Математика муїсків — система математичних знань, які мали чибча-муїски в доколоніальний період. У них існувала 20-тична система (вігесімал), аналогічна багатьом системам Америки. Вона мала суто практичне застосування: при розподілі землі, проведенні доріг, мостів, частіше застосовувалася в операціях, при розрахунку кандаря.
Дослідження
Першим хто представив нумерацію й методи лічби у муїсків, був домініканський священик Бернардо де Луго в роботі «Граматика мови Нового Королівства, званого Моска», що вийшла друком у 1619 році. У 1795 році Хосе Домінго Дукенсе написав «Дисертацію про календарі муісків, присвячену сеньйору Мутісу», в якій доводив, що муїски мали уявлення про обчислювані величини і їх графічну передачу. При цьому посилався на , знайдені на селях. Проте було доведено, що муїски позначали свої цифри словами.
Числення
В основі обрахунку муїсків знаходилася цифра 20 (скільки пальців було на руках та ногах), що відповідало слову гуета (gueta). Слово ата позначало 1, боса — 2, міка — 3, муйка (муііка) — 4, хиска — 5, та — 6, куркуа — 7, сухуса — 8, ака — 9, убчіхіка — 10. Для позначення цифри від 10 і 20 до перших 9 слів додавалося слово уїхіка (в перекладі ноги): уїхіка ата — 11, уїхіка боса — 12 і так далі.
Для вираження цифр більших розмірів до слова гуета додавалося слово асаки (тобто +) і необхідна кількість: боса (2) довірнювало 22. Від 30 до 40 виловляювалося: гуета асаки кіча ака, тобто 30.
Формою вираження більших цифр була гуе з додавання слово в значенні від 1 до 9, тобто гуе куркуа (20х7) дорівнювало 140. Найбільшою цифрою у муїсків було 8000, проте її назва невідомо. На деяких дослідників могло бути просте поєднання слів гуе гуе гуе.
Арифметика
Муїски використовували власну форму арифметики. Вони знали додавання, віднімання, множення та ділення. Усі цифри-слова додавалися одна до одної за допомогою додаткового слова асаки, що відповідав значенню «плюса». на жаль значення мінуса в муїсків невідомо.
Стовоно множення відомо небагато, це стосується насамперед утворення цифр та числення. Тут вони поєднували прийоми додавання і множення: слово гуе при поєднання з іншими значило «20Х». До нього додавалася необхідна цифра: та (6) і асаки (+) хиска (5), що значило 125. Повністю фраза звучала «гуе та асаки хиска».
Відомо також про ділення, його частіше застосовували торговці при своїх операціях. Муїски знали ділення навпіл, тобто на 2 і 4. Проте як вони його обраховували невідомо. Ці дії муїсків-торгівців відомі з їх лихварських та кредитних операцій, коли боржник повинен був до загальної кількості коштів за товар додати ще половину від вартості.
Джерела
- Isaacs J. Estudio sobre las tribus indígenas del Magdalena. Bogotá, 1951.
- Tñana M. La Cavilización Chibcha. Biblioteca Popular de Cultura Colombiana. Bogotá, 1951.
- Острирова Е. С. Формирование национального самосознания в Колумбии через призму истории древних индейских культур // Латинская Америка. 2011. № 6. С. 19-29.
- Lloreda, Diana (1992). Los Muiscas: Pasos perdidos. Bogotá: Seguros Fénix
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matematika muyiskiv sistema matematichnih znan yaki mali chibcha muyiski v dokolonialnij period U nih isnuvala 20 tichna sistema vigesimal analogichna bagatom sistemam Ameriki Vona mala suto praktichne zastosuvannya pri rozpodili zemli provedenni dorig mostiv chastishe zastosovuvalasya v operaciyah pri rozrahunku kandarya Cifri muyiskivDoslidzhennyaPershim hto predstaviv numeraciyu j metodi lichbi u muyiskiv buv dominikanskij svyashenik Bernardo de Lugo v roboti Gramatika movi Novogo Korolivstva zvanogo Moska sho vijshla drukom u 1619 roci U 1795 roci Hose Domingo Dukense napisav Disertaciyu pro kalendari muiskiv prisvyachenu senjoru Mutisu v yakij dovodiv sho muyiski mali uyavlennya pro obchislyuvani velichini i yih grafichnu peredachu Pri comu posilavsya na znajdeni na selyah Prote bulo dovedeno sho muyiski poznachali svoyi cifri slovami ChislennyaV osnovi obrahunku muyiskiv znahodilasya cifra 20 skilki palciv bulo na rukah ta nogah sho vidpovidalo slovu gueta gueta Slovo ata poznachalo 1 bosa 2 mika 3 mujka muiika 4 hiska 5 ta 6 kurkua 7 suhusa 8 aka 9 ubchihika 10 Dlya poznachennya cifri vid 10 i 20 do pershih 9 sliv dodavalosya slovo uyihika v perekladi nogi uyihika ata 11 uyihika bosa 12 i tak dali Dlya virazhennya cifr bilshih rozmiriv do slova gueta dodavalosya slovo asaki tobto i neobhidna kilkist bosa 2 dovirnyuvalo 22 Vid 30 do 40 vilovlyayuvalosya gueta asaki kicha aka tobto 30 Formoyu virazhennya bilshih cifr bula gue z dodavannya slovo v znachenni vid 1 do 9 tobto gue kurkua 20h7 dorivnyuvalo 140 Najbilshoyu cifroyu u muyiskiv bulo 8000 prote yiyi nazva nevidomo Na deyakih doslidnikiv moglo buti proste poyednannya sliv gue gue gue ArifmetikaMuyiski vikoristovuvali vlasnu formu arifmetiki Voni znali dodavannya vidnimannya mnozhennya ta dilennya Usi cifri slova dodavalisya odna do odnoyi za dopomogoyu dodatkovogo slova asaki sho vidpovidav znachennyu plyusa na zhal znachennya minusa v muyiskiv nevidomo Stovono mnozhennya vidomo nebagato ce stosuyetsya nasampered utvorennya cifr ta chislennya Tut voni poyednuvali prijomi dodavannya i mnozhennya slovo gue pri poyednannya z inshimi znachilo 20H Do nogo dodavalasya neobhidna cifra ta 6 i asaki hiska 5 sho znachilo 125 Povnistyu fraza zvuchala gue ta asaki hiska Vidomo takozh pro dilennya jogo chastishe zastosovuvali torgovci pri svoyih operaciyah Muyiski znali dilennya navpil tobto na 2 i 4 Prote yak voni jogo obrahovuvali nevidomo Ci diyi muyiskiv torgivciv vidomi z yih lihvarskih ta kreditnih operacij koli borzhnik povinen buv do zagalnoyi kilkosti koshtiv za tovar dodati she polovinu vid vartosti DzherelaIsaacs J Estudio sobre las tribus indigenas del Magdalena Bogota 1951 Tnana M La Cavilizacion Chibcha Biblioteca Popular de Cultura Colombiana Bogota 1951 Ostrirova E S Formirovanie nacionalnogo samosoznaniya v Kolumbii cherez prizmu istorii drevnih indejskih kultur Latinskaya Amerika 2011 6 S 19 29 Lloreda Diana 1992 Los Muiscas Pasos perdidos Bogota Seguros Fenix