Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йоганн Якоб Шойхцер (нім. Johann Jakob Scheuchzer; 2 серпня 1672 — 23 червня 1733) — швейцарський дослідник, що досліджував викопну флору і фауну Швейцарії.
| Йоганн Якоб Шойхцер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 2 серпня 1672[1][2][…] Цюрих, Швейцарія[1] |
| Помер | 23 червня 1733[1][3][4] (60 років) Цюрих, Швейцарія[1] |
| Країна | Швейцарія |
| Діяльність | ботанік, палеонтолог, богослов, викладач університету, лікар, фізик, картограф, метеоролог |
| Alma mater | Утрехтський університет |
| Галузь | медицина |
| Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Прусська академія наук |
| Нагороди | |
 Йоганн Якоб Шойхцер у Вікісховищі | |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
Назви рослин, описаних ним, можуть позначатися скороченням «J.J.Scheuchzer» З погляду Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури наукові назви рослин, обнародувані до 1 травня 1753 р., не вважаються дійсно опублікованими, й у сучасній науковій літературі це скорочення практично не зустрічається. Персональна сторінка на сайті IPNI
| ||
Біографія
Народився в сім'ї головного лікаря Цюриха. Там же здобув освіту, а в 1672 році вступив до Альтдорфського університету неподалік Нюрнберга, щоб вивчитися на медика. На початку 1694 року він отримав ступінь доктора медицини в Утрехтському університеті і потім повернувся до Альтдорфа (Німеччина), щоб завершити вивчення математики. Він повернувся до Цюриха в 1696 році і став інтерном, збираючись надалі бути професором математики, що і сталося в свою чергу в 1710 році. У січні 1733 року йому запропонували очолити кафедру фізики та місце головного лікаря Цюриха. Це сталося лише за кілька місяців до його смерті 23 червня 1733 року.
Опубліковані роботи
Шойхцером опубліковано 34 наукові роботи (крім численних статей). Його історичні праці збереглися переважно як рукописи. Найважливіші з опублікованих праць стосуються його наукових спостережень (в усіх галузях) або його подорожей, під час яких він колекціонував матеріал для своїх наукових праць. Був власником Цюрихського гербовника, який був переданий міській бібліотеці Цюриха його племінником у 1750 році.
Наукові роботи
У третьому томі виданого ним самим тритомника «Опис природної історії Швейцарії» міститься звіт німецькою мовою про його подорож 1705 року. Нова редакція цієї книги, а також його робота 1723 року (правда зі значними перепустками) були видані в 1746 році під назвою «Природна історія Швейцарії і подорож через швейцарські гори» (Naturgeschichte des Schweitzerlandes sammt seinen Reisen über die schweitzerischen Gebirge). Також вийшла його Helvetiae historia naturalis oder Naturhistorie des Schweitzerlandes, видана в 3-х томах у Цюриху (1716—1718 рр.) і перевидана в тому ж вигляді в 1752 року, але під німецькою назвою.
Перша із трьох частин згаданої вище роботи присвячена горам Швейцарії. У ній було узагальнено всі відомості, отримані про них на той час. Таким чином, ця робота стала сполучною ланкою між дослідженнями 1574 року і пізнішими дослідженнями Готліба Зигмунда Грюнера 1760 року. Друга частина цієї праці була присвячена річкам, озерам та мінеральним водам Швейцарії, а третя — її геології та клімату.
У 1703 року Йоганн Якоб Шойхцер був обраний членом Лондонського королівського товариства і опублікував безліч наукових нотаток і робіт у збірнику «Філософські праці Королівського товариства» (Philosophical Transactions of the Royal Society) за 1706—1707, 1709, 1727—1728 років.
Польові дослідження
Звіт про результати подорожей Швейцарією в 1702—1704 роках Шойхцер опублікував у Лондоні в 1708 році. Остаточні результати були опубліковані в Лейдені в 1723 році під заголовком Itinera per Helvetiae alpinas regiones facta annis 1702—1711.
Дослідженнями були охоплені практично всі частини Швейцарії, а особливо її центральні та східні райони. Після відвідування у 1705 році він вставляє у звіт його опис, і доповнює його відомостями про інші відомі льодовики Швейцарії.
У 1706 році в доповідь додаються «отримані від людей, що заслуговують на довіру», відомості про спостереження в Швейцарії драконів. Шойхцер сумнівається у достовірності цих спостережень, проте забезпечує доповідь химерним описом драконів.
У 1712 році Шойхцер опублікував карту Швейцарії на чотирьох аркушах, східна частина якої, складена на основі його особистих спостережень, була найточнішою. До кінця 18 століття карта Шойхцера залишалася найкращою з існуючих карт Швейцарії.
Шойхцер відомий і своїми палеонтологічними дослідженнями. У праці Lithographia Helvetica він розглядав викопні залишки як «гру природи» або результати всесвітнього потопу. Скам'янілий скелет, знайдений у кар'єрі поблизу Бадена, він описав як останки людини — свідка потопу (Homo diluvii testis). Довгі роки ці відомості розглядалися як підтвердження біблійної ідеї Потопу, і лише через кілька десятиліть після смерті Шойхцера, в 1811 році, французький натураліст Жорж Кюв'є переглянув знайдені зразки і показав, що насправді вони є скелетом великої доісторичної саламандри, описаної під назвою Salamandra scheuchzeri (сучасна назва — Andrias scheuchzeri).
Вшанування
На честь Шойхцера названо гірську вершину [en] в Бернських Альпах — (3462 м).
Його ім'я носить родина рослин — Scheuchzeriaceae.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118607308 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
- Base biographique
- Шёйцхер, Иоганн Яков // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
- Шойхцер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Шойхцер, Иоганн-Яков // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Scheuchzer, Johann Jacob. [1] = Herbarium Diluvianum. — 1723. з джерела 1 серпня 2021
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Yakob Shojhcer nim Johann Jakob Scheuchzer 2 serpnya 1672 23 chervnya 1733 shvejcarskij doslidnik sho doslidzhuvav vikopnu floru i faunu Shvejcariyi Jogann Yakob ShojhcerNarodivsya2 serpnya 1672 1672 08 02 1 2 Cyurih Shvejcariya 1 Pomer23 chervnya 1733 1733 06 23 1 3 4 60 rokiv Cyurih Shvejcariya 1 KrayinaShvejcariyaDiyalnistbotanik paleontolog bogoslov vikladach universitetu likar fizik kartograf meteorologAlma materUtrehtskij universitetGaluzmedicinaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Prusska akademiya naukNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Jogann Yakob Shojhcer u Vikishovishi Sistematik zhivoyi prirodiNazvi roslin opisanih nim mozhut poznachatisya skorochennyam J J Scheuchzer Z poglyadu Mizhnarodnogo kodeksu botanichnoyi nomenklaturi naukovi nazvi roslin obnaroduvani do 1 travnya 1753 r ne vvazhayutsya dijsno opublikovanimi j u suchasnij naukovij literaturi ce skorochennya praktichno ne zustrichayetsya Personalna storinka na sajti IPNI Storinka na VikividahBiografiyaNarodivsya v sim yi golovnogo likarya Cyuriha Tam zhe zdobuv osvitu a v 1672 roci vstupiv do Altdorfskogo universitetu nepodalik Nyurnberga shob vivchitisya na medika Na pochatku 1694 roku vin otrimav stupin doktora medicini v Utrehtskomu universiteti i potim povernuvsya do Altdorfa Nimechchina shob zavershiti vivchennya matematiki Vin povernuvsya do Cyuriha v 1696 roci i stav internom zbirayuchis nadali buti profesorom matematiki sho i stalosya v svoyu chergu v 1710 roci U sichni 1733 roku jomu zaproponuvali ocholiti kafedru fiziki ta misce golovnogo likarya Cyuriha Ce stalosya lishe za kilka misyaciv do jogo smerti 23 chervnya 1733 roku Opublikovani robotiShojhcerom opublikovano 34 naukovi roboti krim chislennih statej Jogo istorichni praci zbereglisya perevazhno yak rukopisi Najvazhlivishi z opublikovanih prac stosuyutsya jogo naukovih sposterezhen v usih galuzyah abo jogo podorozhej pid chas yakih vin kolekcionuvav material dlya svoyih naukovih prac Buv vlasnikom Cyurihskogo gerbovnika yakij buv peredanij miskij biblioteci Cyuriha jogo pleminnikom u 1750 roci Naukovi roboti U tretomu tomi vidanogo nim samim tritomnika Opis prirodnoyi istoriyi Shvejcariyi mistitsya zvit nimeckoyu movoyu pro jogo podorozh 1705 roku Nova redakciya ciyeyi knigi a takozh jogo robota 1723 roku pravda zi znachnimi perepustkami buli vidani v 1746 roci pid nazvoyu Prirodna istoriya Shvejcariyi i podorozh cherez shvejcarski gori Naturgeschichte des Schweitzerlandes sammt seinen Reisen uber die schweitzerischen Gebirge Takozh vijshla jogo Helvetiae historia naturalis oder Naturhistorie des Schweitzerlandes vidana v 3 h tomah u Cyurihu 1716 1718 rr i perevidana v tomu zh viglyadi v 1752 roku ale pid nimeckoyu nazvoyu Persha iz troh chastin zgadanoyi vishe roboti prisvyachena goram Shvejcariyi U nij bulo uzagalneno vsi vidomosti otrimani pro nih na toj chas Takim chinom cya robota stala spoluchnoyu lankoyu mizh doslidzhennyami 1574 roku i piznishimi doslidzhennyami Gotliba Zigmunda Gryunera 1760 roku Druga chastina ciyeyi praci bula prisvyachena richkam ozeram ta mineralnim vodam Shvejcariyi a tretya yiyi geologiyi ta klimatu U 1703 roku Jogann Yakob Shojhcer buv obranij chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva i opublikuvav bezlich naukovih notatok i robit u zbirniku Filosofski praci Korolivskogo tovaristva Philosophical Transactions of the Royal Society za 1706 1707 1709 1727 1728 rokiv Polovi doslidzhennya Ilyustraciya z Herbarium deluvianum Zvit pro rezultati podorozhej Shvejcariyeyu v 1702 1704 rokah Shojhcer opublikuvav u Londoni v 1708 roci Ostatochni rezultati buli opublikovani v Lejdeni v 1723 roci pid zagolovkom Itinera per Helvetiae alpinas regiones facta annis 1702 1711 Doslidzhennyami buli ohopleni praktichno vsi chastini Shvejcariyi a osoblivo yiyi centralni ta shidni rajoni Pislya vidviduvannya u 1705 roci vin vstavlyaye u zvit jogo opis i dopovnyuye jogo vidomostyami pro inshi vidomi lodoviki Shvejcariyi U 1706 roci v dopovid dodayutsya otrimani vid lyudej sho zaslugovuyut na doviru vidomosti pro sposterezhennya v Shvejcariyi drakoniv Shojhcer sumnivayetsya u dostovirnosti cih sposterezhen prote zabezpechuye dopovid himernim opisom drakoniv U 1712 roci Shojhcer opublikuvav kartu Shvejcariyi na chotiroh arkushah shidna chastina yakoyi skladena na osnovi jogo osobistih sposterezhen bula najtochnishoyu Do kincya 18 stolittya karta Shojhcera zalishalasya najkrashoyu z isnuyuchih kart Shvejcariyi Shojhcer vidomij i svoyimi paleontologichnimi doslidzhennyami U praci Lithographia Helvetica vin rozglyadav vikopni zalishki yak gru prirodi abo rezultati vsesvitnogo potopu Skam yanilij skelet znajdenij u kar yeri poblizu Badena vin opisav yak ostanki lyudini svidka potopu Homo diluvii testis Dovgi roki ci vidomosti rozglyadalisya yak pidtverdzhennya biblijnoyi ideyi Potopu i lishe cherez kilka desyatilit pislya smerti Shojhcera v 1811 roci francuzkij naturalist Zhorzh Kyuv ye pereglyanuv znajdeni zrazki i pokazav sho naspravdi voni ye skeletom velikoyi doistorichnoyi salamandri opisanoyi pid nazvoyu Salamandra scheuchzeri suchasna nazva Andrias scheuchzeri VshanuvannyaNa chest Shojhcera nazvano girsku vershinu en v Bernskih Alpah 3462 m Jogo im ya nosit rodina roslin Scheuchzeriaceae PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118607308 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Base biographique d Track Q105958830 Shyojcher Iogann Yakov Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Shojhcer Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaShojhcer Iogann Yakov Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Scheuchzer Johann Jacob 1 Herbarium Diluvianum 1723 z dzherela 1 serpnya 2021