Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2021) |
Сергій Миколайович Калачевський (інколи — Колачевський) (1849, с. Федорівка, Херсонська губернія — 1911, Санкт-Петербург) — український підприємець («залізний король»), громадський діяч, меценат, лікар, науковець.
| Сергій Миколайович Калачевський | |
|---|---|
 С. М. Калачевський | |
| Ім'я при народженні | Сергій Миколайович Калачевський |
| Народився | 1849 с. Федорівка, Херсонська губернія |
| Помер | 18 червня 1911 Санкт-Петербург |
| Поховання | Кривий Ріг |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Діяльність | лікар, науковець, меценат |
| Відомий завдяки | підприємець, меценат |
| У шлюбі з | Євгенія Михайлівна Розмарінца |
| Діти | не було |
| |
Невідомий Сергій Калачевський
| Цей розділ не містить . (Серпень 2021) |
Життєвим девізом Сергія Калачевського були слова, які він любив повторювати: «Все боїться часу, але час боїться доброти». Володар 30 млн стану, «залізний король» продовжував лікарську діяльність, співпрацював в будинку піклування душевнохворих, заснував в Одесі художнє училище, разом з дружиною організовував санаторій для дітей, хворих на туберкульоз, багатьом людям допомагав грошима. Не маючи власних дітей, свою любов віддав тисячам сиріт і знедолених малюків. Друзі називали його «практичним ідеалістом».
Рід Калачевських
Дід доктора Калачевського Федір Іванович народився у Смоленській губернії в дворянській родині. У 14 років розпочав військову службу, яка тривала чверть століття. Він пройшов всі сходинки військової ієрархії. Мав чин секунд-майора. Одружившись з Ганною Спиридонівною Манвеловою, Федір Іванович поселився на березі річки Омельничек, де заснував два хутора: Федорівку і .
Батько майбутнього промисловця — Микола Федорович Колачевський був восьмим з дванадцяти дітей у родині. Згідно з батьківською традицією, він з юнацьких років став до військової справи. Конфлікти з командуванням призвели до розжалування у рядові і висилку на Кавказ у 1832 р. Згодом Микола Федорович знову дослужився до штабс-ротмістра і у 1835 році пішов у відставку за станом здоров'я. Конфлікти, що відбувались під час служби, посприяли рішенню батька не посилати своїх синів до війська, а дати їм цивільну освіту.
Дитинство і молодість
Сергій був третьою дитиною (з п'яти) від другого шлюбу батька з Марією Максимівною Ленгаузен. Народився С. М. Калачевський у 1849 р. в селі Федорівка. Дитинство Сергія пройшло в навколишніх селах Туркестанівка, Кочубеївка, Березнегувате у маєтках батьків і численних родичів та в Кременчуці. Далі було навчання в . У 1868 р. Сергій Миколайович вступив на медичний факультет Київського університету, де згодом став одним з найкращих учнів відомого українського гістолога Петра Перемежка. Про великий науковий потенціал молодого студента свідчить факт, що ще під час навчання за дорученням факультету він успішно виконав наукову роботу на тему: «Про нерви печінки», яка отримала золоту медаль та була видана в 1872 році (серпневий випуск «Університетських записок»). Після отримання диплому лікаря С. Калачевський почав практикувати в земських установах Кременчука, де вже працював його старший брат. До 1876 р. С. Калачевський встиг налагодити в Кременчуці зразкове медичне обслуговування населення. В 1876 р. він захистив докторську дисертацію на тему: «До питання про будову кісткового мозку», організував у місті хірургічне відділення Полтавської губернської земської лікарні. За своєю ініціативою він залучив до роботи молодих перспективних фахівців, у тому числі відомого згодом українського хірурга і громадського діяча Овксентія Богаєвського. З кінця 1876 р. і до початку 1879 р. С. Калачевський, беручи приклад з видатного російського хірурга Миколи Пирогова, двічі вирушав у складі загону Червоного Хреста на Балкани, де допомагав повсталому болгарському народу в боротьбі за незалежність із Туреччиною. Подальша доля Сергія Миколайовича пов'язана з Одесою, куди він, імовірно, переїхав близько 1882 р. і згодом зайняв чільне місце у громадському житті міста як лікар і культурний діяч. Вже на початку 1883 р. С. Калачевського обирають секретарем медичного відділу розпорядчого комітету VII з'їзду природодослідників та лікарів. У 1897 р. Сергій Миколайович, як віце-президентом Одеського «Товариства Красних Мистецтв», їде до Петербурга, вирішувати питання відкриття у місті художнього училища. Він також був членом Одеського товариства історії та старовини, спільно з Д. Дубенським видавав газету «Русское чтение».
Одруження та придане
У 1882—1883 роках Сергій Миколайович одружується з Євгенією Розмарінца. Весілля відбулося в Одесі, де сім'я потім і проживала. Євгенія Михайлівна доводилась племінницею поміщиці Зайцевій, яка дала їй у посаг 400 десятин землі біля села Веселі Терни. Спочатку Сергій Калачевський ніяких особливих планів відносно їхнього використання не виношував і здавав землю в оренду під поля та пасовиська місцевим селянам.
Залізний король
Початок
Періодично наїжджаючи на Криворіжжя і знаючи, що тут в різних місцях щорічно відкривають нові родовища руд, які приносять великі прибутки, він вирішує детально дослідити свою ділянку. З цією метою він запрошує штейгера Миколу Білогостицького для розвідок та шурфування. Перші ж шурфи показали наявність руди. В результаті пошуків було відкрите велике родовище. Ця подія відбулась у 1891 р. Для початку розробок були потрібні великі гроші, яких у Калачевського не було. Він жив на платню лікаря та отримував крім цього 1600 руб. на рік від орендаторів землі. Прийшлося піти на ризик — під заставу рудоносної ділянки та зобов'язання поставок руди було взято в «Дойчен Кайзер» 1,5 млн марок. Перед цим сюди приїхала представницька делегація німецьких інженерів і техніків для оцінки перспективності родовища. Гості були задоволені — те, що вони побачили, переходило межі їхньої уяви. Для розгортання робіт і раціонального розташування виробництва було взято у вдови майора Зайцевої в оренду ще 254 десятини землі, з виплатою 6,5 тис. руб. щорічно. Підготовчі роботи розпочались у другій половині 1891 р., а до видобутку руди приступили восени 1893 р.
Підхід до роботи
Розуміючи, як важливо створити колектив кваліфікованих працівників, Калачевський починає будувати велику їдальню на 1000 місць, яка при потребі легко перетворювалась на театр. Згідно з рапортом окружного інспектора Єкатеринославського гірничого округу, витрати на харчування одного робітника складала 6-7 руб. на місяць. Калачевський був єдиний на ті роки підприємцем, котрий взяв на себе витрати на харчування гірників. Постійні робітники переводились на відрядну систему оплати, а ковалям, токарям, слюсарям, машиністам встановлювалась висока, порівняно з іншими рудниками, плата. Заробляв простий робітник від 15 до 20 руб. на місяць, майстер — близько 25-35, інженери — до 100 руб.(у 1910 р. корова коштувала близько 5 руб.).
Були ще й поденні робітники, які отримували 40 коп. в день і безкоштовно харчувались у другій спеціальній їдальні. Але Сергій Калачевський у своїх новаторських пошуках підвищення рентабельності підприємства пішов далі. Він помітив, що найбільш справні та роботящі — це вихідці з Орловської губернії, що наштовхнуло на думку віддавати їм перевагу при наймі. Почалось будівництво робочої «колонії» для майстрових по 2 квартири в будинку, та казарм (гуртожитків) для тимчасових і холостих. Причому в будинках була вода, світло, газ, а квартплата складала в всього 20 коп. на місяць.
Крім того, з часом було збудовано школу з безкоштовним навчанням, лікарню, бібліотеку, лазню. Багато з приїжджих залишалось працювати назавжди — таким призначалась підвищена оплата. Новоспечені криворіжці починали писати листи додому, розписуючи принади роботи та життя на руднику. В результаті сюди переїхало багато людей, які згодом стали кадровими робітниками. Крім того, у робітників Калачевського були трудові книжки і страхові поліси. Працювала лікарня, яку відкрила дружина Калачевського. А на вихідні відчиняли двері клубу, де часто гастролювали артисти, як-от Марія Заньковецька, Саксаганський та інші. Театральні вистави у Калачевського були для виробничників безкоштовними. Гірники ніколи не дозволяли погано говорити про «хазяїна».
По суті, рудник Калачевського був невеличким робітничим містечком.
С. Колачевський був також новатором у ще одній справі — у 1897 р. він першим у Кривбасі купив власний паровоз для рудничних потреб, а потім ще один — на початку 1899 р. У 1902 р. одним з перших на Криворіжжі провів електричне освітлення до житлових будинків. Понад 20 тис. руб. було витрачено ним на будівництво криниць для забезпечення потреб рудника і людей чистою водою.
Меценатство
Була у Сергія Калачевського ще одна, на жаль, так і не реалізована мрія — створити синдикат рудопромисловців Криворіжжя для координації зусиль у сфері видобутку і реалізації залізної руди. Згідно з проектом Уставу передбачалось збільшення асигнувань на соціальні потреби (медицина, освіта) та культурний розвиток басейну. Перше засідання засновників відбулось на руднику Колачевського 4 жовтня 1907 р. Товариству вирішили дати назву «Продаруд». У лютому 1908 р. Калачевський зробив перший і найбільший внесок у фонд товариства. Його одностайно обрали головою правління.
С. Калачевський брав активну участь у справах меценатства. Іноді влаштовувались маленькі ярмарки, де вистачало розваг і дорослим, і дітям. За спогадами сучасників, на свята, він сідав у візок запряженим поні і їздив по вулицям та роздавав дітям солодощі, цукерки та одяг. Сергій Миколайович утримував при руднику початкову школу для дітей, народну бібліотеку для дорослих, православний молитовний дім. Він був засновником Сестрорецкого дитячого санаторія в Петербурзі, опікуном Струдвовської громади сестер милосердя в Одесі і Євгеніївської громади сестер милосердя в Петербурзі. Калачевський був почесним мировим суддею Верхньодніпровського земства в 1906—1911 рр., членом ревізійної комісії управи згаданого земства і попечителем Саксаганського ремісничого училища, членом комісії з покращення тваринництва у повіті. Незадовго до смерті Сергій Колачевський віддав рудник в оренду на 36 років Російсько-бельгійському металургійному товариству. Всі отримані прибутки при гарантії не менше 20 млн руб. на рік він заповів Криворіжжю.
Садівництво
Улюбленою справою Сергія Миколайовича було садівництво. Його сад, котрий був розташований за маєтком, нараховував 23,5 десятин, з них 15 займали фруктові дерева: 5400 елітних сортів місцевого та закордонних селекцій, плодові кущі та виноград. В 1910 році Калачевський брав участь в обласній сільськогосподарській виставці в Єкатиринославі, його колекція плодів взяла золоті і срібні медалі. За садом він слідкував дуже щільно, міг і сам доглядати за деревами.
Смерть
Причина смерті
Серце Сергія Миколайовича зупинилось 23 травня 1911 р. Важко сказати, що саме стало причиною. В травні він від'їхав по справам до Петербургу, але незабаром дружині повідомили про смерть коханого чоловіка. За першою версією — стався серцевий напад, друга — його отруїли.
Похорон
Похорон цієї людини сколихнув увесь Кривий Ріг. З спогадів сучасників, труну несли зі станції Довгинцеве до маєтку на руках (більш ніж 20 км), вулиці були повні народу: інтелігенція, студенти, робочі, офіцери…Газети писали, що в похороні брали участь близько 17 тис. городян. Цілий день люди йшли попрощатися з покійним, причому дружина розпорядилась пускати всіх, незалежно від стану.
Заповіт
Але самою великою несподіванкою став заповіт Калачевського.
В журналі Верхньодніпровських земських зборів від 3 квітня 1912 р. опубліковано розгляд питання про заповіт Сергія Миколайовича. З нього дізнаємося, що рудопромисловець весь свій багатомільйонний статок — близько 30 млн руб. — 25 травня 1906 р. заповів на благодійницькі справи. Це був рудник з маєтком у 697 дес. у Верхньодніпровському повіті, майно в Одесі і шахта в Іркутській губернії. Згідно із заповітом близько 100 тис. руб. було роздано робітникам, які працювали на руднику, 50 тис. — Стурдзівській громаді сестер милосердя в Одесі, частина грошей була виділена на будівництво церкви на руднику, на зведення будинку престарілих для мешканців Катеринославської і Херсонської губерній.
Коли після перерахованих роздач зібрався би капітал у 500 тис. руб., за волею покійного потрібно було негайно розпочати будівництво у маєтку Колачевського сільськогосподарського училища зі зразковими полями, фермою і фруктовим садом. Навчальний заклад було потрібно назвати іменем Євгенії і Сергія Калачевських. Цьому училищу Сергій Миколайович заповів у власність «все без виключення: нерухомий маєток, з капіталом і рудником, з усіма його атрибутами…».
Обов'язковою умовою при створенні училища було введення відділів скотарства, фермерського господарства і плодівництва, безкоштовне навчання всіх станів населення Херсонської і . Причому місця повинні розподілятись у такій пропорції: 75 % — селянам, 25 % — дворянам. Будівлі, які не будуть необхідними для училища, переробити на «пристанища для престарілих жителів Херсонської і Катеринославської губерній всіх станів православного віросповідання». Згідно з підрахунками земства, для училища залишався капітал у 29 млн руб., або по тогочасному курсу — понад 14 млн доларів.
Також Сергій Миколайвич розпорядився продати все рухоме майно та предмети розкоші, а отриманні гроші виплатити робітникам: працюючі від 3 до 5 років — піврічний оклад, від 5-8 років — річний оклад, а хто більш ніж 10 років-розмір окладу за 2 роки. Щоб наділити всіх, відповідно до заповіту, пішло 100 тис.руб, з урахуванням цін того часу — величезні кошти.
Посмертна доля заповіту Сергія Калачевського склалась трагічно. Його племінник Володимир Михайлович довгий час судився, вимагаючи через Сенат скасування заповіту. Коли суд визнав його дійсним, до справи взялись родичі Євгенії Колачевської, які висунули претензію в неправомочності її заповіту на користь чоловіка, бо вона, мовляв, була несповна розуму, коли його складала. На це був витрачений не один рік. Нарешті в 1916 р. Сенат ухвалив рішення про законність заповіту. Але в дію він так і не встиг вступити. На порозі стояв жовтневий переворот більшовиків 1917 р. з ідеєю «чорного переділу».
Цікаві факти
- В травні 2016 року найдовшу вулицю Кривого Рогу — вулицю 23 Лютого, назвали в честь Сергія Колачевського. Вулиця проходить поряд з рудником С. М. Колачевського.
Джерела
- Північне сяйво Криворіжжя. — ПівнГзК, 1963—2003
- Б. Малинська, 9 этаж. — № 1(49) февраль 2005
- Мельник Олександр. МІЛЬЯРД ДОЛАРІВ НА БЛАГОЧИННІСТЬ. СЕРГІЙ КОЛАЧЕВСЬКИЙ — НОБЕЛЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ // Експедиція XXI. — 2009. — 12. з джерела 29 квітня 2014. Процитовано 28 квітня 2014.
- Криворізький краєзнавчий музей
- Тернівський музей
- Дослідження С. Федотова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2021 Sergij Mikolajovich Kalachevskij inkoli Kolachevskij 1849 s Fedorivka Hersonska guberniya 1911 Sankt Peterburg ukrayinskij pidpriyemec zaliznij korol gromadskij diyach mecenat likar naukovec Sergij Mikolajovich KalachevskijS M KalachevskijIm ya pri narodzhenni Sergij Mikolajovich KalachevskijNarodivsya 1849 1849 s Fedorivka Hersonska guberniyaPomer 18 chervnya 1911 1911 06 18 Sankt PeterburgPohovannya Krivij RigGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist likar naukovec mecenatVidomij zavdyaki pidpriyemec mecenatU shlyubi z Yevgeniya Mihajlivna RozmarincaDiti ne bulo Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kalachevskij Nevidomij Sergij KalachevskijCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Serpen 2021 Zhittyevim devizom Sergiya Kalachevskogo buli slova yaki vin lyubiv povtoryuvati Vse boyitsya chasu ale chas boyitsya dobroti Volodar 30 mln stanu zaliznij korol prodovzhuvav likarsku diyalnist spivpracyuvav v budinku pikluvannya dushevnohvorih zasnuvav v Odesi hudozhnye uchilishe razom z druzhinoyu organizovuvav sanatorij dlya ditej hvorih na tuberkuloz bagatom lyudyam dopomagav groshima Ne mayuchi vlasnih ditej svoyu lyubov viddav tisyacham sirit i znedolenih malyukiv Druzi nazivali jogo praktichnim idealistom Rid KalachevskihDid doktora Kalachevskogo Fedir Ivanovich narodivsya u Smolenskij guberniyi v dvoryanskij rodini U 14 rokiv rozpochav vijskovu sluzhbu yaka trivala chvert stolittya Vin projshov vsi shodinki vijskovoyi iyerarhiyi Mav chin sekund majora Odruzhivshis z Gannoyu Spiridonivnoyu Manvelovoyu Fedir Ivanovich poselivsya na berezi richki Omelnichek de zasnuvav dva hutora Fedorivku i Batko majbutnogo promislovcya Mikola Fedorovich Kolachevskij buv vosmim z dvanadcyati ditej u rodini Zgidno z batkivskoyu tradiciyeyu vin z yunackih rokiv stav do vijskovoyi spravi Konflikti z komanduvannyam prizveli do rozzhaluvannya u ryadovi i visilku na Kavkaz u 1832 r Zgodom Mikola Fedorovich znovu dosluzhivsya do shtabs rotmistra i u 1835 roci pishov u vidstavku za stanom zdorov ya Konflikti sho vidbuvalis pid chas sluzhbi pospriyali rishennyu batka ne posilati svoyih siniv do vijska a dati yim civilnu osvitu Ditinstvo i molodistSergij buv tretoyu ditinoyu z p yati vid drugogo shlyubu batka z Mariyeyu Maksimivnoyu Lengauzen Narodivsya S M Kalachevskij u 1849 r v seli Fedorivka Ditinstvo Sergiya projshlo v navkolishnih selah Turkestanivka Kochubeyivka Berezneguvate u mayetkah batkiv i chislennih rodichiv ta v Kremenchuci Dali bulo navchannya v U 1868 r Sergij Mikolajovich vstupiv na medichnij fakultet Kiyivskogo universitetu de zgodom stav odnim z najkrashih uchniv vidomogo ukrayinskogo gistologa Petra Peremezhka Pro velikij naukovij potencial molodogo studenta svidchit fakt sho she pid chas navchannya za doruchennyam fakultetu vin uspishno vikonav naukovu robotu na temu Pro nervi pechinki yaka otrimala zolotu medal ta bula vidana v 1872 roci serpnevij vipusk Universitetskih zapisok Pislya otrimannya diplomu likarya S Kalachevskij pochav praktikuvati v zemskih ustanovah Kremenchuka de vzhe pracyuvav jogo starshij brat Do 1876 r S Kalachevskij vstig nalagoditi v Kremenchuci zrazkove medichne obslugovuvannya naselennya V 1876 r vin zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Do pitannya pro budovu kistkovogo mozku organizuvav u misti hirurgichne viddilennya Poltavskoyi gubernskoyi zemskoyi likarni Za svoyeyu iniciativoyu vin zaluchiv do roboti molodih perspektivnih fahivciv u tomu chisli vidomogo zgodom ukrayinskogo hirurga i gromadskogo diyacha Ovksentiya Bogayevskogo Z kincya 1876 r i do pochatku 1879 r S Kalachevskij beruchi priklad z vidatnogo rosijskogo hirurga Mikoli Pirogova dvichi virushav u skladi zagonu Chervonogo Hresta na Balkani de dopomagav povstalomu bolgarskomu narodu v borotbi za nezalezhnist iz Turechchinoyu Podalsha dolya Sergiya Mikolajovicha pov yazana z Odesoyu kudi vin imovirno pereyihav blizko 1882 r i zgodom zajnyav chilne misce u gromadskomu zhitti mista yak likar i kulturnij diyach Vzhe na pochatku 1883 r S Kalachevskogo obirayut sekretarem medichnogo viddilu rozporyadchogo komitetu VII z yizdu prirododoslidnikiv ta likariv U 1897 r Sergij Mikolajovich yak vice prezidentom Odeskogo Tovaristva Krasnih Mistectv yide do Peterburga virishuvati pitannya vidkrittya u misti hudozhnogo uchilisha Vin takozh buv chlenom Odeskogo tovaristva istoriyi ta starovini spilno z D Dubenskim vidavav gazetu Russkoe chtenie Odruzhennya ta pridaneU 1882 1883 rokah Sergij Mikolajovich odruzhuyetsya z Yevgeniyeyu Rozmarinca Vesillya vidbulosya v Odesi de sim ya potim i prozhivala Yevgeniya Mihajlivna dovodilas pleminniceyu pomishici Zajcevij yaka dala yij u posag 400 desyatin zemli bilya sela Veseli Terni Spochatku Sergij Kalachevskij niyakih osoblivih planiv vidnosno yihnogo vikoristannya ne vinoshuvav i zdavav zemlyu v orendu pid polya ta pasoviska miscevim selyanam Zaliznij korolPochatok Periodichno nayizhdzhayuchi na Krivorizhzhya i znayuchi sho tut v riznih miscyah shorichno vidkrivayut novi rodovisha rud yaki prinosyat veliki pributki vin virishuye detalno dosliditi svoyu dilyanku Z ciyeyu metoyu vin zaproshuye shtejgera Mikolu Bilogostickogo dlya rozvidok ta shurfuvannya Pershi zh shurfi pokazali nayavnist rudi V rezultati poshukiv bulo vidkrite velike rodovishe Cya podiya vidbulas u 1891 r Dlya pochatku rozrobok buli potribni veliki groshi yakih u Kalachevskogo ne bulo Vin zhiv na platnyu likarya ta otrimuvav krim cogo 1600 rub na rik vid orendatoriv zemli Prijshlosya piti na rizik pid zastavu rudonosnoyi dilyanki ta zobov yazannya postavok rudi bulo vzyato v Dojchen Kajzer 1 5 mln marok Pered cim syudi priyihala predstavnicka delegaciya nimeckih inzheneriv i tehnikiv dlya ocinki perspektivnosti rodovisha Gosti buli zadovoleni te sho voni pobachili perehodilo mezhi yihnoyi uyavi Dlya rozgortannya robit i racionalnogo roztashuvannya virobnictva bulo vzyato u vdovi majora Zajcevoyi v orendu she 254 desyatini zemli z viplatoyu 6 5 tis rub shorichno Pidgotovchi roboti rozpochalis u drugij polovini 1891 r a do vidobutku rudi pristupili voseni 1893 r Pidhid do roboti Rozumiyuchi yak vazhlivo stvoriti kolektiv kvalifikovanih pracivnikiv Kalachevskij pochinaye buduvati veliku yidalnyu na 1000 misc yaka pri potrebi legko peretvoryuvalas na teatr Zgidno z raportom okruzhnogo inspektora Yekaterinoslavskogo girnichogo okrugu vitrati na harchuvannya odnogo robitnika skladala 6 7 rub na misyac Kalachevskij buv yedinij na ti roki pidpriyemcem kotrij vzyav na sebe vitrati na harchuvannya girnikiv Postijni robitniki perevodilis na vidryadnu sistemu oplati a kovalyam tokaryam slyusaryam mashinistam vstanovlyuvalas visoka porivnyano z inshimi rudnikami plata Zaroblyav prostij robitnik vid 15 do 20 rub na misyac majster blizko 25 35 inzheneri do 100 rub u 1910 r korova koshtuvala blizko 5 rub Buli she j podenni robitniki yaki otrimuvali 40 kop v den i bezkoshtovno harchuvalis u drugij specialnij yidalni Ale Sergij Kalachevskij u svoyih novatorskih poshukah pidvishennya rentabelnosti pidpriyemstva pishov dali Vin pomitiv sho najbilsh spravni ta robotyashi ce vihidci z Orlovskoyi guberniyi sho nashtovhnulo na dumku viddavati yim perevagu pri najmi Pochalos budivnictvo robochoyi koloniyi dlya majstrovih po 2 kvartiri v budinku ta kazarm gurtozhitkiv dlya timchasovih i holostih Prichomu v budinkah bula voda svitlo gaz a kvartplata skladala v vsogo 20 kop na misyac Krim togo z chasom bulo zbudovano shkolu z bezkoshtovnim navchannyam likarnyu biblioteku laznyu Bagato z priyizhdzhih zalishalos pracyuvati nazavzhdi takim priznachalas pidvishena oplata Novospecheni krivorizhci pochinali pisati listi dodomu rozpisuyuchi prinadi roboti ta zhittya na rudniku V rezultati syudi pereyihalo bagato lyudej yaki zgodom stali kadrovimi robitnikami Krim togo u robitnikiv Kalachevskogo buli trudovi knizhki i strahovi polisi Pracyuvala likarnya yaku vidkrila druzhina Kalachevskogo A na vihidni vidchinyali dveri klubu de chasto gastrolyuvali artisti yak ot Mariya Zankovecka Saksaganskij ta inshi Teatralni vistavi u Kalachevskogo buli dlya virobnichnikiv bezkoshtovnimi Girniki nikoli ne dozvolyali pogano govoriti pro hazyayina Po suti rudnik Kalachevskogo buv nevelichkim robitnichim mistechkom S Kolachevskij buv takozh novatorom u she odnij spravi u 1897 r vin pershim u Krivbasi kupiv vlasnij parovoz dlya rudnichnih potreb a potim she odin na pochatku 1899 r U 1902 r odnim z pershih na Krivorizhzhi proviv elektrichne osvitlennya do zhitlovih budinkiv Ponad 20 tis rub bulo vitracheno nim na budivnictvo krinic dlya zabezpechennya potreb rudnika i lyudej chistoyu vodoyu MecenatstvoBula u Sergiya Kalachevskogo she odna na zhal tak i ne realizovana mriya stvoriti sindikat rudopromislovciv Krivorizhzhya dlya koordinaciyi zusil u sferi vidobutku i realizaciyi zaliznoyi rudi Zgidno z proektom Ustavu peredbachalos zbilshennya asignuvan na socialni potrebi medicina osvita ta kulturnij rozvitok basejnu Pershe zasidannya zasnovnikiv vidbulos na rudniku Kolachevskogo 4 zhovtnya 1907 r Tovaristvu virishili dati nazvu Prodarud U lyutomu 1908 r Kalachevskij zrobiv pershij i najbilshij vnesok u fond tovaristva Jogo odnostajno obrali golovoyu pravlinnya S Kalachevskij brav aktivnu uchast u spravah mecenatstva Inodi vlashtovuvalis malenki yarmarki de vistachalo rozvag i doroslim i dityam Za spogadami suchasnikiv na svyata vin sidav u vizok zapryazhenim poni i yizdiv po vulicyam ta rozdavav dityam solodoshi cukerki ta odyag Sergij Mikolajovich utrimuvav pri rudniku pochatkovu shkolu dlya ditej narodnu biblioteku dlya doroslih pravoslavnij molitovnij dim Vin buv zasnovnikom Sestroreckogo dityachogo sanatoriya v Peterburzi opikunom Strudvovskoyi gromadi sester miloserdya v Odesi i Yevgeniyivskoyi gromadi sester miloserdya v Peterburzi Kalachevskij buv pochesnim mirovim suddeyu Verhnodniprovskogo zemstva v 1906 1911 rr chlenom revizijnoyi komisiyi upravi zgadanogo zemstva i popechitelem Saksaganskogo remisnichogo uchilisha chlenom komisiyi z pokrashennya tvarinnictva u poviti Nezadovgo do smerti Sergij Kolachevskij viddav rudnik v orendu na 36 rokiv Rosijsko belgijskomu metalurgijnomu tovaristvu Vsi otrimani pributki pri garantiyi ne menshe 20 mln rub na rik vin zapoviv Krivorizhzhyu SadivnictvoUlyublenoyu spravoyu Sergiya Mikolajovicha bulo sadivnictvo Jogo sad kotrij buv roztashovanij za mayetkom narahovuvav 23 5 desyatin z nih 15 zajmali fruktovi dereva 5400 elitnih sortiv miscevogo ta zakordonnih selekcij plodovi kushi ta vinograd V 1910 roci Kalachevskij brav uchast v oblasnij silskogospodarskij vistavci v Yekatirinoslavi jogo kolekciya plodiv vzyala zoloti i sribni medali Za sadom vin slidkuvav duzhe shilno mig i sam doglyadati za derevami SmertPrichina smerti Serce Sergiya Mikolajovicha zupinilos 23 travnya 1911 r Vazhko skazati sho same stalo prichinoyu V travni vin vid yihav po spravam do Peterburgu ale nezabarom druzhini povidomili pro smert kohanogo cholovika Za pershoyu versiyeyu stavsya sercevij napad druga jogo otruyili Pohoron Pohoron ciyeyi lyudini skolihnuv uves Krivij Rig Z spogadiv suchasnikiv trunu nesli zi stanciyi Dovginceve do mayetku na rukah bilsh nizh 20 km vulici buli povni narodu inteligenciya studenti robochi oficeri Gazeti pisali sho v pohoroni brali uchast blizko 17 tis gorodyan Cilij den lyudi jshli poproshatisya z pokijnim prichomu druzhina rozporyadilas puskati vsih nezalezhno vid stanu ZapovitAle samoyu velikoyu nespodivankoyu stav zapovit Kalachevskogo V zhurnali Verhnodniprovskih zemskih zboriv vid 3 kvitnya 1912 r opublikovano rozglyad pitannya pro zapovit Sergiya Mikolajovicha Z nogo diznayemosya sho rudopromislovec ves svij bagatomiljonnij statok blizko 30 mln rub 25 travnya 1906 r zapoviv na blagodijnicki spravi Ce buv rudnik z mayetkom u 697 des u Verhnodniprovskomu poviti majno v Odesi i shahta v Irkutskij guberniyi Zgidno iz zapovitom blizko 100 tis rub bulo rozdano robitnikam yaki pracyuvali na rudniku 50 tis Sturdzivskij gromadi sester miloserdya v Odesi chastina groshej bula vidilena na budivnictvo cerkvi na rudniku na zvedennya budinku prestarilih dlya meshkanciv Katerinoslavskoyi i Hersonskoyi gubernij Koli pislya pererahovanih rozdach zibravsya bi kapital u 500 tis rub za voleyu pokijnogo potribno bulo negajno rozpochati budivnictvo u mayetku Kolachevskogo silskogospodarskogo uchilisha zi zrazkovimi polyami fermoyu i fruktovim sadom Navchalnij zaklad bulo potribno nazvati imenem Yevgeniyi i Sergiya Kalachevskih Comu uchilishu Sergij Mikolajovich zapoviv u vlasnist vse bez viklyuchennya neruhomij mayetok z kapitalom i rudnikom z usima jogo atributami Obov yazkovoyu umovoyu pri stvorenni uchilisha bulo vvedennya viddiliv skotarstva fermerskogo gospodarstva i plodivnictva bezkoshtovne navchannya vsih staniv naselennya Hersonskoyi i Prichomu miscya povinni rozpodilyatis u takij proporciyi 75 selyanam 25 dvoryanam Budivli yaki ne budut neobhidnimi dlya uchilisha pererobiti na pristanisha dlya prestarilih zhiteliv Hersonskoyi i Katerinoslavskoyi gubernij vsih staniv pravoslavnogo virospovidannya Zgidno z pidrahunkami zemstva dlya uchilisha zalishavsya kapital u 29 mln rub abo po togochasnomu kursu ponad 14 mln dolariv Takozh Sergij Mikolajvich rozporyadivsya prodati vse ruhome majno ta predmeti rozkoshi a otrimanni groshi viplatiti robitnikam pracyuyuchi vid 3 do 5 rokiv pivrichnij oklad vid 5 8 rokiv richnij oklad a hto bilsh nizh 10 rokiv rozmir okladu za 2 roki Shob nadiliti vsih vidpovidno do zapovitu pishlo 100 tis rub z urahuvannyam cin togo chasu velichezni koshti Posmertna dolya zapovitu Sergiya Kalachevskogo sklalas tragichno Jogo pleminnik Volodimir Mihajlovich dovgij chas sudivsya vimagayuchi cherez Senat skasuvannya zapovitu Koli sud viznav jogo dijsnim do spravi vzyalis rodichi Yevgeniyi Kolachevskoyi yaki visunuli pretenziyu v nepravomochnosti yiyi zapovitu na korist cholovika bo vona movlyav bula nespovna rozumu koli jogo skladala Na ce buv vitrachenij ne odin rik Nareshti v 1916 r Senat uhvaliv rishennya pro zakonnist zapovitu Ale v diyu vin tak i ne vstig vstupiti Na porozi stoyav zhovtnevij perevorot bilshovikiv 1917 r z ideyeyu chornogo peredilu Cikavi faktiV travni 2016 roku najdovshu vulicyu Krivogo Rogu vulicyu 23 Lyutogo nazvali v chest Sergiya Kolachevskogo Vulicya prohodit poryad z rudnikom S M Kolachevskogo DzherelaPivnichne syajvo Krivorizhzhya PivnGzK 1963 2003 B Malinska 9 etazh 1 49 fevral 2005 Melnik Oleksandr MILYaRD DOLARIV NA BLAGOChINNIST SERGIJ KOLAChEVSKIJ NOBEL PIVDNYa UKRAYiNI Ekspediciya XXI 2009 12 z dzherela 29 kvitnya 2014 Procitovano 28 kvitnya 2014 Krivorizkij krayeznavchij muzej Ternivskij muzej Doslidzhennya S Fedotova