Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Комуністична партія Західної Білорусі, політична партія в міжвоєнній Польщі, яка діяла здебільшого на землях Західної Білорусі в 1923—1938 роках. Створена наприкінці жовтня 1923 року і входила до складу Комуністичної партії Польщі на правах територіально-автономної організації.
Комуністична партія Західної Білорусі Камуністычная партыя Заходняй Беларусі | |
|---|---|
| Країна |  Польська Республіка |
| Дата заснування | 1923 |
| Дата розпуску | 1938 |
| Штаб-квартира |  Польська Республіка |
| Ідеологія | націонал-комунізм, комунізм |
| Союзники та блоки | КПП, , БХД, КПЗУ |
| Кількість членів | 4000 (початок 1930-х) |
| Друкований орган | газети «Чырвоны сцяг», «Партработник», «Куймы бронь», «До вальки», «Ройтэ фон» і часопис «Большевик» |
Історія
Створення
У кінці жовтня 1923 року на конференції представників Білостоцького, Берестейського і Віленського окружних партійних комітетів, згідно з рішенням ІІ-го з'їзду Комуністичної робітничої партії Польщі, який визнав за доцільне створення білоруської територіальної партійної організації, була організаційно оформлена Комуністична партія Західної Білорусі. У партійних організаціях на момент проголошення КПЗБ налічувалося тільки 528 осіб. Для організаційного зміцнення КПЗБ важливим було прийняття до її лав (БРО), яка в середині 1922 виділилася в лівого крила Білоруської партії соціалістів-революціонерів. Керівники БРО було введено до складу ЦК КПЗБ, а з грудня 1925. Лагінович (П. Корчик) стає політичним секретарем ЦК КПЗБ.
Чисельність
У кінці 1924 в рядах КПЗБ налічувалося 2 296 осіб, об'єднаних у 433 гуртки, 45 райкомів і 6 окружних комітетів, а в кінці 1927 — 3 254 осіб. У 1924—1929 діяли 6 окружних (Барановицько-Слонімський, Білостоцький, Берестейський, Віленський, Гродненський, Пінський) і понад 50 районних комітетів КПЗБ. У березні 1932 року в КПЗБ налічувалося 3 600 осіб, з них близько 20 % проживало в містах і близько 80 % — у селі. У період з 1933 по 1934 КПЗБ нараховувала у своїх рядах до 3 800 — 4 000 осіб. У цей період діяли 11 окружних (додатково Лідський, Молодечненський, Новогрудський, Поставсько-Глибоцький, Свенцянський-Браславський) і понад 90 районних комітетів партії. Під керівництвом КПЗБ діяли Комуністична спілка молоді Західної Білорусі та Міжнародна організація допомоги революціонерам Західної Білорусі.
Діяльність
З метою надання організаційної допомоги КПЗБ у Мінську в липні 1924 року було створено Бюро допомоги Компартії Західної Білорусі. До його складу входили керівники ЦК КП(б)Б і Раднаркому УРСР О. Криницький, О. Черв'яков, Й. Адамович, В. Ігнатовський, А. Славинський, а з листопада 1924 року В. Лагинович. До функцій Бюро допомоги входило ведення листування з питань політичного та організаційного характеру в підпільному ЦК КПЗБ, надання йому допомоги в підготовці керівних кадрів, видання партійної літератури та організації роботи підпільних друкарень, надання фінансової підтримки.
КПЗБ у різний час видавала такі друковані видання: газета «Червоний прапор» (біл. Чырвоны сцяг), теоретичний часопис «Більшовик» (біл. Бальшавік), видавалася польською, єврейською, російською та литовською мовами газета «Do walki» («На боротьбу»), «Kujmy bróń» («Куйте зброю»), «Партработнік», «Бюлетэнь ЦК КПЗБ», «Весткі з СССР», «Barikada» («Барикада»). Легальними друкованими органами партії були газети «Боротьба», «Білоруська газета» (біл. «Беларуская газета»), «Життя» (біл. «Жыццё») «Наша воля», сатиричний часопис «Асва».
О. Черв'яков і В. Ігнатовський, процес «білорусизація» в БРСР тісно пов'язували з потребою подальшого піднесення національно-визвольного руху в Західній Білорусі. Тому велику стурбованість у них викликала активна сепаративна діяльність колишнього головного редактора газети «Радянська Білорусь» (біл. «Савецкая Беларусь») М. Гурbна-Морозовського («Стах»). На початку 1924 року він був направлений на підпільну роботу в Західну Білорусь з метою організації видання центрального друкованого органу ЦК КПЗБ. Незабаром він створив в КПЗБ сепаративну групу «сэцэсію» і заручився підтримкою секретаря Вільнюського окружного комітету КПЗБ Томашівського («Старий»).
Партія виступала за перемогу соціалістичної революції в Польщі, за право на самовизначення Західної Білорусі, ліквідацію поміщицького землеволодіння і передачі землі селянам без викупу.
У ЦК в різний час входили: А. А. Ольшевський, Л. Н. Аранштам, М. С. Орехво, Я. С. Бобрович, М. А. Блінчиков, Ю. Брун, С. І. Будзинський, Р. Д. Вольф, С. К. Гарбуз, Х. Р. Гелер, А. П. Данялюк, Г. М. Дуа, С. А. Дубовик, Е. А. Ідаль, А. У. Кончевський, А. Р. Капуцький, П. Корчик (Й. К. Логвинович), С. М. Малько, М. П. Масловський, С. А. Мертенс, С. Т. Міллер, М. Л. Перавалоцький, Ф. Б. Піришко, А. Х. Раф, Л. В. Родевич, А. М. Розенштайн, В. Ф. Семеников, А. С. Славінський, М. М. Словік, В. З. Хоружая, А. І. Цукерман, Л. Р. Шайковський, Е. І. Шоломів, Л. М. Янковська.
Занепад
З кінця 1920-х років, як і в Західній Україні, почався занепад комуністичного руху в Західній Білорусі. Приводом до цього стали новини про колективізацію та репресії.
На початку 1930-х років КПП і КПЗБ діють відповідно до лінії «третього періоду» Комінтерну, а з другої половини 1930-х років переходять до тактики народних фронтів. Другий з'їзд КПЗБ в травні 1935 року визначив умови створення народного фронту: скасування «реакційної» конституції, встановлення демократичних свобод, безкоштовне наділення селян землею, введення 8-годинного робочого дня і ліквідація концтабору в Березі-Картузькій. У 1936 році комуністична партія укладає угоду про спільні дії з організацією «Білоруська християнська демократія».
Одночасно з цим розгорталися репресії в СРСР, які торкнулися в тому числі і членів КПЗБ. У серпні 1938 року за рішенням Виконкому Комінтерну Комуністична партія Польщі та її автономні організації — Комуністичні партії Західної України і Західної Білорусії — були розпущені, а їх члени, в більшості розстріляні.
Див. також
Примітки
- Ладысеў, У. Выпрабаванні часам і жыццём (Да 75-годдзя ўтварэння і дзейнасці Кампартыі Заходняй Беларусі) / Улалзімір Ладысеў // Беларускі гістарычны часопіс. — 1998. — № 4. — С. 37.
- Нацыянальны архіў Рэспублікі Беларусь. Ф. 242. Воп. 1. Спр. 33-а, аа. 1—2.
- Ладысеў, У. Выпрабаванні часам і жыццём… — С. 38
- Ладысеў, У. Выпрабаванні часам і жыццём… — С. 37
- В. З. Роговин. Партия расстрелянных [ 29 Квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Національно-визвольний рух в Західній Білорусі. Історія Білорусі (XX - початок XXI століття) [ 6 Грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 Січня 2012. Процитовано 27 Січня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Арэхва М. С. Цэнтральны камітэт КПЗБ // Беларуская Савецкая Энцыклапедыя. У 12 т. Т.11. Футбол — Яя; Дадатак / Рэдкал.: П. У. Броўка (гал. рэд.) і інш. — Мн.: БелСЭ, 1974. — 656 с.: іл., карты. С.149.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komunistichna partiya Zahidnoyi Bilorusi politichna partiya v mizhvoyennij Polshi yaka diyala zdebilshogo na zemlyah Zahidnoyi Bilorusi v 1923 1938 rokah Stvorena naprikinci zhovtnya 1923 roku i vhodila do skladu Komunistichnoyi partiyi Polshi na pravah teritorialno avtonomnoyi organizaciyi Komunistichna partiya Zahidnoyi Bilorusi Kamunistychnaya partyya Zahodnyaj BelarusiKrayina Polska RespublikaData zasnuvannya1923Data rozpusku1938Shtab kvartiraPolska RespublikaIdeologiyanacional komunizm komunizmSoyuzniki ta blokiKPP BHD KPZUKilkist chleniv 4000 pochatok 1930 h Drukovanij organgazeti Chyrvony scyag Partrabotnik Kujmy bron Do valki Rojte fon i chasopis Bolshevik IstoriyaStvorennya U kinci zhovtnya 1923 roku na konferenciyi predstavnikiv Bilostockogo Berestejskogo i Vilenskogo okruzhnih partijnih komitetiv zgidno z rishennyam II go z yizdu Komunistichnoyi robitnichoyi partiyi Polshi yakij viznav za docilne stvorennya biloruskoyi teritorialnoyi partijnoyi organizaciyi bula organizacijno oformlena Komunistichna partiya Zahidnoyi Bilorusi U partijnih organizaciyah na moment progoloshennya KPZB nalichuvalosya tilki 528 osib Dlya organizacijnogo zmicnennya KPZB vazhlivim bulo prijnyattya do yiyi lav BRO yaka v seredini 1922 vidililasya v livogo krila Biloruskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Kerivniki BRO bulo vvedeno do skladu CK KPZB a z grudnya 1925 Laginovich P Korchik staye politichnim sekretarem CK KPZB Chiselnist U kinci 1924 v ryadah KPZB nalichuvalosya 2 296 osib ob yednanih u 433 gurtki 45 rajkomiv i 6 okruzhnih komitetiv a v kinci 1927 3 254 osib U 1924 1929 diyali 6 okruzhnih Baranovicko Slonimskij Bilostockij Berestejskij Vilenskij Grodnenskij Pinskij i ponad 50 rajonnih komitetiv KPZB U berezni 1932 roku v KPZB nalichuvalosya 3 600 osib z nih blizko 20 prozhivalo v mistah i blizko 80 u seli U period z 1933 po 1934 KPZB narahovuvala u svoyih ryadah do 3 800 4 000 osib U cej period diyali 11 okruzhnih dodatkovo Lidskij Molodechnenskij Novogrudskij Postavsko Glibockij Svencyanskij Braslavskij i ponad 90 rajonnih komitetiv partiyi Pid kerivnictvom KPZB diyali Komunistichna spilka molodi Zahidnoyi Bilorusi ta Mizhnarodna organizaciya dopomogi revolyucioneram Zahidnoyi Bilorusi Diyalnist Z metoyu nadannya organizacijnoyi dopomogi KPZB u Minsku v lipni 1924 roku bulo stvoreno Byuro dopomogi Kompartiyi Zahidnoyi Bilorusi Do jogo skladu vhodili kerivniki CK KP b B i Radnarkomu URSR O Krinickij O Cherv yakov J Adamovich V Ignatovskij A Slavinskij a z listopada 1924 roku V Laginovich Do funkcij Byuro dopomogi vhodilo vedennya listuvannya z pitan politichnogo ta organizacijnogo harakteru v pidpilnomu CK KPZB nadannya jomu dopomogi v pidgotovci kerivnih kadriv vidannya partijnoyi literaturi ta organizaciyi roboti pidpilnih drukaren nadannya finansovoyi pidtrimki KPZB u riznij chas vidavala taki drukovani vidannya gazeta Chervonij prapor bil Chyrvony scyag teoretichnij chasopis Bilshovik bil Balshavik vidavalasya polskoyu yevrejskoyu rosijskoyu ta litovskoyu movami gazeta Do walki Na borotbu Kujmy bron Kujte zbroyu Partrabotnik Byuleten CK KPZB Vestki z SSSR Barikada Barikada Legalnimi drukovanimi organami partiyi buli gazeti Borotba Biloruska gazeta bil Belaruskaya gazeta Zhittya bil Zhyccyo Nasha volya satirichnij chasopis Asva O Cherv yakov i V Ignatovskij proces bilorusizaciya v BRSR tisno pov yazuvali z potreboyu podalshogo pidnesennya nacionalno vizvolnogo ruhu v Zahidnij Bilorusi Tomu veliku sturbovanist u nih viklikala aktivna separativna diyalnist kolishnogo golovnogo redaktora gazeti Radyanska Bilorus bil Saveckaya Belarus M Gurbna Morozovskogo Stah Na pochatku 1924 roku vin buv napravlenij na pidpilnu robotu v Zahidnu Bilorus z metoyu organizaciyi vidannya centralnogo drukovanogo organu CK KPZB Nezabarom vin stvoriv v KPZB separativnu grupu secesiyu i zaruchivsya pidtrimkoyu sekretarya Vilnyuskogo okruzhnogo komitetu KPZB Tomashivskogo Starij Partiya vistupala za peremogu socialistichnoyi revolyuciyi v Polshi za pravo na samoviznachennya Zahidnoyi Bilorusi likvidaciyu pomishickogo zemlevolodinnya i peredachi zemli selyanam bez vikupu U CK v riznij chas vhodili A A Olshevskij L N Aranshtam M S Orehvo Ya S Bobrovich M A Blinchikov Yu Brun S I Budzinskij R D Volf S K Garbuz H R Geler A P Danyalyuk G M Dua S A Dubovik E A Idal A U Konchevskij A R Kapuckij P Korchik J K Logvinovich S M Malko M P Maslovskij S A Mertens S T Miller M L Peravalockij F B Pirishko A H Raf L V Rodevich A M Rozenshtajn V F Semenikov A S Slavinskij M M Slovik V Z Horuzhaya A I Cukerman L R Shajkovskij E I Sholomiv L M Yankovska ZanepadZ kincya 1920 h rokiv yak i v Zahidnij Ukrayini pochavsya zanepad komunistichnogo ruhu v Zahidnij Bilorusi Privodom do cogo stali novini pro kolektivizaciyu ta represiyi Na pochatku 1930 h rokiv KPP i KPZB diyut vidpovidno do liniyi tretogo periodu Kominternu a z drugoyi polovini 1930 h rokiv perehodyat do taktiki narodnih frontiv Drugij z yizd KPZB v travni 1935 roku viznachiv umovi stvorennya narodnogo frontu skasuvannya reakcijnoyi konstituciyi vstanovlennya demokratichnih svobod bezkoshtovne nadilennya selyan zemleyu vvedennya 8 godinnogo robochogo dnya i likvidaciya konctaboru v Berezi Kartuzkij U 1936 roci komunistichna partiya ukladaye ugodu pro spilni diyi z organizaciyeyu Biloruska hristiyanska demokratiya Odnochasno z cim rozgortalisya represiyi v SRSR yaki torknulisya v tomu chisli i chleniv KPZB U serpni 1938 roku za rishennyam Vikonkomu Kominternu Komunistichna partiya Polshi ta yiyi avtonomni organizaciyi Komunistichni partiyi Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusiyi buli rozpusheni a yih chleni v bilshosti rozstrilyani Div takozhKomunistichna partiya Zahidnoyi UkrayiniPrimitkiLadysey U Vyprabavanni chasam i zhyccyom Da 75 goddzya ytvarennya i dzejnasci Kampartyi Zahodnyaj Belarusi Ulalzimir Ladysey Belaruski gistarychny chasopis 1998 4 S 37 Nacyyanalny arhiy Respubliki Belarus F 242 Vop 1 Spr 33 a aa 1 2 Ladysey U Vyprabavanni chasam i zhyccyom S 38 Ladysey U Vyprabavanni chasam i zhyccyom S 37 V Z Rogovin Partiya rasstrelyannyh 29 Kvitnya 2013 u Wayback Machine Nacionalno vizvolnij ruh v Zahidnij Bilorusi Istoriya Bilorusi XX pochatok XXI stolittya 6 Grudnya 2008 u Wayback Machine ros PDF Arhiv originalu PDF za 11 Sichnya 2012 Procitovano 27 Sichnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaArehva M S Centralny kamitet KPZB Belaruskaya Saveckaya Encyklapedyya U 12 t T 11 Futbol Yaya Dadatak Redkal P U Broyka gal red i insh Mn BelSE 1974 656 s il karty S 149