Каляєв Санджі Каляйович (калм. Калян Санж Каляевич, 2 січня 1905, село Цаган Hyp, тепер Октябрський район, Калмикія, РФ — 18 березня 1985, Еліста, Калмицька АРСР, СРСР) — калмицький радянський письменник, народний поет Калмицької АРСР (з 1965 року). Член спілки письменників СРСР (з 1934 року). Один із зачинателів калмицької радянської літератури.
Каляєв Санджі Каляйович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 2 січня 1905 d, Малодербетівський улус, Астраханська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 18 березня 1985 (80 років) Еліста, РРФСР, СРСР | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Саратовський університет | |||
Заклад | Q4495174? | |||
Мова творів | калмицька | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 2 січня 1905 року у селі Цаган Hyp у Калмикії (є припущення, що він народився на кілька років раніше від офіційної дати ). Мати поета — Баян-Джіргал (1873—1938) — була дочкою багатого скотопромисловця. Батька Санджі Каляєв практично не знав й про нього мало-що відомо.
У 1922 році вступив до Калмицького педагогічного технікуму. У 1923 році вступив до комсомолу. Під час навчання у педтехнікумі пройшов курс військового навчання в 512-му Приволзькому кавалерійському ескадроні частин особливого призначення. У 1926—1929 роках С. Каляєв працював вчителем калмицького мови в школі селянської молоді у Малодербетовскому улусі. У 1928 році він став членом ВКП(б), почав працювати в обласній газеті. У 1926—1929 роках він брав активну участь у боротьбі з бандитизмом (так за радянщини називали й боротьбу з радянським режимом) як начальник оперативної групи та представник районного комітету партії і райвиконкому. Восени 1929 року Санджой Каляєв вступив до літературно-лінгвістичного відділення педагогічного факультету Саратовського державного університету ім. Н. Г. Чернишевського, де була організована кафедра калмицького мови і літератури. Закінчив інститут у 1932 році. Відтоді працював на різних посадах у місті Астрахань: завідувачем навчальної частини Калмицького технікуму мистецтв; 1934–36 — виконуючим обов'язків доцента кафедри калмицької мови та літератури педагогічного ін-ту; 1936–37 — директор Калмицького театру; водночас від 1937 — начальник Управління у справах мистецтв Калмицької АРСР. Брав участь у Нараді з питань алфавіту, орфографії та термінології калмицької мови, що була проведена у 1936 році.
17 вересня 1937 року заарештований, звинувачений у приналежності до буржуазно-націоналістичної контрреволюційної організації, засуджений до 8-ми років таборів, покарання відбував на Колимі. Засуджений був і його старший брат Ліджі, якого розстріляли у грудні 1937 року. Звільнено С. Каляєва у 1943 році, реабілітовано у 1956 році.
Від 1957 року працював у Елісті старшим науковим співробітником Калмицького НДІ мови, літератури та історії, у 1960—1962 був відповідальним секрем Спілки письменників Калмикії, у 1972—1985 роках — доцентом кафедри калмицької мови та літератури Калмицького університету.
Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями. Нагороджений Державною премією Калмицької АРСР ім. О. Городовикова (1967).
Літературна діяльність
Друкуватися почав 1924 року. Автор поетичних збірок «Вірші соціалізму» («Социализмин делделһнд», 1932), «Вірші і поеми» (1959), «Гімн рідному степу» (1963), «Коли є любов» (1966) «Вітер і дума»» («Салькн Санан хойр, 1976), «Пам'ятай їхні імена» («Кү мартхмн биш», 1977), «Чаша порівняння» («Келҗ, кенләрн дуццулхв», 1987), циклу віршів про В. Леніна «Тільки по Іллічу» («Мел Ильичин келсәр», 1969), поем «Богатирі — червоні орли» («Баатр улан һәрднр», 1931), присвяченої боротьбі з бандитизмом (за радянщини так називали й антирадянську боротьбу), «Червона весна» («Улан сар», 1932), «Бригадир» (1935), «Тамара» (1963), «Осяяння ранку» («Ɵрүн маңhap», 1966); книги нарисів «На березі Цаган Нура» («Цаһан нуурин көвәд», 1962). Посмертна збірка — «Заповідаю предкам» («Хөөт үйнртән гөрәслҗәнәв», 1988).
Переклав окремі твори Т. Шевченка, що увійшли до збірки «Шүлгүд» («Поезії», 1964), деякі оповідання Лесі Українки, окремі твори М. Нагнибіди (присвятив Каляєву вірш «Степи»), П. Ребра, М. Рильського, В. Чубенка.
Переклав калмицькою деякі п'єси Мольєра, а також твори окремих російських письменників.
Література
- Каляєв Санджі Каляйович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Е. П. Бакаєва, Д. Ю. Зумаєва (2012). . Енциклопедія сучасної України (електронне видання). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано жовтень 2017.
Виноски
- Каляев С. К. Письма Еве: Письма и другие документальные материалы к биографии С. К. Каляева / Сост. Э. С. Каляева. — Элиста: Калм. кн. изд-во, 2001. — 288 с.: ил. (рос.)
- А. И. Суржок, В. Л. Теленгидова. Торлонг из Цаган Нура: очерк творчества С. Каляева. — Калмыцкое книжное изд-во, 1985 — 72 стр. — С. 6. (рос.)
- Г. И. Ломидзе, Л. И. Тимофеев. История советской многонациональной литературы: В 6-ти т. — Том 2, Книга 2. — М.: Наука, 1972. С. 421. (рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalyayev Kalyayev Sandzhi Kalyajovich kalm Kalyan Sanzh Kalyaevich 2 sichnya 1905 19050102 selo Cagan Hyp teper Oktyabrskij rajon Kalmikiya RF 18 bereznya 1985 Elista Kalmicka ARSR SRSR kalmickij radyanskij pismennik narodnij poet Kalmickoyi ARSR z 1965 roku Chlen spilki pismennikiv SRSR z 1934 roku Odin iz zachinateliv kalmickoyi radyanskoyi literaturi Kalyayev Sandzhi KalyajovichNarodivsya2 sichnya 1905 1905 01 02 d Maloderbetivskij ulus Astrahanska guberniya Rosijska imperiyaPomer18 bereznya 1985 1985 03 18 80 rokiv Elista RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpoetAlma materSaratovskij universitetZakladQ4495174 Mova tvorivkalmickaNagorodiBiografiyaNarodivsya 2 sichnya 1905 roku u seli Cagan Hyp u Kalmikiyi ye pripushennya sho vin narodivsya na kilka rokiv ranishe vid oficijnoyi dati 11 Mati poeta Bayan Dzhirgal 1873 1938 bula dochkoyu bagatogo skotopromislovcya Batka Sandzhi Kalyayev praktichno ne znav j pro nogo malo sho vidomo 13 U 1922 roci vstupiv do Kalmickogo pedagogichnogo tehnikumu U 1923 roci vstupiv do komsomolu Pid chas navchannya u pedtehnikumi projshov kurs vijskovogo navchannya v 512 mu Privolzkomu kavalerijskomu eskadroni chastin osoblivogo priznachennya 11 U 1926 1929 rokah S Kalyayev pracyuvav vchitelem kalmickogo movi v shkoli selyanskoyi molodi u Maloderbetovskomu ulusi U 1928 roci vin stav chlenom VKP b pochav pracyuvati v oblasnij gazeti U 1926 1929 rokah vin brav aktivnu uchast u borotbi z banditizmom tak za radyanshini nazivali j borotbu z radyanskim rezhimom yak nachalnik operativnoyi grupi ta predstavnik rajonnogo komitetu partiyi i rajvikonkomu 14 Voseni 1929 roku Sandzhoj Kalyayev vstupiv do literaturno lingvistichnogo viddilennya pedagogichnogo fakultetu Saratovskogo derzhavnogo universitetu im N G Chernishevskogo de bula organizovana kafedra kalmickogo movi i literaturi Zakinchiv institut u 1932 roci Vidtodi pracyuvav na riznih posadah u misti Astrahan zaviduvachem navchalnoyi chastini Kalmickogo tehnikumu mistectv 1934 36 vikonuyuchim obov yazkiv docenta kafedri kalmickoyi movi ta literaturi pedagogichnogo in tu 1936 37 direktor Kalmickogo teatru vodnochas vid 1937 nachalnik Upravlinnya u spravah mistectv Kalmickoyi ARSR Brav uchast u Naradi z pitan alfavitu orfografiyi ta terminologiyi kalmickoyi movi sho bula provedena u 1936 roci 17 veresnya 1937 roku zaareshtovanij zvinuvachenij u prinalezhnosti do burzhuazno nacionalistichnoyi kontrrevolyucijnoyi organizaciyi zasudzhenij do 8 mi rokiv taboriv pokarannya vidbuvav na Kolimi Zasudzhenij buv i jogo starshij brat Lidzhi yakogo rozstrilyali u grudni 1937 roku 13 Zvilneno S Kalyayeva u 1943 roci reabilitovano u 1956 roci Vid 1957 roku pracyuvav u Elisti starshim naukovim spivrobitnikom Kalmickogo NDI movi literaturi ta istoriyi u 1960 1962 buv vidpovidalnim sekrem Spilki pismennikiv Kalmikiyi u 1972 1985 rokah docentom kafedri kalmickoyi movi ta literaturi Kalmickogo universitetu Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Znak Poshani medalyami Nagorodzhenij Derzhavnoyu premiyeyu Kalmickoyi ARSR im O Gorodovikova 1967 Literaturna diyalnistDrukuvatisya pochav 1924 roku Avtor poetichnih zbirok Virshi socializmu Socializmin deldelһnd 1932 Virshi i poemi 1959 Gimn ridnomu stepu 1963 Koli ye lyubov 1966 Viter i duma Salkn Sanan hojr 1976 Pam yataj yihni imena Kү marthmn bish 1977 Chasha porivnyannya Kelҗ kenlәrn ducculhv 1987 ciklu virshiv pro V Lenina Tilki po Illichu Mel Ilichin kelsәr 1969 poem Bogatiri chervoni orli Baatr ulan һәrdnr 1931 prisvyachenoyi borotbi z banditizmom za radyanshini tak nazivali j antiradyansku borotbu Chervona vesna Ulan sar 1932 Brigadir 1935 Tamara 1963 Osyayannya ranku Ɵrүn manhap 1966 knigi narisiv Na berezi Cagan Nura Caһan nuurin kovәd 1962 Posmertna zbirka Zapovidayu predkam Hoot үjnrtәn gorәslҗәnәv 1988 Pereklav okremi tvori T Shevchenka sho uvijshli do zbirki Shүlgүd Poeziyi 1964 deyaki opovidannya Lesi Ukrayinki okremi tvori M Nagnibidi prisvyativ Kalyayevu virsh Stepi P Rebra M Rilskogo V Chubenka Pereklav kalmickoyu deyaki p yesi Molyera a takozh tvori okremih rosijskih pismennikiv LiteraturaKalyayev Sandzhi Kalyajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 E P Bakayeva D Yu Zumayeva 2012 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini elektronne vidannya Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano zhovten 2017 VinoskiKalyaev S K Pisma Eve Pisma i drugie dokumentalnye materialy k biografii S K Kalyaeva Sost E S Kalyaeva Elista Kalm kn izd vo 2001 288 s il ros A I Surzhok V L Telengidova Torlong iz Cagan Nura ocherk tvorchestva S Kalyaeva Kalmyckoe knizhnoe izd vo 1985 72 str S 6 ros G I Lomidze L I Timofeev Istoriya sovetskoj mnogonacionalnoj literatury V 6 ti t Tom 2 Kniga 2 M Nauka 1972 S 421 ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij