Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоханна Вестердейк (нід. Johanna Westerdijk, 1883—1961) — нідерландський ботанік-фітопатолог та міколог, перша жінка-професор в Нідерландах. Дійсний член Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (1951)
Вищу біологічну освіту Йоханна Вестердейк отримала в Нідерландах, потім навчалася в Німеччині та Швейцарії; захистила докторську дисертацію в Цюрихському університеті (1906)
Життєпис
Навчання
Йоханна Вестердейк народилася 4 січня 1883 року в сім'ї лікаря загальної практики в селі Ниювер-Амстел[ що розташовувалося поруч з Амстердамом (а пізніше включене до його складу). Навсчалася у школі для дівчаток в Амстердамі, закінчила її в 1900 році. Була обдарованою піаністкою і хотіла стати професійною виконавицею, однак медичні проблеми з однією з рук зробили цю ідею нездійсненною. У школі вона, крім іншого, захоплювалася ботанікою, тому вирішила отримати біологічну освіту в Амстердамському університеті; тут вона, зокрема, слухала лекції знаменитого ботаніка Гуго де Фріза і працювала в його лабораторії. Спочатку, правда, Де Фриз не дозволив їй відвідувати його практичних занять (виключно через її стать), однак Вестердейк мала уявлення про практичну сторону ботанічної професії, оскільки підтримувала контакти зі своїм старим знайомим лікарем ван Аллом, з яким вони раніше нерідко здійснювали ботанічні екскурсії, збираючи гербарії. Ван Алл працював на той час в приватній фітопатологічній амстердамській лабораторії Willie Commelin Scholten асистентом професора Яна Ритземи Боса — саме з цією лабораторією і був пов'язаний інтерес до хвороб рослин, що з'явився у Вестердейк.
Завершивши навчання в університеті, вона здобула кваліфікацію, яка дозволяла їй викладати біологію в середній школі. У Нідерландах на той час у жінок не було можливості продовжувати навчання в аспірантурі, тому Вестердейк в 1904 році виїхала до Мюнхенського університету, де вивчала мохи під керівництвом професора Карла фон Гебеля. У 1906 році продовжила дослідження мохів в Цюриху під керівництвом ботаніка Ганса Шинца. Того ж року вона захистила в Цюрихському університеті дисертацію Die Regeneration der Laubmoose, присвячену регенерації у мохів, і здобула ступінь доктора філософії.
Робота
Повернувшись на батьківщину, Вестердейк у тому ж 1906 році, в 23 роки, стала директором лабораторії Willie Commelin Scholten (WCS), змінивши на цій посаді Яна Ритзему Боса, призначеного директором Державного інституту фітопатології.
У 1907 році до Вестердейк звернувся професор загальної біології Фріц Вент з проханням привести в порядок і зберегти колекцію патогенних грибів, яка була створена після відповідного обговорення у 1903 році на засіданні Міжнародної асоціації ботаніків в Лейдені. Вестердейк взялася за цю роботу, розмістила колекцію в лабораторії WCS і займалася нею понад 50 років
.
У 1913 році вирушила до Індонезії, щоб ознайомитись з хворобами місцевих сільськогосподарських культур. На Яві і Суматрі їй вдалося виділити й ізолювати патогенні мікроорганізми з рослин, що ростуть на плантаціях, — гевеї, какао, кави, цукрової тростини, тютюну, хінного дерева і чаю, а також з кокосової пальми, місцевих сортів рису і томату, при цьому всі ізольовані зразки пізніше були включені в колекцію в Нідерландах. Деякий час після цього вона жила в Японії, де займалася фітопатологічними дослідженнями, однак її японські матеріали під час Першої світової війни були загублені. Оскільки у зв'язку з війною, що почалася повернутися на батьківщину у неї можливості не було, вона продовжила подорож, вирушивши до США. На життя вона заробляла, читаючи лекції в різних університетах. Пізніше в одній з робіт вона писала, що для фітопатолога подорож по США дуже корисна і повчальна, оскільки епідемії деяких хвороб рослин тут настільки масштабні, що зустріти подібне в Європі практично неможливо
В 1917 році Вестердейк була призначена на посаду професора фітопатології в Утрехтському університеті, ставши першою жінкою-професором історії своєї країни (і взагалі одним з перших професорів фітопатології в європейських університетах). Крім читання лекцій їй доводилося виконувати обов'язки наукового співробітника і керівника в лабораторії WCS, так і в колекції патогенних культур, але вона з усім справлялася.
Особливо великим успіхом користувався її практичний курс фітопатології. Спочатку заняття йшли в лабораторії в Амстердамі, однак у 1920 році їй вдалося переконати керівництво Утрехтського університету придбати віллу в населеному пункті Барн поруч з Кантонським парком, який незадовго до цього перейшов у відання університету. У цьому будинку Вестердейк розмістила і лабораторію WCS, в якій проводилися заняття для численних студентів, і колекцію патогенних культур. Під її керівництвом тут почалася велика дослідницька робота, пов'язана як з хворобами рослин, так і з іншими науковими завданнями, причому ці дослідження поступово ставали все більш фундаментальними. Ставали все більш зрозумілі життєві цикли патогенних мікроорганізмів, оскільки тепер їх можна було вивчати і в чистій культурі, і в формі, обумовленій їх взаємодією з рослинами-господарями. За ті 50 років, протягом яких Вестердейк була директором лабораторії, під її науковим керівництвом 56 осіб, у тому числі 25 жінок, отримали докторський ступінь, а сама лабораторія стала всесвітньо відомою. Обсяг колекції (яка з 1932 року називалася Centraal Bureau voor Schimmelcultures, CBS) збільшився з 80 зразків у 1907 році до 11 тисяч 1958 року; тут було представлено більше шести тисяч видів грибів і грибоподібних організмів : цвілевих грибів, дріжджів, актиноміцетів тощо
Особливу увагу в науковій роботі Вестедейк приділяла хворобі рослин. На початку своєї діяльності вона вивчала хвороби плодових дерев, спричинені опеньком осіннім (Armillaria mellea), (Heterobasidion annosum, syn. Fomes annosus) і (), пізніше разом з А. ван Льойк вивчала хвороби дубу, викликані грибами роду Gloeosporium. Вона вивчала також хвороби тополі, викликані Neonectria ditissima (syn. Nectria galligena). У 1920-х роках разом зі своїми ученицями Беатрисою Шварц і Христиною Бейсман Вестердейк займалася так званою «голландською хворобою в'язів», за якою в Нідерландах, починаючи з 1919 року, стало гинути велика кількість дерев; їм вдалося виявити збудника цієї хвороби — грибок-аскоміцет Ophiostoma ulmi (syn. Ceratocystis ulmi).
З 1930 року Вестердейк стала одночасно професором і в Амстердамському університеті — і тепер їй доводилося читати лекції відразу у двох навчальних закладах. Лекції, які вона читала, оцінювалися дуже високо; це було пов'язано і з гарною підготовкою, і з тим, що вони стимулювали аудиторію до роботи. Вона повторювала, що для розуміння хвороби і контролю за нею потрібне знання фізіології як рослини, так і фізіології збудника, що ситуація, коли фахівець займається лікуванням рослин, ні анатомія яких, ні потреби в харчуванні йому невідомі, у корені невірна. Фітопатологія, на її думку, є недостатньо розвиненою наукою, і це незнання значною мірою обумовлено її слабкими зв'язками з ґрунтознавством, біохімією та іншими галузями знань. При цьому вона жартувала, що завдання, які стоять перед звичайним лікарем, набагато складніше, ніж перед фитопатологами, оскільки пацієнтів, з якими працюють останні, можна для досліджень нарізати на шматки без яких би то не було фізичних і моральних страждань.
Свою останню лекцію Вестердейк прочитала в 1952 році. У 1958 році вона пішла з усіх посад через проблеми зі здоров'ям. Останні сорок років свого життя жила в квартирі при лабораторії Барні, тут же і померла 15 листопада 1961 року в 78 років.
Боротьба за права жінок
Вестердейк ніколи не називала себе феміністкою, але завжди намагалася допомагати іншим жінкам-ученим і протягом своєї кар'єри дуже багато зробила, щоб домогтися для жінок в академічній сфері рівних прав з чоловіками. Брала активну участь у різних національних і міжнародних спілках жінок-вчених, з 1932 по 1936 рік була президентом Міжнародної федерації жінок з університетською освітою[d].
Особистість
Протягом усього життя про Вестердейк відгукувалися як про доброзичливу та гостинну, компанійську жінку, яка дуже любила музику. Сама вона жартувала, що її життєлюбність і любов до келиха доброго вина зумовлені її французькими генами, отриманими від матері.
Почесті, пам'ять
Нідерландська влада високо оцінили внесок Йоханни Вестердейк до науки, вона стала Лицарем Ордена Нідерландського Лева. У 1951 році її обрано дійсним членом Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів (стала другою в історії жінкою, яка стала дійсним членом цієї академії). Уряд Португалії нагородив її орденом Святого Якова і Меча, а Гайдельберзький університет в 1958 році — медаллю Отто Аппеля (пам'ятною медаллю для нагородження видатних фітопатології). Багато вищих навчальних закладів присвоїли їй ступінь свого почесного доктора: Коїмбрський університет (що було пов'язано з курсом фітопатології, який вона читала тут в 1934 році), Упсальський університет (1957), Гіссенський університет (1958).
У 1955 році на її честь названо рід грибів-дотидеоміцетів Westerdykella[d].
Колекція патогенних культур, якою Йоханни Вестердейк керувала понад півстоліття, продовжує зростати: в 1986 році вона налічувала 30 тисяч, а станом на 2009 рік — вже понад 50 тисяч зразків. У лютому 2017 році ця організація отримала нову назву — Інститут Вестердейк (Westerdijk Fungal Biodiversity Institute). В особливих випадках Інститут Вестердейк нагороджує осіб, які зробили видатний внесок у колекцію патогенних культур, а також зробили видатну кар'єру в галузі мікології, премією Вестердейк (Johanna Westerdijk Award).
Бібліографія
Деякі роботи:
- Zur Regeneration der Laubmoose : Inaugural-Dissertation zur Erlangung der philosophischen Doktorwürde vorgelegt der hohen philosophischen Fakultät: [нім.]. — Zürich, 1906.
- Die Mosaikkrankheit der Tomaten: [нід.]. — 1910.
- Untersuchungen über Sclerotinia Libertiana Fuckel als Pflanzenparasit: [нім.]. — 1911.
- De nieuwe wegen van het phytopathologisch onderzoek: [нід.]. — Amsterdam: J. H. de Bussy, 1917.
- Bijdrage tot de mycologische flora van Nederland: [нід.]. — Groningen: De Waal, 1917.
- Relations between and horticulture plantpathology: [англ.]. — 1923.
- De groei der phytopathologie: [нід.]. — 1930.
- De iepenziekte: Rapport over het onderzoek verricht op verzoek van de Nederlandsche heidemaatschappij: [нід.]. — 1933.
- List of cultures 1947 : [англ.]. — Baarn, 1947.
- Afscheidsrede aan de universiteiten van Utrecht en Amsterdam op 22 November 1952 uitgesproken te Hilversum: [нід.]. — 1952.
Примітки
- Catalogus Professorum Academiae Rheno-Traiectinae
- Johanna Westerdijk — 2009.
- KNAW Past Members
- Album Academicum — 2007.
- Online Begraafplaatsen
- May T. W., Maroske S. Naming names: the first women taxonomists in mycology // Studies in Mycology — Elsevier BV, 2017. — Vol. 89. — P. 63–84. — ISSN 0166-0616; 1872-9797 — doi:10.1016/J.SIMYCO.2017.12.001
- Stafleu F., Cowan R. S. Taxonomic literature: A selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and types — Utrecht: Bohn, Scheltema & Holkema, 1976. — Т. 1. — (Taxonomic literature. 2-ге видання) — — doi:10.5962/T.206090
- Kerling et al., 1986.
- ten Houten, 1963.
- European Commission (publ.), 2009.
- Stafleu, Cowan, 1988.
- One year ago our institute was renamed to Westerdijk Fungal Biodiversity Institute : ( )[англ.] : [ 22.03.2018]. — Westerdijk Fungal Biodiversity Institute, 2018. — 21 February. — Дата звернення: 23.03.2018.
- Johanna Westerdijk Award — Prof. Josepa Gené : ( )[англ.] : [ 29.03.2018]. — Westerdijk Fungal Biodiversity Institute, 2017. — 31 August. — Дата звернення: 29.03.2018.
Література
- Johanna Westerdijk: Climbing the tree of knowledge // Women in Science: [англ.]: [арх. 24 декабря 2012]. — Luxembourg: European Commission, 2009. — P. 122—125. — 169 p. — . — DOI:10.2777/41595.
- ten Houten J. G. Johanna Westerdijk, 1883—1961 : Obituary Notice: [англ.]: [арх. 27 марта 2018] // Journal of General Microboilogy[d]: журнал. — 1963. — Vol. 32, № 1. — P. 1—9. — Некролог. — DOI:10.1099/00221287-32-1-1.
- Kerling L. C. P., ten Houten J. G., de Bruin-Brink G. Johanna Westerdijk: Pioneer Leader in Plant Pathology: [англ.] // Annual Review of Phytopathology: журнал. — 1986. — № 24 (1). — P. 33—41. — DOI:10.1146/annurev.py.24.090186.000341.
- Stafleu F. A., Cowan R. S. Taxonomic Literature: [англ.]. — Ed. 2. — Utrecht, Antwerpen, The Hague, Boston, 1988. — Vol. VII: W—Z. — P. 210—211. — 653 p. — ISBN 90-313-0853-6. — DOI:10.5962/bhl.title.48631.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Johanna VesterdejkIm ya pri narodzhenninid Johanna Westerdijk 1 Narodilasya4 sichnya 1883 1883 01 04 2 3 d Pivnichna Gollandiya Niderlandi 2 Pomerla15 listopada 1961 1961 11 15 2 3 78 rokiv d Utreht Niderlandi 1 4 2 Pohovannyad 5 Krayina Niderlandi 1 Diyalnistbotanik vikladachka universitetu mikologAlma materAmsterdamskij universitet Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Cyurihskij universitetGaluzfitopatologiyaZakladAmsterdamskij universitet Utrehtskij universitet 1 Amsterdamskij universitet 4 PosadadNaukovij kerivnikGans ShincVidomi uchnid d Kristin Bejsman Kristin Mari Berkgaut 7 Aspiranti doktorantiKristin Bejsman d d dChlenstvoNiderlandska korolivska akademiya naukNagorodiChlen Linneyivskogo tovaristva d Johanna Vesterdejk u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Johanna Vesterdejk nid Johanna Westerdijk 1883 1961 niderlandskij botanik fitopatolog ta mikolog persha zhinka profesor v Niderlandah Dijsnij chlen Korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv Niderlandiv 1951 Vishu biologichnu osvitu Johanna Vesterdejk otrimala v Niderlandah potim navchalasya v Nimechchini ta Shvejcariyi zahistila doktorsku disertaciyu v Cyurihskomu universiteti 1906 Protyagom bagatoh rokiv vikladala fitopatologiyu v Utrehtskomu i Amsterdamskomu universitetah odnochasno keruyuchi kolekciyeyu patogennih kultur i fitopatologichnoyi ohoroni roslin laboratoriyeyu ZhittyepisNavchannya Johanna Vesterdejk narodilasya 4 sichnya 1883 roku v sim yi likarya zagalnoyi praktiki v seli Niyuver Amstel sho roztashovuvalosya poruch z Amsterdamom a piznishe vklyuchene do jogo skladu Navschalasya u shkoli dlya divchatok v Amsterdami zakinchila yiyi v 1900 roci Bula obdarovanoyu pianistkoyu i hotila stati profesijnoyu vikonaviceyu odnak medichni problemi z odniyeyu z ruk zrobili cyu ideyu nezdijsnennoyu U shkoli vona krim inshogo zahoplyuvalasya botanikoyu tomu virishila otrimati biologichnu osvitu v Amsterdamskomu universiteti tut vona zokrema sluhala lekciyi znamenitogo botanika Gugo de Friza i pracyuvala v jogo laboratoriyi Spochatku pravda De Friz ne dozvoliv yij vidviduvati jogo praktichnih zanyat viklyuchno cherez yiyi stat odnak Vesterdejk mala uyavlennya pro praktichnu storonu botanichnoyi profesiyi oskilki pidtrimuvala kontakti zi svoyim starim znajomim likarem van Allom z yakim voni ranishe neridko zdijsnyuvali botanichni ekskursiyi zbirayuchi gerbariyi Van All pracyuvav na toj chas v privatnij fitopatologichnij amsterdamskij laboratoriyi Willie Commelin Scholten asistentom profesora Yana Ritzemi Bosa same z ciyeyu laboratoriyeyu i buv pov yazanij interes do hvorob roslin sho z yavivsya u Vesterdejk Zavershivshi navchannya v universiteti vona zdobula kvalifikaciyu yaka dozvolyala yij vikladati biologiyu v serednij shkoli U Niderlandah na toj chas u zhinok ne bulo mozhlivosti prodovzhuvati navchannya v aspiranturi tomu Vesterdejk v 1904 roci viyihala do Myunhenskogo universitetu de vivchala mohi pid kerivnictvom profesora Karla fon Gebelya U 1906 roci prodovzhila doslidzhennya mohiv v Cyurihu pid kerivnictvom botanika Gansa Shinca Togo zh roku vona zahistila v Cyurihskomu universiteti disertaciyu Die Regeneration der Laubmoose prisvyachenu regeneraciyi u mohiv i zdobula stupin doktora filosofiyi Robota Povernuvshis na batkivshinu Vesterdejk u tomu zh 1906 roci v 23 roki stala direktorom laboratoriyi Willie Commelin Scholten WCS zminivshi na cij posadi Yana Ritzemu Bosa priznachenogo direktorom Derzhavnogo institutu fitopatologiyi U 1907 roci do Vesterdejk zvernuvsya profesor zagalnoyi biologiyi Fric Vent z prohannyam privesti v poryadok i zberegti kolekciyu patogennih gribiv yaka bula stvorena pislya vidpovidnogo obgovorennya u 1903 roci na zasidanni Mizhnarodnoyi asociaciyi botanikiv v Lejdeni Vesterdejk vzyalasya za cyu robotu rozmistila kolekciyu v laboratoriyi WCS i zajmalasya neyu ponad 50 rokiv U 1913 roci virushila do Indoneziyi shob oznajomitis z hvorobami miscevih silskogospodarskih kultur Na Yavi i Sumatri yij vdalosya vidiliti j izolyuvati patogenni mikroorganizmi z roslin sho rostut na plantaciyah geveyi kakao kavi cukrovoyi trostini tyutyunu hinnogo dereva i chayu a takozh z kokosovoyi palmi miscevih sortiv risu i tomatu pri comu vsi izolovani zrazki piznishe buli vklyucheni v kolekciyu v Niderlandah Deyakij chas pislya cogo vona zhila v Yaponiyi de zajmalasya fitopatologichnimi doslidzhennyami odnak yiyi yaponski materiali pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buli zagubleni Oskilki u zv yazku z vijnoyu sho pochalasya povernutisya na batkivshinu u neyi mozhlivosti ne bulo vona prodovzhila podorozh virushivshi do SShA Na zhittya vona zaroblyala chitayuchi lekciyi v riznih universitetah Piznishe v odnij z robit vona pisala sho dlya fitopatologa podorozh po SShA duzhe korisna i povchalna oskilki epidemiyi deyakih hvorob roslin tut nastilki masshtabni sho zustriti podibne v Yevropi praktichno nemozhlivo Johanna Vesterdejk p yata zliva v pershomu ryadu z profesorami Utrehtskogo universitetu 10 lyutogo 1917 roku V 1917 roci Vesterdejk bula priznachena na posadu profesora fitopatologiyi v Utrehtskomu universiteti stavshi pershoyu zhinkoyu profesorom istoriyi svoyeyi krayini i vzagali odnim z pershih profesoriv fitopatologiyi v yevropejskih universitetah Krim chitannya lekcij yij dovodilosya vikonuvati obov yazki naukovogo spivrobitnika i kerivnika v laboratoriyi WCS tak i v kolekciyi patogennih kultur ale vona z usim spravlyalasya Osoblivo velikim uspihom koristuvavsya yiyi praktichnij kurs fitopatologiyi Spochatku zanyattya jshli v laboratoriyi v Amsterdami odnak u 1920 roci yij vdalosya perekonati kerivnictvo Utrehtskogo universitetu pridbati villu v naselenomu punkti Barn poruch z Kantonskim parkom yakij nezadovgo do cogo perejshov u vidannya universitetu U comu budinku Vesterdejk rozmistila i laboratoriyu WCS v yakij provodilisya zanyattya dlya chislennih studentiv i kolekciyu patogennih kultur Pid yiyi kerivnictvom tut pochalasya velika doslidnicka robota pov yazana yak z hvorobami roslin tak i z inshimi naukovimi zavdannyami prichomu ci doslidzhennya postupovo stavali vse bilsh fundamentalnimi Stavali vse bilsh zrozumili zhittyevi cikli patogennih mikroorganizmiv oskilki teper yih mozhna bulo vivchati i v chistij kulturi i v formi obumovlenij yih vzayemodiyeyu z roslinami gospodaryami Za ti 50 rokiv protyagom yakih Vesterdejk bula direktorom laboratoriyi pid yiyi naukovim kerivnictvom 56 osib u tomu chisli 25 zhinok otrimali doktorskij stupin a sama laboratoriya stala vsesvitno vidomoyu Obsyag kolekciyi yaka z 1932 roku nazivalasya Centraal Bureau voor Schimmelcultures CBS zbilshivsya z 80 zrazkiv u 1907 roci do 11 tisyach 1958 roku tut bulo predstavleno bilshe shesti tisyach vidiv gribiv i gribopodibnih organizmiv cvilevih gribiv drizhdzhiv aktinomicetiv tosho Johanna Vesterdejk pravoruch zi svoyeyu pershoyu aspirantkoyu Beatrisoyu Shvarc Fotografiya 1922 roku Osoblivu uvagu v naukovij roboti Vestedejk pridilyala hvorobi roslin Na pochatku svoyeyi diyalnosti vona vivchala hvorobi plodovih derev sprichineni openkom osinnim Armillaria mellea Heterobasidion annosum syn Fomes annosus i piznishe razom z A van Lojk vivchala hvorobi dubu viklikani gribami rodu Gloeosporium Vona vivchala takozh hvorobi topoli viklikani Neonectria ditissima syn Nectria galligena U 1920 h rokah razom zi svoyimi uchenicyami Beatrisoyu Shvarc i Hristinoyu Bejsman Vesterdejk zajmalasya tak zvanoyu gollandskoyu hvoroboyu v yaziv za yakoyu v Niderlandah pochinayuchi z 1919 roku stalo ginuti velika kilkist derev yim vdalosya viyaviti zbudnika ciyeyi hvorobi gribok askomicet Ophiostoma ulmi syn Ceratocystis ulmi Z 1930 roku Vesterdejk stala odnochasno profesorom i v Amsterdamskomu universiteti i teper yij dovodilosya chitati lekciyi vidrazu u dvoh navchalnih zakladah Lekciyi yaki vona chitala ocinyuvalisya duzhe visoko ce bulo pov yazano i z garnoyu pidgotovkoyu i z tim sho voni stimulyuvali auditoriyu do roboti Vona povtoryuvala sho dlya rozuminnya hvorobi i kontrolyu za neyu potribne znannya fiziologiyi yak roslini tak i fiziologiyi zbudnika sho situaciya koli fahivec zajmayetsya likuvannyam roslin ni anatomiya yakih ni potrebi v harchuvanni jomu nevidomi u koreni nevirna Fitopatologiya na yiyi dumku ye nedostatno rozvinenoyu naukoyu i ce neznannya znachnoyu miroyu obumovleno yiyi slabkimi zv yazkami z gruntoznavstvom biohimiyeyu ta inshimi galuzyami znan Pri comu vona zhartuvala sho zavdannya yaki stoyat pered zvichajnim likarem nabagato skladnishe nizh pered fitopatologami oskilki paciyentiv z yakimi pracyuyut ostanni mozhna dlya doslidzhen narizati na shmatki bez yakih bi to ne bulo fizichnih i moralnih strazhdan Svoyu ostannyu lekciyu Vesterdejk prochitala v 1952 roci U 1958 roci vona pishla z usih posad cherez problemi zi zdorov yam Ostanni sorok rokiv svogo zhittya zhila v kvartiri pri laboratoriyi Barni tut zhe i pomerla 15 listopada 1961 roku v 78 rokiv Borotba za prava zhinokVesterdejk nikoli ne nazivala sebe feministkoyu ale zavzhdi namagalasya dopomagati inshim zhinkam uchenim i protyagom svoyeyi kar yeri duzhe bagato zrobila shob domogtisya dlya zhinok v akademichnij sferi rivnih prav z cholovikami Brala aktivnu uchast u riznih nacionalnih i mizhnarodnih spilkah zhinok vchenih z 1932 po 1936 rik bula prezidentom Mizhnarodnoyi federaciyi zhinok z universitetskoyu osvitoyu d OsobististJohanna Vesterdejk Fotografiya priblizno 1920 h rokiv Protyagom usogo zhittya pro Vesterdejk vidgukuvalisya yak pro dobrozichlivu ta gostinnu kompanijsku zhinku yaka duzhe lyubila muziku Sama vona zhartuvala sho yiyi zhittyelyubnist i lyubov do keliha dobrogo vina zumovleni yiyi francuzkimi genami otrimanimi vid materi Pochesti pam yatNiderlandska vlada visoko ocinili vnesok Johanni Vesterdejk do nauki vona stala Licarem Ordena Niderlandskogo Leva U 1951 roci yiyi obrano dijsnim chlenom Korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv Niderlandiv stala drugoyu v istoriyi zhinkoyu yaka stala dijsnim chlenom ciyeyi akademiyi Uryad Portugaliyi nagorodiv yiyi ordenom Svyatogo Yakova i Mecha a Gajdelberzkij universitet v 1958 roci medallyu Otto Appelya pam yatnoyu medallyu dlya nagorodzhennya vidatnih fitopatologiyi Bagato vishih navchalnih zakladiv prisvoyili yij stupin svogo pochesnogo doktora Koyimbrskij universitet sho bulo pov yazano z kursom fitopatologiyi yakij vona chitala tut v 1934 roci Upsalskij universitet 1957 Gissenskij universitet 1958 U 1955 roci na yiyi chest nazvano rid gribiv dotideomicetiv Westerdykella d Kolekciya patogennih kultur yakoyu Johanni Vesterdejk keruvala ponad pivstolittya prodovzhuye zrostati v 1986 roci vona nalichuvala 30 tisyach a stanom na 2009 rik vzhe ponad 50 tisyach zrazkiv U lyutomu 2017 roci cya organizaciya otrimala novu nazvu Institut Vesterdejk Westerdijk Fungal Biodiversity Institute V osoblivih vipadkah Institut Vesterdejk nagorodzhuye osib yaki zrobili vidatnij vnesok u kolekciyu patogennih kultur a takozh zrobili vidatnu kar yeru v galuzi mikologiyi premiyeyu Vesterdejk Johanna Westerdijk Award BibliografiyaDeyaki roboti Zur Regeneration der Laubmoose Inaugural Dissertation zur Erlangung der philosophischen Doktorwurde vorgelegt der hohen philosophischen Fakultat nim Zurich 1906 Die Mosaikkrankheit der Tomaten nid 1910 Untersuchungen uber Sclerotinia Libertiana Fuckel als Pflanzenparasit nim 1911 De nieuwe wegen van het phytopathologisch onderzoek nid Amsterdam J H de Bussy 1917 Bijdrage tot de mycologische flora van Nederland nid Groningen De Waal 1917 Relations between and horticulture plantpathology angl 1923 De groei der phytopathologie nid 1930 De iepenziekte Rapport over het onderzoek verricht op verzoek van de Nederlandsche heidemaatschappij nid 1933 List of cultures 1947 angl Baarn 1947 Afscheidsrede aan de universiteiten van Utrecht en Amsterdam op 22 November 1952 uitgesproken te Hilversum nid 1952 PrimitkiCatalogus Professorum Academiae Rheno Traiectinae d Track Q23825128 Johanna Westerdijk 2009 d Track Q1868372 KNAW Past Members d Track Q21491701 Album Academicum 2007 d Track Q63962284 Online Begraafplaatsen d Track Q107622574 May T W Maroske S Naming names the first women taxonomists in mycology Studies in Mycology Elsevier BV 2017 Vol 89 P 63 84 ISSN 0166 0616 1872 9797 doi 10 1016 J SIMYCO 2017 12 001 d Track Q746413d Track Q113628786d Track Q2087787d Track Q55421567d Track Q7816746 Stafleu F Cowan R S Taxonomic literature A selective guide to botanical publications and collections with dates commentaries and types Utrecht Bohn Scheltema amp Holkema 1976 T 1 Taxonomic literature 2 ge vidannya ISBN 90 313 0225 2 doi 10 5962 T 206090 d Track Q599839d Track Q39297398d Track Q56684621d Track Q56684603d Track Q6108714d Track Q56649865 Kerling et al 1986 ten Houten 1963 European Commission publ 2009 Stafleu Cowan 1988 One year ago our institute was renamed to Westerdijk Fungal Biodiversity Institute angl 22 03 2018 Westerdijk Fungal Biodiversity Institute 2018 21 February Data zvernennya 23 03 2018 Johanna Westerdijk Award Prof Josepa Gene angl 29 03 2018 Westerdijk Fungal Biodiversity Institute 2017 31 August Data zvernennya 29 03 2018 LiteraturaJohanna Westerdijk Climbing the tree of knowledge Women in Science angl arh 24 dekabrya 2012 Luxembourg European Commission 2009 P 122 125 169 p ISBN 978 92 79 11486 1 DOI 10 2777 41595 ten Houten J G Johanna Westerdijk 1883 1961 Obituary Notice angl arh 27 marta 2018 Journal of General Microboilogy d zhurnal 1963 Vol 32 1 P 1 9 Nekrolog DOI 10 1099 00221287 32 1 1 Kerling L C P ten Houten J G de Bruin Brink G Johanna Westerdijk Pioneer Leader in Plant Pathology angl Annual Review of Phytopathology zhurnal 1986 24 1 P 33 41 DOI 10 1146 annurev py 24 090186 000341 Stafleu F A Cowan R S Taxonomic Literature angl Ed 2 Utrecht Antwerpen The Hague Boston 1988 Vol VII W Z P 210 211 653 p ISBN 90 313 0853 6 DOI 10 5962 bhl title 48631