Кам'яниця Касіяна

Кам'яниця Касіяна (Касіянівська) (конскрипційний № 141; інша адреса — вул. Друкарська, 5) — житловий будинок XVII—XIX століть, пам'ятка архітектури національного значення (охоронний № 1256). Розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській під № 22.

Кам'яниця Касіяна
49°50′35″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03194444447222367° сх. д. / 49.84305555558333367; 24.03194444447222367Координати: 49°50′35″ пн. ш. 24°01′55″ сх. д. / 49.84305555558333367° пн. ш. 24.03194444447222367° сх. д. / 49.84305555558333367; 24.03194444447222367
Тип	будівля і пам'ятка архітектури^[d]
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Львів
Архітектурний стиль	Відродження
Матеріал	цегла
Адреса	Вулиця Вірменська (Львів)
Кам'яниця Касіяна (Україна)
Кам'яниця Касіяна у Вікісховищі

Історія

Кам'яниця зведена у XVII столітті, у 1880-х—1890-х була значно перебудована за проєктами архітекторів Томша і Тайхера.

Первісно будинок належав вірменській міщанській родині Касіянів, а саме Янові Касіяну — в 1647—1672 роках, Лазареві Касіяну — в 1674—1694 роках, Криштофові Касіяну — в 1697—1704 роках. За архівними даними станом на 1871 рік власником будинку значився Міхал Міхнєвич, у 1889 році — Міхал Тайхер.

Певний час власником цього будинку був фаховий окуліст, доктор Альфред Бужинський (пом. 1914), який оперував у клініці, що містилася в будинку на вул. Театральній, 7. Доктор Бужинський у своєму заповіті записав один мільйон корон для придбання п'ятиморгових ділянок для потреб колоній скаутів. Виконавцями заповіту покійний призначив правління польського товариства «Сокіл» та єпископа Владислава Бандурського.

У 1916 році будинок перебував у власності спадкоємців Альфреда Бужинського, у 1934 році — фонду А. Бужинського.

Опис

Будівля наріжна, п'ятиповерхова, цегляна, тинькована, у плані має вигляд неправильного чотирикутника з крихітним подвір'ям. Кути будинку з боку вулиці Друкарської та з боку перехрестя вулиць Вірменської та Друкарської рустовані, підперті контрфорсами. Фасад чотиривіконний, як з боку Вірменської, так і з боку Друкарської, майже без декору. Чи не єдина архітектурна цікавинка будинку — різноманітне оформлення його вікон. Дві пари крайніх справа вікон на другому і третьому поверхах фасаду з боку вулиці Вірменської прикрашені фризами з елементами доричного ордеру: карниз із дентикул, під карнизом — орнамент із тригліфів і метоп із розетами. Також розетами завершені лиштви цих вікон у нижній своїй частині. Інші вікна другого поверху прикрашені трикутними сандриками, під якими — вставки з трьома діамантовими рустами. Вікна третього поверху увінчані прямими сандриками, вікна четвертого — лучковидними. Між третім і четвертим поверхами — горизонтальний карниз.

У сінях будинку збереглися первісні склепіння. Внутрішнє планування асиметричне, тридільне.

Галерея

• Вікна кам'яниці
• Охоронна табличка
• Фасад з боку вулиці Друкарської

Примітки

1. Мельник І., 2011, с. 239.
2. Мельник І., 2011, с. 240.
3. ПГиА, 1985, с. 21.
4. Львів у 1914-1915 роках: 15 лютого 1914 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.
5. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Lwów, 1909. — S. 591. (пол.)
6. Million koron na skaut polski [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] // Nowości Illustrowane. — 1914. — № 12. — S. 7. (пол.)
7. ПГиА, 1985, с. 22.

Джерела

• Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР / Жариков Н. Л., Логвин Г. Н. — Київ : Будівельник, 1985. — Т. 3. (рос.)

Посилання

• Оланко (16 жовтня 2017). м. Львів. Кам'яниця Касіянівська. shukach.com. оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 15 лютого 2020.
• Житловий будинок на Вірменській, 22. zruchno.travel. оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.