Хребти Кайкоура (англ. Kaikōura Ranges) — це два паралельні гірські хребети, розташовані на північному сході Південного острова в регіонах Кентербері та Марлборо, у Новій Зеландії. Два хребти видно з великої відстані, в тому числі з південного узбережжя Північного острова.
Кайкоура | ||||
англ. Kaikōura Ranges | ||||
Хребти Кайкоура і долина річки Ковгай | ||||
Країна | Нова Зеландія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Кентербері та Марлборо | |||
Є частиною | північне продовження Південних Альп | |||
Довжина | ≈ 97 км, з ПнС на ПдЗ | |||
Ширина | до 45 км | |||
Найвища точка | Тапуає-о-Уенуку | |||
- координати | 41°59′45″ пд. ш. 173°39′45″ сх. д. / 41.99583° пд. ш. 173.66250° сх. д. | |||
- висота | 2885 м | |||
Найвищі вершини |
| |||
Кайкоура (хребти) | ||||
Кайкоура у Вікісховищі |
Координати: 42°00′00″ пд. ш. 173°40′00″ сх. д. / 42.00000° пд. ш. 173.66667° сх. д.
Географія
Хребти Кайкоура сформовані вздовж [en] Нової Зеландії, їх можна розглядати як найпівнічніше продовження Південних Альп на Південному острові. Капітан Джеймс Кук назвав їх гори Локер-он (англ. Looker-on mountains, укр. Спостерігачі). Але сучасну назву вони беруть від імені міста [en], яке розташоване на східному узбережжі острова Південний, навпроти південного краю більш східного хребта — Севард Кайкоура (англ. Seaward Kaikoura Range). Цей хребет піднімається прямо від узбережжя на північ від міста і домінує над ним.
Хребет Севард Кайкоура, довжиною близько 79 км, починається за 32 км на південний захід від містечка [en], на північний схід від гори Пенінсула (англ. Mount Peninsula) висотою 1247 м, як продовження Пиловидного хребта (англ. Sawtooth Range) і обмежений на півночі вигином річки [en]. Найвища точка хребта — гора Манакау — 2608 метри над рівнем моря. Хребет простирається в південно-західному напрямку і закінчується на південний захід від вершини Тінлайн (англ. Mount Tinline), висотою 1747 м.
Довга річкова долина річки Кларенс відокремлює хребет Севард Кайкоура від довшого та вищого хребта Внутрішній Кайкоура (англ. Inland Kaikoura Range). Цей гірський хребет містить найвищий пік Тапуає-о-Уенуку висотою 2885 метрів, переклад назви якого з маорі є поетичним і перекладається як «Сліди бога веселки». За Внутрішнім Кайкоура, на захід, розташована долина річки [en], яка проходить паралельно долині річки Кларенс. Хребет Внутрішній Кайкоура має довжиною понад 97 км, починається з Блакитної гори (англ. Blue Mountain, 1243 м), що знаходиться на відстані 16 км на захід — південний захід від містечка Ворд. Хребет має південно-західний напрямок. Він закінчується на південний захід від гори Теркс-Хед (англ. Turks Head, 1959 м), в долині Ачерон (англ. Acheron Valley).
Хребти Кайкоура, вкриті снігом і є прекрасним видовищем, яке можна спостерігати з Веллінгтона, розташованого на протилежному березі протоки Кука. Клімат цих районів характеризується сухою холодною зимою. Долини, захищені довколишніми пагорбами та горами, часто сухі (середньорічна кількість опадів становить від 600 мм до 700 мм), з жарким літом і прохолодною зимою. Середня максимальна температура влітку становить майже 24 °C, а середня мінімальна температура взимку — 1,6 °C.
Геологія
Спочатку сформовані в епоху міоцену, хребти Кайкоура складаються в основному з грауваки та аргілітів. Подальше утворення гір відбулося в епоху раннього плейстоцену, і саме в цей період відбулося значне їх підняття, яке сформувало сучасний рельєф цих гір. Періоди зледеніння призвели до ерозії ґрунтів та утворення осипів. Ґрунти, як правило, бідні, а крутість рельєфу, як правило, призводить до нестабільності поверхні.
Обидва хребти почали підніматися з моря близько 30 мільйонів років тому внаслідок субдукції Тихоокеанської тектонічної плити під Австралійську плиту в районі Альпійського розлому. Цей процес триває і сьогодні і проявляється в частих, доволі сильних землетрусах в цьому районі і наявності активних розломів, на південно-східних і, відповідно, найкрутіших схилах цих хребтів.
Флора
Частково внаслідок клімату, із сезонними сухими північно-західними вітрами, а частково внаслідок постійного підняття поверхні гір, але також через затоварення і появи шкідливих тварин після європейської експансії хребти і їх схили в значній мірі позбавлені рослинності; збереглися лише порівняно невеликі ділянки купини і гірської тотари. На нижньому північно-західному схилі хребта Кайкоура, зверненого до моря, чагарник мануки покриває великі площі.
Для гір характерні сопки і великі відкриті осипи, в той час як низовинні ліси, внаслідок лісозаготівлі, в значній мірі були вирубані до стану чагарникових зарослів. Тим часом, хребет Спенсера, який лежить північніше, має більш незаймані букові ліси.
Фауна
Хребти містять важливу орнітологічну територію в [en]. Місця, які знаходиться на висоті 1200—1800 м над рівнем моря, були визнані BirdLife International як важливе місце для птахів, оскільки воно містить всю гніздову популяцію, близько 100 000 пар у двох колоніях, буревісників Хаттона.
Панорама
Див. також
Нотатки
- Гора Пенінсула (англ. Mount Peninsula, укр. Півострів) — одна з найпівнічніших вершин гірського хребта Севард Кайкоура. Назва гори ймовірно походить від умовного, але добре вираженого півострова, який утворює річка Кларенс (англ. Waiau Toa / Clarence River), огинаючи з півночі хребет Севард Кайкоура.
- Гора Тінлайн — одна з найпівденніших вершин гірського хребта Севард Кайкоура.
- Гора Блакитна — одна з найпівнічніших вершин гірського хребта Внутрішній Кайкоура.
- Вершини на зображенні підписані за допомогою використання графічних об'єктів мови розмітки HTML (див. «Карту зображень»)
Примітки
- Хребти Кайкоура в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- Map showing location of Sawtooth Range [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на Backpack-newzealand.com. (англ.)
- Alexander Hare McLintock, New Zealand Geological Survey Geert Jan Lensen, New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu Taonga. . An encyclopaedia of New Zealand, edited by A. H. McLintock, 1966. (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 19-02-2021.
- . World Wildlife Fund. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2021. (англ.)
- . www.marlboroughonline.co.nz (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 19-02-2021.
- BirdLife International. (2012). Important Bird Areas factsheet: Kowhai Valley, Shearwater Stream. Downloaded from Archived copy. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 19-02-2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Хребти Кайкоура в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
- Alexander Hare McLintock, New Zealand Geological Survey Geert Jan Lensen, New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu Taonga. . An encyclopaedia of New Zealand, edited by A. H. McLintock, 1966. (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 19-02-2021.
- . www.marlboroughonline.co.nz (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 19-02-2021.
- Мапа гірських хребтів Кайкоура на Topomap.co.nz, (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hrebti Kajkoura angl Kaikōura Ranges ce dva paralelni girski hrebeti roztashovani na pivnichnomu shodi Pivdennogo ostrova v regionah Kenterberi ta Marlboro u Novij Zelandiyi Dva hrebti vidno z velikoyi vidstani v tomu chisli z pivdennogo uzberezhzhya Pivnichnogo ostrova Kajkouraangl Kaikōura RangesHrebti Kajkoura i dolina richki KovgajHrebti Kajkoura i dolina richki KovgajKrayina Nova ZelandiyaRegion Kenterberi ta MarlboroYe chastinoyu pivnichne prodovzhennya Pivdennih AlpDovzhina 97 km z PnS na PdZShirina do 45 kmNajvisha tochka Tapuaye o Uenuku koordinati 41 59 45 pd sh 173 39 45 sh d 41 99583 pd sh 173 66250 sh d 41 99583 173 66250 visota 2885 mNajvishi vershini Vnutrishnij Kajkoura Tapuaye o Uenuku 2885 m 2877 m 2621 m 2408 m Sevard Kajkoura Manakau 2608 m 2590 m 2414 m Kajkoura hrebti Kajkoura u Vikishovishi Koordinati 42 00 00 pd sh 173 40 00 sh d 42 00000 pd sh 173 66667 sh d 42 00000 173 66667GeografiyaVid z p va Kajkoura na hrebet Sevard Kajkoura z boku morya Hrebti Kajkoura sformovani vzdovzh en Novoyi Zelandiyi yih mozhna rozglyadati yak najpivnichnishe prodovzhennya Pivdennih Alp na Pivdennomu ostrovi Kapitan Dzhejms Kuk nazvav yih gori Loker on angl Looker on mountains ukr Sposterigachi Ale suchasnu nazvu voni berut vid imeni mista en yake roztashovane na shidnomu uzberezhzhi ostrova Pivdennij navproti pivdennogo krayu bilsh shidnogo hrebta Sevard Kajkoura angl Seaward Kaikoura Range Cej hrebet pidnimayetsya pryamo vid uzberezhzhya na pivnich vid mista i dominuye nad nim Vershina gori Tapuaye o UenukuGora Uverau 2213 m Hrebet Sevard Kajkoura dovzhinoyu blizko 79 km pochinayetsya za 32 km na pivdennij zahid vid mistechka en na pivnichnij shid vid gori Peninsula angl Mount Peninsula visotoyu 1247 m yak prodovzhennya Pilovidnogo hrebta angl Sawtooth Range i obmezhenij na pivnochi viginom richki en Najvisha tochka hrebta gora Manakau 2608 metri nad rivnem morya Hrebet prostirayetsya v pivdenno zahidnomu napryamku i zakinchuyetsya na pivdennij zahid vid vershini Tinlajn angl Mount Tinline visotoyu 1747 m Dovga richkova dolina richki Klarens vidokremlyuye hrebet Sevard Kajkoura vid dovshogo ta vishogo hrebta Vnutrishnij Kajkoura angl Inland Kaikoura Range Cej girskij hrebet mistit najvishij pik Tapuaye o Uenuku visotoyu 2885 metriv pereklad nazvi yakogo z maori ye poetichnim i perekladayetsya yak Slidi boga veselki Za Vnutrishnim Kajkoura na zahid roztashovana dolina richki en yaka prohodit paralelno dolini richki Klarens Hrebet Vnutrishnij Kajkoura maye dovzhinoyu ponad 97 km pochinayetsya z Blakitnoyi gori angl Blue Mountain 1243 m sho znahoditsya na vidstani 16 km na zahid pivdennij zahid vid mistechka Vord Hrebet maye pivdenno zahidnij napryamok Vin zakinchuyetsya na pivdennij zahid vid gori Terks Hed angl Turks Head 1959 m v dolini Acheron angl Acheron Valley Hrebti Kajkoura vkriti snigom i ye prekrasnim vidovishem yake mozhna sposterigati z Vellingtona roztashovanogo na protilezhnomu berezi protoki Kuka Klimat cih rajoniv harakterizuyetsya suhoyu holodnoyu zimoyu Dolini zahisheni dovkolishnimi pagorbami ta gorami chasto suhi serednorichna kilkist opadiv stanovit vid 600 mm do 700 mm z zharkim litom i proholodnoyu zimoyu Serednya maksimalna temperatura vlitku stanovit majzhe 24 C a serednya minimalna temperatura vzimku 1 6 C GeologiyaHrebet Kajkoura z boku morya vid z shose 1 Doroga na goru Fajf 1602 m Spochatku sformovani v epohu miocenu hrebti Kajkoura skladayutsya v osnovnomu z grauvaki ta argilitiv Podalshe utvorennya gir vidbulosya v epohu rannogo plejstocenu i same v cej period vidbulosya znachne yih pidnyattya yake sformuvalo suchasnij relyef cih gir Periodi zledeninnya prizveli do eroziyi gruntiv ta utvorennya osipiv Grunti yak pravilo bidni a krutist relyefu yak pravilo prizvodit do nestabilnosti poverhni Obidva hrebti pochali pidnimatisya z morya blizko 30 miljoniv rokiv tomu vnaslidok subdukciyi Tihookeanskoyi tektonichnoyi pliti pid Avstralijsku plitu v rajoni Alpijskogo rozlomu Cej proces trivaye i sogodni i proyavlyayetsya v chastih dovoli silnih zemletrusah v comu rajoni i nayavnosti aktivnih rozlomiv na pivdenno shidnih i vidpovidno najkrutishih shilah cih hrebtiv FloraChastkovo vnaslidok klimatu iz sezonnimi suhimi pivnichno zahidnimi vitrami a chastkovo vnaslidok postijnogo pidnyattya poverhni gir ale takozh cherez zatovarennya i poyavi shkidlivih tvarin pislya yevropejskoyi ekspansiyi hrebti i yih shili v znachnij miri pozbavleni roslinnosti zbereglisya lishe porivnyano neveliki dilyanki kupini i girskoyi totari Na nizhnomu pivnichno zahidnomu shili hrebta Kajkoura zvernenogo do morya chagarnik manuki pokrivaye veliki ploshi Dlya gir harakterni sopki i veliki vidkriti osipi v toj chas yak nizovinni lisi vnaslidok lisozagotivli v znachnij miri buli virubani do stanu chagarnikovih zarosliv Tim chasom hrebet Spensera yakij lezhit pivnichnishe maye bilsh nezajmani bukovi lisi FaunaHrebti mistyat vazhlivu ornitologichnu teritoriyu v en Miscya yaki znahoditsya na visoti 1200 1800 m nad rivnem morya buli viznani BirdLife International yak vazhlive misce dlya ptahiv oskilki vono mistit vsyu gnizdovu populyaciyu blizko 100 000 par u dvoh koloniyah burevisnikiv Hattona PanoramaPanorama hrebtiv Kajkoura z gori Fajf Vershini zliva napravo Saunders Pik 2153 Pik 2175 Manakau Uverau Gejbls End Serveyer Gejbls Te ao VgekereDiv takozhUltra piki Novoyi Zelandiyi Richka KovgajNotatkiGora Peninsula angl Mount Peninsula ukr Pivostriv odna z najpivnichnishih vershin girskogo hrebta Sevard Kajkoura Nazva gori jmovirno pohodit vid umovnogo ale dobre virazhenogo pivostrova yakij utvoryuye richka Klarens angl Waiau Toa Clarence River oginayuchi z pivnochi hrebet Sevard Kajkoura Gora Tinlajn odna z najpivdennishih vershin girskogo hrebta Sevard Kajkoura Gora Blakitna odna z najpivnichnishih vershin girskogo hrebta Vnutrishnij Kajkoura Vershini na zobrazhenni pidpisani za dopomogoyu vikoristannya grafichnih ob yektiv movi rozmitki HTML div Kartu zobrazhen PrimitkiHrebti Kajkoura v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl Map showing location of Sawtooth Range 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine na Backpack newzealand com angl Alexander Hare McLintock New Zealand Geological Survey Geert Jan Lensen New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu Taonga An encyclopaedia of New Zealand edited by A H McLintock 1966 angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 19 02 2021 World Wildlife Fund Arhiv originalu za 10 sichnya 2021 Procitovano 18 lyutogo 2021 angl www marlboroughonline co nz angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 19 02 2021 BirdLife International 2012 Important Bird Areas factsheet Kowhai Valley Shearwater Stream Downloaded from Archived copy Arhiv originalu za 10 lipnya 2007 Procitovano 19 02 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaHrebti Kajkoura v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl Alexander Hare McLintock New Zealand Geological Survey Geert Jan Lensen New Zealand Ministry for Culture and Heritage Te Manatu Taonga An encyclopaedia of New Zealand edited by A H McLintock 1966 angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 19 02 2021 www marlboroughonline co nz angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 19 02 2021 Mapa girskih hrebtiv Kajkoura na Topomap co nz angl