Кали́нковицько-Мо́зирська наступа́льна опера́ція (8 — 30 січня 1944 року) — фронтова наступальна операція радянських військ Білоруського фронту у Другій світовій війні.
Калинковицько-Мозирська наступальна операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Німецько-радянська війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Третій Рейх | СРСР | ||||||
Командувачі | |||||||
Вальтер Вайс | Рокоссовський К. К. |
Задум операції
В ході Гомельсько-Речицької і Червоної армії в листопаді — грудні 1943 року вдалося завдати військам Вермахту низку локальних поразок, але в цілому ці, та низка інших ударів проти групи армій «Центр» Вермахту не переросли в стратегічний наступ. Аналіз бойових дій на Мінському напрямку показав, що без рішучого посилення угруповання військ завдання розгрому німецьких військ у східних областях Білоруської РСР і звільнення Мінську не можуть бути вирішені.
2 січня 1944 року військам Білоруського фронту Ставка Верховного Головнокомандування поставила завдання розбити угруповання противника в районі Мозиря, створити плацдарм для подальшого наступу в напрямку Бобруйськ—Мінськ, частиною сил просунутися вздовж Прип'яті на Лунинець, добитися максимально можливого просування для охоплення Бобруйського угруповання противника.
Задум операції полягав у тому, аби скоординованими ударами лівого флангу 65-ї армії з півночі і правого флангу 61-ї армії зі сходу розгромити угруповання противника, взяти міста Калинковичі, Мозир і вийти на рубіж річки Птичь.
Склад сил сторін
Зі складу Білоруського фронту (командувач — генерал-армії Рокоссовський К. К.) в операції були задіяні:
- 61-ша армія (генерал-лейтенант Белов П. О.),
- 65-та армія (генерал-лейтенант Батов П. І.),
- частина сил 16-ї повітряної армії (генерал-лейтенант Руденко С. Г.).
Частини 61-ї і 65-ї армій були посилені за рахунок інших військ фронту — до 65-ї армії входило 10 стрілецьких дивізій (37-ма і 75-та гвардійські, 60-та, 69-та, 82-га, 132-га, 162-га, 193-тя, 253-тя і 354-та стрілецькі дивізії) і 1-й гвардійський танковий корпус (126 танків і САУ), до 61-ї — 6 стрілецьких дивізій (12-та, 76-та, 77-ма гвардійські, 81-ша, 356-та стрілецькі дивізії) і 68-ма окрема танкова бригада. На ділянці удару була зосереджена майже вся ударна артилерія фронту — артилерійський корпус прориву РГК, 5-та і 6-та артилерійські дивізії прориву і 5-та мінометна дивізія, 20-та, 41-ша і 44-та окремі артилерійські бригади. Резерв — 2-й і 7-й гвардійські кавалерійські корпуси. До участі в операції залучалася також 1-ша гвардійська окрема інженерно-саперна бригада.
Загальна чисельність військ становила 232 600 чоловік. До участі операції залучалися також партизани Гомельського, Поліського та Мінського партизанських з'єднань.
З німецького боку військам Білоруського фронту протистояла 2-га польова армія (командувач генерал від інфантерії Вальтер Вайс) зі складу групи армій «Центр» генерал-фельдмаршала Ернста Буша (також позначається як армійська група «Вейхс» (нім. Armeegruppe Weichs).
На напрямі прориву радянських військ займали оборону 9 піхотних і 2 танкові дивізії, 3 дивізіони штурмових гармат, кавалерійський полк. У тилу перебували кілька угорських дивізій, які боролися із сталінськими диверсантами, та також були залучені в бій. Війська Вермахту займали укріплену лінію оборони, створену в період з жовтня 1943 року, яка вдало враховувала особливості місцевості, чисельні річки і болота.
Хід операції
8 січня 1944 року війська Білоруського фронту розпочали наступ. На початковому етапі операції противники втягнулися в важкі бої, нападники намагалися «продавити» оборону. У перший день операції війська сталінського фронту просунулися на 2—6 кілометрів.
У районі села Домановичі в прорив був введений 1-й гвардійський танковий корпус радянської армії, до вечора доби його частини досягли села Кощічі. Введення в бій 1-го гвардійського танкового корпусу закінчилося провалом.
Після прориву радянських військ в районі південніше Мозиря були введені у бій відразу два кавалерійських корпуси — 2-й і 7-й гвардійські кавалерійські корпуси. Диверсанти лісовими дорогами провели їх з району Єльську в тил Мозирському і Калинковицькому угрупованням противника. Удар 2-го гвардійського кавалерійського корпусу, що вийшов до залізниці Калинковичі — Птичь в тилу угруповання німецьких військ на захід від Мозиря, чим створив реальну загрозу його оточення, змусив командування угрупування терміново почати евакуацію своїх військ. Кавалеристи паралізували німецькі тили, перерізали дорогу Мозир — Петриков, позбавили постачання обороняються німецькі частини.
Розпочавши в цей момент наступ, обидві радянські армії досягли успіху. Не зважаючи на ряд потужних контратак німецьких військ, радянські полки 162-ї і 69-ї стрілецьких дивізій 11 січня окупували Козловичі, Сільце і Запілля, почали обхід Калинковичей з північного заходу. 12 січня були окуповані Туровичі, Казанський, Шіічі, Шпильки, Бобровичі, Горочічі. По мірі просування радянських військ до Калинковичів опір противника зростав. 13 січня запеклі бої відбувалися в районі Дудич — Муравейниця, Горбовичі. До вечора 13 січня була перерізана залізнична лінія Калинковичі — Птичь, 1-й гвардійський корпус, 75-та і 253-тя стрілецькі дивізій вели бої на рубежі 3—5 кілометрів на північ від Калинковичів. Війська 61-ї армії перерізали залізницю і шосейну дороги Калинковичі — Жлобин, звільнила Домановічі і обійшла вороже угруповання з півночі. Підрозділи 61-ї армії наближалися до Калинковичів зі сходу і південного сходу. До центру міста пробивалася 76-та гвардійська стрілецька дивізія, 77-ма гвардійська і 81-ша стрілецькі дивізія наступали на залізничний вузол, 356-я стрілецька дивізія вела бої в районі Гулевичі — Корчага. На світанку 14 січня місто Калинковичі було повністю очищене від ворога.
Тим часом 13-14 січня 7-й гвардійський кавалерійський корпус розвивав наступав на Мозир. Вдень 14 січня німці фактично покинули місто — Мозир був захоплений двома дивізіями 7-го корпусу і 55-ю стрілецькою дивізією без втрат і руйнувань. Продовжуючи наступ, війська 65-ї армії 20 січня звільнили місто Озаричі, а 61-ї армії 23 січня — місто Лельчиці. З виходом військ фронту на рубіж річок Іпа, Прип'ять і Птичь радянський наступ було зупинено.
Результати операції
У результаті Калинковицько-Мозирської операції радянські війська просунулися по лісовій і болотистій місцевості в цілому на 30 — 40 кілометрів, на окремих напрямках — до 60 кілометрів. Було охоплене з півдня Бобруйске угруповання противника, що створило передумови для його розгрому в ході Білоруської стратегічної операції. Німецькі частини зазнали значних втрат. Втрати радянських військ склали 12 350 чоловік безповоротними і 43 808 осіб санітарними. Велику роль в успіху наступу зіграв тісний зв'язок командування фронту з партизанськими загонами та їх грамотне використання.
Примітки
- Русский Архив. Великая Отечественная. Сборник документов. Том 5(4). М: ТЕРРА, 1999. — Документ 1. (рос.)
- Великая Отечественная без грифа секретности. Книга потерь. — Москва., 2009 (рос.)
Література
- История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941 — 1945. В 6-ти т., Т. 4, — М: Воениздат, 1961.(рос.)
- Рокоссовский К. К. Солдатский долг. На Белорусской земле. Електронний ресурс Militera.lib.ru [ 20 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.).
- Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — . (рос.)
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kali nkovicko Mo zirska nastupa lna opera ciya 8 30 sichnya 1944 roku frontova nastupalna operaciya radyanskih vijsk Biloruskogo frontu u Drugij svitovij vijni Kalinkovicko Mozirska nastupalna operaciyaNimecko radyanska vijnaData 8 30 sichnya 1944Misce Bilorus Gomelska oblastRezultat peremoga Chervonoyi armiyiStoroni Tretij Rejh SRSRKomanduvachiValter Vajs Rokossovskij K K Zadum operaciyiV hodi Gomelsko Rechickoyi i Chervonoyi armiyi v listopadi grudni 1943 roku vdalosya zavdati vijskam Vermahtu nizku lokalnih porazok ale v cilomu ci ta nizka inshih udariv proti grupi armij Centr Vermahtu ne pererosli v strategichnij nastup Analiz bojovih dij na Minskomu napryamku pokazav sho bez rishuchogo posilennya ugrupovannya vijsk zavdannya rozgromu nimeckih vijsk u shidnih oblastyah Biloruskoyi RSR i zvilnennya Minsku ne mozhut buti virisheni 2 sichnya 1944 roku vijskam Biloruskogo frontu Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya postavila zavdannya rozbiti ugrupovannya protivnika v rajoni Mozirya stvoriti placdarm dlya podalshogo nastupu v napryamku Bobrujsk Minsk chastinoyu sil prosunutisya vzdovzh Prip yati na Luninec dobitisya maksimalno mozhlivogo prosuvannya dlya ohoplennya Bobrujskogo ugrupovannya protivnika Zadum operaciyi polyagav u tomu abi skoordinovanimi udarami livogo flangu 65 yi armiyi z pivnochi i pravogo flangu 61 yi armiyi zi shodu rozgromiti ugrupovannya protivnika vzyati mista Kalinkovichi Mozir i vijti na rubizh richki Ptich Sklad sil storinZi skladu Biloruskogo frontu komanduvach general armiyi Rokossovskij K K v operaciyi buli zadiyani 61 sha armiya general lejtenant Belov P O 65 ta armiya general lejtenant Batov P I chastina sil 16 yi povitryanoyi armiyi general lejtenant Rudenko S G Chastini 61 yi i 65 yi armij buli posileni za rahunok inshih vijsk frontu do 65 yi armiyi vhodilo 10 strileckih divizij 37 ma i 75 ta gvardijski 60 ta 69 ta 82 ga 132 ga 162 ga 193 tya 253 tya i 354 ta strilecki diviziyi i 1 j gvardijskij tankovij korpus 126 tankiv i SAU do 61 yi 6 strileckih divizij 12 ta 76 ta 77 ma gvardijski 81 sha 356 ta strilecki diviziyi i 68 ma okrema tankova brigada Na dilyanci udaru bula zoseredzhena majzhe vsya udarna artileriya frontu artilerijskij korpus prorivu RGK 5 ta i 6 ta artilerijski diviziyi prorivu i 5 ta minometna diviziya 20 ta 41 sha i 44 ta okremi artilerijski brigadi Rezerv 2 j i 7 j gvardijski kavalerijski korpusi Do uchasti v operaciyi zaluchalasya takozh 1 sha gvardijska okrema inzhenerno saperna brigada Zagalna chiselnist vijsk stanovila 232 600 cholovik Do uchasti operaciyi zaluchalisya takozh partizani Gomelskogo Poliskogo ta Minskogo partizanskih z yednan Z nimeckogo boku vijskam Biloruskogo frontu protistoyala 2 ga polova armiya komanduvach general vid infanteriyi Valter Vajs zi skladu grupi armij Centr general feldmarshala Ernsta Busha takozh poznachayetsya yak armijska grupa Vejhs nim Armeegruppe Weichs Na napryami prorivu radyanskih vijsk zajmali oboronu 9 pihotnih i 2 tankovi diviziyi 3 divizioni shturmovih garmat kavalerijskij polk U tilu perebuvali kilka ugorskih divizij yaki borolisya iz stalinskimi diversantami ta takozh buli zalucheni v bij Vijska Vermahtu zajmali ukriplenu liniyu oboroni stvorenu v period z zhovtnya 1943 roku yaka vdalo vrahovuvala osoblivosti miscevosti chiselni richki i bolota Hid operaciyi8 sichnya 1944 roku vijska Biloruskogo frontu rozpochali nastup Na pochatkovomu etapi operaciyi protivniki vtyagnulisya v vazhki boyi napadniki namagalisya prodaviti oboronu U pershij den operaciyi vijska stalinskogo frontu prosunulisya na 2 6 kilometriv U rajoni sela Domanovichi v proriv buv vvedenij 1 j gvardijskij tankovij korpus radyanskoyi armiyi do vechora dobi jogo chastini dosyagli sela Koshichi Vvedennya v bij 1 go gvardijskogo tankovogo korpusu zakinchilosya provalom Pislya prorivu radyanskih vijsk v rajoni pivdennishe Mozirya buli vvedeni u bij vidrazu dva kavalerijskih korpusi 2 j i 7 j gvardijski kavalerijski korpusi Diversanti lisovimi dorogami proveli yih z rajonu Yelsku v til Mozirskomu i Kalinkovickomu ugrupovannyam protivnika Udar 2 go gvardijskogo kavalerijskogo korpusu sho vijshov do zaliznici Kalinkovichi Ptich v tilu ugrupovannya nimeckih vijsk na zahid vid Mozirya chim stvoriv realnu zagrozu jogo otochennya zmusiv komanduvannya ugrupuvannya terminovo pochati evakuaciyu svoyih vijsk Kavaleristi paralizuvali nimecki tili pererizali dorogu Mozir Petrikov pozbavili postachannya oboronyayutsya nimecki chastini Rozpochavshi v cej moment nastup obidvi radyanski armiyi dosyagli uspihu Ne zvazhayuchi na ryad potuzhnih kontratak nimeckih vijsk radyanski polki 162 yi i 69 yi strileckih divizij 11 sichnya okupuvali Kozlovichi Silce i Zapillya pochali obhid Kalinkovichej z pivnichnogo zahodu 12 sichnya buli okupovani Turovichi Kazanskij Shiichi Shpilki Bobrovichi Gorochichi Po miri prosuvannya radyanskih vijsk do Kalinkovichiv opir protivnika zrostav 13 sichnya zapekli boyi vidbuvalisya v rajoni Dudich Muravejnicya Gorbovichi Do vechora 13 sichnya bula pererizana zaliznichna liniya Kalinkovichi Ptich 1 j gvardijskij korpus 75 ta i 253 tya strilecki divizij veli boyi na rubezhi 3 5 kilometriv na pivnich vid Kalinkovichiv Vijska 61 yi armiyi pererizali zaliznicyu i shosejnu dorogi Kalinkovichi Zhlobin zvilnila Domanovichi i obijshla vorozhe ugrupovannya z pivnochi Pidrozdili 61 yi armiyi nablizhalisya do Kalinkovichiv zi shodu i pivdennogo shodu Do centru mista probivalasya 76 ta gvardijska strilecka diviziya 77 ma gvardijska i 81 sha strilecki diviziya nastupali na zaliznichnij vuzol 356 ya strilecka diviziya vela boyi v rajoni Gulevichi Korchaga Na svitanku 14 sichnya misto Kalinkovichi bulo povnistyu ochishene vid voroga Tim chasom 13 14 sichnya 7 j gvardijskij kavalerijskij korpus rozvivav nastupav na Mozir Vden 14 sichnya nimci faktichno pokinuli misto Mozir buv zahoplenij dvoma diviziyami 7 go korpusu i 55 yu strileckoyu diviziyeyu bez vtrat i rujnuvan Prodovzhuyuchi nastup vijska 65 yi armiyi 20 sichnya zvilnili misto Ozarichi a 61 yi armiyi 23 sichnya misto Lelchici Z vihodom vijsk frontu na rubizh richok Ipa Prip yat i Ptich radyanskij nastup bulo zupineno Rezultati operaciyiU rezultati Kalinkovicko Mozirskoyi operaciyi radyanski vijska prosunulisya po lisovij i bolotistij miscevosti v cilomu na 30 40 kilometriv na okremih napryamkah do 60 kilometriv Bulo ohoplene z pivdnya Bobrujske ugrupovannya protivnika sho stvorilo peredumovi dlya jogo rozgromu v hodi Biloruskoyi strategichnoyi operaciyi Nimecki chastini zaznali znachnih vtrat Vtrati radyanskih vijsk sklali 12 350 cholovik bezpovorotnimi i 43 808 osib sanitarnimi Veliku rol v uspihu nastupu zigrav tisnij zv yazok komanduvannya frontu z partizanskimi zagonami ta yih gramotne vikoristannya PrimitkiRusskij Arhiv Velikaya Otechestvennaya Sbornik dokumentov Tom 5 4 M TERRA 1999 Dokument 1 ros Velikaya Otechestvennaya bez grifa sekretnosti Kniga poter Moskva 2009 ros LiteraturaIstoriya Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo Soyuza 1941 1945 V 6 ti t T 4 M Voenizdat 1961 ros Rokossovskij K K Soldatskij dolg Na Belorusskoj zemle Elektronnij resurs Militera lib ru 20 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Rossiya i SSSR v vojnah XX veka Poteri vooruzhennyh sil Statisticheskoe issledovanie Pod obshej redakciej kandidata voennyh nauk professora AVN general polkovnika G F Krivosheeva M OLMA PRESS 2001 608 s Arhiv ISBN 5 224 01515 4 ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi