Каваї Ґйокудо (*川合 玉堂, 24 листопада 1873 — 30 червня 1957) — японський художник і поет першої половини XX століття.
Каваї Ґйокудо | |
---|---|
яп. 川合玉堂 | |
Ім'я при народженні | Йосісабуро |
Народився | 24 листопада 1873 Ітіномія |
Помер | 30 червня 1957 Токіо |
Поховання | Тама[d] |
Країна | Японія |
Національність | японець |
Діяльність | малярство |
Галузь | малярство |
Вчителі | d, Коно Байреі і Хасімото Ґахо |
Відомі учні | Ікеда Теруката, d, d і d |
Заклад | d |
Напрямок | ніхонґа |
Посада | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Старший син купця, що займався торгівлею канцелярським приладдям, а також захоплювався вирощуванням орхідей і написанням хайку. Матір належала до самурайського стану. Народився 1873 року Ітіномія. З дитинства захопився малюванням. 1887 року його було відправлено учнем до Мотідзукі Ґйокусен. Від імені свого першого вчителя утворив псевдонім Ґйокудо.
1890 року став учнем відомого художника Коно Байреі. 1896 року переїздить до Токіо, де навчається у Хасімото Ґахо, представника школи Кано. Водночас вивчав західноєвропейські техніки живопису. 1898 року долучився до утворення Японського художнього інституту.
1907 року виставлявся на Токійській виставці економічного розвитку і Першій виставці «Бунтен», де привернув до своїх картин увагу фахівців-мистецтвознавців. З 1916 року викладав у Токійському університеті мистецтв (перебував на посаді до 1936 року). 1917 року також стає імператорським художником. У 1919 році був прийнятий до Імператорської академії мистецтв.
1931 року нагороджено орденом Почесного легіону. 1933 року отримує почесний орден німецького Червоного Хреста. 1940 року нагороджено Орденом Культури. У 1944 році, під час Другої світової війни, Каваї Ґйокудо перебрався до повіту Тама префектури Канагава, спорудивши маєток Нісьоан, де мешкав майже до самої смерті. Помер у 1957 році в Токіо.
Творчість
Більшість дослідників вважає, що Каваї Ґйокудо знайшов золоту середину між західним і східним живописом, стилями шкіл Кіото і Токіо, новаторством і традицією. Він співвідносив свої безпосередні враження з традиційними образами японської культури, що увійшли в свідомість народу з глибокої давнини, зокрема весняним дощем і розквітлими гірськими вишнями. Більшість картин майстра міститься в Художньому музеї Ґйокудо. До шедеврів відноситься картина «Прощаючись з весною», яка внесена до реєстру Важливих культурних пам'яток Японії.
Каваї Ґйокудо також був відомий як поет і видав збірку «Солом'яний будинок на річці Тама».
Джерела
- Briessen, Fritz van. The Way of the Brush: Painting Techniques of China and Japan. Tuttle (1999).
- Conant, Ellen P., Rimer, J. Thomas, Owyoung, Stephen. Nihonga: Transcending the Past: Japanese-Style Painting, 1868—1968. Weatherhill (1996).
- Suzuki, Toshihiko (Hrsg.): Kawai Gyokudo. In: NIhon daihyakka zensho (Denshibukku-han), Shogakukan, 1996.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каваі Ґйокудо |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavayi Gjokudo 川合 玉堂 24 listopada 1873 30 chervnya 1957 yaponskij hudozhnik i poet pershoyi polovini XX stolittya Kavayi Gjokudoyap 川合玉堂Im ya pri narodzhenniJosisaburoNarodivsya24 listopada 1873 18731124 ItinomiyaPomer30 chervnya 1957 TokioPohovannyaTama d Krayina YaponiyaNacionalnistyaponecDiyalnistmalyarstvoGaluzmalyarstvoVchitelid Kono Bajrei i Hasimoto GahoVidomi uchniIkeda Terukata d d i dZakladdNapryamoknihongaPosadadNagorodid 1951 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisStarshij sin kupcya sho zajmavsya torgivleyu kancelyarskim priladdyam a takozh zahoplyuvavsya viroshuvannyam orhidej i napisannyam hajku Matir nalezhala do samurajskogo stanu Narodivsya 1873 roku Itinomiya Z ditinstva zahopivsya malyuvannyam 1887 roku jogo bulo vidpravleno uchnem do Motidzuki Gjokusen Vid imeni svogo pershogo vchitelya utvoriv psevdonim Gjokudo 1890 roku stav uchnem vidomogo hudozhnika Kono Bajrei 1896 roku pereyizdit do Tokio de navchayetsya u Hasimoto Gaho predstavnika shkoli Kano Vodnochas vivchav zahidnoyevropejski tehniki zhivopisu 1898 roku doluchivsya do utvorennya Yaponskogo hudozhnogo institutu 1907 roku vistavlyavsya na Tokijskij vistavci ekonomichnogo rozvitku i Pershij vistavci Bunten de privernuv do svoyih kartin uvagu fahivciv mistectvoznavciv Z 1916 roku vikladav u Tokijskomu universiteti mistectv perebuvav na posadi do 1936 roku 1917 roku takozh staye imperatorskim hudozhnikom U 1919 roci buv prijnyatij do Imperatorskoyi akademiyi mistectv 1931 roku nagorodzheno ordenom Pochesnogo legionu 1933 roku otrimuye pochesnij orden nimeckogo Chervonogo Hresta 1940 roku nagorodzheno Ordenom Kulturi U 1944 roci pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kavayi Gjokudo perebravsya do povitu Tama prefekturi Kanagava sporudivshi mayetok Nisoan de meshkav majzhe do samoyi smerti Pomer u 1957 roci v Tokio Tvorchist Proshayuchis z vesnoyu Bilshist doslidnikiv vvazhaye sho Kavayi Gjokudo znajshov zolotu seredinu mizh zahidnim i shidnim zhivopisom stilyami shkil Kioto i Tokio novatorstvom i tradiciyeyu Vin spivvidnosiv svoyi bezposeredni vrazhennya z tradicijnimi obrazami yaponskoyi kulturi sho uvijshli v svidomist narodu z glibokoyi davnini zokrema vesnyanim doshem i rozkvitlimi girskimi vishnyami Bilshist kartin majstra mistitsya v Hudozhnomu muzeyi Gjokudo Do shedevriv vidnositsya kartina Proshayuchis z vesnoyu yaka vnesena do reyestru Vazhlivih kulturnih pam yatok Yaponiyi Kavayi Gjokudo takozh buv vidomij yak poet i vidav zbirku Solom yanij budinok na richci Tama DzherelaBriessen Fritz van The Way of the Brush Painting Techniques of China and Japan Tuttle 1999 ISBN 0 8048 3194 7 Conant Ellen P Rimer J Thomas Owyoung Stephen Nihonga Transcending the Past Japanese Style Painting 1868 1968 Weatherhill 1996 ISBN 0 8348 0363 1 Suzuki Toshihiko Hrsg Kawai Gyokudo In NIhon daihyakka zensho Denshibukku han Shogakukan 1996 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kavai Gjokudo