Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йо́сип Самі́йлович Бернште́йн (*20 вересня 1882, Житомир — †30 листопада 1962) — російський і французький шахіст, один із найсильніших гравців Європи 1900—1910-х років, гросмейстер, міжнародний арбітр. Юрист (доктор права) і фінансист, підприємець-видавець.
| Бернштейн Йосип Самійлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | фр. Ossip Bernstein | |||
 | ||||
| Країна |  Росія  Франція | |||
| Народження | 20 вересня 1882 Житомир, Російська імперія (сучасна Україна) | |||
| Смерть | 30 листопада 1962 (80 років) Французькі Піренеї, Франція | |||
| Титул | Гросмейстер (1950) | |||
| Піковий рейтинг | 2688 (1906, 9-й у світі; неофіційний рейтинг Chessmetrics) | |||
Біографія
Походив із заможної юдейської родини. Народився й провів дитинство в Житомирі, згодом родина переїхала до Москви. Є свідчення, що Бернштейн вивчив правила шахової гри в житомирській гімназії.
1901—1918 роки
З 1901 року мешкає в Німеччині, вивчає право в Гейдельберзькому університеті. На цей період припадають перші шахові перемоги в турнірах організованих німецьким шаховим товариством: двічі тріумф у Берліні (1902, 1903), друге місце в Ганновері (1902). Здобуває титул майстра. Є згадка про рекордний сеанс одночасної гри на 80 дошках (Берлін, 1903), 70 партій Йосип Самійлович виграв, 4 завершились в нічию, 6 поразок.
1903 рік позначений першим значним турнірним успіхом Бернштейна. У вересні він прибув до Києва і взяв участь у 3-му Всеросійському турнірі, що зібрав 19 найкращих шахістів імперії (сучасною мовою, чемпіонат). Відмінна гра з лідерами змагання (в тому числі перемога над дворазовим чемпіоном Росії, Михайлом Чигоріним) забезпечила друге місце, однак два програші та чотири нічиї, подаровані «середнякам» змагань, дозволили Чигоріну обійти Бернштейна на очко й втретє стати тріумфатором Всеросійського турніру.
Після завершення Харківського (з інших даних - Московського) університету (1906) займається юридичною практикою. Наскільки дозволяють справи, змагається в престижних турнірах. Варто згадати першість у Стокгольмі (1906, розділив її з Карлом Шлехтером) і в Остенде (1907, з Акібою Рубінштейном), перемогу в чемпіонаті Москви (1911), друге місце у Всеросійському турнірі у Вільні (1912).
Дореволюційний період — роки найбільших звершень Бернштейна. Родинні статки та адвокатська практика забезпечили безтурботне життя, можливість присвячувати вільний час самоосвіті та грі з найкращими шахістами свого часу. Йосип Самійлович був у дружніх відносинах з багатьма гросмейстерами, зокрема, з Ароном Німцовичем. У його активі перемоги над чемпіоном світу Емануелем Ласкером (загалом нічийний рахунок у матчах: +2 –2 =1), дві нічиї в міні-матчі з Хосе-Раулем Капабланкою (1914), перемоги проти Чигоріна (загальний рахунок: +2 —1 =0), успішна гра проти російського чемпіона (1908, 1909, 1912) Акіби Рубінштейна (+1 –1 =7).
Більшовицький переворот завдав важкого удару по становищу Бернштейна й змусив його шукати порятунку в еміграції. Родинне майно пограбували червоні, адвокатська практика в умовах терору занепала. Останніми в цей період життя згадуються його показові партії проти Алехіна в Москві на початку 1918. За легендою, далі Бернштейн разом з Алехіним тікає через Україну до Одеси, де рятується від розстрілу завдяки шахам і вирушає до Парижа. Едуард Ласкер у книзі «Останній з тієї плеяди» переповідає, що чекіст із тих, що вирішували долю заарештованих буржуїв і аристократів, начебто впізнав у Йосипі Самійловичі славетного шахіста, зажадав від нього партію, в якій ставкою було життя Бернштейна. Майстер швидко здобув перемогу, а з нею й волю. Історія напевне є вигаданою, оскільки немає свідчень навіть перебування Бернштейна в Одесі.
Міжвоєнне перебування в Парижі
Оселяється в Парижі (1922—1924 в Берліні), займається юридичною практикою, пише наукові статті, пробує себе у видавничій справі («Ллойд-журнал»). Участь у шаховому житті для Бернштейна була радше хобі, особливо в міжвоєнний період, коли він мусив заробляти на життя. У двадцятих роках поновив статки, однак Велика депресія кінця 20-х звела нанівець його зусилля. У першій половині 1930-тих працює представником одної з німецьких фірм у Парижі, на короткий період поновлює участь у шахових змаганнях. Варто згадати друге місце на турнірі в Ле Понті (1930), нічийний матч проти чемпіона світу Алехіна (1933), перемога над Оскаром Негелі (1932) та участь у турнірі в Берні (1933).
Також є згадки про залучення наприкінці 1920-х Йосипа Бернштейна, досвідченого юриста, до розробки правил проведення шахових чемпіонатів світу.
Лише в 1932 році офіційно стає громадянином Франції.
Друга світова війна знову зриває Бернштейна з місця. Він тікає від нацистської навали за Піренеї, де йому надають притулок іспанські шанувальники шахів. При переході через Піренеї з гросмейстером стається перший інфаркт.
Син Бернштейна потрапляє у німецький табір, де виживає завдяки знанню мов. Після визволення, згідно зі згадкою в статті А. Михальчишина, став особистим перекладачем Дуайта Ейзенхауера.
1950-ті роки
У 1950 році ФІДЕ переглядає систему шахових звань. Йосип Самійлович одним із перших здобуває титул гросмейстера за непересічні шахові досягнення. Досвідчений гравець, уже перебуваючи на пенсії, повертається до участі в турнірах. 1946 року займає друге місце в Лондоні, повторює успіх у Мадриді (1952) та Монтевідео (1954), також виступає за збірну Парижа в телефонному матчі проти Нью-Йорка (1948). Очолив збірну Франції на Шахових олімпіадах 1954 (Амстердам, перша дошка 7½ з 15 очок) і 1956 (Москва, не грав через хворобу) років.
Лише в 1950-х поновив зв'язки з частиною родини, що залишалась у СРСР.
Востаннє взяв участь у турнірі в Амстердамі (1961) у віці 80 років. Наступного року помер під час лікування в санаторії в Піренеях. За 60 років шахової практики зіграв небагато, близько трьохсот офіційних матчів. Згідно з перерахунками chessmetrics.com [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], у середині 1900-х, на піку своєї кар'єри був 9-м шахістом у світі.
Примітки
- Chessmetrics Player Profile: Ossip Bernstein (англ.)
- стаття (рос.) гросмейстера Адріана Михальчишина [ 24 червня 2013 у Wayback Machine.] на ресурсі ChessPro [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.] | Энциклопедия
Джерела
- Шахматы. Энциклопедический словарь [ 6 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 99. — 100 000 экз. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sip Sami jlovich Bernshte jn 20 veresnya 1882 Zhitomir 30 listopada 1962 rosijskij i francuzkij shahist odin iz najsilnishih gravciv Yevropi 1900 1910 h rokiv grosmejster mizhnarodnij arbitr Yurist doktor prava i finansist pidpriyemec vidavec Bernshtejn Josip SamijlovichOriginal imeni fr Ossip Bernsteinimovirno 1902 Berlin imovirno 1902 BerlinKrayina Rosiya FranciyaNarodzhennya 20 veresnya 1882 1882 09 20 Zhitomir Rosijska imperiya suchasna Ukrayina Smert 30 listopada 1962 1962 11 30 80 rokiv Francuzki Pireneyi FranciyaTitul Grosmejster 1950 Pikovij rejting 2688 1906 9 j u sviti neoficijnij rejting Chessmetrics BiografiyaPohodiv iz zamozhnoyi yudejskoyi rodini Narodivsya j proviv ditinstvo v Zhitomiri zgodom rodina pereyihala do Moskvi Ye svidchennya sho Bernshtejn vivchiv pravila shahovoyi gri v zhitomirskij gimnaziyi 1901 1918 roki Z 1901 roku meshkaye v Nimechchini vivchaye pravo v Gejdelberzkomu universiteti Na cej period pripadayut pershi shahovi peremogi v turnirah organizovanih nimeckim shahovim tovaristvom dvichi triumf u Berlini 1902 1903 druge misce v Gannoveri 1902 Zdobuvaye titul majstra Ye zgadka pro rekordnij seans odnochasnoyi gri na 80 doshkah Berlin 1903 70 partij Josip Samijlovich vigrav 4 zavershilis v nichiyu 6 porazok 1903 rik poznachenij pershim znachnim turnirnim uspihom Bernshtejna U veresni vin pribuv do Kiyeva i vzyav uchast u 3 mu Vserosijskomu turniri sho zibrav 19 najkrashih shahistiv imperiyi suchasnoyu movoyu chempionat Vidminna gra z liderami zmagannya v tomu chisli peremoga nad dvorazovim chempionom Rosiyi Mihajlom Chigorinim zabezpechila druge misce odnak dva prograshi ta chotiri nichiyi podarovani serednyakam zmagan dozvolili Chigorinu obijti Bernshtejna na ochko j vtretye stati triumfatorom Vserosijskogo turniru Pislya zavershennya Harkivskogo z inshih danih Moskovskogo universitetu 1906 zajmayetsya yuridichnoyu praktikoyu Naskilki dozvolyayut spravi zmagayetsya v prestizhnih turnirah Varto zgadati pershist u Stokgolmi 1906 rozdiliv yiyi z Karlom Shlehterom i v Ostende 1907 z Akiboyu Rubinshtejnom peremogu v chempionati Moskvi 1911 druge misce u Vserosijskomu turniri u Vilni 1912 Dorevolyucijnij period roki najbilshih zvershen Bernshtejna Rodinni statki ta advokatska praktika zabezpechili bezturbotne zhittya mozhlivist prisvyachuvati vilnij chas samoosviti ta gri z najkrashimi shahistami svogo chasu Josip Samijlovich buv u druzhnih vidnosinah z bagatma grosmejsterami zokrema z Aronom Nimcovichem U jogo aktivi peremogi nad chempionom svitu Emanuelem Laskerom zagalom nichijnij rahunok u matchah 2 2 1 dvi nichiyi v mini matchi z Hose Raulem Kapablankoyu 1914 peremogi proti Chigorina zagalnij rahunok 2 1 0 uspishna gra proti rosijskogo chempiona 1908 1909 1912 Akibi Rubinshtejna 1 1 7 Bilshovickij perevorot zavdav vazhkogo udaru po stanovishu Bernshtejna j zmusiv jogo shukati poryatunku v emigraciyi Rodinne majno pograbuvali chervoni advokatska praktika v umovah teroru zanepala Ostannimi v cej period zhittya zgaduyutsya jogo pokazovi partiyi proti Alehina v Moskvi na pochatku 1918 Za legendoyu dali Bernshtejn razom z Alehinim tikaye cherez Ukrayinu do Odesi de ryatuyetsya vid rozstrilu zavdyaki shaham i virushaye do Parizha Eduard Lasker u knizi Ostannij z tiyeyi pleyadi perepovidaye sho chekist iz tih sho virishuvali dolyu zaareshtovanih burzhuyiv i aristokrativ nachebto vpiznav u Josipi Samijlovichi slavetnogo shahista zazhadav vid nogo partiyu v yakij stavkoyu bulo zhittya Bernshtejna Majster shvidko zdobuv peremogu a z neyu j volyu Istoriya napevne ye vigadanoyu oskilki nemaye svidchen navit perebuvannya Bernshtejna v Odesi Mizhvoyenne perebuvannya v Parizhi Oselyayetsya v Parizhi 1922 1924 v Berlini zajmayetsya yuridichnoyu praktikoyu pishe naukovi statti probuye sebe u vidavnichij spravi Llojd zhurnal Uchast u shahovomu zhitti dlya Bernshtejna bula radshe hobi osoblivo v mizhvoyennij period koli vin musiv zaroblyati na zhittya U dvadcyatih rokah ponoviv statki odnak Velika depresiya kincya 20 h zvela nanivec jogo zusillya U pershij polovini 1930 tih pracyuye predstavnikom odnoyi z nimeckih firm u Parizhi na korotkij period ponovlyuye uchast u shahovih zmagannyah Varto zgadati druge misce na turniri v Le Ponti 1930 nichijnij match proti chempiona svitu Alehina 1933 peremoga nad Oskarom Negeli 1932 ta uchast u turniri v Berni 1933 Takozh ye zgadki pro zaluchennya naprikinci 1920 h Josipa Bernshtejna dosvidchenogo yurista do rozrobki pravil provedennya shahovih chempionativ svitu Lishe v 1932 roci oficijno staye gromadyaninom Franciyi Druga svitova vijna znovu zrivaye Bernshtejna z miscya Vin tikaye vid nacistskoyi navali za Pireneyi de jomu nadayut pritulok ispanski shanuvalniki shahiv Pri perehodi cherez Pireneyi z grosmejsterom stayetsya pershij infarkt Sin Bernshtejna potraplyaye u nimeckij tabir de vizhivaye zavdyaki znannyu mov Pislya vizvolennya zgidno zi zgadkoyu v statti A Mihalchishina stav osobistim perekladachem Duajta Ejzenhauera 1950 ti roki U 1950 roci FIDE pereglyadaye sistemu shahovih zvan Josip Samijlovich odnim iz pershih zdobuvaye titul grosmejstera za neperesichni shahovi dosyagnennya Dosvidchenij gravec uzhe perebuvayuchi na pensiyi povertayetsya do uchasti v turnirah 1946 roku zajmaye druge misce v Londoni povtoryuye uspih u Madridi 1952 ta Montevideo 1954 takozh vistupaye za zbirnu Parizha v telefonnomu matchi proti Nyu Jorka 1948 Ocholiv zbirnu Franciyi na Shahovih olimpiadah 1954 Amsterdam persha doshka 7 z 15 ochok i 1956 Moskva ne grav cherez hvorobu rokiv Lishe v 1950 h ponoviv zv yazki z chastinoyu rodini sho zalishalas u SRSR Vostannye vzyav uchast u turniri v Amsterdami 1961 u vici 80 rokiv Nastupnogo roku pomer pid chas likuvannya v sanatoriyi v Pireneyah Za 60 rokiv shahovoyi praktiki zigrav nebagato blizko trohsot oficijnih matchiv Zgidno z pererahunkami chessmetrics com 3 bereznya 2016 u Wayback Machine u seredini 1900 h na piku svoyeyi kar yeri buv 9 m shahistom u sviti 21 veresnya 1903 roku Bernshtejn tretij vid pravogo krayu sered uchasnikiv Kiyivskogo turniru Jogo osnovnij supernik M Chigorin chetvertij vid livogo krayuPrimitkiChessmetrics Player Profile Ossip Bernstein angl stattya ros grosmejstera Adriana Mihalchishina 24 chervnya 2013 u Wayback Machine na resursi ChessPro 2 chervnya 2013 u Wayback Machine EnciklopediyaDzherelaShahmaty Enciklopedicheskij slovar 6 zhovtnya 2013 u Wayback Machine gl red A E Karpov M Sovetskaya enciklopediya 1990 S 99 100 000 ekz ISBN 5 85270 005 3