Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'ячесла́в (Вячеслав, Вацлав) Іва́нович (Янович) Зо́ф (грудень 1889, м. Дубно, за іншими даними — с. Вовковиї Волинської губернії — 30 червня 1937), радянський військовий і державний діяч.
| Зоф В'ячеслав Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1889 село Вовковиї, Демидівський район, Рівненська область |
| Смерть | 30 червня 1937 розстріляний |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Національність | чех |
| Країна | СРСР |
| Вид збройних сил | комісар ВМС СРСР |
| Партія | КПРС |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії |
| Діти | Володимир |
| Нагороди |  |
 Зоф В'ячеслав Іванович у Вікісховищі | |
Біографія
В'ячеслав Зоф народився за одними даними у м. Дубно Волинської губернії (нині Рівненської області), а за іншими — с. Вовковиї (тепер Демидівського району Рівненської області). За етнічним походженням — чех. Його будинок був без змін до кінця 1980-х, при новому власникові обійстя будівлю «обшили» й станом на січень 2019 року вона невпізнавана.
Був учасником революційного руху з 1910 року. У 1913 році став членом РСДРП (б).
У роки Першої світової війни (1914—1918 рр.) був слюсарем на Сестрорецькому збройовому заводі. На ньому він керував більшовицькою підпільною організацією.
Після лютневої революції 1917 року став очільником більшовицької організації Сестрорецька. Водночас був депутатом Петроградської ради.
У липні 1917 за дорученням ЦК РСДРП (б) підготував для В. І. Леніна посвідчення на ім'я робітника К. П. Іванова і організував його переїзд з Петрограду в Розлив, а потім здійснював зв'язок Леніна з ЦК.
Протягом 1918–1919 років обіймав посаду комісара бригади, а жовтня — листопада 1918 — 29-ї стрілецької дивізії на Уральському фронті, а також був начальником постачання 3-ї армії Східного фронту.
У березні 1919 — лютому 1920 років був членом Революційного воєнної ради Балтійського флоту і членом комітету оборони Петрограду.
З лютого 1920 року В'ячеслав Зоф обіймав посаду комісара головного управління і начальника головного політичного управління водного транспорту. У листопаді 1920 року він став комісаром з технічної частини при головнокомандуючому морськими силами.
Протягом 1921—1924 років був на посаді комісара при головнокомандуючому морськими силами РСФРР.
У грудні 1924 р. став комісаром військово-морських сил СРСР («Наморси») та членом революційно-військової ради СРСР. У 1927 році був призначений головою Радянського торговельного флоту, який очолював до 1929 року. Одночасно був членом колегії Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР.
У 1930—1931 рр. був заступником наркому шляхів сполучення, а у 1931 році його було призначено 1-м заступником наркому водного транспорту.
Пізніше він обійняв посаду директора заводу «Компресор» (м. Москва).
У 1933 році був радянським морським аташе в Парижі.
Арешт. Суд. Вирок. Реабілітація.
20 грудня 1936 р. був заарештований «за участь в антирадянській міжнародній терористичній організації», 19 червня йому зачитано смертний вирок, розстріляний 20 червня 1937 року.
Звинувачувався в тому, що він після XIV з'їзду примкнув до ленінградської опозиції, а згодом до зінов'євсько-троцькістського блоку, а з 1932 року був учасником антирадянської терористичної організації Зінов'єва та контактував з «активними терористами» Розеном та Тер-Ваганяном. На попередньому слідстві та на судовому засіданні, Зоф не визнав своєї вини в причетності до контрреволюційної організації, хоча і згодився, що 1926 року дійсно належав до троцькістсько-зінов'євської опозиції. На подальших допитах Зоф «визнав» частину звинувачень у підривній діяльності[].
Була заарештована і дружина В. І. Зофа, — як ворог народу; в дитбудинку помер їхній єдиний син Володимир.
Зоф В'ячеслав Іванович реабілітований 22 лютого 1956 р. посмертно.
Нагороди, відзнаки
Нагороджений орденом Червоного Прапора.
Делегат XIV з'їзду ВКП(б); V, VI з'їзду РКСМ; IV Всеросійської конференції РКСМ.
Вшанування пам'яті
На малій батьківщині — біля школи с. Вовковиї стоїть погруддя Вячеслава Івановича Зофа.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 червня 2010. Процитовано 6 вересня 2012.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 10 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 18 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 15 серпня 2012.
Джерела
- Демидівський район — Історія життя чехів у селі Вовковиї [ 13 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Вячеслав Иванович Зоф на сайте «Хронос» [ 20 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Зоф Вячеслав Иванович Зоф в БСЭ [ 22 червня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yachesla v Vyacheslav Vaclav Iva novich Yanovich Zo f gruden 1889 m Dubno za inshimi danimi s Vovkoviyi Volinskoyi guberniyi 30 chervnya 1937 radyanskij vijskovij i derzhavnij diyach Zof V yacheslav IvanovichNarodzhennya1889 1889 selo Vovkoviyi Demidivskij rajon Rivnenska oblastSmert30 chervnya 1937 1937 06 30 rozstrilyanijPohovannyaNove Donske kladovisheNacionalnistchehKrayinaSRSRVid zbrojnih silkomisar VMS SRSRPartiyaKPRSVijni bitviGromadyanska vijna v RosiyiDitiVolodimirNagorodi Zof V yacheslav Ivanovich u VikishovishiBiografiyaV yacheslav Zof narodivsya za odnimi danimi u m Dubno Volinskoyi guberniyi nini Rivnenskoyi oblasti a za inshimi s Vovkoviyi teper Demidivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Za etnichnim pohodzhennyam cheh Jogo budinok buv bez zmin do kincya 1980 h pri novomu vlasnikovi obijstya budivlyu obshili j stanom na sichen 2019 roku vona nevpiznavana Buv uchasnikom revolyucijnogo ruhu z 1910 roku U 1913 roci stav chlenom RSDRP b U roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr buv slyusarem na Sestroreckomu zbrojovomu zavodi Na nomu vin keruvav bilshovickoyu pidpilnoyu organizaciyeyu Pislya lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku stav ochilnikom bilshovickoyi organizaciyi Sestrorecka Vodnochas buv deputatom Petrogradskoyi radi U lipni 1917 za doruchennyam CK RSDRP b pidgotuvav dlya V I Lenina posvidchennya na im ya robitnika K P Ivanova i organizuvav jogo pereyizd z Petrogradu v Rozliv a potim zdijsnyuvav zv yazok Lenina z CK Protyagom 1918 1919 rokiv obijmav posadu komisara brigadi a zhovtnya listopada 1918 29 yi strileckoyi diviziyi na Uralskomu fronti a takozh buv nachalnikom postachannya 3 yi armiyi Shidnogo frontu U berezni 1919 lyutomu 1920 rokiv buv chlenom Revolyucijnogo voyennoyi radi Baltijskogo flotu i chlenom komitetu oboroni Petrogradu Z lyutogo 1920 roku V yacheslav Zof obijmav posadu komisara golovnogo upravlinnya i nachalnika golovnogo politichnogo upravlinnya vodnogo transportu U listopadi 1920 roku vin stav komisarom z tehnichnoyi chastini pri golovnokomanduyuchomu morskimi silami Protyagom 1921 1924 rokiv buv na posadi komisara pri golovnokomanduyuchomu morskimi silami RSFRR U grudni 1924 r stav komisarom vijskovo morskih sil SRSR Namorsi ta chlenom revolyucijno vijskovoyi radi SRSR U 1927 roci buv priznachenij golovoyu Radyanskogo torgovelnogo flotu yakij ocholyuvav do 1929 roku Odnochasno buv chlenom kolegiyi Narodnogo komisariatu shlyahiv spoluchennya SRSR U 1930 1931 rr buv zastupnikom narkomu shlyahiv spoluchennya a u 1931 roci jogo bulo priznacheno 1 m zastupnikom narkomu vodnogo transportu Piznishe vin obijnyav posadu direktora zavodu Kompresor m Moskva U 1933 roci buv radyanskim morskim atashe v Parizhi Aresht Sud Virok Reabilitaciya 20 grudnya 1936 r buv zaareshtovanij za uchast v antiradyanskij mizhnarodnij teroristichnij organizaciyi 19 chervnya jomu zachitano smertnij virok rozstrilyanij 20 chervnya 1937 roku Zvinuvachuvavsya v tomu sho vin pislya XIV z yizdu primknuv do leningradskoyi opoziciyi a zgodom do zinov yevsko trockistskogo bloku a z 1932 roku buv uchasnikom antiradyanskoyi teroristichnoyi organizaciyi Zinov yeva ta kontaktuvav z aktivnimi teroristami Rozenom ta Ter Vaganyanom Na poperednomu slidstvi ta na sudovomu zasidanni Zof ne viznav svoyeyi vini v prichetnosti do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi hocha i zgodivsya sho 1926 roku dijsno nalezhav do trockistsko zinov yevskoyi opoziciyi Na podalshih dopitah Zof viznav chastinu zvinuvachen u pidrivnij diyalnosti dzherelo Bula zaareshtovana i druzhina V I Zofa yak vorog narodu v ditbudinku pomer yihnij yedinij sin Volodimir Zof V yacheslav Ivanovich reabilitovanij 22 lyutogo 1956 r posmertno Nagorodi vidznakiNagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora Delegat XIV z yizdu VKP b V VI z yizdu RKSM IV Vserosijskoyi konferenciyi RKSM Vshanuvannya pam yatiNa malij batkivshini bilya shkoli s Vovkoviyi stoyit pogruddya Vyacheslava Ivanovicha Zofa Primitki Arhiv originalu za 22 chervnya 2010 Procitovano 6 veresnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 5 bereznya 2016 Procitovano 10 travnya 2013 Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 18 veresnya 2012 Arhiv originalu za 13 veresnya 2011 Procitovano 15 serpnya 2012 DzherelaDemidivskij rajon Istoriya zhittya chehiv u seli Vovkoviyi 13 veresnya 2011 u Wayback Machine Vyacheslav Ivanovich Zof na sajte Hronos 20 listopada 2012 u Wayback Machine Zof Vyacheslav Ivanovich Zof v BSE 22 chervnya 2010 u Wayback Machine