К'ініч-Акуль-Мо'-Наб III (К'ініч-Акаль-Мо'-Нааб III) (K'INICH-AHK-AL MO'NAHB, 5 листопада 644 —між 736 та 742) — ахав Баакуля у 722—736 роках. Ім'я перекладається як «Сяюча Черепаха-Озерний Ара».
К'ініч-Акуль-Мо'-Наб III | |
---|---|
іменний ієрогліф К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III | |
К'ухуль Баакуль Ахав | |
Початок правління: | 9.14.10.4.2, 9 Ік' 5 К'аяб (3 січня 722 року) |
Кінець правління: | між 736 та 742 |
Попередник: | К'ініч-К'ан-Хой-Читам II |
Наступник: | К'ініч-Ханааб-Пакаль II |
Дата народження: | 9.12.6.5.8, 3 Ламат 6 Сак (16 вересня 678) |
Місце народження: | Лакам Ха’ |
Країна: | Баакульське царство |
Дата смерті: | між 736 та 742 |
Місце смерті: | Лакам Ха’ |
Дружина: | Іш-Мен-Нік' |
Діти: | |
Династія: | Лінія Токтан-Лакамхи |
Батько: | Тівооль-Чан-Ма |
Мати: | Іш-Кінув |
Життєпис
Походив з династії Токтан-Лакамхи. Син принца Тівооль-Чан-Ма та принцеси з Хуште'к'ух. Народився в день 9.12.6.5.8, 3 Ламат 6 Сак (16 вересня 678). При народженні отримав ім'я Чулук-Тохлоок. В день 9.12.8.9.18, 7 Ец'наб 6 Муваан (4 грудня 680 року) помер його батько. Про його життя як царевича немає відомостей. Після смерті стрийко К'ініч-К'ан-Хой-Читама II у 721 році успадкував трон.
У день 9.14.10.4.2, 9 Ік' 5 Каяб (3 січня 722 року) відбулася церемонія коронації. Він прийняв ім'я К'ініч-Акуль-Мо'-Наб III. Скориставшись послабленням царств Попо' та Йокіб-К'ін, він розпочав наступ на Лівобережжя Усумасінти. Основний удар було спрямовано проти Йокібського царства, а також проти держави Сакц'і. Баакульське військо очолив сахаль і йахавк'ак' («володар вогню») Чак-Сууц'.
В день 9.14.11.17.6, 9 Кімі 19 Сак (19 вересня 723 року) було переможено і захоплено у полон Таах-Чіха, ахава К'ак'аля, царства поблизу території К'ін (частини Йокіба). В день 9.14.13.11.2, 7 Ік' 5 Сек (7 травня 725 року) було сплюндровано область К'ін. В результаті цих успіхів частина Лівобережжя Усумасінти, що належала Йокібу, перейшло під контроль Баакуля. В день 9.14.17.14.17, 1 Кабан 0 Моль (30 червня 729 року) було укладено мирний договір з К'ініч-Йо'наль-Аком II, йокібським ахавом. Зміцнено угоду було шлюбом останнього з родичкою К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III (донькою або небогою).
У 729 році розпочалася нова військова кампанія на Лівобережжі. У день 9.14.17.12.19, 2 Каваку 2 Шуль (23 травня 729 року) Чак-Сууц' спустошив область Коколь, в 9.14.18.1.1, 7 Іміш 4 Кех (22 вересня 729 року) його «ахк'ухууни» Піціль-Чан-Ахав і Вак-Тіль- Ахав здійснили похід в Атуун (область в складі царства Ак'є). На так званій «Панелі Дані» з Паленке зображено отримання К'ініч-Акуль-Мо'-Набом III великої данини в день 9.14.19.10.17, 4 Кабан 10 Сіп (1 квітня 731 року).
Дата смерті К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III невідома. В ієрогліфічних текстах він в останній раз згадується у зв'язку зі святкуванням закінчення п'ятиріччя 9.15.5.0.0, 10 Ахав 8 Ч'ен (26 липня 736 року), а вже в 742 році в Баакулі володарював його брат Упакаль-К'ініч. Тому вважається, що він помер десь між 736 і 742 роками.
Будівництво
За його наказом зведено «Храм XVIII» навпроти пагорба з «Групою Хреста». Під цим храмом, ймовірно, розташовувалося поховання Тівооль-Чан-Мата. Це скромне спорудження спочатку було прикрашено красивою панеллю з стукко із зображенням тієї самої сцени «встановлення порядку престолонаслідування» і довгим написом, що складався з більш ніж 130 ієрогліфів, велика частина яких на сьогоднішній день втрачена. Виходячи зі збережених фрагментів, в написі викладався життєпис Тівооль-Чан-Мата, при цьому особлива увага приділялася його смерті і похованю в 680 році, а також воцаріння його сина більш ніж сорок років по тому. Основна ідея «Храму XVIII» полягала в тому, щоб підкреслити значення Тівооль-Чан-Мата як сина К'ініч-Ханааб'-Пакаля I і тим самим обґрунтувати законність влади К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III.
В його правління був в черговий раз перебудовано Палац, зокрема тронний зал «Корпусу Е», а також було розпочато будівництво Вежі Палацу. Написи з ім'ям К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III виявлені в Храмах III, IV, XI, XXII. Більш значущим є «Храм XIX», присвячений богу «GI» в день 9.15.2.7.16, 9 Кіб 19 К'айаб (14 січня 734 року) і «Храм XXI», виисвячений в день 9.15.4.15.17, 6 Кабан 5 Яшк'ін (13 червня 736 року).
В обох храмах були знайдені ієрогліфічні тексти і витончені скульптури, наочно демонструють, яким чином в політичній ідеології стародавніх майя тісно спліталися уявлення про живих царів і богів або героїв з легендарного минулого. На рельєфі, що прикрашає південний бік платформи «Храму XIX», показана коронація К'ініч-акула-Мо'-Наб'а III. Її представлено як відтворення інавгурації «GI» — події, що символізував встановлення царської влади, а також влади головного божественного покровителя баакульської династії.
Джерела
- Stuart D., Stuart G. Palenque: Eternal City of the Maya. — London: Thames&Hudson, 2008. — Р. 221—222, 226—227, 229—230
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008 — Р. 147
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: К'ініч-Акуль-Мо'-Наб III |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
K inich Akul Mo Nab III K inich Akal Mo Naab III K INICH AHK AL MO NAHB 5 listopada 644 mizh 736 ta 742 ahav Baakulya u 722 736 rokah Im ya perekladayetsya yak Syayucha Cherepaha Ozernij Ara K inich Akul Mo Nab IIIK inich Akul Mo Nab IIIimennij iyeroglif K inich Akul Mo Naba IIIK uhul Baakul AhavPochatok pravlinnya 9 14 10 4 2 9 Ik 5 K ayab 3 sichnya 722 roku Kinec pravlinnya mizh 736 ta 742Poperednik K inich K an Hoj Chitam IINastupnik K inich Hanaab Pakal IIData narodzhennya 9 12 6 5 8 3 Lamat 6 Sak 16 veresnya 678 06780916 Misce narodzhennya Lakam Ha Krayina Baakulske carstvoData smerti mizh 736 ta 742Misce smerti Lakam Ha Druzhina Ish Men Nik Diti Dinastiya Liniya Toktan LakamhiBatko Tivool Chan MaMati Ish Kinuv Div takozh Akul Mo NabZhittyepisPohodiv z dinastiyi Toktan Lakamhi Sin princa Tivool Chan Ma ta princesi z Hushte k uh Narodivsya v den 9 12 6 5 8 3 Lamat 6 Sak 16 veresnya 678 Pri narodzhenni otrimav im ya Chuluk Tohlook V den 9 12 8 9 18 7 Ec nab 6 Muvaan 4 grudnya 680 roku pomer jogo batko Pro jogo zhittya yak carevicha nemaye vidomostej Pislya smerti strijko K inich K an Hoj Chitama II u 721 roci uspadkuvav tron U den 9 14 10 4 2 9 Ik 5 Kayab 3 sichnya 722 roku vidbulasya ceremoniya koronaciyi Vin prijnyav im ya K inich Akul Mo Nab III Skoristavshis poslablennyam carstv Popo ta Jokib K in vin rozpochav nastup na Livoberezhzhya Usumasinti Osnovnij udar bulo spryamovano proti Jokibskogo carstva a takozh proti derzhavi Sakc i Baakulske vijsko ocholiv sahal i jahavk ak volodar vognyu Chak Suuc V den 9 14 11 17 6 9 Kimi 19 Sak 19 veresnya 723 roku bulo peremozheno i zahopleno u polon Taah Chiha ahava K ak alya carstva poblizu teritoriyi K in chastini Jokiba V den 9 14 13 11 2 7 Ik 5 Sek 7 travnya 725 roku bulo splyundrovano oblast K in V rezultati cih uspihiv chastina Livoberezhzhya Usumasinti sho nalezhala Jokibu perejshlo pid kontrol Baakulya V den 9 14 17 14 17 1 Kaban 0 Mol 30 chervnya 729 roku bulo ukladeno mirnij dogovir z K inich Jo nal Akom II jokibskim ahavom Zmicneno ugodu bulo shlyubom ostannogo z rodichkoyu K inich Akul Mo Naba III donkoyu abo nebogoyu U 729 roci rozpochalasya nova vijskova kampaniya na Livoberezhzhi U den 9 14 17 12 19 2 Kavaku 2 Shul 23 travnya 729 roku Chak Suuc spustoshiv oblast Kokol v 9 14 18 1 1 7 Imish 4 Keh 22 veresnya 729 roku jogo ahk uhuuni Picil Chan Ahav i Vak Til Ahav zdijsnili pohid v Atuun oblast v skladi carstva Ak ye Na tak zvanij Paneli Dani z Palenke zobrazheno otrimannya K inich Akul Mo Nabom III velikoyi danini v den 9 14 19 10 17 4 Kaban 10 Sip 1 kvitnya 731 roku Data smerti K inich Akul Mo Naba III nevidoma V iyeroglifichnih tekstah vin v ostannij raz zgaduyetsya u zv yazku zi svyatkuvannyam zakinchennya p yatirichchya 9 15 5 0 0 10 Ahav 8 Ch en 26 lipnya 736 roku a vzhe v 742 roci v Baakuli volodaryuvav jogo brat Upakal K inich Tomu vvazhayetsya sho vin pomer des mizh 736 i 742 rokami BudivnictvoZa jogo nakazom zvedeno Hram XVIII navproti pagorba z Grupoyu Hresta Pid cim hramom jmovirno roztashovuvalosya pohovannya Tivool Chan Mata Ce skromne sporudzhennya spochatku bulo prikrasheno krasivoyu panellyu z stukko iz zobrazhennyam tiyeyi samoyi sceni vstanovlennya poryadku prestolonasliduvannya i dovgim napisom sho skladavsya z bilsh nizh 130 iyeroglifiv velika chastina yakih na sogodnishnij den vtrachena Vihodyachi zi zberezhenih fragmentiv v napisi vikladavsya zhittyepis Tivool Chan Mata pri comu osobliva uvaga pridilyalasya jogo smerti i pohovanyu v 680 roci a takozh vocarinnya jogo sina bilsh nizh sorok rokiv po tomu Osnovna ideya Hramu XVIII polyagala v tomu shob pidkresliti znachennya Tivool Chan Mata yak sina K inich Hanaab Pakalya I i tim samim obgruntuvati zakonnist vladi K inich Akul Mo Naba III V jogo pravlinnya buv v chergovij raz perebudovano Palac zokrema tronnij zal Korpusu E a takozh bulo rozpochato budivnictvo Vezhi Palacu Napisi z im yam K inich Akul Mo Naba III viyavleni v Hramah III IV XI XXII Bilsh znachushim ye Hram XIX prisvyachenij bogu GI v den 9 15 2 7 16 9 Kib 19 K ajab 14 sichnya 734 roku i Hram XXI viisvyachenij v den 9 15 4 15 17 6 Kaban 5 Yashk in 13 chervnya 736 roku V oboh hramah buli znajdeni iyeroglifichni teksti i vitoncheni skulpturi naochno demonstruyut yakim chinom v politichnij ideologiyi starodavnih majya tisno splitalisya uyavlennya pro zhivih cariv i bogiv abo geroyiv z legendarnogo minulogo Na relyefi sho prikrashaye pivdennij bik platformi Hramu XIX pokazana koronaciya K inich akula Mo Nab a III Yiyi predstavleno yak vidtvorennya inavguraciyi GI podiyi sho simvolizuvav vstanovlennya carskoyi vladi a takozh vladi golovnogo bozhestvennogo pokrovitelya baakulskoyi dinastiyi DzherelaStuart D Stuart G Palenque Eternal City of the Maya London Thames amp Hudson 2008 R 221 222 226 227 229 230 Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 R 147 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu K inich Akul Mo Nab III