Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йован Жуйович (серб. Јован Жујовић; 18 жовтня 1856, Брусниця, Князівство Сербія (нині громада Горні-Мілановац, Моравицький округ, Сербія) — 19 липня 1936, Белград, Королівство Югославія) — сербський політичний та державний діяч, сенатор, дипломат, вчений, геолог, мінералог і палеонтолог, педагог, професор, ректор Белградської вищої школи (нині Белградський університет) (1896—1897). Президент Сербської королівської академії наук і мистецтв (1915—1921).
| Йован Жуйович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 жовтня 1856[1] d, Сербія |
| Помер | 19 липня 1936[1] (79 років) Белград, Королівство Югославія |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Країна |  Королівство Югославія |
| Діяльність | антрополог, політик |
| Галузь | антропологія[2], палеоантропологія[2], геологія[2] і політика[2] |
| Відомий завдяки | мінералогія |
| Alma mater | d |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Знання мов | сербська[2][3] |
| Заклад | Белградський університет |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв і d |
| Посада | міністр закордонних справ |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Закінчив факультет філософії Белградської вищої школи (нині Белградський університет), пізніше вивчав антропологію в Парижі. Повернувшись у країну, отримав посаду на кафедрі мінералогії у Вищій школі Белграда, в 1883 році став професором. Ректор Белградської вищої школи (1896—1897).
Проводив дослідження в галузі геології, палеонтології та антропології Сербії. У 1880—1900 роках підготував першу геологічну карту Сербії. Автор основних підручників з геології Сербії.
Заснував Геологічний інститут при Белградській вищій школі (нині Белградський університет) (1889).
Того ж року заснував перший геологічний журнал у країні «Геологічний аналіз Балканського півострова», в 1891 році став засновником Сербського геологічного товариства природи в Белграді. Один із засновників Музею сербської землі. Колекція Й. Жуйовича стала основою для створення цього музею (нині Музей природи в Белграді).
Один із засновників у 1887 році Королівської академії наук і мистецтв Сербії. Президент Сербської королівської академії наук і мистецтв (1915—1921).
Із 1901 року брав участь у політичній діяльності. Був обраний в Сенат (1901). Призначений міністром освіти у справах конфесій (із 16 травня по 30 липня 1905 і з 11 жовтня 1909 по 12 вересня 1910). Міністр закордонних справ Сербії (із 30 липня по 2 грудня 1905).
Під час Першої світової війни як спеціальний посланник перебував у Парижі з місією організації шкіл для сербських біженців та збору допомоги.
Й. Жуйович був членом Югославської академії наук (із 1886), Угорського геологічного товариства (із 1886), Київського природничо-наукового товариства (із 1887) та Угорської академії наук (із 1894).
Нагороди
- орден Святого Сави 1 та 3 ступенів,
- Орден Білого орла (Сербія) 4 ступеня,
- Хрест Милосердя (Королівство Сербія),
- Кавалер Ордена Почесного легіону,
- Орден «За цивільні заслуги» (Болгарія).
У його честь названі деякі скам'янілості. Входить до сотні найвизначніших сербів.
Вибрана бібліографія
- Geologische Uebersicht des Koenigreiches Serbien, 1886, Відень;
- Петрографска минералогија, 1887;
- Петрографија -{I-III}-, 1889, 1895;
- Основи за геологију Краљевине Србије, 1889;
- Sur les roches éruptives de la Serbie, 1893, Париж;
- Sur les terrains sédimentaires de la Serbie-, 1893, Париж;
- Геологија Србије. 2 т., 1893, 1900;
- Геолошка грађа околине села Бољетина, 1921;
- Поуке з геологије, 1922;
- Општа геологија, 1923;
- Les roches eruptives de la Serbie, 1924;
- Постање земље і наше домовине. 2 т., 1927, 1929;
- Снабдевање села приводом. Извори і бунари, 1931.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
Посилання
- (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jovan Zhujovich serb Јovan Zhuјoviћ 18 zhovtnya 1856 18561018 Brusnicya Knyazivstvo Serbiya nini gromada Gorni Milanovac Moravickij okrug Serbiya 19 lipnya 1936 Belgrad Korolivstvo Yugoslaviya serbskij politichnij ta derzhavnij diyach senator diplomat vchenij geolog mineralog i paleontolog pedagog profesor rektor Belgradskoyi vishoyi shkoli nini Belgradskij universitet 1896 1897 Prezident Serbskoyi korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv 1915 1921 Jovan ZhujovichNarodivsya 18 zhovtnya 1856 1856 10 18 1 d SerbiyaPomer 19 lipnya 1936 1936 07 19 1 79 rokiv Belgrad Korolivstvo YugoslaviyaPohovannya Novij cvintarKrayina Korolivstvo YugoslaviyaDiyalnist antropolog politikGaluz antropologiya 2 paleoantropologiya 2 geologiya 2 i politika 2 Vidomij zavdyaki mineralogiyaAlma mater dNaukovij stupin doktor naukZnannya mov serbska 2 3 Zaklad Belgradskij universitetChlenstvo Serbska akademiya nauk i mistectv i dPosada ministr zakordonnih spravNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZakinchiv fakultet filosofiyi Belgradskoyi vishoyi shkoli nini Belgradskij universitet piznishe vivchav antropologiyu v Parizhi Povernuvshis u krayinu otrimav posadu na kafedri mineralogiyi u Vishij shkoli Belgrada v 1883 roci stav profesorom Rektor Belgradskoyi vishoyi shkoli 1896 1897 Provodiv doslidzhennya v galuzi geologiyi paleontologiyi ta antropologiyi Serbiyi U 1880 1900 rokah pidgotuvav pershu geologichnu kartu Serbiyi Avtor osnovnih pidruchnikiv z geologiyi Serbiyi Zasnuvav Geologichnij institut pri Belgradskij vishij shkoli nini Belgradskij universitet 1889 Togo zh roku zasnuvav pershij geologichnij zhurnal u krayini Geologichnij analiz Balkanskogo pivostrova v 1891 roci stav zasnovnikom Serbskogo geologichnogo tovaristva prirodi v Belgradi Odin iz zasnovnikiv Muzeyu serbskoyi zemli Kolekciya J Zhujovicha stala osnovoyu dlya stvorennya cogo muzeyu nini Muzej prirodi v Belgradi Odin iz zasnovnikiv u 1887 roci Korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv Serbiyi Prezident Serbskoyi korolivskoyi akademiyi nauk i mistectv 1915 1921 Iz 1901 roku brav uchast u politichnij diyalnosti Buv obranij v Senat 1901 Priznachenij ministrom osviti u spravah konfesij iz 16 travnya po 30 lipnya 1905 i z 11 zhovtnya 1909 po 12 veresnya 1910 Ministr zakordonnih sprav Serbiyi iz 30 lipnya po 2 grudnya 1905 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni yak specialnij poslannik perebuvav u Parizhi z misiyeyu organizaciyi shkil dlya serbskih bizhenciv ta zboru dopomogi J Zhujovich buv chlenom Yugoslavskoyi akademiyi nauk iz 1886 Ugorskogo geologichnogo tovaristva iz 1886 Kiyivskogo prirodnicho naukovogo tovaristva iz 1887 ta Ugorskoyi akademiyi nauk iz 1894 Nagorodiorden Svyatogo Savi 1 ta 3 stupeniv Orden Bilogo orla Serbiya 4 stupenya Hrest Miloserdya Korolivstvo Serbiya Kavaler Ordena Pochesnogo legionu Orden Za civilni zaslugi Bolgariya U jogo chest nazvani deyaki skam yanilosti Vhodit do sotni najviznachnishih serbiv Vibrana bibliografiyaGeologische Uebersicht des Koenigreiches Serbien 1886 Viden Petrografska mineralogiјa 1887 Petrografiјa I III 1889 1895 Osnovi za geologiјu Kraљevine Srbiјe 1889 Sur les roches eruptives de la Serbie 1893 Parizh Sur les terrains sedimentaires de la Serbie 1893 Parizh Geologiјa Srbiјe 2 t 1893 1900 Geoloshka graђa okoline sela Boљetina 1921 Pouke z geologiјe 1922 Opshta geologiјa 1923 Les roches eruptives de la Serbie 1924 Postaњe zemљe i nashe domovine 2 t 1927 1929 Snabdevaњe sela privodom Izvori i bunari 1931 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133Posilannya serb