Ка́м'янка — село в Україні, у Тростянецькій громаді Охтирського району Сумської області.
село Кам'янка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Сумська область |
Район | Охтирський район |
Громада | Тростянецька міська громада |
Облікова картка | Кам'янка |
Основні дані | |
Засноване | 1660 |
Населення | 707 (2018) |
Поштовий індекс | 42652 |
Телефонний код | +380 5458 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°24′56″ пн. ш. 35°04′17″ сх. д. / 50.41556° пн. ш. 35.07139° сх. д.Координати: 50°24′56″ пн. ш. 35°04′17″ сх. д. / 50.41556° пн. ш. 35.07139° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 118 м |
Водойми | Балка Кам'янецька |
Відстань до обласного центру | 72.8 км |
Відстань до районного центру | 18.7 км |
Найближча залізнична станція | Бакирівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 42652, с.Кам’янка, вул. Гагаріна, 145 |
Староста | Студінський Микола Вікторович |
Карта | |
Кам'янка | |
Кам'янка | |
Мапа | |
Кам'янка у Вікісховищі |
Географія
Розташоване за 18 кілометрів на південний схід від центру громади Тростянця (автошлях місцевого значення). Село розташоване у низині за 3 км від р. Ворскли на її правому березі. На протилежному березі розташоване село Бакирівка (Охтирський район). Місцевість тут порізана глибокими та довгими ярами. На південь від села простягається ліс. На півночі села — Довгий Яр. Саме тут колись брала свій початок невелика річка Кам'янка, за якою село отримало свою назву. Зараз тут розташований ставок. На південний захід від села є невеличке озеро. Через село проходить залізниця (ділянка Суми—Люботин) і є залізнична станція Бакирівка.
Найближчі сусіди — села Люджа і Кам'янецьке. Ґрунти у селі і навколо нього чорноземні, є запаси піску і глини, клімат — помірно-континентальний, сприятливий для вирощування всіх сільськогосподарських культур. Село має значний рекреаційний потенціал. Селом тече Балка Кам'янецька.
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2019) |
Історія Кам'янки у 16-19 ст
Історія Кам'янки бере початок з другої половини 17 ст. Перша писемна згадка про село належить 1660 року. Тут оселилася група козаків з Правобережної України на чолі з Василем Бутиріним. Вибір поселення був досить вдалим: на південь від слободи прилягав Жабчин Яр, зі сходу захищала річка і пагорб вкритий лісом.
Населення слободи займалося землеробством, розводило домашню худобу, птицю. У лісі полювали на кабанів, зайців, лосів. Збирали гриби, ягоди. 1694 року був зведений дерев'яний храм. Сьогодні про нього нагадує великий дерев'яний хрест на в'їзді у село. Назва села походить від назви річки Кам'янки, яка протікала з північного сходу. Кам'янські землі входили до Охтирського полку.
Першим охтирським полковником був Іван Гладкий, згодом Микола Матвєєв, З 1696 по 1704 роки землі Кам'янки належали охтирському полковнику Івану Перехрестову. Цар Петро І отримав багато скарг на нього. В 1704 році ці землі були передані в казну. З 1724 року Петро І передав ці землі своєму духівнику Тимофію Надаржинському за вірну службу. Коштом Надаржинських в Кам'янці 1800 року був збудований храм Різдва Пресвятої Богородиці, який зберігся до сьогодні. Проєкт храму розробив відомий архітектор Олександр Паліцин.
Швидко зростає село наприкінці 19 століття, коли через Кам'янку пройшла залізниця «Харків- Суми» у 1877 році. Цього ж року була відкрита станція Бакирівка. 1896 року в Кам'янці коштом земства було збудовано нову школу, яка працює і зараз. 20 квітня 1897 року в селі була відкрита бібліотека.
У другій половині 19 ст. на початку 20 ст. значна частина кам'янських земель належала Кенігу. Кенігівський фільварок мав 252 десятини орної землі, 173 десятини сінокісної. У 1883 році Кеніг купив у поміщика с. Янківки ділянку землі в 436 десятин. Кам'янське господарство і Янківська дільниця контролювалися одним управляючим, який жив у Кам'янці.
Історія Кам'янки на початку ХХ ст
Після Визвольних змагань село остаточно окупували більшовики.
Село постраждало внаслідок Голодомору 1932—1933 років, сталінської колективізації та репресій. 14 сімей в Кам'янці були занесені до списку куркулів та підкуркульників. Вони позбавлялися майна, а деякі були вислані і не повернулися до села.
Серед репресованих жителів села був Ракітін Дмитро Макарович. У 1937 році у віці 17 років за зфабрикованим звинуваченням він був заарештований і відправлений до таборів. Катування, зневіру, важку працю, холод, голод, хвороби, спробу самогубства — все довелося пережити цій мужній людині. Лише 1989 року він був реабілітований і повернув собі чесне ім'я. Повернувшись із таборів, працював у нашій школі — навчав дітей музиці, фотосправі.
Історія Кам'янки в 1941—1945 роках
632 жителі Кам'янки пішли на фронт. 273 не повернулися з війни. Випускниця місцевої школи 1941 року Носач Ніна Іванівна згадувала: « 22 червня у школі був запланований випускний вечір. Ми були молоді, сповнені надій і мрій на майбутнє. Але страшна новина прокотилася селом „війна“. Ввечері усі зібралися у школі, але біль і смуток був на обличах. Наступного дня почалась мобілізація. Я потрапила на фронт медичною сестрою. Війна перевернула наше життя.»
Німці прийшли у село 9 жовтня 1941 року. Вони закликали підтримати нову владу, обіцяли щасливе життя. Але фашистський «новий порядок» обернувся економічним пограбуванням села, терором та відправленням на роботу до Німеччини працездатного населення. Кам'янчани вдень переховувалися у лісі, тримали зв'язок з партизанами, допомагали їм продуктами, передавали інформацію про окупантів. За повідомленням кам'янчан партизани розстріляли старшого поліцая. У відповідь німці зробили облаву у селі. Заарештували батька і сина Гудзенків. За зв'язок з партизанами їх відправили до Тростянця і розстріляли.
Великих боїв у Кам'янці не було. Але жителі пригадують такий факт. У 1943 році після успішної операції на Курській дузі було розпочато звільнення краю від німців. Над Кам'янкою німці підбили радянський літак. Командир екіпажу Федір Михайлович Суслов загинув . Решту льотчиків, які встигли катапультуватися, німці зхопили і відправили до Тростянця. А Федір Суслов був похований кам'янчанами. 19 серпня 1943 року Кам'янка була визволена від німців. Серед визволителів був наш земляк Мироненко Пилип Андрійович. Після війни він працював на машинобудівному заводі у Тростянці. 1980 року у центрі села був зведений меморіал Слави на честь кам'янчан, які загинули у Великій Вітчизняній війні.
У 1952 році в село провели радіо. З 1956 року село електрифіковане. 1962 року два колгоспи кам'янський «новий шлях» та Кам'янецький «Красний партизан» були об'єднані в один «Дружба», а згодом на честь 30-річчя Перемоги перейменований «Імені М. Ф. Ватутіна». Перед будинком правління колгоспу був встановлений бюст М. Ф. Ватутіна. В 1961 році на честь першого польоту людини у космос біля школи був закладений парк імені Юрія Гагаріна, перейменована вулиця на його честь. У 60-80-і роки з'явилася нова вулиця Піонерська, двоповерхова лікарня з пологовим будинком. У центрі села закладений парк на честь 40-річчя Перемоги. Була проведена меліорація земель і прокладені асфальтовані дороги. Працювали 7 магазинів, будинок побуту, бібліотека, клуб тощо. У цей період було найбільше зроблено для розвитку соціальної інфраструктури за всю історію села.
Протягом «лихих» 90-их років тривали руйнівні процеси, що охопили всю Україну. Перестав працювати колгосп—основне підприємство, де працювали жителі Кам'янки, який підтримував соціальну сферу села, закритий був дитячий садок, клуб, магазини, будинок побуту.
Освіта
Перша школа працювала ще 1732 року (згідно з переписом майора Хрущова). Це була церковно-приходська школа. З випускників її формувався церковний хор.
У 1867 році у Кам'янці відкривається земська школа. Вона розміщувалася у сільській управі. Там було відведено для неї 2 кімнати.
1896 році на кошти земства було побудоване нове приміщення школи, у якому й досі розміщується Кам'янська загальноосвітня школа. У будинку школи були 4 класні кімнати і 2 квартири для вчителів. Відомо ім'я першого вчителя — Федір Демідович Краснокутський. До 1929 року Кам'янська школа була початковою. Згодом — семирічною.
Архітектурні пам'ятки
1800 року на кошти Олексія Надаржинського був побудований храм Різдва Пресвятої Богородиці. Проєкт храму у стилі класицизму розробив архітектор Олександр Олександрович Паліцин.
Відомі люди
В поселенні народилась:
- Безуглий Олександр Іванович (1928—1997) — український гобоїст. Професор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.
- Лисиченко Лідія Андріївна (1928) — український мовознавець.
Примітки
Джерела
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka m yanka selo v Ukrayini u Trostyaneckij gromadi Ohtirskogo rajonu Sumskoyi oblasti selo Kam yanka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Ohtirskij rajon Gromada Trostyanecka miska gromada Oblikova kartka Kam yanka Osnovni dani Zasnovane 1660 Naselennya 707 2018 Poshtovij indeks 42652 Telefonnij kod 380 5458 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 24 56 pn sh 35 04 17 sh d 50 41556 pn sh 35 07139 sh d 50 41556 35 07139 Koordinati 50 24 56 pn sh 35 04 17 sh d 50 41556 pn sh 35 07139 sh d 50 41556 35 07139 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi Balka Kam yanecka Vidstan do oblasnogo centru 72 8 km Vidstan do rajonnogo centru 18 7 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Bakirivka Misceva vlada Adresa radi 42652 s Kam yanka vul Gagarina 145 Starosta Studinskij Mikola Viktorovich Karta Kam yanka Kam yanka Mapa Kam yanka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanka GeografiyaRoztashovane za 18 kilometriv na pivdennij shid vid centru gromadi Trostyancya avtoshlyah miscevogo znachennya Selo roztashovane u nizini za 3 km vid r Vorskli na yiyi pravomu berezi Na protilezhnomu berezi roztashovane selo Bakirivka Ohtirskij rajon Miscevist tut porizana glibokimi ta dovgimi yarami Na pivden vid sela prostyagayetsya lis Na pivnochi sela Dovgij Yar Same tut kolis brala svij pochatok nevelika richka Kam yanka za yakoyu selo otrimalo svoyu nazvu Zaraz tut roztashovanij stavok Na pivdennij zahid vid sela ye nevelichke ozero Cherez selo prohodit zaliznicya dilyanka Sumi Lyubotin i ye zaliznichna stanciya Bakirivka Najblizhchi susidi sela Lyudzha i Kam yanecke Grunti u seli i navkolo nogo chornozemni ye zapasi pisku i glini klimat pomirno kontinentalnij spriyatlivij dlya viroshuvannya vsih silskogospodarskih kultur Selo maye znachnij rekreacijnij potencial Selom teche Balka Kam yanecka IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Istoriya Kam yanki u 16 19 st Istoriya Kam yanki bere pochatok z drugoyi polovini 17 st Persha pisemna zgadka pro selo nalezhit 1660 roku Tut oselilasya grupa kozakiv z Pravoberezhnoyi Ukrayini na choli z Vasilem Butirinim Vibir poselennya buv dosit vdalim na pivden vid slobodi prilyagav Zhabchin Yar zi shodu zahishala richka i pagorb vkritij lisom Naselennya slobodi zajmalosya zemlerobstvom rozvodilo domashnyu hudobu pticyu U lisi polyuvali na kabaniv zajciv losiv Zbirali gribi yagodi 1694 roku buv zvedenij derev yanij hram Sogodni pro nogo nagaduye velikij derev yanij hrest na v yizdi u selo Nazva sela pohodit vid nazvi richki Kam yanki yaka protikala z pivnichnogo shodu Kam yanski zemli vhodili do Ohtirskogo polku Pershim ohtirskim polkovnikom buv Ivan Gladkij zgodom Mikola Matvyeyev Z 1696 po 1704 roki zemli Kam yanki nalezhali ohtirskomu polkovniku Ivanu Perehrestovu Car Petro I otrimav bagato skarg na nogo V 1704 roci ci zemli buli peredani v kaznu Z 1724 roku Petro I peredav ci zemli svoyemu duhivniku Timofiyu Nadarzhinskomu za virnu sluzhbu Koshtom Nadarzhinskih v Kam yanci 1800 roku buv zbudovanij hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici yakij zberigsya do sogodni Proyekt hramu rozrobiv vidomij arhitektor Oleksandr Palicin Shvidko zrostaye selo naprikinci 19 stolittya koli cherez Kam yanku projshla zaliznicya Harkiv Sumi u 1877 roci Cogo zh roku bula vidkrita stanciya Bakirivka 1896 roku v Kam yanci koshtom zemstva bulo zbudovano novu shkolu yaka pracyuye i zaraz 20 kvitnya 1897 roku v seli bula vidkrita biblioteka U drugij polovini 19 st na pochatku 20 st znachna chastina kam yanskih zemel nalezhala Kenigu Kenigivskij filvarok mav 252 desyatini ornoyi zemli 173 desyatini sinokisnoyi U 1883 roci Kenig kupiv u pomishika s Yankivki dilyanku zemli v 436 desyatin Kam yanske gospodarstvo i Yankivska dilnicya kontrolyuvalisya odnim upravlyayuchim yakij zhiv u Kam yanci Istoriya Kam yanki na pochatku HH st Pislya Vizvolnih zmagan selo ostatochno okupuvali bilshoviki Selo postrazhdalo vnaslidok Golodomoru 1932 1933 rokiv stalinskoyi kolektivizaciyi ta represij 14 simej v Kam yanci buli zaneseni do spisku kurkuliv ta pidkurkulnikiv Voni pozbavlyalisya majna a deyaki buli vislani i ne povernulisya do sela Sered represovanih zhiteliv sela buv Rakitin Dmitro Makarovich U 1937 roci u vici 17 rokiv za zfabrikovanim zvinuvachennyam vin buv zaareshtovanij i vidpravlenij do taboriv Katuvannya zneviru vazhku pracyu holod golod hvorobi sprobu samogubstva vse dovelosya perezhiti cij muzhnij lyudini Lishe 1989 roku vin buv reabilitovanij i povernuv sobi chesne im ya Povernuvshis iz taboriv pracyuvav u nashij shkoli navchav ditej muzici fotospravi Istoriya Kam yanki v 1941 1945 rokah 632 zhiteli Kam yanki pishli na front 273 ne povernulisya z vijni Vipusknicya miscevoyi shkoli 1941 roku Nosach Nina Ivanivna zgaduvala 22 chervnya u shkoli buv zaplanovanij vipusknij vechir Mi buli molodi spovneni nadij i mrij na majbutnye Ale strashna novina prokotilasya selom vijna Vvecheri usi zibralisya u shkoli ale bil i smutok buv na oblichah Nastupnogo dnya pochalas mobilizaciya Ya potrapila na front medichnoyu sestroyu Vijna perevernula nashe zhittya Nimci prijshli u selo 9 zhovtnya 1941 roku Voni zaklikali pidtrimati novu vladu obicyali shaslive zhittya Ale fashistskij novij poryadok obernuvsya ekonomichnim pograbuvannyam sela terorom ta vidpravlennyam na robotu do Nimechchini pracezdatnogo naselennya Kam yanchani vden perehovuvalisya u lisi trimali zv yazok z partizanami dopomagali yim produktami peredavali informaciyu pro okupantiv Za povidomlennyam kam yanchan partizani rozstrilyali starshogo policaya U vidpovid nimci zrobili oblavu u seli Zaareshtuvali batka i sina Gudzenkiv Za zv yazok z partizanami yih vidpravili do Trostyancya i rozstrilyali Velikih boyiv u Kam yanci ne bulo Ale zhiteli prigaduyut takij fakt U 1943 roci pislya uspishnoyi operaciyi na Kurskij duzi bulo rozpochato zvilnennya krayu vid nimciv Nad Kam yankoyu nimci pidbili radyanskij litak Komandir ekipazhu Fedir Mihajlovich Suslov zaginuv Reshtu lotchikiv yaki vstigli katapultuvatisya nimci zhopili i vidpravili do Trostyancya A Fedir Suslov buv pohovanij kam yanchanami 19 serpnya 1943 roku Kam yanka bula vizvolena vid nimciv Sered vizvoliteliv buv nash zemlyak Mironenko Pilip Andrijovich Pislya vijni vin pracyuvav na mashinobudivnomu zavodi u Trostyanci 1980 roku u centri sela buv zvedenij memorial Slavi na chest kam yanchan yaki zaginuli u Velikij Vitchiznyanij vijni U 1952 roci v selo proveli radio Z 1956 roku selo elektrifikovane 1962 roku dva kolgospi kam yanskij novij shlyah ta Kam yaneckij Krasnij partizan buli ob yednani v odin Druzhba a zgodom na chest 30 richchya Peremogi perejmenovanij Imeni M F Vatutina Pered budinkom pravlinnya kolgospu buv vstanovlenij byust M F Vatutina V 1961 roci na chest pershogo polotu lyudini u kosmos bilya shkoli buv zakladenij park imeni Yuriya Gagarina perejmenovana vulicya na jogo chest U 60 80 i roki z yavilasya nova vulicya Pionerska dvopoverhova likarnya z pologovim budinkom U centri sela zakladenij park na chest 40 richchya Peremogi Bula provedena melioraciya zemel i prokladeni asfaltovani dorogi Pracyuvali 7 magaziniv budinok pobutu biblioteka klub tosho U cej period bulo najbilshe zrobleno dlya rozvitku socialnoyi infrastrukturi za vsyu istoriyu sela Protyagom lihih 90 ih rokiv trivali rujnivni procesi sho ohopili vsyu Ukrayinu Perestav pracyuvati kolgosp osnovne pidpriyemstvo de pracyuvali zhiteli Kam yanki yakij pidtrimuvav socialnu sferu sela zakritij buv dityachij sadok klub magazini budinok pobutu OsvitaPersha shkola pracyuvala she 1732 roku zgidno z perepisom majora Hrushova Ce bula cerkovno prihodska shkola Z vipusknikiv yiyi formuvavsya cerkovnij hor U 1867 roci u Kam yanci vidkrivayetsya zemska shkola Vona rozmishuvalasya u silskij upravi Tam bulo vidvedeno dlya neyi 2 kimnati 1896 roci na koshti zemstva bulo pobudovane nove primishennya shkoli u yakomu j dosi rozmishuyetsya Kam yanska zagalnoosvitnya shkola U budinku shkoli buli 4 klasni kimnati i 2 kvartiri dlya vchiteliv Vidomo im ya pershogo vchitelya Fedir Demidovich Krasnokutskij Do 1929 roku Kam yanska shkola bula pochatkovoyu Zgodom semirichnoyu Arhitekturni pam yatki1800 roku na koshti Oleksiya Nadarzhinskogo buv pobudovanij hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Proyekt hramu u stili klasicizmu rozrobiv arhitektor Oleksandr Oleksandrovich Palicin Vidomi lyudiV poselenni narodilas Bezuglij Oleksandr Ivanovich 1928 1997 ukrayinskij goboyist Profesor Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Petra Chajkovskogo Lisichenko Lidiya Andriyivna 1928 ukrayinskij movoznavec PrimitkiDzherela ros