Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кавіта Крішнан (англ. Kavita Krishnan, там. கவிதா கிருஷ்ணன், гінді कविता कृष्णन; нар. 1973) — індійська марксистська феміністка, активістка руху за права жінок. Серед іншого, під час протестів після групового зґвалтування Нірбхайї у Делі 2012 року вона привернула громадську увагу до проблеми ґендерного насильства в країні.
| Кавіта Крішнан | |
|---|---|
| там. கவிதா கிருஷ்ணன் | |
 | |
| Народилася | 1973 d, Нілгірі[d], Тамілнад, Індія |
| Країна |  Індія |
| Діяльність | політична діячка, журналістка |
| Alma mater | d і Університет Джавахарлала Неру |
| Партія | d |
| Нагороди | |
| |
До 2023 року була членкинею (КПІ (МЛ) «Визволення»), була членом її політбюро і протягом більш як двох десятиліть — її Центрального комітету. Вона також була редакторкою щомісячного партійного видання Liberation (Визволення) та секретарем жіночого крила КПІ (МЛ) «Визволення», Всеіндійської асоціації прогресивних жінок (AIPWA). Виступивши активною противницею російського вторгнення і організаторкою акцій солідарності з Україною, Кавіта Крішнан залишила свої партійні пости через розбіжності з рештою керівництва партії, що загострилися на тлі російсько-української війни.
Біографія
Сім'я та навчання
Кавіта Крішнан народилася в тамільській родині в Кунурі (штат Тамілнад). Вона виросла в Бхілаї (штат Чхаттісгарх). Її мати викладала англійську мову, а батько працював інженером на місцевому сталеливарному заводі, спорудженому з допомогою СРСР, їздив на навчання до Києва.
Кавіта здобула ступінь бакалавра в Коледжі Святого Ксаверія в Мумбаї (що входить до Мумбайського університету) та магістра з англійської літератури в Університеті Джавахарлала Неру. Вона планувала зайнятися викладанням, проте втрутилися політичні події.
Перші кроки в активізмі
Під час навчання в коледжі Святого Ксаверія в Мумбаї приєдналася до театральної трупи під керівництвом Аруна Феррейри. З нею вона брала участь у вуличних спектаклях та акціях протесту. Проте серйозно брати участь у політичній діяльності вона почала, коли вступила до Університету Джавахарлала Неру, де вступила до Всеіндійської асоціації студентів і була обрана співсекретарем студентської профспілки у 1995 році.
Значний вплив на неї справив колишній президент цієї профспілки в університеті Чандрашекхар Прасад (Чанду). Під час виступу на вуличному мітингу в Сівані (штат Біхар) Чандрашекхар разом із іншим лідером КПІ (МЛ) Шьямом Нараяном Ядавом став жертвою політичного вбивства 31 березня 1997 року. Після цього інциденту життя Кавіти Крішнан як активістки різко змінилося.
Після вбивства Чанду тисячі студентів Університету Неру вийшли на масові демонстрації, вимагаючи дій проти колишнього депутата від партії Мохаммада Шахабуддіна, чиїх людей звинувачували в цьому замаху. Крішнан брала участь в акціях у Делі, де протестуючі студенти зазнали нападу з боку людей Лалу Ядава в Біхар-Бхавані. За участь у цих протестах вона провела вісім днів за ґратами.
Роль у протестах проти зґвалтувань
Стала однією з найвідоміших активісток під час масових протестів за права жінок після зґвалтування та вбивства 23-річної дівчини в столиці Індії Нью-Делі. Кавіта Крішнан внесла істотний внесок у формування дискурсу руху. Одна з промов, яку вона виголосила на акції протесту біля будинку головного міністра Делі Шейли Дікшіт, швидко стала вірусною на YouTube. У цій промові вона виклала свого роду маніфест руху: кидаючи виклик панівній точці зору, що захищала постійну «опіку» над дівчатами з боку сім'ї або роботодавців, Крішнан сформулювала як головну вимогу свободи жінки. У цій промові вона також виступила проти вимоги страт за зґвалтування, наголосивши, що це не є вирішенням проблеми. Вона вказала, що рівень засудження за зґвалтування в Індії надзвичайно низький, і такі методи, як хімічна кастрація або страта, не є стримувальним фактором.
Кавіта навела вагомі докази на користь жіночої «беззастережної свободи» — «свободи без страху». Вимога «свобода без страху» стала об'єднавчою для протестувальників проти зґвалтувань, і тези Кавіти Крішнан отримали широке висвітлення у ЗМІ. Її погляди на страту вплинули формування дискурсу протестного руху після 16 грудня. При цьому Кавіта Крішнан зазнавала цькування з боку тролів.
Російсько-українська війна та вихід із партії
Разом зі своєю партією КПІ (МЛ) Кавіта Крішнан активно виступала на захист індійської демократії проти індуїстсько-шовіністичного та правоконсервативного курсу прем'єр-міністра Нарендри Моді. Водночас Кавіта також критикувала авторитарні уряди та сили в інших країнах світу, включаючи сучасну КНР та путінську РФ, та вказувала на ідейно-політичні зв'язки індійських, російських та інших ультраправих. Сам путінський режим вона визначила як «фашистський».
Таким чином, вона засуджувала не лише вторгнення на кшталт війни в Іраку як військову агресію США, а й експансіонізм та мілітаризм із боку конкурентів Заходу, особливо антидемократичних. На партійному з'їзді 2018 року вона просунула резолюцію, яка засуджувала масові вбивства цивільних режимом Асада та російськими бомбардуваннями (проте інші партійні лідери внесли поправки, які також звинувачували США у спробі «зміни режиму»).
Напередодні розв'язаної Росією повномасштабної війни проти України Кавіта Крішнан добилася від партії оперативного засудження ескалації з вимогою відведення російських військ (втім, його одразу «збалансували» звинуваченнями на адресу Америки за «розпалювання війни»). З початком вторгнення 24 лютого 2022 року вона зателефонувала генсеку КПІ (МЛ) та ініціювала антивоєнну заяву партії, а також вуличні акції протесту проти російської агресії. Вона також підписала звернення солідарності з Україною з боку міжнародних лівих та феміністський маніфест «Право на спротив».
Хоча Крішнан була головною редакторкою партійного журналу, їй дозволили опублікувати там лише одну статтю на тему, що містила критику століть російської імперської політики та злочинів сталінізму. У повноцінній внутрішньопартійній дискусії їй відмовили, а частина керівництва партії була незадоволена її нападками на політику низки режимів, які називали себе комуністичними (включаючи радянський та китайський).
У повідомленні на Facebook 1 вересня 2022 року Крішнан оголосила, що КПІ (МЛ) «Визволення» звільнила її від усіх партійних посад та обов'язків за власним бажанням, проте вона й далі залишиться членкинею партії. Це розглядається як наслідок її розбіжностей з рештою керівництва з різних питань, у тому числі пов'язаних з Китаєм та російсько-українською війною. У своїх виступах і статтях продовжує викривати ідею «багатополярного світу» в трактуванні російської дипломатії та закликати до солідарності між визвольними рухами, що протистоять антидемократичним тенденціям у самій Індії та решті світу.
Книга та визнання
У травні 2020 року була опублікована книга Кавіти Крішнан «Безстрашна свобода» (Fearless Freedom). Рецензія на книгу в журналі Society and Culture in South Asia від Айшварії Бхути вказує на контекст написання книги на тлі справи про групове зґвалтування в Делі, що змусило Крішнан повторити свої тези про те, що смертна кара не є стримуючим фактором і що замість її застосування держава має забезпечити дієву свободу для жінок, у тому числі на робочому та навчальному місці. Стиль письма книги простий і складається з особистих переживань, витягів з автобіографій, прикладів із кіно та поезії.
Кавіта Крішнан була визнана однією зі 100 жінок BBC 2014.
Публікації українською
Примітки
- Kumar, Sanjay. Interview with Kavita Krishnan. The Diplomat. Архів оригіналу за 23 May 2014. Процитовано 30 травня 2014.
- CPI (ML) Liberation | Links International Journal of Socialist Renewal. links.org.au. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
- AIPWA blog. AIPWA. Архів оригіналу за 31 May 2014. Процитовано 30 травня 2014.
- Iqbal, Naveed. The making of an activist. The Indian Express. Архів оригіналу за 2 July 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Bazliel, Sharla. Kavita Krishnan on Delhi gangrape. India Today. Архів оригіналу за 12 December 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Staff Reporter (24 березня 2012). Three sentenced to life in Chandrasekhar murder case. The Hindu. Архів оригіналу за 27 February 2014. Процитовано 25 березня 2015.
- Joshi, Rajesh. Red Island Erupts. Outlook. Архів оригіналу за 4 April 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Krishnan, Kavita. Tongueless in Tihar. Tehelka. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- INDIA: Student leader arrested for 1997 protest. Green Left Weekly. 5 вересня 2016. Архів оригіналу за 23 October 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Ray, Tinku. NPR Blogs. NPR. Архів оригіналу за 21 March 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Kavita Krishnan, Secretary of the All India Progressive Women's Association (AIPWA). YouTube. Архів оригіналу за 28 March 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Freedom Without Fear Is What We Need To Protect, To Guard And Respect. Tehelka. Архів оригіналу за 8 May 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- View Point: Kavitha Krishnan, Sheila Dixit and this rape culture. The Alternative. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 25 березня 2015.
- Gupta, Rahila. Women demand freedom, not surveillance - An Interview With Kavita Krishnan. Open Democracy. Архів оригіналу за 17 October 2013. Процитовано 26 березня 2015.
- Rao, Dipanjali (9 липня 2014). Freedom without fear. Indian Link. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Rapists fear women's freedom; convene Parliament to pass bills on sexual violence: protester Kavita Krishnan. IBN Live. Архів оригіналу за 7 November 2016. Процитовано 26 березня 2015.
- Banerjee, Poulomi (8 березня 2015). Our right to pleasure is always ignored: Kavita Krishnan. IBN Live. Архів оригіналу за 26 March 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Krishnan, Kavita. Patriarchy, Women's Freedom and Capitalism: Kavita Krishnan. IBN Live. Архів оригіналу за 21 March 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Jha, Nishita. An Interview With Kavita Krishnan. Tehelka. Архів оригіналу за 17 October 2013. Процитовано 25 березня 2015.
- 'On the death penalty for rape' Kavita Krishnan. Death Penalty Research Project, NLU. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Sandhu, Veenu, Veenu (29 грудня 2012). Interview with Kavita Krishnan. Business Standard India. Архів оригіналу за 2 April 2015. Процитовано 26 березня 2015.
- Больше не бхаи-бхаи. Несмотря на отчаянные усилия Кремля, Индия отдаляется от России. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 18 липня 2023. Процитовано 18 липня 2023.
- Krishnan, Kavita (25 лютого 2023). Kavita Krishnan: One year after the Russian invasion, what should solidarity with Ukraine look like?. Scroll.in (амер.). Процитовано 18 липня 2023.
- Кавіта Крішнан: «Байдужість до України завдала шкоди нашій боротьбі в Індії». Спільне (укр.). Процитовано 18 липня 2023.
- Разом із рухом опору українського народу за його перемогу проти агресії. Спільне (укр.). Процитовано 18 липня 2023.
- Право на спротив: феміністський маніфест. Спільне. Процитовано 3 квітня 2024.
- Ukraine: Aspects of the History and Politics of Russia’s Invasion. Liberation Central Organ of CPIML (англ.). Процитовано 18 липня 2023.
- Scroll Staff (2 вересня 2022). Kavita Krishnan quits all posts in CPI(M-L) after calling Soviet regime, China autocratic. Scroll.in (амер.). Процитовано 3 вересня 2022.
- Sharma, Unnati (2 вересня 2022). 'Left not fully consistent, coherent about democracy', says Kavita Krishnan after CPI(M-L) exit. ThePrint (амер.). Процитовано 3 вересня 2022.
- Multipolarity, the Mantra of Authoritarianism. The India Forum (англ.). 20 грудня 2022. Процитовано 18 липня 2023.
- oaklandsocialist (24 жовтня 2022). Kavita Krishnan talks with Ukraine Socialist Solidarity Campaign. Oakland Socialist (амер.). Процитовано 18 липня 2023.
- Bhuta, Aishwarya (29 січня 2021). Book review: Kavita Krishnan, Fearless Freedom. Society and Culture in South Asia. 7: |page=190–192. doi:10.1177/2393861720949806.
- Who are the 100 Women 2014?. BBC News (брит.). 26 жовтня 2014. Процитовано 18 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavita Krishnan angl Kavita Krishnan tam கவ த க ர ஷ ணன gindi कव त क ष णन nar 1973 indijska marksistska feministka aktivistka ruhu za prava zhinok Sered inshogo pid chas protestiv pislya grupovogo zgvaltuvannya Nirbhajyi u Deli 2012 roku vona privernula gromadsku uvagu do problemi gendernogo nasilstva v krayini 1 Kavita Krishnantam கவ த க ர ஷ ணன Narodilasya1973 Kunurd Nilgiri d Tamilnad IndiyaKrayina IndiyaDiyalnistpolitichna diyachka zhurnalistkaAlma materKoledzh svyatogo Ksav yerad i Universitet Dzhavaharlala NeruPartiyaKomunistichna partiya Indiyi marksistsko leninska Vizvolennya dNagorodi100 zhinok BBC 2014 Mediafajli u Vikishovishi Do 2023 roku bula chlenkineyu Komunistichnoyi partiyi Indiyi marksistsko leninskoyi Vizvolennya KPI ML Vizvolennya bula chlenom yiyi politbyuro i protyagom bilsh yak dvoh desyatilit yiyi Centralnogo komitetu Vona takozh bula redaktorkoyu shomisyachnogo partijnogo vidannya Liberation Vizvolennya 2 ta sekretarem zhinochogo krila KPI ML Vizvolennya Vseindijskoyi asociaciyi progresivnih zhinok AIPWA 3 Vistupivshi aktivnoyu protivniceyu rosijskogo vtorgnennya i organizatorkoyu akcij solidarnosti z Ukrayinoyu Kavita Krishnan zalishila svoyi partijni posti cherez rozbizhnosti z reshtoyu kerivnictva partiyi sho zagostrilisya na tli rosijsko ukrayinskoyi vijni Zmist 1 Biografiya 1 1 Sim ya ta navchannya 1 2 Pershi kroki v aktivizmi 1 3 Rol u protestah proti zgvaltuvan 1 4 Rosijsko ukrayinska vijna ta vihid iz partiyi 2 Kniga ta viznannya 3 Publikaciyi ukrayinskoyu 4 PrimitkiBiografiyared Sim ya ta navchannyared Kavita Krishnan narodilasya v tamilskij rodini v Kunuri shtat Tamilnad Vona virosla v Bhilayi shtat Chhattisgarh Yiyi mati vikladala anglijsku movu a batko pracyuvav inzhenerom na miscevomu stalelivarnomu zavodi sporudzhenomu z dopomogoyu SRSR yizdiv na navchannya do Kiyeva Kavita zdobula stupin bakalavra v Koledzhi Svyatogo Ksaveriya v Mumbayi sho vhodit do Mumbajskogo universitetu ta magistra z anglijskoyi literaturi v Universiteti Dzhavaharlala Neru Vona planuvala zajnyatisya vikladannyam prote vtrutilisya politichni podiyi Pershi kroki v aktivizmired Pid chas navchannya v koledzhi Svyatogo Ksaveriya v Mumbayi priyednalasya do teatralnoyi trupi pid kerivnictvom Aruna Ferrejri Z neyu vona brala uchast u vulichnih spektaklyah ta akciyah protestu Prote serjozno brati uchast u politichnij diyalnosti vona pochala koli vstupila do Universitetu Dzhavaharlala Neru de vstupila do Vseindijskoyi asociaciyi studentiv 4 i bula obrana spivsekretarem studentskoyi profspilki u 1995 roci Znachnij vpliv na neyi spraviv kolishnij prezident ciyeyi profspilki v universiteti Chandrashekhar Prasad Chandu 5 Pid chas vistupu na vulichnomu mitingu v Sivani shtat Bihar Chandrashekhar razom iz inshim liderom KPI ML Shyamom Narayanom Yadavom stav zhertvoyu politichnogo vbivstva 31 bereznya 1997 roku Pislya cogo incidentu zhittya Kaviti Krishnan yak aktivistki rizko zminilosya Pislya vbivstva Chandu tisyachi studentiv Universitetu Neru vijshli na masovi demonstraciyi vimagayuchi dij proti kolishnogo deputata vid partiyi Rashtriya Dzhanata Dal Mohammada Shahabuddina chiyih lyudej zvinuvachuvali v comu zamahu 6 Krishnan brala uchast v akciyah u Deli de protestuyuchi studenti zaznali napadu z boku lyudej Lalu Yadava v Bihar Bhavani 7 Za uchast u cih protestah vona provela visim dniv za gratami 8 9 Rol u protestah proti zgvaltuvanred Stala odniyeyu z najvidomishih aktivistok 10 pid chas masovih protestiv za prava zhinok pislya zgvaltuvannya ta vbivstva 23 richnoyi divchini v stolici Indiyi Nyu Deli Kavita Krishnan vnesla istotnij vnesok u formuvannya diskursu ruhu Odna z promov yaku vona vigolosila na akciyi protestu bilya budinku golovnogo ministra Deli Shejli Dikshit shvidko stala virusnoyu na YouTube 11 U cij promovi vona viklala svogo rodu manifest ruhu kidayuchi viklik panivnij tochci zoru sho zahishala postijnu opiku nad divchatami z boku sim yi abo robotodavciv Krishnan sformulyuvala yak golovnu vimogu svobodi zhinki 12 13 U cij promovi vona takozh vistupila proti vimogi strat za zgvaltuvannya nagolosivshi sho ce ne ye virishennyam problemi Vona vkazala sho riven zasudzhennya za zgvaltuvannya v Indiyi nadzvichajno nizkij i taki metodi yak himichna kastraciya abo strata ne ye strimuvalnim faktorom Kavita navela vagomi dokazi na korist zhinochoyi bezzasterezhnoyi svobodi svobodi bez strahu Vimoga svoboda bez strahu stala ob yednavchoyu dlya protestuvalnikiv proti zgvaltuvan i tezi Kaviti Krishnan otrimali shiroke visvitlennya u ZMI 14 15 16 17 18 Yiyi poglyadi na stratu vplinuli formuvannya diskursu protestnogo ruhu pislya 16 grudnya 19 20 21 Pri comu Kavita Krishnan zaznavala ckuvannya z boku troliv Rosijsko ukrayinska vijna ta vihid iz partiyired Razom zi svoyeyu partiyeyu KPI ML Kavita Krishnan aktivno vistupala na zahist indijskoyi demokratiyi proti induyistsko shovinistichnogo ta pravokonservativnogo kursu prem yer ministra Narendri Modi Vodnochas Kavita takozh kritikuvala avtoritarni uryadi ta sili v inshih krayinah svitu vklyuchayuchi suchasnu KNR ta putinsku RF ta vkazuvala na idejno politichni zv yazki indijskih rosijskih ta inshih ultrapravih 22 Sam putinskij rezhim vona viznachila yak fashistskij 23 Takim chinom vona zasudzhuvala ne lishe vtorgnennya na kshtalt vijni v Iraku yak vijskovu agresiyu SShA a j ekspansionizm ta militarizm iz boku konkurentiv Zahodu osoblivo antidemokratichnih Na partijnomu z yizdi 2018 roku vona prosunula rezolyuciyu yaka zasudzhuvala masovi vbivstva civilnih rezhimom Asada ta rosijskimi bombarduvannyami prote inshi partijni lideri vnesli popravki yaki takozh zvinuvachuvali SShA u sprobi zmini rezhimu 24 Naperedodni rozv yazanoyi Rosiyeyu povnomasshtabnoyi vijni proti Ukrayini Kavita Krishnan dobilasya vid partiyi operativnogo zasudzhennya eskalaciyi z vimogoyu vidvedennya rosijskih vijsk vtim jogo odrazu zbalansuvali zvinuvachennyami na adresu Ameriki za rozpalyuvannya vijni Z pochatkom vtorgnennya 24 lyutogo 2022 roku vona zatelefonuvala genseku KPI ML ta iniciyuvala antivoyennu zayavu partiyi a takozh vulichni akciyi protestu proti rosijskoyi agresiyi Vona takozh pidpisala zvernennya solidarnosti z Ukrayinoyu z boku mizhnarodnih livih 25 ta feministskij manifest Pravo na sprotiv 26 Hocha Krishnan bula golovnoyu redaktorkoyu partijnogo zhurnalu yij dozvolili opublikuvati tam lishe odnu stattyu na temu sho mistila kritiku stolit rosijskoyi imperskoyi politiki ta zlochiniv stalinizmu 27 U povnocinnij vnutrishnopartijnij diskusiyi yij vidmovili a chastina kerivnictva partiyi bula nezadovolena yiyi napadkami na politiku nizki rezhimiv yaki nazivali sebe komunistichnimi vklyuchayuchi radyanskij ta kitajskij U povidomlenni na Facebook 1 veresnya 2022 roku Krishnan ogolosila sho KPI ML Vizvolennya zvilnila yiyi vid usih partijnih posad ta obov yazkiv za vlasnim bazhannyam prote vona j dali zalishitsya chlenkineyu partiyi Ce rozglyadayetsya yak naslidok yiyi rozbizhnostej z reshtoyu kerivnictva z riznih pitan u tomu chisli pov yazanih z Kitayem ta rosijsko ukrayinskoyu vijnoyu 28 29 U svoyih vistupah i stattyah prodovzhuye vikrivati ideyu bagatopolyarnogo svitu v traktuvanni rosijskoyi diplomatiyi ta zaklikati do solidarnosti mizh vizvolnimi ruhami sho protistoyat antidemokratichnim tendenciyam u samij Indiyi ta reshti svitu 30 31 Kniga ta viznannyared U travni 2020 roku bula opublikovana kniga Kaviti Krishnan Bezstrashna svoboda Fearless Freedom Recenziya na knigu v zhurnali Society and Culture in South Asia vid Ajshvariyi Bhuti vkazuye na kontekst napisannya knigi na tli spravi pro grupove zgvaltuvannya v Deli sho zmusilo Krishnan povtoriti svoyi tezi pro te sho smertna kara ne ye strimuyuchim faktorom i sho zamist yiyi zastosuvannya derzhava maye zabezpechiti diyevu svobodu dlya zhinok u tomu chisli na robochomu ta navchalnomu misci Stil pisma knigi prostij i skladayetsya z osobistih perezhivan vityagiv z avtobiografij prikladiv iz kino ta poeziyi 32 Kavita Krishnan bula viznana odniyeyu zi 100 zhinok BBC 2014 33 Publikaciyi ukrayinskoyured Interv yu z Kavitoyu Krishnan pro nerivnist borotbu livih ta represiyi v Indiyi Spilne 28 06 2023 Kavita Krishnan Bajduzhist do Ukrayini zavdala shkodi nashij borotbi v Indiyi Spilne 11 07 2023 Bagatopolyarnist Mantra Avtoritarizmu Nigilist 11 08 2023 Primitkired Kumar Sanjay Interview with Kavita Krishnan The Diplomat Arhiv originalu za 23 May 2014 Procitovano 30 travnya 2014 CPI ML Liberation Links International Journal of Socialist Renewal links org au Arhiv originalu za 3 March 2016 Procitovano 22 lyutogo 2016 AIPWA blog AIPWA Arhiv originalu za 31 May 2014 Procitovano 30 travnya 2014 Iqbal Naveed The making of an activist The Indian Express Arhiv originalu za 2 July 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Bazliel Sharla Kavita Krishnan on Delhi gangrape India Today Arhiv originalu za 12 December 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Staff Reporter 24 bereznya 2012 Three sentenced to life in Chandrasekhar murder case The Hindu Arhiv originalu za 27 February 2014 Procitovano 25 bereznya 2015 Joshi Rajesh Red Island Erupts Outlook Arhiv originalu za 4 April 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Krishnan Kavita Tongueless in Tihar Tehelka Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 INDIA Student leader arrested for 1997 protest Green Left Weekly 5 veresnya 2016 Arhiv originalu za 23 October 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Ray Tinku NPR Blogs NPR Arhiv originalu za 21 March 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Kavita Krishnan Secretary of the All India Progressive Women s Association AIPWA YouTube Arhiv originalu za 28 March 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Freedom Without Fear Is What We Need To Protect To Guard And Respect Tehelka Arhiv originalu za 8 May 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 View Point Kavitha Krishnan Sheila Dixit and this rape culture The Alternative Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 25 bereznya 2015 Gupta Rahila Women demand freedom not surveillance An Interview With Kavita Krishnan Open Democracy Arhiv originalu za 17 October 2013 Procitovano 26 bereznya 2015 Rao Dipanjali 9 lipnya 2014 Freedom without fear Indian Link Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Rapists fear women s freedom convene Parliament to pass bills on sexual violence protester Kavita Krishnan IBN Live Arhiv originalu za 7 November 2016 Procitovano 26 bereznya 2015 Banerjee Poulomi 8 bereznya 2015 Our right to pleasure is always ignored Kavita Krishnan IBN Live Arhiv originalu za 26 March 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Krishnan Kavita Patriarchy Women s Freedom and Capitalism Kavita Krishnan IBN Live Arhiv originalu za 21 March 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Jha Nishita An Interview With Kavita Krishnan Tehelka Arhiv originalu za 17 October 2013 Procitovano 25 bereznya 2015 On the death penalty for rape Kavita Krishnan Death Penalty Research Project NLU Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Sandhu Veenu Veenu 29 grudnya 2012 Interview with Kavita Krishnan Business Standard India Arhiv originalu za 2 April 2015 Procitovano 26 bereznya 2015 Bolshe ne bhai bhai Nesmotrya na otchayannye usiliya Kremlya Indiya otdalyaetsya ot Rossii The Insider ros Arhiv originalu za 18 lipnya 2023 Procitovano 18 lipnya 2023 Krishnan Kavita 25 lyutogo 2023 Kavita Krishnan One year after the Russian invasion what should solidarity with Ukraine look like Scroll in amer Procitovano 18 lipnya 2023 Kavita Krishnan Bajduzhist do Ukrayini zavdala shkodi nashij borotbi v Indiyi Spilne ukr Procitovano 18 lipnya 2023 Razom iz ruhom oporu ukrayinskogo narodu za jogo peremogu proti agresiyi Spilne ukr Procitovano 18 lipnya 2023 Pravo na sprotiv feministskij manifest Spilne Procitovano 3 kvitnya 2024 Ukraine Aspects of the History and Politics of Russia s Invasion Liberation Central Organ of CPIML angl Procitovano 18 lipnya 2023 Scroll Staff 2 veresnya 2022 Kavita Krishnan quits all posts in CPI M L after calling Soviet regime China autocratic Scroll in amer Procitovano 3 veresnya 2022 Sharma Unnati 2 veresnya 2022 Left not fully consistent coherent about democracy says Kavita Krishnan after CPI M L exit ThePrint amer Procitovano 3 veresnya 2022 Multipolarity the Mantra of Authoritarianism The India Forum angl 20 grudnya 2022 Procitovano 18 lipnya 2023 oaklandsocialist 24 zhovtnya 2022 Kavita Krishnan talks with Ukraine Socialist Solidarity Campaign Oakland Socialist amer Procitovano 18 lipnya 2023 Bhuta Aishwarya 29 sichnya 2021 Book review Kavita Krishnan Fearless Freedom Society and Culture in South Asia 7 page 190 192 doi 10 1177 2393861720949806 Who are the 100 Women 2014 BBC News brit 26 zhovtnya 2014 Procitovano 18 grudnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kavita Krishnan amp oldid 43115699