Йоган Гансович Ейхфельд (25 січня 1893, місто Вейсенштейн, тепер Пайде, Естонія — 20 квітня 1989, місто Таллінн, тепер Естонія) — естонський радянський діяч, вчений, голова Президії Верховної ради Естонської РСР, президент Академії наук Естонської РСР. Депутат Верховної ради Естонської РСР 3—5-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4—7-го скликань. Кандидат у члени Бюро ЦК КП Естонії з 29 вересня 1961 до 26 лютого 1962 року. Герой Соціалістичної Праці (25.01.1963). Академік Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (1935), доктор сільськогосподарських наук (1936). Академік Академії наук Естонської РСР (1946). Член-кореспондент Академії наук СРСР з Відділення біологічних наук (ботаніка) (з 23.10.1953).
Ейхфельд Йоган Гансович | |
---|---|
ест. Johan Eichfeld | |
Народився | 25 січня 1893 Пайде, Естонія[1] |
Помер | 20 квітня 1989 (96 років) Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
Країна | Естонія СРСР |
Національність | естонець |
Діяльність | біолог, політик |
Alma mater | d |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
Заклад | d |
Членство | Академія наук СРСР |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d], d і d |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився 13 (25) січня) 1893 року в родині безземельного селянина. Навчався в початковій школі. Розпочав трудову діяльність з шістнадцятирічного віку. З 1910 до 1914 року працював телеграфістом.
У 1914—1918 роках — у російській армії, служив у Петрограді.
У 1918—1923 роках — студент Петроградського агрономічного інституту. Під час навчання був уповноваженим Народного комісаріату просвіти РРФСР із соціального забезпечення студентів, асистентом Центральної селекційної станції Всесоюзного інституту прикладної ботаніки і нових культур.
У 1923—1930 роках — організатор та завідувач Хібінського сільськогосподарського дослідного пункту в Мурманській губернії.
У 1930—1940 роках — директор Полярного відділення (Полярної дослідної станції) Всесоюзного науково-дослідного інституту рослинництва в Хібінах на Кольському півострові.
У 1940—1951 роках — директор Всесоюзного науково-дослідного інституту рослинництва в Ленінграді. У 1941—1942 роках — директор Полярного науково-дослідного інституту Народного комісаріату землеробства РРФСР.
У 1946—1957 роках — академік-секретар відділення біологічних та сільськогосподарських наук Академії наук Естонської РСР.
У квітні 1950 — квітні 1968 року — президент Академії наук Естонської РСР.
4 лютого 1958 — 12 жовтня 1961 року — голова Президії Верховної ради Естонської РСР.
Член КПРС з 1961 року.
У 1963—1966 роках — головний редактор Естонської Радянської Енциклопедії. У 1964 році обраний віцепрезидентом Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна.
З 1968 року — науковий консультант Інституту експериментальної біології Академії наук Естонської РСР.
Займався в основному проблемами просування сільськогосподарських культур у райони Крайньої Півночі, меліорації та окультурення болотних і мінеральних ґрунтів півночі та агротехнікою. Був автором кількох скоростиглих сортів основних культур, районованих на півночі.
Помер 20 квітня 1989 року в Таллінні.
Нагороди та премії
- Герой Соціалістичної Праці (25.01.1963)
- шість орденів Леніна (30.12.1935; 27.10.1949; 20.07.1950; 13.07.1954; 1.03.1958; 25.01.1963)
- орден Жовтневої Революції (26.1.1973)
- два ордени Трудового Червоного Прапора (10.09.1945; 3.02.1953)
- орден Дружби народів (24.01.1983)
- два ордени «Знак Пошани» (1.10.1965; 17.09.1975)
- медалі
- Заслужений діяч науки Естонської РСР (1953)
- Сталінська премія першого ступеня (1942) — за загальновідомі роботи з теорії та практики землеробства на Крайній Півночі СРСР.
Джерела
- Эйхфельд Иоган Гансович (Eichfeld Johan) [ 18 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Эйхфельд Иоган Гансович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogan Gansovich Ejhfeld 25 sichnya 1893 18930125 misto Vejsenshtejn teper Pajde Estoniya 20 kvitnya 1989 misto Tallinn teper Estoniya estonskij radyanskij diyach vchenij golova Prezidiyi Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR prezident Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Deputat Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR 3 5 go sklikan Deputat Verhovnoyi radi SRSR 4 7 go sklikan Kandidat u chleni Byuro CK KP Estoniyi z 29 veresnya 1961 do 26 lyutogo 1962 roku Geroj Socialistichnoyi Praci 25 01 1963 Akademik Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk imeni V I Lenina 1935 doktor silskogospodarskih nauk 1936 Akademik Akademiyi nauk Estonskoyi RSR 1946 Chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR z Viddilennya biologichnih nauk botanika z 23 10 1953 Ejhfeld Jogan Gansovichest Johan EichfeldNarodivsya25 sichnya 1893 1893 01 25 Pajde Estoniya 1 Pomer20 kvitnya 1989 1989 04 20 96 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRKrayina Estoniya SRSRNacionalnistestonecDiyalnistbiolog politikAlma materdNaukovij stupindoktor silskogospodarskih naukZakladdChlenstvoAkademiya nauk SRSRPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d d i dPartiyaKPRSNagorodid 1953 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 13 25 sichnya 1893 roku v rodini bezzemelnogo selyanina Navchavsya v pochatkovij shkoli Rozpochav trudovu diyalnist z shistnadcyatirichnogo viku Z 1910 do 1914 roku pracyuvav telegrafistom U 1914 1918 rokah u rosijskij armiyi sluzhiv u Petrogradi U 1918 1923 rokah student Petrogradskogo agronomichnogo institutu Pid chas navchannya buv upovnovazhenim Narodnogo komisariatu prosviti RRFSR iz socialnogo zabezpechennya studentiv asistentom Centralnoyi selekcijnoyi stanciyi Vsesoyuznogo institutu prikladnoyi botaniki i novih kultur U 1923 1930 rokah organizator ta zaviduvach Hibinskogo silskogospodarskogo doslidnogo punktu v Murmanskij guberniyi U 1930 1940 rokah direktor Polyarnogo viddilennya Polyarnoyi doslidnoyi stanciyi Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu roslinnictva v Hibinah na Kolskomu pivostrovi U 1940 1951 rokah direktor Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu roslinnictva v Leningradi U 1941 1942 rokah direktor Polyarnogo naukovo doslidnogo institutu Narodnogo komisariatu zemlerobstva RRFSR U 1946 1957 rokah akademik sekretar viddilennya biologichnih ta silskogospodarskih nauk Akademiyi nauk Estonskoyi RSR U kvitni 1950 kvitni 1968 roku prezident Akademiyi nauk Estonskoyi RSR 4 lyutogo 1958 12 zhovtnya 1961 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi radi Estonskoyi RSR Chlen KPRS z 1961 roku U 1963 1966 rokah golovnij redaktor Estonskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi U 1964 roci obranij viceprezidentom Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk imeni V I Lenina Z 1968 roku naukovij konsultant Institutu eksperimentalnoyi biologiyi Akademiyi nauk Estonskoyi RSR Zajmavsya v osnovnomu problemami prosuvannya silskogospodarskih kultur u rajoni Krajnoyi Pivnochi melioraciyi ta okulturennya bolotnih i mineralnih gruntiv pivnochi ta agrotehnikoyu Buv avtorom kilkoh skorostiglih sortiv osnovnih kultur rajonovanih na pivnochi Pomer 20 kvitnya 1989 roku v Tallinni Nagorodi ta premiyiGeroj Socialistichnoyi Praci 25 01 1963 shist ordeniv Lenina 30 12 1935 27 10 1949 20 07 1950 13 07 1954 1 03 1958 25 01 1963 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 26 1 1973 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 10 09 1945 3 02 1953 orden Druzhbi narodiv 24 01 1983 dva ordeni Znak Poshani 1 10 1965 17 09 1975 medali Zasluzhenij diyach nauki Estonskoyi RSR 1953 Stalinska premiya pershogo stupenya 1942 za zagalnovidomi roboti z teoriyi ta praktiki zemlerobstva na Krajnij Pivnochi SRSR DzherelaEjhfeld Iogan Gansovich Eichfeld Johan 18 sichnya 2022 u Wayback Machine ros PrimitkiEjhfeld Iogan Gansovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135