Кали́нівка (МФА: [kɐˈɫɪɲiu̯kɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 48 осіб (1 січня 2015). До 2016 орган місцевого самоврядування — Ільїнська сільська рада.
село Калинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Громада | Чернігівська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 206 (2001) |
Площа | 0,26 км² |
Густота населення | 792,31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71244 |
Телефонний код | +380 6140 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°01′29″ пн. ш. 36°00′00″ сх. д. / 47.02472° пн. ш. 36.00000° сх. д.Координати: 47°01′29″ пн. ш. 36°00′00″ сх. д. / 47.02472° пн. ш. 36.00000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 104 м |
Водойми | Юшанли |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71244, Запорізька обл., Чернігівський р-н, с.Панфілівка, вул.Миру,13 |
Карта | |
Калинівка | |
Калинівка | |
Мапа | |
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Географія
Село Калинівка знаходиться на лівому березі річки Юшанли, у місці впадання в неї річки Чокрак, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Маківка, вище за течією річки Чокрак на відстані 1 км розташоване село Олександрівка.
Історія
Населений пункт заснований Классом Вінсом (меноніт) 1812 року як маєток або хутір з назвою Штейнбах. К. Вінс одним із перших почав займатися вівчарством; також велику роль він надавав шовківництву. Цар Олександр I відвідав маєток 1818 року й був приємно вражений великою кількістю дерев. 1819 року цар видає К. Вінсу довготермінову оренду 350 десятин землі. К. Вінс наймає на роботу Петера Шмідта, який, одружившись із донькою Вінса, Анною, став співвласником маєтку. П. Шмідт заснував школу в маєтку. Станом на 1851 рік у маєтку було насаджено 43620 дерев, серед них 10450 — шовковиці. Ще одним власником маєтку був Я. Я. Дік, який одружився з Анною Шмідт. У 1864 році на хуторі проживало в 12 дворах 53 чоловіки. У 1908 році до складу хутора Штейнбах входило 6 маєтків, що налічували 13539 десятин землі.
Після революції й громадянської війни частина сімей залишає хутір. Інші жили до 1924 року, більшість виїхало в Канаду (16 сімей — 58 чоловік). У 1922 році помістю було передано дитячому будинку для дітей-сиріт, який називався ім. СРСР, тут було 350 вихованців. Працювала семирічна школа. У період голодомору 1932—1933 років багато хто сюди підкидав дітей, щоб урятувати їх від голодної смерті. У період сталінських репресій репресували 2 працівників дитячого будинку. З початком німецько-радянської війни дитбудинок евакуювали до Ташкента, де він і залишився. На фронтах воювало 25 жителів села, 6 з них загинуло. Філіпова М. К нагороджено орденами «Червоної зірки» й «Слави». Хутір у війну не зазнав значних руйнувань, тому був швидко відбудований. У 1945 році населений пункт перейменували в село Калинівка. До 1955 року тут працювала початкова школа. Жителі переважно працюють в дитбудинку; також на території села є кормобаза.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.
19 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.
Населення
Мова
українська мова | російська | болгарська | гагаузька |
---|---|---|---|
97.09 % | 1.94 % | 0.49 % | 0.49 % |
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Посилання
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kali nivka MFA kɐˈɫɪɲiu kɐ prosluhati selo v Ukrayini u Berdyanskomu rajoni Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 48 osib 1 sichnya 2015 Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Ilyinska silska rada selo Kalinivka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Berdyanskij rajon Gromada Chernigivska selishna gromada Osnovni dani Naselennya 206 2001 Plosha 0 26 km Gustota naselennya 792 31 osib km Poshtovij indeks 71244 Telefonnij kod 380 6140 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 01 29 pn sh 36 00 00 sh d 47 02472 pn sh 36 00000 sh d 47 02472 36 00000 Koordinati 47 01 29 pn sh 36 00 00 sh d 47 02472 pn sh 36 00000 sh d 47 02472 36 00000 Serednya visota nad rivnem morya 104 m Vodojmi Yushanli Misceva vlada Adresa radi 71244 Zaporizka obl Chernigivskij r n s Panfilivka vul Miru 13 Karta Kalinivka Kalinivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Kalinivka Selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami 24 lyutogo 2022 roku GeografiyaSelo Kalinivka znahoditsya na livomu berezi richki Yushanli u misci vpadannya v neyi richki Chokrak nizhche za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Makivka vishe za techiyeyu richki Chokrak na vidstani 1 km roztashovane selo Oleksandrivka IstoriyaNaselenij punkt zasnovanij Klassom Vinsom menonit 1812 roku yak mayetok abo hutir z nazvoyu Shtejnbah K Vins odnim iz pershih pochav zajmatisya vivcharstvom takozh veliku rol vin nadavav shovkivnictvu Car Oleksandr I vidvidav mayetok 1818 roku j buv priyemno vrazhenij velikoyu kilkistyu derev 1819 roku car vidaye K Vinsu dovgoterminovu orendu 350 desyatin zemli K Vins najmaye na robotu Petera Shmidta yakij odruzhivshis iz donkoyu Vinsa Annoyu stav spivvlasnikom mayetku P Shmidt zasnuvav shkolu v mayetku Stanom na 1851 rik u mayetku bulo nasadzheno 43620 derev sered nih 10450 shovkovici She odnim vlasnikom mayetku buv Ya Ya Dik yakij odruzhivsya z Annoyu Shmidt U 1864 roci na hutori prozhivalo v 12 dvorah 53 choloviki U 1908 roci do skladu hutora Shtejnbah vhodilo 6 mayetkiv sho nalichuvali 13539 desyatin zemli Pislya revolyuciyi j gromadyanskoyi vijni chastina simej zalishaye hutir Inshi zhili do 1924 roku bilshist viyihalo v Kanadu 16 simej 58 cholovik U 1922 roci pomistyu bulo peredano dityachomu budinku dlya ditej sirit yakij nazivavsya im SRSR tut bulo 350 vihovanciv Pracyuvala semirichna shkola U period golodomoru 1932 1933 rokiv bagato hto syudi pidkidav ditej shob uryatuvati yih vid golodnoyi smerti U period stalinskih represij represuvali 2 pracivnikiv dityachogo budinku Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni ditbudinok evakuyuvali do Tashkenta de vin i zalishivsya Na frontah voyuvalo 25 zhiteliv sela 6 z nih zaginulo Filipova M K nagorodzheno ordenami Chervonoyi zirki j Slavi Hutir u vijnu ne zaznav znachnih rujnuvan tomu buv shvidko vidbudovanij U 1945 roci naselenij punkt perejmenuvali v selo Kalinivka Do 1955 roku tut pracyuvala pochatkova shkola Zhiteli perevazhno pracyuyut v ditbudinku takozh na teritoriyi sela ye kormobaza 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Chernigivskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Chernigivskogo rajonu selo uvijshlo do Berdyanskogo rajonu NaselennyaMova Naselennya za ridnoyu movoyu 2001 ukrayinska mova rosijska bolgarska gagauzka 97 09 1 94 0 49 0 49 Primitki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 13 travnya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaYeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s PosilannyaBank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini 31 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi