Битва при Кагулі — одна з основних битв російсько-турецької війни 1768—1774 років. Відбулася 1 серпня 1770 року на річці Кагул, на півдні сучасної Молдови.
Битва при Кагулі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-турецька війна 1768-1774 | |||||||
Координати: 45°55′ пн. ш. 28°10′ сх. д. / 45.917° пн. ш. 28.167° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія | Османська імперія Кримське ханство | ||||||
Командувачі | |||||||
Петро Олександрович Рум'янцев-Задунайський | Халіль-паша | ||||||
Військові сили | |||||||
32 000 118 гармат | 75 000 (турки), з них 50 000 піхоти 80 000 - 100 000 кавалерії (татари, не брали участь в бою) 140 гармат |
Передумови
Після поразки в битві при Ларзі великий візир Халіль-паша скликав військову раду, на якій запропонував переправити військо через Дунай та атакувати російську армію. Ця пропозиція була схвалена. Російська армія, очікуючи прибуття обозу з провіантом, не могла протидіяти туркам, що дало змогу з'єднатись турецько-татарським військам Каплан II Ґерая та армії великого візира.
Турецькі війська (за перебільшеними даними, 50 тис. піхоти 100 тис. кінноти, 130—180 гармат, крім того, близько 80 тис. кримських татар) розташувались в укріпленому таборі на схід від Вулканешти, готуючись завдати удару по фронту 1-ї російської армії (38 тис., 149 гармат). Кримським татарам, які знаходились поблизу озера Ялпуг, ставилось завдання атакувати російську армію з тилу. Незважаючи на чисельну перевагу противника, Рум'янцев-Задунайський вирішив його випередити та дати бій. Задум Румянцева полягав у тому, щоб, прикрившись 11-тисячним загоном від татар з тилу, концентричними ударами головних сил (27 тис. піхоти, 6 тис. кінноти, 118 гармат) розгромити армію Халіль-паші.
Хід битви
В ніч на 21 липня (1 серпня) російські війська п'ятьма колонами вийшли з табору Гречани (Гризешти). Для бою групи були вишикувані в дивізійні каре. Кіннота розташовувалась між каре та позаду них. Кожне каре отримало бойове завдання та самостійний напрям для дій. Удар по лівому флангу завдали каре Ф. В. Баура та П. Г. Племянникова, з фронту — каре П. І. Оліца. Всього проти лівого флангу було зосереджено дві третини сил. Важка кіннота (3 500 шабель під командуванням П. С. Салтикова та В. В. Долгорукова) й артилерія (бригада П. І. Меліссіно) знаходились у резерві. Такий розосереджений бойовий порядок російської армії забезпечував виконання задуму Румянцева та відбиття контратак багатотисячної турецької кінноти.
В ході висування російські війська (з 6 до 8 години ранку) були атаковані турецькою кіннотою. Успішно відбивши атаки противника та ліквідувавши прорив ворожої кінноти в тил каре А. Я. Брюса, російські війська підійшли до турецького табору.
Під час атаки каре Племянникова 10-тисячний загін яничарів контратакував росіян, увірвався в каре та порушив його стрій. Румянцев ввів у бій артилерію Меліссіно, а з резерву дивізії Оліца — 1-й гренадерський полк. Артилерія зустріла противника картеччю. Атакою 1-го гренадерського полку, резервної кінноти, а потім і каре Племянникова, яке зуміло оговтатись, контрнаступ яничарів було відбито, і противник був відкинутий на вихідні позиції.
Далі пішла загальна атака росіянами укріпленого табору противника. Близько 10-ї години турки, не витримавши натиску, панічно кинулись тікати. Війська кримських татар не наважились взяти участь у битві та відійшли до Аккерману. Баур переслідував армію Халіль-паші. 23 липня (3 серпня) російські війська наздогнали її біля Карталу під час переправи через Дунай. Тут вони завдали ще однієї поразки туркам.
Підсумки битви та втрати
Втрати російського війська становили:
- 353 вбитих (в тому числі 3 офіцери)
- 556 поранених (в тому числі 18 офіцерів)
- 11 зниклих безвісти
- 1 травмований (гарматою відчавило ногу)
- Загалом — 921 особа
Втрати османського війська становили:
- 3000 вбитих,
- 2000 полонених.
- 140 гармат (в тому числі 17 мортир, 24 фальконета)
- 50 знамен
- 2 бунчуки
- 2 значки
- обоз з казною
- Загалом — 5000 осіб
Втрати османського війська під час переслідування 22-26 липня та взяття Ізмаїлу 26 липня:
- 5000 вбитих та втоплених
- 2285 полонених
- Загалом — 7285 осіб, 65 гармат, 6 знамен
Наслідки
В битві виявилась основна особливість російсько-турецької війни — кількісна перевага турків над російськими військами, головним чином за рахунок легкої кавалерії нерегулярного типу. Основною формою бойового порядку російських військ було каре — чотирикутне шикування, в якому піхота могла вести бойові дії навіть під час повного оточення і відбивати таким чином атаки кінноти.
Російська армія, що налічувала не більше 32 тисяч осіб та 118 гармат, ущент розгромила османську армію, яка складалась з 150 тисяч вояків та 140 гармат.
Джерела
- Кагул //Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
Посилання
- Битва на сайті Cahul.net [ 14 січня 2010 у Wayback Machine.]
- David Stone. A Military History of Russia. — Greenwood Publishing Group, 2006. — ISBN 0-275-98502-4 [ 7 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Kaguli odna z osnovnih bitv rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv Vidbulasya 1 serpnya 1770 roku na richci Kagul na pivdni suchasnoyi Moldovi Bitva pri Kaguli Rosijsko turecka vijna 1768 1774 Koordinati 45 55 pn sh 28 10 sh d 45 917 pn sh 28 167 sh d 45 917 28 167 Data 1 serpnya 1770 roku Misce richka Kagul pivdenna Moldova Rezultat peremoga rosijskogo vijska Storoni Rosijska imperiya Osmanska imperiya Krimske hanstvo Komanduvachi Petro Oleksandrovich Rum yancev Zadunajskij Halil pasha Vijskovi sili 32 000 118 garmat 75 000 turki z nih 50 000 pihoti 80 000 100 000 kavaleriyi tatari ne brali uchast v boyu 140 garmatPeredumoviPislya porazki v bitvi pri Larzi velikij vizir Halil pasha sklikav vijskovu radu na yakij zaproponuvav perepraviti vijsko cherez Dunaj ta atakuvati rosijsku armiyu Cya propoziciya bula shvalena Rosijska armiya ochikuyuchi pributtya obozu z proviantom ne mogla protidiyati turkam sho dalo zmogu z yednatis turecko tatarskim vijskam Kaplan II Geraya ta armiyi velikogo vizira Turecki vijska za perebilshenimi danimi 50 tis pihoti 100 tis kinnoti 130 180 garmat krim togo blizko 80 tis krimskih tatar roztashuvalis v ukriplenomu tabori na shid vid Vulkaneshti gotuyuchis zavdati udaru po frontu 1 yi rosijskoyi armiyi 38 tis 149 garmat Krimskim tataram yaki znahodilis poblizu ozera Yalpug stavilos zavdannya atakuvati rosijsku armiyu z tilu Nezvazhayuchi na chiselnu perevagu protivnika Rum yancev Zadunajskij virishiv jogo viperediti ta dati bij Zadum Rumyanceva polyagav u tomu shob prikrivshis 11 tisyachnim zagonom vid tatar z tilu koncentrichnimi udarami golovnih sil 27 tis pihoti 6 tis kinnoti 118 garmat rozgromiti armiyu Halil pashi Hid bitviKarta bitvi pid Kagulom V nich na 21 lipnya 1 serpnya rosijski vijska p yatma kolonami vijshli z taboru Grechani Grizeshti Dlya boyu grupi buli vishikuvani v divizijni kare Kinnota roztashovuvalas mizh kare ta pozadu nih Kozhne kare otrimalo bojove zavdannya ta samostijnij napryam dlya dij Udar po livomu flangu zavdali kare F V Baura ta P G Plemyannikova z frontu kare P I Olica Vsogo proti livogo flangu bulo zoseredzheno dvi tretini sil Vazhka kinnota 3 500 shabel pid komanduvannyam P S Saltikova ta V V Dolgorukova j artileriya brigada P I Melissino znahodilis u rezervi Takij rozoseredzhenij bojovij poryadok rosijskoyi armiyi zabezpechuvav vikonannya zadumu Rumyanceva ta vidbittya kontratak bagatotisyachnoyi tureckoyi kinnoti V hodi visuvannya rosijski vijska z 6 do 8 godini ranku buli atakovani tureckoyu kinnotoyu Uspishno vidbivshi ataki protivnika ta likviduvavshi proriv vorozhoyi kinnoti v til kare A Ya Bryusa rosijski vijska pidijshli do tureckogo taboru Pid chas ataki kare Plemyannikova 10 tisyachnij zagin yanichariv kontratakuvav rosiyan uvirvavsya v kare ta porushiv jogo strij Rumyancev vviv u bij artileriyu Melissino a z rezervu diviziyi Olica 1 j grenaderskij polk Artileriya zustrila protivnika kartechchyu Atakoyu 1 go grenaderskogo polku rezervnoyi kinnoti a potim i kare Plemyannikova yake zumilo ogovtatis kontrnastup yanichariv bulo vidbito i protivnik buv vidkinutij na vihidni poziciyi Dali pishla zagalna ataka rosiyanami ukriplenogo taboru protivnika Blizko 10 yi godini turki ne vitrimavshi natisku panichno kinulis tikati Vijska krimskih tatar ne navazhilis vzyati uchast u bitvi ta vidijshli do Akkermanu Baur peresliduvav armiyu Halil pashi 23 lipnya 3 serpnya rosijski vijska nazdognali yiyi bilya Kartalu pid chas perepravi cherez Dunaj Tut voni zavdali she odniyeyi porazki turkam Pidsumki bitvi ta vtratiVtrati rosijskogo vijska stanovili 353 vbitih v tomu chisli 3 oficeri 556 poranenih v tomu chisli 18 oficeriv 11 zniklih bezvisti 1 travmovanij garmatoyu vidchavilo nogu Zagalom 921 osoba Vtrati osmanskogo vijska stanovili 3000 vbitih 2000 polonenih 140 garmat v tomu chisli 17 mortir 24 falkoneta 50 znamen 2 bunchuki 2 znachki oboz z kaznoyu Zagalom 5000 osib Vtrati osmanskogo vijska pid chas peresliduvannya 22 26 lipnya ta vzyattya Izmayilu 26 lipnya 5000 vbitih ta vtoplenih 2285 polonenih Zagalom 7285 osib 65 garmat 6 znamenNaslidkiV bitvi viyavilas osnovna osoblivist rosijsko tureckoyi vijni kilkisna perevaga turkiv nad rosijskimi vijskami golovnim chinom za rahunok legkoyi kavaleriyi neregulyarnogo tipu Osnovnoyu formoyu bojovogo poryadku rosijskih vijsk bulo kare chotirikutne shikuvannya v yakomu pihota mogla vesti bojovi diyi navit pid chas povnogo otochennya i vidbivati takim chinom ataki kinnoti Rosijska armiya sho nalichuvala ne bilshe 32 tisyach osib ta 118 garmat ushent rozgromila osmansku armiyu yaka skladalas z 150 tisyach voyakiv ta 140 garmat DzherelaKagul Sovetskaya voennaya enciklopediya pod red N V Ogarkova M Voenizdat 1980 T 4 655 s v 8 mi t 105 000 ekz PosilannyaBitva na sajti Cahul net 14 sichnya 2010 u Wayback Machine David Stone A Military History of Russia Greenwood Publishing Group 2006 ISBN 0 275 98502 4 7 veresnya 2017 u Wayback Machine