Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Саломе́ Зурабішві́лі (груз. სალომე ზურაბიშვილი, фр. Salomé Zourabichvili; нар. 18 березня 1952, Париж, Франція) — грузинська державна діячка, французька та грузинська дипломатка, чинна Президентка Грузії з 16 грудня 2018 року.
| Саломе Зурабішвілі სალომე ზურაბიშვილი | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| з 16 грудня 2018 | ||||
| Прем'єр-міністр: | Мамука Бахтадзе Георгій Гахарія [ka] (в. о.) Іраклі Гарібашвілі Іраклі Кобахідзе | |||
| Попередник: | Георгій Маргвелашвілі | |||
| ||||
| 20 березня 2004 — 19 жовтня 2005 | ||||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Жванія Міхеіл Саакашвілі (в. о.) Зураб Ногаїделі | |||
| Попередник: | Тедо Джапарідзе | |||
| Наступник: | Гела Бежуашвілі | |||
| ||||
| 2003 — 2004 | ||||
| Міністр: | Домінік де Вільпен | |||
| Попередник: | ||||
| Наступник: | Філіп Лефор | |||
| Ім'я при народженні: | Саломе Ніно Зурабішвілі | |||
| Народження: | 18 березня 1952 (72 роки) Париж, Франція | |||
| Національність: | грузинка | |||
| Країна: |  Франція (до 2018), Грузія | |||
| Релігія: | грузинське православ'я | |||
| Освіта: | Інститут політичних досліджень, Колумбійський університет | |||
| Партія: | [ka] безпартійна (з 2011) | |||
| Батько: | [ka] | |||
| Мати: | [ka] | |||
| Шлюб: | Ніколоз Ґорестані, Жанрі Кашія | |||
| Діти: | двоє дітей | |||
| Автограф: |  | |||
| Нагороди: |
| |||
| | ||||
|
| ||||
Лідерка партії «Шлях Грузії». Раніше — голова «Громадського руху Саломе Зурабішвілі» (2005—2006), міністр закордонних справ Грузії (2004—2006), надзвичайний і повноважний посол Франції в Грузії, глава Генерального секретаріату національної оборони Франції з міжнародних питань і стратегії (2001—2003). Тривалий час працювала в МЗС Франції. Має грузинське громадянство.
Біографія
Саломе Зурабішвілі народилася 18 березня 1952 в Парижі у сім'ї грузинських політичних емігрантів Левана Зурабішвілі (1906—1975) та Зейнабі Кедії, які залишили Грузію в 1921. Дід по батькові — Іван Іванович Зурабішвілі — входив в уряд незалежної Грузії у 1918 та 1921.
У 1972 закінчила Паризький інститут політичних досліджень та у 1973 — Колумбійський університет в США. Володіє грузинською, французькою, англійською, німецькою, італійською мовами.
Змінила багато посад у французьких зовнішньополітичних відомствах:
- У 1974 розпочала свою дипломатичну кар'єру в міністерстві європейських і закордонних справ Франції.
- У 1974—1977 — 3-я секретарка Посольства Франції в Італії.
- У 1977—1980 — 2-а секретарка постійної місії Франції в ООН.
- У 1980—1984 — співробітниця центру аналізу і прогнозування центрального апарату МЗС Франції.
- У 1984—1988 — 1-а секретарка посольства Франції в США.
- У 1989—1992 — 2-а секретарка посольства Франції в Чаді.
- У 1992—1993 — 1-а секретарка постійної місії Франції в НАТО.
- У 1993—1996 — заступниця французького постійного представника у Європейському Союзі.
- У 1996—1997 — технічна радниця кабінету Міністерства Європи та закордонних справ.
- У 1997—1998 — інспекторка МЗС Франції.
- У 1998—2001 — працівниця Управління МЗС Франції з питань стратегії, безпеки та роззброєння.
- У 2001—2003 — очолила Генеральний секретаріат національної оборони Франції з міжнародних питань і стратегії.
- У 2003—2004 — Надзвичайний і Повноважний .
З 20 березня 2004 року до 19 жовтня 2005 була міністеркою закордонних справ Грузії. Стала першою жінкою, яка очолила міністерство закордонних справ Грузії. Це рішення Саакашвілі обговорив з французьким президентом Жаком Шираком, заявивши після цього, що «дипломата такого класу у Грузії ніколи не було».
Одним зі своїх головних успіхів на посту міністра закордонних справ Зурабішвілі вважала прийняття рішення про виведення з країни російських військових баз. В одному зі своїх виступів вона навіть заявила, що вважає це історичним досягненням.
20 жовтня 2005 була знята з міністерської посади. Зняттю передував різкий виступ Зурабішвілі в ефірі телеканалу «Руставі-2». Вона звинуватила партію «Єдиний національний рух» і особисто спікерку Ніно Бурджанадзе в прагненні встановити в країні «кланову диктатуру». На думку спостерігачів, конфлікт між Зурабішвілі і Бурджанадзе був викликаний тим, що глава МЗС намагалася підпорядкувати собі всю роботу послів, які часто діяли керуючись вказівками парламенту.
З 2005 пішла в опозицію до Міхеїла Саакашвілі. У 2005 створила та очолила опозиційний «Громадський рух Саломе Зурабішвілі», з березня 2006 — політичну партію «Шлях Грузії». Заявила, що у російсько-грузинській війні 2008 першою почала не Росія, а саме Грузія. Розповідаючи про програму партії, Зурабішвілі пропонувала орієнтуватися на «реальну і ефективну демократію», а також на «грузинські цінності, виправдані історією». Основним зовнішньополітичним партнером Грузії екс-міністр назвала США.
В листопаді 2010 заявила про відхід від грузинської політики. За її словами, вона прийняла це рішення, переконавшись, що в Грузії немає демократії, і опозиція не може працювати в країні. Повідомлялося, що Зурабішвілі очолить комісію Ради безпеки ООН з питання санкцій проти Ірану.
28 листопада 2018 як незалежна кандидатка, при підтримці правлячої «Грузинської мрії», на виборах обрана президентом Грузії. Зурабішвілі здобула перемогу в другому турі з результатом 59,56 %.
Інавгурація обраного президента, згідно з Конституцією Грузії, відбулася 16 грудня 2018.
Родина та особисте життя
У шлюбі із першим чоловіком Ніколозом Ґорестані народилося двоє дітей: дочка Кетеван і син Теймураз.
Вдруге Саломе Зурабішвілі була одружена з радянським дисидентом та журналістом Жанрі Кашією (нар. 1939 — пом. 2012), який отримав політичний притулок у Франції, а згодом продовжив кар'єру журналіста в незалежній Грузії.
[en] (уроджена Зурабішвілі), двоюрідна сестра, є постійною секретаркою Французької академії наук.
Іван Зурабішвілі, дідусь по батьку, входив в уряд незалежної Грузії у 1918 та 1921. Ніко Ніколадзе, прадідусь, був засновником морського порту в Поті та ініціатором будівництва грузинської залізниці. Обидва вони були соратниками письменника та громадського діяча, «батька грузинської нації» Іллі Чавчавадзе.
Має два громадянства — французьке та грузинське.
Нагороди та почесні звання
Франція:
Інші держави:
Бібліографія
- Salomé Zourabichvili (2006) Une femme pour deux pays. Grasset,
- Salomé Zourabichvili (2007) « fermer Yalta», Cahiers de Chaillot, Institut de sécurité de l'Union européenne
- Salomé Zourabichvili (2008). Les cicatrices des Nations: L'Europe malade de ses frontières. Bourin,
- Salomé Zourabichvili (2009) « la tragédie géorgienne» . Grasset
- Salomé Zourabichvili (2011) « l'exigence démocratique» Bourin éditeur
Примітки
- . president.gov.ge. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 16 серпня 2021.
- Henry Foy (25 October 2018), Frenchwoman frontrunner to become Georgia's next president [ 18 листопада 2018 у Wayback Machine.] Financial Times.
- Шанс для партії Саакашвілі: президентські вибори у Грузії пішли не за сценарієм влади [ 30 листопада 2018 у Wayback Machine.] «Європейська правда»
- Саломе Зурабішвілі – новий президент Грузії: що про неї відомо. 24 Канал. Процитовано 4 січня 2019.
 | Це незавершена стаття про грузинського політика чи політикиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salome Zurabishvi li gruz სალომე ზურაბიშვილი fr Salome Zourabichvili nar 18 bereznya 1952 19520318 Parizh Franciya gruzinska derzhavna diyachka francuzka ta gruzinska diplomatka chinna Prezidentka Gruziyi z 16 grudnya 2018 roku Salome Zurabishvili სალომე ზურაბიშვილიSalome Zurabishvili Prapor 5 j Prezident Gruziyi z 16 grudnya 2018 Prem yer ministr Mamuka Bahtadze Georgij Gahariya ka v o Irakli Garibashvili Irakli Kobahidze Poperednik Georgij Margvelashvili Prapor 7 j Ministr zakordonnih sprav Gruziyi 20 bereznya 2004 19 zhovtnya 2005 Prem yer ministr Zurab Zhvaniya Miheil Saakashvili v o Zurab Nogayideli Poperednik Tedo Dzhaparidze Nastupnik Gela Bezhuashvili Prapor 4 j 2003 2004 Ministr Dominik de Vilpen Poperednik Nastupnik Filip Lefor Im ya pri narodzhenni Salome Nino ZurabishviliNarodzhennya 18 bereznya 1952 1952 03 18 72 roki Parizh FranciyaNacionalnist gruzinkaKrayina Franciya do 2018 GruziyaReligiya gruzinske pravoslav yaOsvita Institut politichnih doslidzhen Kolumbijskij universitetPartiya ka bezpartijna z 2011 Batko ka Mati ka Shlyub Nikoloz Gorestani Zhanri KashiyaDiti dvoye ditej Avtograf Nagorodi Kavaler ordena Pochesnogo legionuKavaler ordena Za zaslugi Franciya Licarskij Hrest ordena Za zaslugi pered Respublikoyu Polsheyu Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Liderka partiyi Shlyah Gruziyi Ranishe golova Gromadskogo ruhu Salome Zurabishvili 2005 2006 ministr zakordonnih sprav Gruziyi 2004 2006 nadzvichajnij i povnovazhnij posol Franciyi v Gruziyi glava Generalnogo sekretariatu nacionalnoyi oboroni Franciyi z mizhnarodnih pitan i strategiyi 2001 2003 Trivalij chas pracyuvala v MZS Franciyi Maye gruzinske gromadyanstvo BiografiyaSalome Zurabishvili narodilasya 18 bereznya 1952 v Parizhi u sim yi gruzinskih politichnih emigrantiv Levana Zurabishvili 1906 1975 ta Zejnabi Kediyi yaki zalishili Gruziyu v 1921 Did po batkovi Ivan Ivanovich Zurabishvili vhodiv v uryad nezalezhnoyi Gruziyi u 1918 ta 1921 U 1972 zakinchila Parizkij institut politichnih doslidzhen ta u 1973 Kolumbijskij universitet v SShA Volodiye gruzinskoyu francuzkoyu anglijskoyu nimeckoyu italijskoyu movami Zminila bagato posad u francuzkih zovnishnopolitichnih vidomstvah U 1974 rozpochala svoyu diplomatichnu kar yeru v ministerstvi yevropejskih i zakordonnih sprav Franciyi U 1974 1977 3 ya sekretarka Posolstva Franciyi v Italiyi U 1977 1980 2 a sekretarka postijnoyi misiyi Franciyi v OON U 1980 1984 spivrobitnicya centru analizu i prognozuvannya centralnogo aparatu MZS Franciyi U 1984 1988 1 a sekretarka posolstva Franciyi v SShA U 1989 1992 2 a sekretarka posolstva Franciyi v Chadi U 1992 1993 1 a sekretarka postijnoyi misiyi Franciyi v NATO U 1993 1996 zastupnicya francuzkogo postijnogo predstavnika u Yevropejskomu Soyuzi U 1996 1997 tehnichna radnicya kabinetu Ministerstva Yevropi ta zakordonnih sprav U 1997 1998 inspektorka MZS Franciyi U 1998 2001 pracivnicya Upravlinnya MZS Franciyi z pitan strategiyi bezpeki ta rozzbroyennya U 2001 2003 ocholila Generalnij sekretariat nacionalnoyi oboroni Franciyi z mizhnarodnih pitan i strategiyi U 2003 2004 Nadzvichajnij i Povnovazhnij Salome Zurabishvili u chervni 2004 Z 20 bereznya 2004 roku do 19 zhovtnya 2005 bula ministerkoyu zakordonnih sprav Gruziyi Stala pershoyu zhinkoyu yaka ocholila ministerstvo zakordonnih sprav Gruziyi Ce rishennya Saakashvili obgovoriv z francuzkim prezidentom Zhakom Shirakom zayavivshi pislya cogo sho diplomata takogo klasu u Gruziyi nikoli ne bulo Odnim zi svoyih golovnih uspihiv na postu ministra zakordonnih sprav Zurabishvili vvazhala prijnyattya rishennya pro vivedennya z krayini rosijskih vijskovih baz V odnomu zi svoyih vistupiv vona navit zayavila sho vvazhaye ce istorichnim dosyagnennyam 20 zhovtnya 2005 bula znyata z ministerskoyi posadi Znyattyu pereduvav rizkij vistup Zurabishvili v efiri telekanalu Rustavi 2 Vona zvinuvatila partiyu Yedinij nacionalnij ruh i osobisto spikerku Nino Burdzhanadze v pragnenni vstanoviti v krayini klanovu diktaturu Na dumku sposterigachiv konflikt mizh Zurabishvili i Burdzhanadze buv viklikanij tim sho glava MZS namagalasya pidporyadkuvati sobi vsyu robotu posliv yaki chasto diyali keruyuchis vkazivkami parlamentu Z 2005 pishla v opoziciyu do Miheyila Saakashvili U 2005 stvorila ta ocholila opozicijnij Gromadskij ruh Salome Zurabishvili z bereznya 2006 politichnu partiyu Shlyah Gruziyi Zayavila sho u rosijsko gruzinskij vijni 2008 pershoyu pochala ne Rosiya a same Gruziya Rozpovidayuchi pro programu partiyi Zurabishvili proponuvala oriyentuvatisya na realnu i efektivnu demokratiyu a takozh na gruzinski cinnosti vipravdani istoriyeyu Osnovnim zovnishnopolitichnim partnerom Gruziyi eks ministr nazvala SShA V listopadi 2010 zayavila pro vidhid vid gruzinskoyi politiki Za yiyi slovami vona prijnyala ce rishennya perekonavshis sho v Gruziyi nemaye demokratiyi i opoziciya ne mozhe pracyuvati v krayini Povidomlyalosya sho Zurabishvili ocholit komisiyu Radi bezpeki OON z pitannya sankcij proti Iranu 28 listopada 2018 yak nezalezhna kandidatka pri pidtrimci pravlyachoyi Gruzinskoyi mriyi na viborah obrana prezidentom Gruziyi Zurabishvili zdobula peremogu v drugomu turi z rezultatom 59 56 Inavguraciya obranogo prezidenta zgidno z Konstituciyeyu Gruziyi vidbulasya 16 grudnya 2018 Rodina ta osobiste zhittyaU shlyubi iz pershim cholovikom Nikolozom Gorestani narodilosya dvoye ditej dochka Ketevan i sin Tejmuraz Vdruge Salome Zurabishvili bula odruzhena z radyanskim disidentom ta zhurnalistom Zhanri Kashiyeyu nar 1939 pom 2012 yakij otrimav politichnij pritulok u Franciyi a zgodom prodovzhiv kar yeru zhurnalista v nezalezhnij Gruziyi en urodzhena Zurabishvili dvoyuridna sestra ye postijnoyu sekretarkoyu Francuzkoyi akademiyi nauk Ivan Zurabishvili didus po batku vhodiv v uryad nezalezhnoyi Gruziyi u 1918 ta 1921 Niko Nikoladze pradidus buv zasnovnikom morskogo portu v Poti ta iniciatorom budivnictva gruzinskoyi zaliznici Obidva voni buli soratnikami pismennika ta gromadskogo diyacha batka gruzinskoyi naciyi Illi Chavchavadze Maye dva gromadyanstva francuzke ta gruzinske Nagorodi ta pochesni zvannyaFranciya Ordena Pochesnogo legionu Orden Za zaslugi Inshi derzhavi Orden Za zaslugi pered Polsheyu Polsha Na prezentaciyi svoyeyi knigi 26 veresnya 2013BibliografiyaSalome Zourabichvili 2006 Une femme pour deux pays Grasset ISBN 2 246 69561 9 Salome Zourabichvili 2007 fermer Yalta Cahiers de Chaillot Institut de securite de l Union europeenne Salome Zourabichvili 2008 Les cicatrices des Nations L Europe malade de ses frontieres Bourin ISBN 978 2 84941 075 2 Salome Zourabichvili 2009 la tragedie georgienne Grasset Salome Zourabichvili 2011 l exigence democratique Bourin editeurPrimitki president gov ge Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2021 Henry Foy 25 October 2018 Frenchwoman frontrunner to become Georgia s next president 18 listopada 2018 u Wayback Machine Financial Times Shans dlya partiyi Saakashvili prezidentski vibori u Gruziyi pishli ne za scenariyem vladi 30 listopada 2018 u Wayback Machine Yevropejska pravda Salome Zurabishvili novij prezident Gruziyi sho pro neyi vidomo 24 Kanal Procitovano 4 sichnya 2019 Ce nezavershena stattya pro gruzinskogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi