Батько Посада Діти Мати Чоловік Зоя Андріївна БутенкоНародилася1 вересня 1928 1928 09 01 Багата ЧернещинаПомерла21 квітн

Зоя Андріївна Бутенко

Народилася	1 вересня 1928(1928-09-01) Багата Чернещина
Померла	21 квітня 2001(2001-04-21) (72 роки)
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Україна
Діяльність	онколог
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	експериментальна онкологія
Заклад	Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України
Науковий ступінь	доктор медичних наук (1969)
Науковий керівник	Кавецький Ростислав Євгенович
Вчителі	Кавецький Ростислав Євгенович
Членство	АН УРСР Академія наук СРСР
Партія	КПРС (1991)
Батько	Андрій Прокопович
Мати	Ганна Митрофанівна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бутенко.

Зо́я Андрі́ївна Буте́нко (1 вересня 1928, Багата Чернещина — 21 квітня 2001) — українська науковиця у галузі онкології, академік НАНУ (з 18 травня 1990 року), Заслужений діяч науки і техніки України, лавреатка Державної премії України, премії імені О. О. Богомольця НАН України.

Біографія

Народилася 1 вересня 1928 року. Після закінчення школи в 1944 році вступила на лікувальний факультет Молотовського державного медичного інституту, а після повернення з евакуації в Київ у 1947 році перейшла на 4-й курс лікувального факультету Київського медичного інституту, який успішно закінчила у 1949 році. У жовтні того ж року стала аспіранткою кафедри патологічної фізіології Київського державного інституту вдосконалення лікарів.

У 1954 році, після закінчення аспірантури під безпосереднім керівництвом Р. Є. Кавецького, захистила кандидатську дисертацію, присвячену вивченню патогенезу експериментальних лейкозів. Подальше її життя і наукова діяльність були пов'язані з Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України. В 1958 році вступила в ряди КПРС.

У 1962 році створила і очолила першу в Україні лабораторію з вивчення етіології і патогенезу лейкозу, яка пізніше перетворилася на відділ механізмів лейкогенезу. У 1969 році, після захисту дисертації на тему: «Роль рибонуклеїнової кислоти у розвитку лейкозу», дослідниці було присуджено вчений ступінь доктора медичних наук, а в 1970 році присвоєно звання професора.

В 1978 році Зою Андріївну обрали членом-кореспондентом, а в 1990 році — академіком НАН України за спеціальністю «експериментальна онкологія». У 1998 році їй було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

Померла 21 квітня 2001 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Наукова діяльність

Зоя Бутенко разом зі своїми учнями розробляла найактуальніші питання сучасної медицини, пов'язані із з'ясуванням причин виникнення і природи злоякісних захворювань системи крові. Основними напрямами її наукової діяльності були фундаментальні дослідження клітинних і молекулярних механізмів розвитку лейкозу та злоякісних лімфом, розробка методів ранньої діагностики різних форм гемобластозів, принципів патогенетичної терапії.

Зробила значний внесок у створення сучасної клонально-селекційної теорії канцерогенезу, вперше з'ясувала роль РНК у злоякісній трансформації клітин крові, одержала пріоритетні дані про структурні та функціональні порушення геному, асоційовані з лейкозогенезом. Великим внеском у науку є також дослідження біологічних властивостей та ультраструктури лейкозних клітин, пошук і застосування ефективних індукторів їхнього диференціювання.

Була фундатором нового напряму в онкогематології — вивчення структури і функцій стовбурових гемопоетичних клітин та їх ролі при лейкозі. Особливо плідно працювала над вирішенням питань молекулярної лейкозології. На основі одержаних нею та її учнями результатів було розроблено і впроваджено принципово нові методи молекулярно-генетичної діагностики гемобластозів, що набуло особливого значення у зв'язку з необхідністю прогнозувати віддалені наслідки аварії на ЧАЕС.

Брала участь у виконанні багатьох наукових програм, у роботі світових конгресів і конференцій, була ініціатором проведених у Києві у різні роки міжнародних симпозіумів «Стовбурові і імунокомпетентні клітини у нормі і при пухлинному рості», «Стовбурові клітини і злоякісний ріст», на яких з доповідями виступали провідні вчені з багатьох країн світу.

Була автором більш як 300 наукових публікацій, 10 монографій і посібників, серед яких найбільш відомі:

«Роль РНК у злоякісній трансформації клітин при лейкозі»;
«Цитохімія і електронна мікроскопія клітин крові та кровотворних органів»;
«Стовбурові кровотворні клітини і лейкоз»;
«Лейкозні клітини: походження, ультраструктура, диференціювання»;
«Клонально-селекційна концепція пухлинного росту»;
«Механізми вірусного лейкозогенезу».

Підготувала близько 30 докторів і кандидатів наук.

Громадська діяльність

Зоя Бутенко була членом Європейських асоціацій гематологів та онкологів, головою спеціалізованої вченої ради з онкології та радіобіології, членом експертної ради ВАК України, членом редколегій журналів «Доповіді НАН України», «Експериментальна онкологія», «Онкологія».

Вшанування пам'яті

На будинку Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Кавецького, по вулиці Васильківській, 45, в якому працювала Зоя Андріївна, встановлено гранітну меморіальну дошку.

18 січня 2024 року депутати Київської міської ради підтримали перейменування вулиці Сєченова в Голосіївському районі на вулицю Зої Бутенко.

Примітки

. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 17 лютого 2012.
. Архів оригіналу за 12 червня 2014. Процитовано 17 лютого 2012.
. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 18 квітня 2021.
У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024.

Джерела

Вісник НАН України

[1] . Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 17 лютого 2012.

[2] . Архів оригіналу за 12 червня 2014. Процитовано 17 лютого 2012.

[3] . Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 18 квітня 2021.

[4] У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024.