертно нагородила Наталю Шморгун орденом Червоного Прапора.
Післявоєнний період
У роки холодної війни у лісі «Клев» розміщувалась ракетна військова частина. Коли міжнародна військова розвідка її розсекретила, вона була передислокована. Казарми, склади, будинки розібрані. Залишились незірвані бетонні шахти, де колись стояли ракети стратегічного значення. До них підводились потужні кабелі.
Про ліс «Буван», що росте на межі Шаргородського і Жмеринського районів, у народній пам'яті збереглися оповіді. У ньому неодноразово відбувалися подорожні порабування людей, що перевозили товар чи гроші. Розбій і пограбування вели пасинецькі і кам'яногірські розбійники. Їм вдавалось уникати правосуддя за скоєні злочини.
Окремі у післявоєнні роки стали шукачами золота — працювали на присках, інші, вивчившись, стали учителями, інженерами, лікарями. У 60-ті роки батьки повернулись до рідної землі, щоб померти, як казали самі, а їхні діти та внуки й до сьогодні живуть і працюють в далекому, а для них уже рідному краю… Після організації колективного господарства наявний земельний фонд сіл Кам'яногірки і Олексіївки з часом перейшов до колгоспу ім. Г. І. Котовського. В 1960 р. по Кам'ногірській сільській раді нараховувалось 1502 жителі. Колгосп спеціалізувався як зерново-тваринницьке господарство (м'ясо-молочного напрямку). Найвищих показників було досягнуто під керівництвом голови колгоспу Володимира Тарасовича Бенеди, господарство підтягнулося до рівня середніх колгоспів району Задумуючись над майбутнім таких сіл як Кам'яногірка, Олексіївка, інших переконуєшся, що тут є природні сприятливі умови для їх підтримання і розвитку: близькість річок, ставів, асфальтованих доріг, близьке розміщення нафтопроводу «Одеса-Броди» і будівництво нафтоперекачувальної станції. Але існує незаперечний факт, що люди не можуть отримати бажаної віддачі від роботи на землі, від ведення домашнього господарства. Це змушує їх задумуватись, де застосувати себе у сучасному складному житті, де знайти таку роботу, яка б давала змогу утримувати себе і сім'ю, як потурбуватись про їх майбутнє? І не завжди знаходять відповідь. Народна мудрість мовить: «Риби шукає, де глибше, а людина — де ліпше».
За господарської діяльності на землях с. Олексіївка колишнього підприємця Олександра Володимировича Суворова була застосована передова технологія обробітку посівних площ, використана сучасна техніка. При цьому люди переконались, що можна мати значно кращі результати праці на наших землях. Селяни чекають твердої виваженої політики держави у розв'язку назрілих питань.
Примітки
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Вінницької області»
Література
- Кам'яногі́рка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.236
Джерела та посилання
- Петро Слотюк. Порубіжні території Поділля до і після утворення Речі Посполитої // Вінницький край. Літературно-мистецький журнал. — № 3, 2010. — С. 90-100.
- Михайло Антонюк. «Через віхи історій» видавництво Вінниця «О. Власюк» — 2004 р. — С. 323—332
- Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль». — К.: «ЕксОб», 2002. р. — С. 215—217.
- Działów, dawniej Żałów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 265. (пол.) — S. 265. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2018 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2018 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti veresen 2018 Kam yanogi rka selo v Ukrayini u Stanislavchickij silskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Do 1946 roku selo nazivalosya Dzyaliv selo Kam yanogirka Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Stanislavchicka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1430 Kolishnya nazva Dzyaliv Naselennya 699 Plosha 21 7 km Gustota naselennya 32 21 osib km Poshtovij indeks 23163 Telefonnij kod 380 4332 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 55 04 pn sh 28 06 37 sh d 48 91778 pn sh 28 11028 sh d 48 91778 28 11028 Koordinati 48 55 04 pn sh 28 06 37 sh d 48 91778 pn sh 28 11028 sh d 48 91778 28 11028 Serednya visota nad rivnem morya 286 m Misceva vlada Adresa radi 23163 Vinnicka obl Zhmerinskij r n s Kam yanogirka vul Kooperativna Silskij golova Grinik V yacheslav Vasilovich Karta Kam yanogirka Kam yanogirka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kam yanogirka Nazva7 chervnya 1946 r selo Dzyaliv Stanislavchickogo rajonu otrimalo nazvu Kam yanogirka i Zyalivsku silsku Radu nazvano Kam yanogirskoyu IstoriyaU serednovichi perevazhna bilshist poselen na Podilli zasnovuvalisya miscevoyu shlyahtoyu zem yanami yaka prozhivala yak pravilo v ukriplenih miscyah takih yak Kam yanec Braclav Vinnicya a na svoyih zemlyah zalishala inkoli po dekilka lyudej sho hodili na lovi pasikuvali i obroblyali zemlyu Zgodom miscevist zaselyalasya pribulcyami iz zahidnih regioniv u tomu chisli i z Polshi Pereselennya iz Zahodu na Shid aktivizuvalosya z drugoyi polovini XVI stolittya osoblivo pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 r Najbilshe jomu spriyali Yan Sariush i Tomash Zamojski Selo Kam yanogirka stara nazva Dzyaliv Zyaliv z yavilosya naprikinci XV pochatku XVI stolittya U 1540 r vono nalezhalo zem yaninovi Fedoru Bulgakovichu Zyalovskomu Skorish za vse ce volodinnya perejshlo do nogo vid batka pana Bulgaka zemli yakogo znahodilisya po susidstvu iz zemlyami Vaska Kopisterinskogo z odnogo boku a z inshogo vklyuchali Gnilu Rudu nazva Gnila zbereglasya donini vzdovzh richki Murafi azh do Korchmarovciv Kacmazova U yihnij vlasnosti buli takozh Ovragi i Nizhnya Kropivna yaku blizko 1600 r voni peredali Bajbuzam Do 1602 r Dzyaliv znahodivsya u vlasnosti polskih paniv Yakushineckih Pislya yih tragichnoyi zagibeli timchasovimi volodaryami Dzyalova yak i Budok Vitavi Yakushinec Harchukovogo hutora stali polyaki Rusanovski U 1613 r Dzyaliv Zyaliv nalezhav panam Golskim potim perejshov do Yevi Yankovskoyi rodom iz polskogo mistechka Golska Dzyaliv razom z mayetkom pani Yeva otrimala u spadok pislya smerti Bartolomeya Golskogo tak samo yak i s Stanislaviv Stanislavchik pislya smerti barskogo starosti voyevodi ruskogo Stanislava Golskogo i nastupnogo roku prodala yih Stanislavu Zholkevskomu koronnomu getmanu yakij pislya S Golskogo otrimav Barske starostvo U 1629 r Dzyalovom volodiyut Zamojski a z drugoyi polovini XVII i u XVIII stolitti Potocki Nepodalik vid Dzyalova na zahidnij jogo okolici isnuvalo she odne pradavnye poselennya pid nazvoyu Tenponki Znahodilosya vono pid lisom Klenem sogodni Klev bilya strumka sho vpadaye v richku Murafu Hto zasnuvav selo nevidomo Kazhut sho ce bulo yevrejske poselennya yake zgodom znishili chi to tatari chi to kozaki Skorish za vse misceve naselennya samo zalishilo selishe perebravshis do Shargoroda adzhe polskij korol dozvoliv jogo zhitelyam uprodovzh 20 rokiv ne platiti zhodnih danin i povinnostej i same cya obstavina mogla sprichiniti migraciyu yevrejskogo naselennya Tenponkiv do Shargoroda yakij do togo zh buv zahishenij murami a u 1588 r otrimav magdeburske pravo Zvichajno yakas chastina lyudej zalishilasya v Tenponkah U 1614 r Tomash Zamojskij peredav selo u volodinnya shlyahticham Ivashkivskim Podalsha dolya poselennya nevidoma Jmovirno sho chastina jogo meshkanciv pereselilasya do navkolishnih sil i asimilyuvalasya zmishavshis z miscevim naselennyam Lishe zahidna okrayina Dzyalova Kamyanogirki i do teper v narodi nazivayetsya Zhidivskoyu Svidchennyam togo sho selo maye davnyu istoriyu ye vuzki pokrucheni vulici nesimetrichnoyi chi radialnoyi budovi Nayavnist cvintarya sho znahodivsya v zabudovi sela a take rozmishennya nesumisne z hristiyanskimi zvichayami Nashi predki cvintari zapochatkovuvali na znachnij vidstani vid poselen vrahovuvavsya chas na jogo zapovnennya Voni virili u prividiv i boyalisya poshirennya zaraznih hvorob Vid odnogo z cvintariv zalishivsya velikij kam yanij hrest Miscevi lyudi stverdzhuyut nibito tut pohovano cerkovnogo sluzhitelya Hrest znahoditsya nepodalik kolishnoyi sadibi kolgospu im G I Kotovskogo Za redakciyeyu Ye Sicinskogo Prihody i cerkvi Podolskoj Eparhii zapisano nastupne s Dzyalov nahoditsya v 10 verst na yug ot stancii Zhmerinka Ono raspolozheno v holmistoj mestnosti bolshie sady ukrashayut ego Do 1836 g derevnya sostoyala iz dvuh prihodov Uspenskogo i Mihajlovskogo a v ztom godu Uspenskij byl upraznen S 1847 g k ztomu prihodu pripisana derevnya Alekseevka Nyne v derevne Dzyalove chislitsya 1557 dush prihozhan v Alekseevke 847 dush Zanimayutsya oni hlebopashestvom krome togo promyshlyayut izvozom vyzhiganiem izvesti iz mestnogo kamnya izveetnyaka V prihode prozhivayut dva semejstva evreev Do 1836 g v Dzyalove sushestvovala derevyannaya cerkov v chest Uspeniya Pisvyataya Bogorodicy kotoraya vsem godu byla rozobrana Drugaya cerkov vo imya svyatogo Arhistratega Mihaila byla pozzhe razobrana i zanovo otstrena na novom meste Derevyannoe zdanie odnokupolnoe prihozhanam oboshlos 11000 rublej V pripisanoj derevne Alekseevke imeetsya hram v chest Pokrova Prisvyatoj Bogorodicy Derevyannyj hram postroennyj v 1874 g na summu 4000 rublej pozhertvovannyh prihozhanami V Dzyalove cerkovno prihodskaya shkola s 1880 g s 1895 g pomeshenie novoe vesma udobnoe zdanie V s Alekseevke shkola gramoty s 1884 g po 1896 g takzhe imeet horoshee udobnoe zdanie Kopiyu zrobiv V V Zaharov m Kam yanec Podilskij 1901 r storinka 273 Avtor A Krilov v svoyij praci Naselennye mesta Podolskoj gubernii pro selo Dzyaliv pishe Dzyalov prinadlezhal N V Stomerovu i K K Bodnazhevskomu Dvorov 362 zhitelej 1785 s Alekseevka prinadlezhit M A Bodnazhevskoj dvorov 173 zhitelej 923 rasstoyanie ot uezdnogo goroda 43 verst k volosti 5 verst k stancii Zhmerinka 10 verst V 1923 roci isnuvala Dzyalivska silska rada Stanislavchickoyi volosti Podilskoyi guberniyi Vona narahovuvala 1867 zhiteliv pravoslavnih 1834 katolikiv 15 yevreyiv 21 Dvi pochatkovih shkoli u yakih navchalos 26 hlopchikiv 19 divchatok V shkoli ministerskih uchilish i v cerkovno prihodskij shkoli hlopchikiv 47 divchatok 15 Razom 124 uchni U dorevolyucijnij chas u Kam yanogirci prozhivalo chimalo zamozhnih selyan Sered nih Komisarik Yakiv Vasilvich yakij mav dosit micne gospodarstvo vono bulo obnesene kam yanim murom i zajmalo ploshu v 30 sotok Gospodarstvo malo veliku kilkist rogatoyi hudobi ovec svinej kurej dvi pari konej dobrotni gospodarski primishennya Svitlij prostorij budinok yutiv veliku druzhnu i robotyashu rodinu Prote obrobiti 80 ga zemli yaka yij nalezhala razom iz 10 gektarami lisu sim ya bula ne v zmozi Tomu Yakiv Vasilovich najmav sezonnih robitnikiv z yakimi vchasno rozrahovuvavsya za vikonanu robotu U nogo takozh pracyuvali zhinki sho pryali kudeli kuzheli Persha mashina molotarka u seli nalezhala jomu Ale podalsha dolya pidpriyemlivogo i iniciativnogo gospodarya ta jogo rodini bulo nevtishnoyu yak i vsih kogo zapisali u period kolektivizaciyi do burzhuaznogo elementa pid nazvoyu kurkuli Himar tak zvali u seli novoyavlenogo kurkulya Yakova Komisarika buv zmushenij pid zagrozoyu rozpravi viddati use nazhite dobro do kolgospu a p yatero jogo ditej pishli pracyuvati u novoutvorene kolektivne gospodarstvo U druzhini Yakova Olyani buv ridnij brat Kirilo Jogo vlasne gospodarstvo bulo istotno slabilim nizh u sestri prote v period kolektivizaciyi vin namagavsya chiniti opir i ne mig zmiritis iz dobrovilnoyu peredacheyu majna do kolgospu Nevdovzi jogo vislali razom iz sim yeyu do Sibiru Tri vazhki zimovi misyaci u holodnomu dvohosnomu vagoni mayuchi iz soboyu lishe pilku sokiru i lopatu golodni i napivzhivi voni yihali u neobzhiti nezvidani zemli U dorozi z golodu i holodu pomerlo troye ditej Ta pislya pributtya na misce visilki viprobuvannya ne skinchilis Yak i inshi zaslanci zhili v zemlyankah katorzhno pracyuvali ale viri ne vtrachali Piznishe zbuduvali budinok pochali zajmatis promislami sim ya zrostala Roki Nimecko radyanskoyi vijni U roki nimecko nacistskoyi okupaciyi v seli Dzyaliv bula stvorena pidpilna molodizhna organizaciya neyu keruvali predstavniki CK LKSMU L Ishuk M Dragun Uchasnicya ciyeyi organizaciyi Natalya Shmorgun zdobula shrift i drukuvala listivki yih poshiryuvali sered naselennya Po dorozi do m Hmelnik Natalyu shopili policayi i peredali v gestapo Prezidiya Verhovnoyi Radi SRSR posmertno nagorodila Natalyu Shmorgun ordenom Chervonogo Prapora Pislyavoyennij period U roki holodnoyi vijni u lisi Klev rozmishuvalas raketna vijskova chastina Koli mizhnarodna vijskova rozvidka yiyi rozsekretila vona bula peredislokovana Kazarmi skladi budinki rozibrani Zalishilis nezirvani betonni shahti de kolis stoyali raketi strategichnogo znachennya Do nih pidvodilis potuzhni kabeli Pro lis Buvan sho roste na mezhi Shargorodskogo i Zhmerinskogo rajoniv u narodnij pam yati zbereglisya opovidi U nomu neodnorazovo vidbuvalisya podorozhni porabuvannya lyudej sho perevozili tovar chi groshi Rozbij i pograbuvannya veli pasinecki i kam yanogirski rozbijniki Yim vdavalos unikati pravosuddya za skoyeni zlochini Okremi u pislyavoyenni roki stali shukachami zolota pracyuvali na priskah inshi vivchivshis stali uchitelyami inzhenerami likaryami U 60 ti roki batki povernulis do ridnoyi zemli shob pomerti yak kazali sami a yihni diti ta vnuki j do sogodni zhivut i pracyuyut v dalekomu a dlya nih uzhe ridnomu krayu Pislya organizaciyi kolektivnogo gospodarstva nayavnij zemelnij fond sil Kam yanogirki i Oleksiyivki z chasom perejshov do kolgospu im G I Kotovskogo V 1960 r po Kam nogirskij silskij radi narahovuvalos 1502 zhiteli Kolgosp specializuvavsya yak zernovo tvarinnicke gospodarstvo m yaso molochnogo napryamku Najvishih pokaznikiv bulo dosyagnuto pid kerivnictvom golovi kolgospu Volodimira Tarasovicha Benedi gospodarstvo pidtyagnulosya do rivnya serednih kolgospiv rajonu Zadumuyuchis nad majbutnim takih sil yak Kam yanogirka Oleksiyivka inshih perekonuyeshsya sho tut ye prirodni spriyatlivi umovi dlya yih pidtrimannya i rozvitku blizkist richok staviv asfaltovanih dorig blizke rozmishennya naftoprovodu Odesa Brodi i budivnictvo naftoperekachuvalnoyi stanciyi Ale isnuye nezaperechnij fakt sho lyudi ne mozhut otrimati bazhanoyi viddachi vid roboti na zemli vid vedennya domashnogo gospodarstva Ce zmushuye yih zadumuvatis de zastosuvati sebe u suchasnomu skladnomu zhitti de znajti taku robotu yaka b davala zmogu utrimuvati sebe i sim yu yak poturbuvatis pro yih majbutnye I ne zavzhdi znahodyat vidpovid Narodna mudrist movit Ribi shukaye de glibshe a lyudina de lipshe Za gospodarskoyi diyalnosti na zemlyah s Oleksiyivka kolishnogo pidpriyemcya Oleksandra Volodimirovicha Suvorova bula zastosovana peredova tehnologiya obrobitku posivnih plosh vikoristana suchasna tehnika Pri comu lyudi perekonalis sho mozhna mati znachno krashi rezultati praci na nashih zemlyah Selyani chekayut tverdoyi vivazhenoyi politiki derzhavi u rozv yazku nazrilih pitan PrimitkiUkaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silskih rad i naselenih punktiv Vinnickoyi oblasti LiteraturaKam yanogi rka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 236Dzherela ta posilannyaPetro Slotyuk Porubizhni teritoriyi Podillya do i pislya utvorennya Rechi Pospolitoyi Vinnickij kraj Literaturno misteckij zhurnal 3 2010 S 90 100 Mihajlo Antonyuk Cherez vihi istorij vidavnictvo Vinnicya O Vlasyuk 2004 r S 323 332 Binkivskij M I Ovcharuk M M Rajchuk M M Na perehresti shlyahiv i dol K EksOb 2002 r S 215 217 Dzialow dawniej Zalow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 265 pol S 265 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi