Зішестя Христа до пекла

Зішестя Христа в ад (лат. Descensus Christi ad inferos, грец. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα) — подія, що відбулася після розп'яття Ісуса Христа та перед Його Воскресінням. Ісус Христос засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти», Ісус визволив старозавітних праведників, а також Адама і Єву, які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число Страстей Христових. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у гробі. Ад (чи відхлань) на відміну від пекла як прокляття — це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у гробі, та згадується у богослужіннях Великої Суботи. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви Лімб та Шеол.

Христос виводить із аду душі праведників
(фреска Фра Анджеліко 1437—1446 рр.)

Євангельські тексти

Про зішестя Христа у ад євангелісти не завжди прямо говорять, проте вказані слова пророкувань. У канонічних книгах Нового Завіту є згадка апостолами про перебування Христа в аді:

• Апостол Петро у своєму першому посланні говорить про страждання Христа за «неправих» і його проповіді їм у темниці, та про дану їм надію на порятунок:

Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник — за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці. 1 Петр. 3:18-19

• У Посланні до ефесян апостол Павло говорить про Ісуса:

Тому й сказано: «Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.» А те «вийшов» що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити. (Еф 4:8-10)

• При зверненні Христа до учнів у Євангелії від Матвія:

Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. (Мт 12:40)

• При промові апостола Петра у день зіслання Святого духа:

Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії. Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління. (Дії 2:26-27)

Примітки

1. Євр. 2, 14. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 11 квітня 2015.
2. Апостольський символ віри. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
3. Термінологічно-правописний порадник для богословів та редакторів богословських текстів. Український католицький університет. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 5 травня 2021.
4. Слово на Велику Суботу. credo-ua.org. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
5. Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection [Архівовано 20 лютого 2018 у Wayback Machine.](англ.)

Джерела

• Катехизм Католицької Церкви. «Компендіум». Львів, видавництво «Свічадо», 2008. — Р.125. —
• П. Павленко. До питання про ад і пекло. Українське релігієзнавство. — 2001. — № 20. — С. 24-31. [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• П. Балог. Віра шукає розуміння. Подорож стежками пізнання. Кайрос. — 2019. — с. 403—405. —

Посилання

• Артикул 5. Христос зійшов в ад. Катехизм Католицької Церкви. [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
• Зійшов у царство мертвих. Hinabgestiegen in das Reich des Todes. Quod Est Dicendum.(нім.)