Батько Посада Діти Дружина Мати Іван Іванович КальченкоНародився21 вересня 2 жовтня 1904 1904 10 02 ЄйськПомер8 грудня 1

Іван Іванович Кальченко

Народився	21 вересня (2 жовтня) 1904(1904-10-02) Єйськ
Помер	8 грудня 1975(1975-12-08) (71 рік) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Діяльність	хірург
Alma mater	Ростовський університет
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Відомі учні	П. В. Лис, В. П. Хохоля.
Партія	КПРС
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кальченко.

Іван Іванович Кальченко (нар. 21 вересня (2 жовтня) 1904(19041002), Єйськ — 8 грудня 1975, Київ) — український радянський хірург, доктор медичних наук (з 1943 року), професор (з 1944 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1951 року), заслужений лікар Удмуртської АРСР (з 1942 року).

Біографія

Народився 21 вересня (2 жовтня) 1904 року в місті Єйську (тепер Краснодарського краю Росії). У 1929 році закінчив медичний факультет університету в Ростові-на-Дону. В 1933–1939 роках працював в ; в 1939–1944 роках — завідувач кафедрою Іжевського медичного інституту; в 1943 році захистив докторську дисертацію на тему: «Травматичні пошкодження нервових стволів, пластика їх та тубаж». Вихованець школи професора . Член ВКП (б) з 1940 року.

З 1944 року — професор (в 1944–1957 роках — директор) Київського інституту удосконалення лікарів.

Помер 8 грудня 1975 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Наукова діяльність

Автор 130 наукових праць, в тому числі 4 монографій. Праці присвячені питанням онкології, хірургічному лікуванню захворювань травного апарата, травматичним ушкодженням периферичного відділу нервової системи тощо.

Під його керівництвом виконані 30 докторських та кандидатських дисертацій. Засновник школи хірургічної гастроентерології. Учні — професори П. В. Лис, В. П. Хохоля.

Відзнаки

Нагороджений орденом «Знак Пошани», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради України, медалями.

Примітки

. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 1 березня 2012.

Література

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[1] . Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 1 березня 2012.