Сергій Семенович Зорін справжнє ім я Олександр Гомбарг нар 1890 Єлисаветград нині Кропивницький пом 10 вересня 1937 Сузд

Сергій Семенович Зорін (справжнє ім'я Олександр Гомбарг; нар. 1890, Єлисаветград (нині — Кропивницький) — пом. 10 вересня 1937, Суздаль, Російська РФСР) — радянський партійний і державний діяч, кандидат у члени ЦК РКП (б) (1924—1925).

Зорін Сергій Семенович

Народився	1890 Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	10 вересня 1937(1937-09-10) Суздаль, Івановська область, РРФСР, СРСР
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик
Знання мов	російська
Партія	КПРС
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зорін.

Життєпис

Сергій Зорін на Другому конгресі Комінтерну (1920). Портрет роботи Ісакка Бродського

У 1911—1917 роках Олександр Гомбарг перебував в еміграції в США, брав участь в діяльності Американської соціалістичної партії. У березні 1917 року повернувся до Російської республіки (разом з Левом Троцьким), прийнявши ім'я «Сергій Семенович Зорін». У тому ж році (в травні) вступив до складу РСДРП (б).

Другий з'їзд Рад Північної області, президія з'їзду. Петроград, 1 серпня 1918 року. Світлина Карла Булли. На світлині: нижній ряд, зліва направо: Мойсей Урицький , Лев Троцький , Яків Свердлов , Григорій Зінов'єв , М. М. Лашевич ; верхній ряд, зліва направо: М. М. Харитонов , М. І. Лісовський, Корсак, С. **Семен Зорін**, С. П. Восков , Сергій Гусєв , Сарра Равич , І. П. Бакаєв , Н. Н. Кузьмін.

Учасник встановлення радянської влади в Петрограді. У 1918 році — голова Революційного трибуналу в Петрограді, комісар із закордонних справ Північної комуни.

На партійній роботі:

з 1919 року секретар Петроградського міського, з 1920 року — губернського комітету РКП (б).
1921—1922 роки Сергій Зорін обіймав посаду відповідальний секретар Брянського губкому РКП (б).
З 1922 по 1923 роки працював референтом Виконкому Комінтерну .
1923—1927 рр. — відповідальний секретар Іваново-Вознесенського губкому РКП (б).

У 1924—1925 роках був кандидатом у члени ЦК ВКП (б). Обирався кандидатом у члени ВЦВК.

У 1927 році був виключений з партії за опозиційну діяльність (постанова XV з'їзду ВКП (б) 2-19 грудня 1927 року).

У 1928 року перейшов на господарську роботу до Вищої ради народного господарства. Також працював у будівельних організаціях.

У 1930 році Сергій Зорін був відновлений в партії.

У 1931 року увійшов до складу правління « Стандартжитлбуду», потім працював директором НДІ індустріалізації житлового будівництва.

Сергій Зорін бусв заарештований 1 січня 1935 року. А 26 березня його засуджено до 5 років позбавлення волі з утриманням у таборі особливого режиму (Суздаль).

10 вересня 1937 року Сергій Зорін розстріляний. Посмертно реабілітований.

Сім'я та діти

Перша дружина — Єлизавета Яківна Волгіна. Дочки Наталя і Ольга.
Друга дружина — Антоніна Павлівна Малиновська.

Посилання

Протокол допиту Зоріна (Гомбарга) Сергія Семеновича від 21 січня 1935 року [ 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Альманах "Росія. [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.] XX століття " [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.]
І. [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] Лапін. [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] Ханко-Белоостров: історія однієї подорожі [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]