Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кайренай (Койрани; лит. Kairėnai, пол. Kojrany) — мікрорайон Вільнюса, розташований на схід від Дварчьоніса і Науйої Вільня.
| Кайренай | |
|---|---|
 | |
| 54°43′ пн. ш. 25°24′ сх. д. / 54.717° пн. ш. 25.400° сх. д.Координати: 54°43′ пн. ш. 25°24′ сх. д. / 54.717° пн. ш. 25.400° сх. д. | |
| Тип | район міста |
| Країна |  Литва |
| Розташування | d |
  Кайренай Кайренай (Литва) | |
 Кайренай у Вікісховищі | |
На території мікрорайону Кайренай збереглися залишки старого маєтку (відомого з XVI століття) з відреставрованою будівлею стаєнь (датованою першою половиною XIX століття), млином (середина XIX століття) і фундаментом палацу, парк і Ботанічний сад Вільнюського університету (площею 191,5 га; переміщений в Кайренай в 1974 році; відкритий для відвідування з 2 травня до 31 жовтня кожного року.
Історія
Прикраси і зброя, виявлені у випадково знайденому в 1951 році похованні, свідчать про те, що дана місцевість була заселена вже в IV-VI століттях. Перша згадка в письмових джерелах відноситься до 1545 року.
Садибний комплекс почали формувати вельможі Ісайківські, які володіли Койранами в 1596-1691 роках. Пізніше маєтком володіли Сапіги, які здавали його в оренду. Тут функціонувала одна із перших в Литві паперових мануфактур (випускала папір з водяним знаком у вигляді серця і словами Koi rany (з пол. «лікує рани»). У 1759-1870 роках комплекс належав Лопацінським. Койранський маєток на початку XVIII століття займав площу близько 3000 га і включав у себе також кілька невеликих сіл (Вежово, Гайлюни, Палюлишки, Богдани, Дворчани, Банишки).
Юзеф і Дорота Лопацінські в 1813-1857 роках значно перебудували садибний комплекс. Було зведено нові господарські споруди (будівлі збереглися до нашого часу) і впорядковано парк. У маєтку був свій оркестр та аматорський театр. Садибу відвідували Томаш Зан, Антоні Едвард Одинець та інші діячі культури з Вільно.
У 1870 році маєток (котрий значно зменшився за площею внаслідок селянської реформи 1861 року) придбав граф Юзеф Тишкевич, власник Лентвариса, Кретинги і Паланги. Паперова фабрика була переобладнана у завод з виробництва цвяхів; пізніше він був закритий. У 1899 році садибу купили купці Столипіни. Присадибні споруди і парк сильно постраждали під час війни. У 1933 році в садибі була влаштована психоневрологічна лікарня (функціонувала до 1974 року).
Ботанічний сад
У травні 1974 року ділянку площею 150 га було передано Вільнюському державному університету для облаштування на цій території Ботанічного саду. За проектом Інституту реставрації пам'яток (головний архітектор — Дайнора-Марія Юхнявічюте-Вайвадене) були відновлені старі ставки і облаштовані нові, прокладені доріжки, ремонтувалися будівлі.
Перші дерева у новому Ботанічному саду були висаджені в 1975 році. Того ж року було засновано відділ генетики рослин і відділ помології, в 1976 році — відділ дендрології. У 1979 році, до 400-річного ювілею Вільнюського університету, в Кайренаї було посаджено 400 дубів. До 1990 року тут були в наявності рослини 1000 найменувань.
У 1991 році почала роботу лабораторія фізіологічних і біохімічних досліджень рослин, в 1992 році — відділ квітникарства. До 1996 року були виселені останні місцеві жителі, і територія ботанічного саду в Кайренаї збільшилася до 191,35 га. Крім цього, у Ботанічного саду Вільнюського університету збереглося відділення в парку Вінгіс площею 7,35 га.
У 2000 році Ботанічний сад був відкритий для відвідувачів . Станом на 2005 рік, в Ботанічному саду нараховувалося близько 10000 найменувань рослин (7700 в Кайренаї і 3300 в парку Вінгіс); це найбільша колекція в Литві.
Восени 2006 року під час візиту королеви Великої Британії Єлизавети II до Литви, супроводжуючий її принц Філіп герцог Единбурзький разом з дружиною президента Литви Альмою Адамкене 17 жовтня 2006 року відвідали парк і Ботанічний сад в Кайренаї.
У 2007 році в парку Кайренай була встановлена скульптура «Родючість» (автор — словенський скульптор Андрій Грабровець Габері).
У Кайренаї є рододендрарій з рододендронами та азаліями 300 найменувань, колекція бузку, яка нараховує 180 сортів, дендрарій площею 60 га, колекція тепличних рослин (понад 700 найменувань) в теплиці площею 240 м².
У Ботанічному саду також мешкають 76 видів птахів, в тому числі 7 з Червоної книги Литви, 7 видів риб, 6 видів амфібій, 30 видів ссавців, в тому числі 8 видів кажанів, 5 з яких занесені до Червоної книги Литви.
Примітки
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 6.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 36.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008.
- Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas, 1988.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 60.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 12.
- Принц Филипп представил в Вильнюсе Международную программу самосовершенствования молодежи. NewsLitva. 18 октября 2006. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 13 августа 2008.
- Jurkevičienė, G. (1 червня 2007). Bioįvairovės dienos atgarsiai (лит.). VU Botanikos sodas. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 13 августа 2008.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 48.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 58.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 68.
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas, 2008, с. 84.
Література
- Vilniaus universiteto Botanikos sodas : informacinis leidinys apie Vilniaus universiteto Botanikos sodą: dabartis, praeitis, vadovas besidomintiems / teksto autoriai Gintarėlė Jurkevičienė, Audrius Skridaila, Silva Žilinskaitė, Kristina Balnytė ; vertimas į anglų kalbą: Loreta Gema Musanja. — Vilnius : Vilniaus universiteto leidykla, 2008. — 87 с.
- 169. Kairėnų dvaro pastatai ir parkas, Vilniaus universiteto botanikos sodas // Lietuvos TSR istorijos ir kultūros paminklų sąvadas / Red. kolegija, pirmininkas J. Bielinis. — Vilnius : Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1988. — Vol. 1. Vilnius. — P. 261—263. — 25000 прим.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кайренай- Žilinskaitė, S. Vilniaus universiteto botanikos sodo istorija (лит.). VU Botanikos sodas. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 13 августа 2008.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kajrenaj Kojrani lit Kairenai pol Kojrany mikrorajon Vilnyusa roztashovanij na shid vid Dvarchonisa i Naujoyi Vilnya Kajrenaj54 43 pn sh 25 24 sh d 54 717 pn sh 25 400 sh d 54 717 25 400 Koordinati 54 43 pn sh 25 24 sh d 54 717 pn sh 25 400 sh d 54 717 25 400Tiprajon mistaKrayina LitvaRoztashuvannyadKajrenajKajrenaj Litva Kajrenaj u Vikishovishi Kajrenaj Na teritoriyi mikrorajonu Kajrenaj zbereglisya zalishki starogo mayetku vidomogo z XVI stolittya z vidrestavrovanoyu budivleyu stayen datovanoyu pershoyu polovinoyu XIX stolittya mlinom seredina XIX stolittya i fundamentom palacu park i Botanichnij sad Vilnyuskogo universitetu plosheyu 191 5 ga peremishenij v Kajrenaj v 1974 roci vidkritij dlya vidviduvannya z 2 travnya do 31 zhovtnya kozhnogo roku IstoriyaVidrestavrovana budivlya stayen Prikrasi i zbroya viyavleni u vipadkovo znajdenomu v 1951 roci pohovanni svidchat pro te sho dana miscevist bula zaselena vzhe v IV VI stolittyah Persha zgadka v pismovih dzherelah vidnositsya do 1545 roku Sadibnij kompleks pochali formuvati velmozhi Isajkivski yaki volodili Kojranami v 1596 1691 rokah Piznishe mayetkom volodili Sapigi yaki zdavali jogo v orendu Tut funkcionuvala odna iz pershih v Litvi paperovih manufaktur vipuskala papir z vodyanim znakom u viglyadi sercya i slovami Koi rany z pol likuye rani U 1759 1870 rokah kompleks nalezhav Lopacinskim Kojranskij mayetok na pochatku XVIII stolittya zajmav ploshu blizko 3000 ga i vklyuchav u sebe takozh kilka nevelikih sil Vezhovo Gajlyuni Palyulishki Bogdani Dvorchani Banishki Yuzef i Dorota Lopacinski v 1813 1857 rokah znachno perebuduvali sadibnij kompleks Bulo zvedeno novi gospodarski sporudi budivli zbereglisya do nashogo chasu i vporyadkovano park U mayetku buv svij orkestr ta amatorskij teatr Sadibu vidviduvali Tomash Zan Antoni Edvard Odinec ta inshi diyachi kulturi z Vilno U 1870 roci mayetok kotrij znachno zmenshivsya za plosheyu vnaslidok selyanskoyi reformi 1861 roku pridbav graf Yuzef Tishkevich vlasnik Lentvarisa Kretingi i Palangi Paperova fabrika bula pereobladnana u zavod z virobnictva cvyahiv piznishe vin buv zakritij U 1899 roci sadibu kupili kupci Stolipini Prisadibni sporudi i park silno postrazhdali pid chas vijni U 1933 roci v sadibi bula vlashtovana psihonevrologichna likarnya funkcionuvala do 1974 roku Botanichnij sadU travni 1974 roku dilyanku plosheyu 150 ga bulo peredano Vilnyuskomu derzhavnomu universitetu dlya oblashtuvannya na cij teritoriyi Botanichnogo sadu Za proektom Institutu restavraciyi pam yatok golovnij arhitektor Dajnora Mariya Yuhnyavichyute Vajvadene buli vidnovleni stari stavki i oblashtovani novi prokladeni dorizhki remontuvalisya budivli Pershi dereva u novomu Botanichnomu sadu buli visadzheni v 1975 roci Togo zh roku bulo zasnovano viddil genetiki roslin i viddil pomologiyi v 1976 roci viddil dendrologiyi U 1979 roci do 400 richnogo yuvileyu Vilnyuskogo universitetu v Kajrenayi bulo posadzheno 400 dubiv Do 1990 roku tut buli v nayavnosti roslini 1000 najmenuvan U 1991 roci pochala robotu laboratoriya fiziologichnih i biohimichnih doslidzhen roslin v 1992 roci viddil kvitnikarstva Do 1996 roku buli viseleni ostanni miscevi zhiteli i teritoriya botanichnogo sadu v Kajrenayi zbilshilasya do 191 35 ga Krim cogo u Botanichnogo sadu Vilnyuskogo universitetu zbereglosya viddilennya v parku Vingis plosheyu 7 35 ga U 2000 roci Botanichnij sad buv vidkritij dlya vidviduvachiv Stanom na 2005 rik v Botanichnomu sadu narahovuvalosya blizko 10000 najmenuvan roslin 7700 v Kajrenayi i 3300 v parku Vingis ce najbilsha kolekciya v Litvi Voseni 2006 roku pid chas vizitu korolevi Velikoyi Britaniyi Yelizaveti II do Litvi suprovodzhuyuchij yiyi princ Filip gercog Edinburzkij razom z druzhinoyu prezidenta Litvi Almoyu Adamkene 17 zhovtnya 2006 roku vidvidali park i Botanichnij sad v Kajrenayi U 2007 roci v parku Kajrenaj bula vstanovlena skulptura Rodyuchist avtor slovenskij skulptor Andrij Grabrovec Gaberi U Kajrenayi ye rododendrarij z rododendronami ta azaliyami 300 najmenuvan kolekciya buzku yaka narahovuye 180 sortiv dendrarij plosheyu 60 ga kolekciya teplichnih roslin ponad 700 najmenuvan v teplici plosheyu 240 m U Botanichnomu sadu takozh meshkayut 76 vidiv ptahiv v tomu chisli 7 z Chervonoyi knigi Litvi 7 vidiv rib 6 vidiv amfibij 30 vidiv ssavciv v tomu chisli 8 vidiv kazhaniv 5 z yakih zaneseni do Chervonoyi knigi Litvi PrimitkiVilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 6 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 36 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas 1988 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 60 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 12 Princ Filipp predstavil v Vilnyuse Mezhdunarodnuyu programmu samosovershenstvovaniya molodezhi NewsLitva 18 oktyabrya 2006 Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 13 avgusta 2008 Jurkeviciene G 1 chervnya 2007 Bioįvairoves dienos atgarsiai lit VU Botanikos sodas Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 13 avgusta 2008 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 48 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 58 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 68 Vilniaus universiteto Botanikos sodas 2008 s 84 LiteraturaVilniaus universiteto Botanikos sodas informacinis leidinys apie Vilniaus universiteto Botanikos soda dabartis praeitis vadovas besidomintiems teksto autoriai Gintarele Jurkeviciene Audrius Skridaila Silva Zilinskaite Kristina Balnyte vertimas į anglu kalba Loreta Gema Musanja Vilnius Vilniaus universiteto leidykla 2008 87 s 169 Kairenu dvaro pastatai ir parkas Vilniaus universiteto botanikos sodas Lietuvos TSR istorijos ir kulturos paminklu savadas Red kolegija pirmininkas J Bielinis Vilnius Vyriausioji enciklopediju redakcija 1988 Vol 1 Vilnius P 261 263 25000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kajrenaj Zilinskaite S Vilniaus universiteto botanikos sodo istorija lit VU Botanikos sodas Arhiv originalu za 17 bereznya 2012 Procitovano 13 avgusta 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka