К'ініч-Йо'наль-Ак I (між 580 та 600—6 лютого 639) — ахав Йокібського царства з 603 до 639 року. За його правління відбулося відновлення держави.
К'ініч-Йо'наль-Ак I | |
---|---|
іменний ієрогліф К'ініч-Йо'наль-Ака I | |
К'ухуль Йокіб Ахав | |
Початок правління: | 9.8.10.6.16, 10 Кіб 9 Мак (17 листопада 603 року) |
Кінець правління: | 9.10.6.2.1, 5 Іміш 19 К'аяб (6 лютого 639 року) |
Інші титули: | К'ухуль К'ін Ахав |
Наступник: | Іцам-К'ан-Ак III |
Дата народження: | між 580 та 600 |
Місце народження: | Мучііхтуун |
Країна: | Йокібське царство |
Дата смерті: | 6 лютого 639 |
Місце смерті: | Йокіб |
Діти: | Іцам-К'ан-Ак III |
Життєпис
Про батьків замало відомостей. Після поразок 550-х років стався розпад держави. Зрештою у день 9.8.10.6.16, 10 Кіб 9 Мак (17 листопада 603 року) стає ахавом. Церемонія коронації відбулася в місці Мучііхтуун, а сам К'ініч-Йо'наль-Ак I названий тільки царем К'іна.
Він доклав багатьох зусиль задля відновлення потуги своєї держави. Тому він неодноразово воював з сусідами, насамперед з Баакульським царством і царством Сакц'і.
В день 9.8.10.4.19, 12 Кавак 12 Сак (11 жовтня 603 року), тобто за місяць до воцаріння, К'ініч-Йо'наль-Ака I захопив й приніс у жертву К'еб'-Ті', що мав титул баак вайваль («кістяний чаклун»), що був володарем держави Нікте' (підвладної Баакулю), з його смертю припинилася династія Нікте'. Після цього змусив тікати царський двір з Лакамхи (Паленке).
К'ініч-Йо'наль-Ак I на честь закінчення п'ятиріччя в день 9.8.15.0.0, 10 Ахав 8 Сек (7 червня 608 року) було встановлено стелу 25. В цей час двір йокібського ахава повернувся до стародівньої столиці Йокіб (П'єдрас-Неграс). При цьому відновлюється союз з Канульським царством.
Між 623 та 628 роками відбулися вдалі військові кампанії проти держав Сакц'і та Баакуль, в результаті якого захоплено правителя першого — К'аб'-Чан-Ті' й Ч'ок-Б'алама, ах к'ухууна (людина священного папіра — один з найвищих сановників). У день закінчення п'ятиріччя 9.9.15.0.0, 8 Ахав 13 К'умку (23 лютого 628 року) він встановив стелу 26.
В день 9.9.18.6.10, 9 Ок 3 Шуль (17 червня 631 року) К'ініч-Йо'наль-Ак I відновив контроль над царством Пе'туун. В день 9.10.3.2.5, 8 Чікчан 18 Кумк'у (26 лютого 636 року) війська йокібського царя зазнали поразки від військ К'аб'-Чан-Ті', ахава Сакц'і.
Про останні роки правління К'ініч-Йо'наль-Ака I відомо мало, оскільки встановлена ним з нагоди закінчення п'ятиріччя 9.10.5.0.0, 7 Ахав 3 Паш (1 січня 638 року) стела 31 збереглася погано і сьогодні з напису на ній неможливо отримати будь-яку конкретну інформацію. К'ініч-Йо'наль-Ак I помер в день 9.10.6.2.1, 5 Іміш 19 К'айаб (6 лютого 639 року). Владу успадкував його син Іцам-К'ан-Ак III.
Джерела
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. L., 2000, Р. 142
- Teufel S. Die Monumentalskulpturen von Piedras Negras, Peten, Guatemala: Eine hieroglyphysche und ikonographisch-ikonologische Analyse. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doctorwürde der Philosophischen Fakultät der Rheinischen Friedrich-Wilhelms-Universität. Bonn, 2004. P. 97
- Беляев Д. Д., Сафронов А. В. Войны царств Бакаль и Йокиб в VII—VIII вв.: реконструкция основных этапов конфликта // Труды научной конференции студентов и аспирантов «Ломоносов-2003». М., 2003. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
K inich Jo nal Ak I mizh 580 ta 600 6 lyutogo 639 ahav Jokibskogo carstva z 603 do 639 roku Za jogo pravlinnya vidbulosya vidnovlennya derzhavi K inich Jo nal Ak IK inich Jo nal Ak Iimennij iyeroglif K inich Jo nal Aka IK uhul Jokib AhavPochatok pravlinnya 9 8 10 6 16 10 Kib 9 Mak 17 listopada 603 roku Kinec pravlinnya 9 10 6 2 1 5 Imish 19 K ayab 6 lyutogo 639 roku Inshi tituli K uhul K in AhavNastupnik Icam K an Ak IIIData narodzhennya mizh 580 ta 600Misce narodzhennya MuchiihtuunKrayina Jokibske carstvoData smerti 6 lyutogo 639Misce smerti JokibDiti Icam K an Ak III Div takozh K inich Jo nal AkZhittyepisPro batkiv zamalo vidomostej Pislya porazok 550 h rokiv stavsya rozpad derzhavi Zreshtoyu u den 9 8 10 6 16 10 Kib 9 Mak 17 listopada 603 roku staye ahavom Ceremoniya koronaciyi vidbulasya v misci Muchiihtuun a sam K inich Jo nal Ak I nazvanij tilki carem K ina Vin doklav bagatoh zusil zadlya vidnovlennya potugi svoyeyi derzhavi Tomu vin neodnorazovo voyuvav z susidami nasampered z Baakulskim carstvom i carstvom Sakc i V den 9 8 10 4 19 12 Kavak 12 Sak 11 zhovtnya 603 roku tobto za misyac do vocarinnya K inich Jo nal Aka I zahopiv j prinis u zhertvu K eb Ti sho mav titul baak vajval kistyanij chaklun sho buv volodarem derzhavi Nikte pidvladnoyi Baakulyu z jogo smertyu pripinilasya dinastiya Nikte Pislya cogo zmusiv tikati carskij dvir z Lakamhi Palenke K inich Jo nal Ak I na chest zakinchennya p yatirichchya v den 9 8 15 0 0 10 Ahav 8 Sek 7 chervnya 608 roku bulo vstanovleno stelu 25 V cej chas dvir jokibskogo ahava povernuvsya do starodivnoyi stolici Jokib P yedras Negras Pri comu vidnovlyuyetsya soyuz z Kanulskim carstvom Mizh 623 ta 628 rokami vidbulisya vdali vijskovi kampaniyi proti derzhav Sakc i ta Baakul v rezultati yakogo zahopleno pravitelya pershogo K ab Chan Ti j Ch ok B alama ah k uhuuna lyudina svyashennogo papira odin z najvishih sanovnikiv U den zakinchennya p yatirichchya 9 9 15 0 0 8 Ahav 13 K umku 23 lyutogo 628 roku vin vstanoviv stelu 26 V den 9 9 18 6 10 9 Ok 3 Shul 17 chervnya 631 roku K inich Jo nal Ak I vidnoviv kontrol nad carstvom Pe tuun V den 9 10 3 2 5 8 Chikchan 18 Kumk u 26 lyutogo 636 roku vijska jokibskogo carya zaznali porazki vid vijsk K ab Chan Ti ahava Sakc i Pro ostanni roki pravlinnya K inich Jo nal Aka I vidomo malo oskilki vstanovlena nim z nagodi zakinchennya p yatirichchya 9 10 5 0 0 7 Ahav 3 Pash 1 sichnya 638 roku stela 31 zbereglasya pogano i sogodni z napisu na nij nemozhlivo otrimati bud yaku konkretnu informaciyu K inich Jo nal Ak I pomer v den 9 10 6 2 1 5 Imish 19 K ajab 6 lyutogo 639 roku Vladu uspadkuvav jogo sin Icam K an Ak III DzherelaMartin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya L 2000 R 142 Teufel S Die Monumentalskulpturen von Piedras Negras Peten Guatemala Eine hieroglyphysche und ikonographisch ikonologische Analyse Inaugural Dissertation zur Erlangung der Doctorwurde der Philosophischen Fakultat der Rheinischen Friedrich Wilhelms Universitat Bonn 2004 P 97 Belyaev D D Safronov A V Vojny carstv Bakal i Jokib v VII VIII vv rekonstrukciya osnovnyh etapov konflikta Trudy nauchnoj konferencii studentov i aspirantov Lomonosov 2003 M 2003 ros