Календар муїсків сонячно місячна календарна система що діяла в державах чибча муїска Вона була розроблена виходячи з рел

Календар муїсків — сонячно-місячна календарна система, що діяла в державах чибча-муїска. Вона була розроблена виходячи з релігійних уявлень та астрономічних знань муїсків. Вона враховувала необхідність проведення релігійних ритуалів та здійснення сільськогосподарських робіт.

Наукова дискусія

Тривалий час вважалося, що у муїсків не було свого календаря. Вперше про його наявність було заявлено ченцем Хосе Домінго Дукенсе, що у 1795 році написав «Дисертацію про календарі муїсків, присвячену сеньйору Мутісу». У ній він намагався розшифрувати кілька написів на каменях, що мали, з його точки зору, астрономічне значення, а також довести, що у стародавнього індіанського народу існували ієрогліфічна писемність і календар. Дукесне висунув ідею щодо графічної передачі астрономічних явищ. При цьому він нахил зробив саме не наявності календаря, а на існування писемності в муїсків. Останнє викликало спротив численних науковців.

Багато сучасників, а також дослідники пізнішого часу не прийняли аргументацію Дукесне. Таким чином, у XIX ст. сформувалося «два опозиційних табори»: ті історики, які використовували твір Дукесне як зразок, навіть якщо деякі його положення піддавали критиці і ті, хто, навіть якщо і вважав цю культуру розвиненою, не визнавав твір Дукесне гідним цитування, а спроби знайти у муїсків календар і писемність вважав фальсифікацією.

Вісенте Рестрепо, один із найавторитетніших дослідників індійського минулого кінця XIX ст., був головним опонентом Домінго Дукесне і тих його послідовників, які вважали, що у муїсків були писемність і календар. У своїх основних працях «Критика робіт Домінго Дукесне, присвячених археології» і «Індіанці Чибча до іспанської конкісти» він систематизував і піддав критиці всю відому на той момент інформацію про чибча-муїска. Рестрепо використовував всі доступні йому види джерел, насамперед, хроніки і пам'ятники матеріальної культури.

В подальшому науковий дискус зосередився навколо існування в муїсків писемності, відсунувши питання наявності календаря на задній план. У 1970-х роках було доведено про відсутність писемності. Це також ввалося докащом щодо неіснування календарної системи в чибча-муїсків. Втім деякі окремі свідчення в самих хроніках — щодо свята на честь бога сонця Суа в день літнього сонцестояння 21 червня, вирохування чітких строхів сівби та збору врожаю по декілька разів на рік — свідчить про наявність календаря, що був в усній формі (частина, що стосувалася буденних, землеробських справ). Вираховування свят богів жерцями також у 1990-х роках наштовхнуло дослідників на думку щодо окремого ритуального календаря у муїсків. Втім на сьогодні його не знайдено в якомусь письмовому або графічному вигляді. Деякі вчені висунули гіпотезу, що такий календар зберігався в храмі Сонця в Іраці (столиці держави Согамосо) й був вирізьблений на золотій платині, яку конкістадори переплавили. Водночас про рік сокам (Zocam) згадують хроністи Хуан Родрігес Фрейле та Педро Симон.

Опис календаря

На сьогодні значна частина дослідників сходяться на думці, що в муїсків існувала сонячно-місячна система (по аналогії з іншими державами корінних народів Південної Америки). При цьому муїски використовували 2 типи Місячних місяця — Сидеричний Місячний місяць, коли Місяць повертається в свою власну позицію по відношенню до зірок (27,32 днів) і синодичний місяць, який є періодом між повним Місяцем і повним Місяцем (29,53 днів).

Використовувалися два календаря паралельно: календар з 37 місяців використовував синодичні місяці з 29,53 днів (рік звався акротом), в той час, як календар з 20 місяців і — Місячні сидеричні місяці з 27,32 днів (рік звався сокам). До останніх додавався «глухий» (додатковий) місяць. Для позначення попереднього року застосовувалося слово сокамана, для прийдешнього — сокамата.

Рік сокам дорівнювався 1,5 сонячним рокам, а акротом — 3 сонячним рокам і 2 сокамам. 6 років-акротомів дорівнювало 18 сонячним рокам, становивши цикл сарос, 20 років акротомів (20х2 сокамів) становило «століття» муїсків, що нараховувало 60 років за григоріанським календарем. В час настання нового «століття» у муїсків оголошувався загалтний мир, заборонялися війни нач ас святкування приходу нового «століття». Відповідно до досліджень вони відбувалися в долині Убаке у 1563, 1503 та 1464 роках. У Педро Симона є згадка про «Цикл Ата», що складався з 4 акротомів, кожний з яких мав власну назву — «Ата», «Сухука», «Ака» і «Убчіхіка» (за нумерацією муїсків). Втім його значення наразі невідоме.

Сонячний календар за останніми відомостями подлілявся на 4 періоди, які в свою чергу були розділені на 2 частини (літня і зимова), кожна з яких мала місяці по 20 днів (згідно Педро Симону — 12). Основу складали літнє та зимове сонцестояння (відповідно у червні та грудні), до якого все пристосовувалося. Способи користування цим календар поки що не відомі.

Відповідно до записів Гонсало Хіменеса де Кесади місяць ділився на три частини, по десять днів у кожній. Перші десять днів чоловіки не з'єднувалися зі своїми дружинами, а весь цей час жували коку, змішану з дурман-травою, щоб полегшити душу і тіло від турбот і хвилювань і постати чистими перед лицем грізних наших богів. Наступні десять днів всі працювали в полі, будували дороги, підновляли оселі, займалися загонами морських свинок та іншими господарськими справами. А останні десять днів віддавалися домашнім радощам, торгівлі відпочинку, кохалися із жінками. При цьому коригування відбувалося у 3-4 дні.

Муїски вбачали дні й ночі із різною сутністю. Муїски поділяли день на тричатсини: вранці-сакока (Zacoca), обід, після обіду. Ніч-са (Za) поділялася на 2 частини: від заходу сонця до півночі, що називалася саска (Zasca) та від опівночі до рану (Cag'ui). Поняття тижня у муїсків було відсутнє.

Джерела

Triana M. La civilización Chibcha. Bogotá, 1970.
Muñoz G. Arte rupestre en Colombia, estudios de GIPRI 1970—1999 sitios y zonas // Revista Rupestre. № 5. Bogotá, 2003. P. 109—121.
de Benavides, M. (2001). Carmen. Epıtome de la conquista del Nuevo Reino de Granada: las cosmografıas espanolas del siglo XVI y el conocimiento por cuestionario. Bogota: CEJA.
Gonzalez, M. S. (Ed.) (1987). Diccionario y gramatica Chibcha. Manuscrito anonimo de la Biblioteca Nacional de Colombia. Instituto Caro y Cuervo. Biblioteca Ezequiel Uricoechea.
Los Muiscas: Organizacion Ciencia Religión^{[недоступне посилання з червня 2019]}
CALENDARIO PERDIDO DE LOS ANDES el calendario de Tiwanaku y de los Muisca^{[недоступне посилання з липня 2019]}