Зубанєв Мико́ла Йо́сипович (11 [24] грудня 1904, Київ — 19 листопада 1984) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу.
Микола Йосипович Зубанєв | |
---|---|
Народження | 11 (24) грудня 1904 Київ |
Смерть | 19 листопада 1984 (79 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | штурмова авіація |
Роки служби | 1932—1953 |
Партія | КПРС |
Звання | Підполковник авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в родині робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1929 року. Закінчив робітфак. Навчався в Київському машинобудівному інституті.
У 1932 році за спецнабором призваний до лав Червоної Армії. Закінчив Одеську школу військових пілотів, потім школу командирів ланок. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Воронезькому, 1-му Українському і 2-му Українському фронтах. Командував авіаційною ескадрильєю, потім полком.
До квітня 1945 року командир 110-го гвардійського штурмового авіаційного полку 6-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії 2-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії гвардії підполковник М. Й. Зубанєв здійснив 82 бойових вильоти. Його полк був одним з найкращих не тільки в дивізії, а й в корпусі. За зразкове виконання бойових завдань йому було присвоєно звання гвардійського та найменування «Вісленський». Полк також був нагороджений орденом Червоного Прапора, а 400 осіб льотно-технічного складу — орденами і медалями.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії підполковнику Миколі Йосиповичу Зубанєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8060).
Після закінчення війни служив у Військово-повітряних силах СРСР на різних командних посадах. З 1953 року у відставці. Жив у Києві. Помер 19 листопада 1984 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 69).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Джерела
- Боевые звёзды киевлян. — Киев : Политиздат Украины, 1983. (рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 1. — М. : Воениз., 1987. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zubanyev Miko la Jo sipovich 11 24 grudnya 1904 19041224 Kiyiv 19 listopada 1984 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Mikola Josipovich ZubanyevNarodzhennya11 24 grudnya 1904 1904 12 24 KiyivSmert19 listopada 1984 1984 11 19 79 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBerkovecke kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskshturmova aviaciyaRoki sluzhbi1932 1953PartiyaKPRSZvannya Pidpolkovnik aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v rodini robitnika Ukrayinec Chlen VKP b z 1929 roku Zakinchiv robitfak Navchavsya v Kiyivskomu mashinobudivnomu instituti U 1932 roci za specnaborom prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi Zakinchiv Odesku shkolu vijskovih pilotiv potim shkolu komandiriv lanok U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Stalingradskomu Voronezkomu 1 mu Ukrayinskomu i 2 mu Ukrayinskomu frontah Komanduvav aviacijnoyu eskadrilyeyu potim polkom Do kvitnya 1945 roku komandir 110 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo polku 6 yi gvardijskoyi shturmovoyi aviacijnoyi diviziyi 2 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi gvardiyi pidpolkovnik M J Zubanyev zdijsniv 82 bojovih viloti Jogo polk buv odnim z najkrashih ne tilki v diviziyi a j v korpusi Za zrazkove vikonannya bojovih zavdan jomu bulo prisvoyeno zvannya gvardijskogo ta najmenuvannya Vislenskij Polk takozh buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora a 400 osib lotno tehnichnogo skladu ordenami i medalyami Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya po znishennyu zhivoyi sili i tehniki protivnika i proyavleni pri comu muzhnist i geroyizm gvardiyi pidpolkovniku Mikoli Josipovichu Zubanyevu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 8060 Mogila Mikoli Zubanyeva Pislya zakinchennya vijni sluzhiv u Vijskovo povitryanih silah SRSR na riznih komandnih posadah Z 1953 roku u vidstavci Zhiv u Kiyevi Pomer 19 listopada 1984 roku Pohovanij v Kiyevi na Miskomu kladovishi Berkivcyah dilyanka 69 NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina dvoma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya ordenom Chervonoyi Zirki medalyami DzherelaBoevye zvyozdy kievlyan Kiev Politizdat Ukrainy 1983 ros Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 ros