Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кам'яниця Гетьманська (т.зв Cтарий монетний двір) — історичний багатоквартирний будинок, розташований у Кракові за адресою: Ринек, 17, у Старому місті .Всередині він має цінне скульптурне оздоблення з геральдичними мотивами в одній із кімнат, можливо, це була королівська резиденція в місті в XIV столітті. Зовнішня форма відноситься до середини 18 століття.
| Кам'яниця Гетьманська у Кракові | |
|---|---|
 | |
| 50°03′38″ пн. ш. 19°56′13″ сх. д. / 50.06055600002777339° пн. ш. 19.93722200002777711° сх. д.Координати: 50°03′38″ пн. ш. 19°56′13″ сх. д. / 50.06055600002777339° пн. ш. 19.93722200002777711° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Краків |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Архітектор | Ян Зигмунт Дейбл |
  Кам'яниця Гетьманська у Кракові Кам'яниця Гетьманська у Кракові (Польща) | |
 Кам'яниця Гетьманська у Кракові у Вікісховищі | |
Історія
Назва кам'яниці походить з XVIII ст., коли нею володіли Браницькі, в т.ч. Великий коронний гетьман Ян Клеменс Браницький . Однак будівля існувала раніше, ймовірно, це була одна з давніших кам'яних світських споруд міста.
Найдавніші стіни кам’яниці (цокольного поверху) найімовірніше датуються кінцем XIII ст., а фасадні стіни значною мірою — першою половиною XIV ст. Велике розширення кам'яниці відбулося в третій чверті XIV століття - напр. з боку Ринкової площі з'явився ґанок, а з фасаду було створено два великі приміщення: тринавовий зал на першому поверсі (тепер у підвалі), що спирається на чотири стовпи, і репрезентативний зал із замковими каменями з багатим скульптурним оздобленням. розташований на верхньому поверсі («Готичний зал»). У XV столітті кам'яницю підвищили, надбудувавши додатковий поверх.
Кам'яниця спочатку була королівською або муніципальною власністю. До початку XVI століття вона перейшла у приватні руки. У XVI столітті кам'яниця належала родині Беєрів, орендарів срібних копалень Олькуш. Один з його представників, Каспер Бір, мав право карбувати монети (звідси альтернативна назва: «Старий монетний двір»).
У 30-х роках XVII столітті кам'яниця належала сандомирському воєводі Кшиштофу Оссолінському, який наказав перебудувати будівлю в стилі раннього бароко . Після 1659 року вона потрапила до рук Браницьких . У 1733 році гетьман Ян Клеменс Браницький наказав зробити реконструкцію за проектом Яна Зигмунта Дейбеля і знову у 1756 році за проектом Яна Генрика Клемма . Ця перебудова відбулася за володіння гетьмана Яна Клеменса Браницького . Від нього походить назва будівлі, яка використовується і сьогодні . З часів цих реконструкцій – реконструйований після 1975 року аттик із гербом Грифон . Після 1816 року, як зруйновану, її придбав Теодор Анзельм Дзвонковський – тоді було проведено ґрунтовний ремонт кам’яниці та перетворено її фасад. У 1850 році кам'яниця згоріла під час великої міської пожежі - під час перебудови було знесено горище і кам'яниці надбудували один поверх за проектом Фелікса Радванського . Під час перегородок кам'яниця кілька разів служила казармами для австрійської армії.
У другій половині 20 століття кам'яниця зазнала капітального ремонту в поєднанні з частковою реконструкцією її зовнішнього вигляду з 18 століття, серед іншого, після 1975 року було не дуже точно реконструйовано горище .
«Готичний зал»
На нинішньому першому поверсі Гетьманського дому, в приміщеннях ресторану «Szara Gęś» (ліворуч від вхідної брами), знаходиться представницька готична зала з унікальним оформленням (сьогодні поділена на дві частини). Зал, зведений у другій половині XIV ст., ймовірно, наприкінці правління Казимира Великого, має готичне склепіння з замковими каменями з багатим скульптурним оздобленням (унікальне для світської архітектури того часу). Особливо цінними є наріжні камені із зображенням голови Казимира Великого та жіночої голови, можливо, Ельжбети Локєтковни . Вся група наріжних каменів показує герби земель Корони Королівства Польського ( Малої Польщі, Великої Польщі, Куяви, Русь, Добжинської землі, Сандомирської землі ). Нарешті, зображуються алегоричні або тваринні образи (троє бородатих старців, собака з цуценятами, дракон, що згорнувся клубком). Багата геральдична різноманітність замкових каменів (пов’язаних із землями Корони, часто порівнюваних із програмами фундації костелів Казімежовських у Стопниці та Віслиці ), архітектурне багатство залу та великі розміри самої кам’яниці незмінно спонукали дослідників надавати цьому місцю особливе значення, зазвичай пов’язаному з особою короля Казимира Великого. Спочатку припускали, що це могло бути місце королівських судів (наприклад, суд вищого німецького права), або перша резиденція Краківського університету (цю гіпотезу практично покинули). Іноді це місце також асоціювалося не з королівською, а з муніципальною владою. В даний час часто припускають, що кам'яниця служила в той час королівською міською резиденцією (палацом). Під готичною залою з гербами знаходиться ще одна готична зала, що тримається на чотирьох стовпах (раніше на першому поверсі, сьогодні в підвалі).
Виноски
- Kamienica Hetmańska, Kraków - Zabytek.pl (пол.)
- [1], Waldemar Komorowski, "O pięciu późnobarokowych pałacach krakowskich"
Бібліографія
- Ф.Пєкосинський, Готична кімната в гетьманському домі в Кракові, « Rocznik Krakowski », том 1: 1898, стор.1-8 ( статтю доступно на archiv.ub.uni-heidelberg.de ).
- Ф. Пєкосинський, Про готичну кімнату в гетьманському домі в Кракові, «Rocznik Krakowski», т. 9: 1907, стор.225-226.
- Я. Ґадомський, Функції фундаційних костелів Казимира Великого у світлі геральдичної архітектурної скульптури, в: Функція твору мистецтва. Матеріали сесії Асоціації істориків мистецтва, Щецин, листопад 1970 р., Варшава 1972 р., стор. 103-117.
- Я. Гадомський, Готичні зали в будинку на Головному ринку, 17 у Кракові та їхнє скульптурне оздоблення, у: Sztuka i ideologia 14-го століття, Варшава 1975, стор. 101-115.
- Т. Добровольський, Мистецтво Кракова, Краків 1978, стор. 132-134.
- Ю.Вирозімський, Історія Кракова, т. 1: Краків до кінця Середньовіччя, Краків 1992, стор. 285, 313.
- Краківська енциклопедія, Варшава – Краків 2000, стор.362.
- В. Коморовський, Міський та архітектурний розвиток Кракова i у середні віки (від середини XIV ст.) : Краків. Нові дослідження міського розвитку, ред. J. Wyrozumski, Краків 2007 («Краківська бібліотека», т. 150), стор. 169.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanicya Getmanska t zv Ctarij monetnij dvir istorichnij bagatokvartirnij budinok roztashovanij u Krakovi za adresoyu Rinek 17 u Staromu misti Vseredini vin maye cinne skulpturne ozdoblennya z geraldichnimi motivami v odnij iz kimnat mozhlivo ce bula korolivska rezidenciya v misti v XIV stolitti Zovnishnya forma vidnositsya do seredini 18 stolittya Kam yanicya Getmanska u Krakovi50 03 38 pn sh 19 56 13 sh d 50 06055600002777339 pn sh 19 93722200002777711 sh d 50 06055600002777339 19 93722200002777711 Koordinati 50 03 38 pn sh 19 56 13 sh d 50 06055600002777339 pn sh 19 93722200002777711 sh d 50 06055600002777339 19 93722200002777711Krayina Respublika PolshaRoztashuvannyaKrakivStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiArhitektorYan Zigmunt DejblKam yanicya Getmanska u KrakoviKam yanicya Getmanska u Krakovi Polsha Kam yanicya Getmanska u Krakovi u VikishovishiIstoriyaNazva kam yanici pohodit z XVIII st koli neyu volodili Branicki v t ch Velikij koronnij getman Yan Klemens Branickij Odnak budivlya isnuvala ranishe jmovirno ce bula odna z davnishih kam yanih svitskih sporud mista Najdavnishi stini kam yanici cokolnogo poverhu najimovirnishe datuyutsya kincem XIII st a fasadni stini znachnoyu miroyu pershoyu polovinoyu XIV st Velike rozshirennya kam yanici vidbulosya v tretij chverti XIV stolittya napr z boku Rinkovoyi ploshi z yavivsya ganok a z fasadu bulo stvoreno dva veliki primishennya trinavovij zal na pershomu poversi teper u pidvali sho spirayetsya na chotiri stovpi i reprezentativnij zal iz zamkovimi kamenyami z bagatim skulpturnim ozdoblennyam roztashovanij na verhnomu poversi Gotichnij zal U XV stolitti kam yanicyu pidvishili nadbuduvavshi dodatkovij poverh Kam yanicya spochatku bula korolivskoyu abo municipalnoyu vlasnistyu Do pochatku XVI stolittya vona perejshla u privatni ruki U XVI stolitti kam yanicya nalezhala rodini Beyeriv orendariv sribnih kopalen Olkush Odin z jogo predstavnikiv Kasper Bir mav pravo karbuvati moneti zvidsi alternativna nazva Starij monetnij dvir U 30 h rokah XVII stolitti kam yanicya nalezhala sandomirskomu voyevodi Kshishtofu Ossolinskomu yakij nakazav perebuduvati budivlyu v stili rannogo baroko Pislya 1659 roku vona potrapila do ruk Branickih U 1733 roci getman Yan Klemens Branickij nakazav zrobiti rekonstrukciyu za proektom Yana Zigmunta Dejbelya i znovu u 1756 roci za proektom Yana Genrika Klemma Cya perebudova vidbulasya za volodinnya getmana Yana Klemensa Branickogo Vid nogo pohodit nazva budivli yaka vikoristovuyetsya i sogodni Z chasiv cih rekonstrukcij rekonstrujovanij pislya 1975 roku attik iz gerbom Grifon Pislya 1816 roku yak zrujnovanu yiyi pridbav Teodor Anzelm Dzvonkovskij todi bulo provedeno gruntovnij remont kam yanici ta peretvoreno yiyi fasad U 1850 roci kam yanicya zgorila pid chas velikoyi miskoyi pozhezhi pid chas perebudovi bulo zneseno gorishe i kam yanici nadbuduvali odin poverh za proektom Feliksa Radvanskogo Pid chas peregorodok kam yanicya kilka raziv sluzhila kazarmami dlya avstrijskoyi armiyi U drugij polovini 20 stolittya kam yanicya zaznala kapitalnogo remontu v poyednanni z chastkovoyu rekonstrukciyeyu yiyi zovnishnogo viglyadu z 18 stolittya sered inshogo pislya 1975 roku bulo ne duzhe tochno rekonstrujovano gorishe Gotichnij zal Na ninishnomu pershomu poversi Getmanskogo domu v primishennyah restoranu Szara Ges livoruch vid vhidnoyi brami znahoditsya predstavnicka gotichna zala z unikalnim oformlennyam sogodni podilena na dvi chastini Zal zvedenij u drugij polovini XIV st jmovirno naprikinci pravlinnya Kazimira Velikogo maye gotichne sklepinnya z zamkovimi kamenyami z bagatim skulpturnim ozdoblennyam unikalne dlya svitskoyi arhitekturi togo chasu Osoblivo cinnimi ye narizhni kameni iz zobrazhennyam golovi Kazimira Velikogo ta zhinochoyi golovi mozhlivo Elzhbeti Lokyetkovni Vsya grupa narizhnih kameniv pokazuye gerbi zemel Koroni Korolivstva Polskogo Maloyi Polshi Velikoyi Polshi Kuyavi Rus Dobzhinskoyi zemli Sandomirskoyi zemli Nareshti zobrazhuyutsya alegorichni abo tvarinni obrazi troye borodatih starciv sobaka z cucenyatami drakon sho zgornuvsya klubkom Bagata geraldichna riznomanitnist zamkovih kameniv pov yazanih iz zemlyami Koroni chasto porivnyuvanih iz programami fundaciyi kosteliv Kazimezhovskih u Stopnici ta Vislici arhitekturne bagatstvo zalu ta veliki rozmiri samoyi kam yanici nezminno sponukali doslidnikiv nadavati comu miscyu osoblive znachennya zazvichaj pov yazanomu z osoboyu korolya Kazimira Velikogo Spochatku pripuskali sho ce moglo buti misce korolivskih sudiv napriklad sud vishogo nimeckogo prava abo persha rezidenciya Krakivskogo universitetu cyu gipotezu praktichno pokinuli Inodi ce misce takozh asociyuvalosya ne z korolivskoyu a z municipalnoyu vladoyu V danij chas chasto pripuskayut sho kam yanicya sluzhila v toj chas korolivskoyu miskoyu rezidenciyeyu palacom Pid gotichnoyu zaloyu z gerbami znahoditsya she odna gotichna zala sho trimayetsya na chotiroh stovpah ranishe na pershomu poversi sogodni v pidvali VinoskiKamienica Hetmanska Krakow Zabytek pl pol 1 Waldemar Komorowski O pieciu poznobarokowych palacach krakowskich BibliografiyaF Pyekosinskij Gotichna kimnata v getmanskomu domi v Krakovi Rocznik Krakowski tom 1 1898 stor 1 8 stattyu dostupno na archiv ub uni heidelberg de F Pyekosinskij Pro gotichnu kimnatu v getmanskomu domi v Krakovi Rocznik Krakowski t 9 1907 stor 225 226 Ya Gadomskij Funkciyi fundacijnih kosteliv Kazimira Velikogo u svitli geraldichnoyi arhitekturnoyi skulpturi v Funkciya tvoru mistectva Materiali sesiyi Asociaciyi istorikiv mistectva Shecin listopad 1970 r Varshava 1972 r stor 103 117 Ya Gadomskij Gotichni zali v budinku na Golovnomu rinku 17 u Krakovi ta yihnye skulpturne ozdoblennya u Sztuka i ideologia 14 go stolittya Varshava 1975 stor 101 115 T Dobrovolskij Mistectvo Krakova Krakiv 1978 stor 132 134 Yu Virozimskij Istoriya Krakova t 1 Krakiv do kincya Serednovichchya Krakiv 1992 stor 285 313 Krakivska enciklopediya Varshava Krakiv 2000 stor 362 V Komorovskij Miskij ta arhitekturnij rozvitok Krakova i u seredni viki vid seredini XIV st Krakiv Novi doslidzhennya miskogo rozvitku red J Wyrozumski Krakiv 2007 Krakivska biblioteka t 150 stor 169