Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зоровий аналізатор (орган зору) — складова системи органів чуття, аналізатор зовнішнього середовища, що призначена для відтворення образів навколишнього середовища. Орган зору складається з очного яблука, зорового нерва та додаткових структур.
| Зоровий аналізатор | |
 | |
| Анатомічна локалізація | око |
|---|---|
 Зоровий аналізатор у Вікісховищі | |
Додаткові структури ока
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Грудень 2008) |
До додаткових структур ока належать:
- зовнішні м'язи очного яблука — це чотири прямі м'язи, які починаються від фіксованого навколо зорового каналу на клиноподібній кістці спільного сухожилкового кільця, що оточує зоровий нерв, очну артерію, ІІІ, IV, VI пари черепних нервів.
- Серед прямих м'язів виділяють:
Своїми сухожилками вони вплітаються в білкову оболонку попереду екватора очного яблока, на 5 - 8 мм позаду краю рогівки. Кожний з них повертає очне яблуко в свій бік, куди, відповідно, повертається зіниця.
- Косі м'язи:
- — знаходиться між верхнім і присереднім прямими м'язами. біля блокової ямки він утворює сухожилок, який під гострим кутом перекидається через блок, змінюючи свій напрямок назад, латерально і прикріплюється до білкової оболонки позаду екватора очного яблука. Цей м'яз повертає очне яблуко донизу і назовні
- — починається від очної поверхні тіла верхньої щелепи біля ямки сльозового мішка, прикріплюється до бічної поверхні очного яблука, позаду екватора. Скорочуючись, м'яз повертає очне яблуко догори та назовні
Від спільного сухожилкового кільця починається м'яз — підіймач верхньої повіки, який прикріплюється до її хряща.
- окістя очної ямки — з кістками, що утворюють її, з'єднане нещілоно, у ділянках каналу зорового нерва і верхньої очної щілини зрощене з твердою оболоною головного мозку.
- жирове тіло очної ямки — оточує зоровий нерв та розташовані в цьому тілі зовнішні м'язи очного яблука
- піхва очного яблука — відділяє від білкової оболонки жирове тіло очної ямки. Між останнім і піхвою очного яблука є сполучнотканинні волокна, які не заважають його рухові. щілина між очним яблуком і піхвою очного яблука називається надбілковооболонковим простором. У глибині очної ямки піхва очного яблука зрощена з волокнистою піхвою зорового нерва, спереду вона підходить до верхнього і нижнього склепінь сполучної оболонки. Піхву очного яблука пронизують сухожилки шести м'язів очного яблука, судини і нерви.
- очноямкова перегородка — частково закриває очну ямку спереду. Це сполучнотканинна пластинка, яка починається від над- і підочноямкових країв очної ямки і зростається з верхнім і нижнім хрящами повік, утворюючи з ними єдине ціле.
- сполучна оболонка, кон'юнктива — має дві частини:
- кон'юнктиву повік — вкриває задню поверхню повік
- кон'юнктива очного яблука — вкриває спереду білкову оболонку
- брови — вкриті волоссям шкірні валики, розташовані на межі верхніх повік і шкіри чола
- повіки
- зльозовий апарат. Складається з:
- сльозових залоз
- системи сльових шляхів. Сьозова рідина тече в сльозове озеро, з якого через сльову протоку проникає в розташовані під шкірою повік присереднього кута ока верхній і нижній слизові канальці, які впадають у сльозовий мішок, розташований у ямці сльозового мішка очної ямки. Носо-сльозовою протокою сльозова рідина витікає зі сльозового мішка і потрапляє в нижній носовий хід
Провідні шляхи зорового аналізатора
Світло є подразником світлочутливих рецепторів, розташованих у сітківці очного яблука. Ці рецептори — колбочкоподібні та паличкові зорові клітини — є першим нейроном провідного шляху зорового аналізатора. Другий нейрон — це біполярні нейроцити, які з'єднують паличкові та колбочкові зорові клітини з вузловими клітинами сітківки. Аксони вузлових нейроцитів — третіх нейронів провідного шляху — утворюють зоровий нерв. Зоровий нерв через зоровий канал проникає в порожнину черепа, де з однойменним нервом другого ока утворює зорове перехрестя. Перехрещуються присередні частини зорових нервів, які йдуть від присередніх половин сітківки. Після перехрестя формується зоровий шлях. У зорових шляхах проходять волокна не від сітківки одного ока, як у зоровому нерві, а від однойменних половин сітківки обох очей. Зоровий шлях закінчується в підкіркових зорових центрах. У них розміщуються четверті нейрони провідного шляху зорового аналізатора.
Чутлива інервація
Очне яблуко, сльозові залози, верхні повіки, жирове тіло іннервуються першою гілкою трійчастого нерва. Зовнішні м'язи очного яблука іннервують III, IV, VI черепні нерви.
Кровопостачання органа зору
Здійснюється за рахунок очної артерії, яка є гілкою внутрішньої сонної артерії і проникає в очну ямку через зоровий канал. Сітківку живить центральна артерія сітківки, яка проникає в очне яблуко в товщі зорового нерва. Судинна оболонка кровопостачається передніми війковими артеріями, які, анастомозуючи в райдужці, утворюють біля війчастого її краю велике артеріальне коло райдужки. Також вона кровопостачається задніми довгими війковими артеріями і короткими зайдніми. Білкова оболонка кровопостачається задніми короткими війковими артеріями. Сльозова залоза — сльозовою артерією. Зовнішні м'язи — м'язовими гілками. Повіки і кон'юнктива — бічними повіковими артеріями — є гілками сльозової артерії і присередніми повіковими артеріями, анастомози цих артерій утворюють дугу верхньої повіки і дугу нижньої повіки.
Венозна кров від різних утворень органа зору відтікає по однойменним венам, які зливаючись утворюють верхню і нижню очні вени. Верхня вена проходить через верхню очноямкову щілину, і впадає в печеристу пазуху, а нижня — у верхню очну вену. Із сітківки кров відтікає в центральну вену сітківки, із судинної оболонки — в чотири завиткові вени, що вливаються в очні вени.
Розвиток органа зору
На ранніх стадіях ембріогенезу частини очного яблука розвиваються з трьох зачатків — нервової трубки, ектодерми і мезенхіми. На початку другого місяця виникає нервовий зачаток у вигляді двох зорових пухирців — випинань бічних стінок майбутнього проміжного мозку. Передня частина зорового пухирця зближається з розташованою попереду нього ектодермою, яка поступово заглиблюється в порожнину зорового пухирця, унаслідок чого зоровий пухирець набуває форми двостінного келиха. Частина ектодерми розташована навпроти отвору очного келиха, відшнуровується, утворюючи кришталик. задня частина очного пухирця з'єднана з порожниною майбутнього проміжного мозку стебельцем.
У тримісячного зародка внутрішня стінка келиха перетворюється на сітківку з паличковидними і колбочковидними зоровими клітинами. Його зовнішня стінка утворює зовнішній пігментний шар сітківки. Стебельце очного келиха пронизують нервові волокна, які беруть початок від нейронів сітківки, входять у мозок й утворюють зоровий нерв. Мезенхіма, що оточує келих, проникає в його порожнину, утворюючи судинну оболонку разом з райдужкою і війковим тілом, волокнисту оболонку, бере участь в утворенні склистого тіла. Передня частина волокнистої оболонки перетворюється на рогівку, задня — на щільну білкову оболонку.
Повіки починають утворюватися на третьому місяці розвитку у вигляді складок ектодерми. З неї розвивається сполучна оболонка, а з епітелію сполучної оболонки верхньої повіки виникає сльозова залоза. З міотомів трьох пар головних сомітів утворюються шість окорухових м'язів.
Див. також
Джерела
- Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ: КОНДОР, 2008. — 400 с.
- Анатомія людини: У 2 т. — К.: Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с.
- Грегори Р. Л., Глаз и мозг. Психология зрительного восприятия, пер. с англ., М., 1970
- Нагель А. «Аномалії, рефракції і акомодації ока» (1881, переклад з німецького д-ра Добровольського); Longmore, «Керівництво до дослідження зору для військових лікарів» (перероблене Лаврентьєвим, 1894);
- Аветисов Э. С., Розенблюм Ю. З. Оптическая коррекция, М., 1981;
- Глезер В. Д. Зрение и мышление, Л., 1985;
- Механизмы работы клеточных элементов сетчатки, под ред. М. М. Каримова, М., 1984;
- Рок И. Введение в зрительное восприятие, пер. с англ., кн. 1—2, М., 1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zorovij analizator organ zoru skladova sistemi organiv chuttya analizator zovnishnogo seredovisha sho priznachena dlya vidtvorennya obraziv navkolishnogo seredovisha Organ zoru skladayetsya z ochnogo yabluka zorovogo nerva ta dodatkovih struktur Zorovij analizator Anatomichna lokalizaciyaoko Zorovij analizator u VikishovishiZorova sistema lyudiniDodatkovi strukturi okaCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Gruden 2008 Do dodatkovih struktur oka nalezhat zovnishni m yazi ochnogo yabluka ce chotiri pryami m yazi yaki pochinayutsya vid fiksovanogo navkolo zorovogo kanalu na klinopodibnij kistci spilnogo suhozhilkovogo kilcya sho otochuye zorovij nerv ochnu arteriyu III IV VI pari cherepnih nerviv Sered pryamih m yaziv vidilyayut dd Svoyimi suhozhilkami voni vplitayutsya v bilkovu obolonku poperedu ekvatora ochnogo yabloka na 5 8 mm pozadu krayu rogivki Kozhnij z nih povertaye ochne yabluko v svij bik kudi vidpovidno povertayetsya zinicya Kosi m yazi znahoditsya mizh verhnim i priserednim pryamimi m yazami bilya blokovoyi yamki vin utvoryuye suhozhilok yakij pid gostrim kutom perekidayetsya cherez blok zminyuyuchi svij napryamok nazad lateralno i prikriplyuyetsya do bilkovoyi obolonki pozadu ekvatora ochnogo yabluka Cej m yaz povertaye ochne yabluko donizu i nazovni pochinayetsya vid ochnoyi poverhni tila verhnoyi shelepi bilya yamki slozovogo mishka prikriplyuyetsya do bichnoyi poverhni ochnogo yabluka pozadu ekvatora Skorochuyuchis m yaz povertaye ochne yabluko dogori ta nazovni dd Vid spilnogo suhozhilkovogo kilcya pochinayetsya m yaz pidijmach verhnoyi poviki yakij prikriplyuyetsya do yiyi hryasha okistya ochnoyi yamki z kistkami sho utvoryuyut yiyi z yednane neshilono u dilyankah kanalu zorovogo nerva i verhnoyi ochnoyi shilini zroshene z tverdoyu obolonoyu golovnogo mozku zhirove tilo ochnoyi yamki otochuye zorovij nerv ta roztashovani v comu tili zovnishni m yazi ochnogo yabluka pihva ochnogo yabluka viddilyaye vid bilkovoyi obolonki zhirove tilo ochnoyi yamki Mizh ostannim i pihvoyu ochnogo yabluka ye spoluchnotkaninni volokna yaki ne zavazhayut jogo ruhovi shilina mizh ochnim yablukom i pihvoyu ochnogo yabluka nazivayetsya nadbilkovoobolonkovim prostorom U glibini ochnoyi yamki pihva ochnogo yabluka zroshena z voloknistoyu pihvoyu zorovogo nerva speredu vona pidhodit do verhnogo i nizhnogo sklepin spoluchnoyi obolonki Pihvu ochnogo yabluka pronizuyut suhozhilki shesti m yaziv ochnogo yabluka sudini i nervi ochnoyamkova peregorodka chastkovo zakrivaye ochnu yamku speredu Ce spoluchnotkaninna plastinka yaka pochinayetsya vid nad i pidochnoyamkovih krayiv ochnoyi yamki i zrostayetsya z verhnim i nizhnim hryashami povik utvoryuyuchi z nimi yedine cile spoluchna obolonka kon yunktiva maye dvi chastini kon yunktivu povik vkrivaye zadnyu poverhnyu povik kon yunktiva ochnogo yabluka vkrivaye speredu bilkovu obolonku brovi vkriti volossyam shkirni valiki roztashovani na mezhi verhnih povik i shkiri chola poviki zlozovij aparat Skladayetsya z slozovih zaloz sistemi slovih shlyahiv Sozova ridina teche v slozove ozero z yakogo cherez slovu protoku pronikaye v roztashovani pid shkiroyu povik priserednogo kuta oka verhnij i nizhnij slizovi kanalci yaki vpadayut u slozovij mishok roztashovanij u yamci slozovogo mishka ochnoyi yamki Noso slozovoyu protokoyu slozova ridina vitikaye zi slozovogo mishka i potraplyaye v nizhnij nosovij hidProvidni shlyahi zorovogo analizatoraSvitlo ye podraznikom svitlochutlivih receptoriv roztashovanih u sitkivci ochnogo yabluka Ci receptori kolbochkopodibni ta palichkovi zorovi klitini ye pershim nejronom providnogo shlyahu zorovogo analizatora Drugij nejron ce bipolyarni nejrociti yaki z yednuyut palichkovi ta kolbochkovi zorovi klitini z vuzlovimi klitinami sitkivki Aksoni vuzlovih nejrocitiv tretih nejroniv providnogo shlyahu utvoryuyut zorovij nerv Zorovij nerv cherez zorovij kanal pronikaye v porozhninu cherepa de z odnojmennim nervom drugogo oka utvoryuye zorove perehrestya Perehreshuyutsya priseredni chastini zorovih nerviv yaki jdut vid priserednih polovin sitkivki Pislya perehrestya formuyetsya zorovij shlyah U zorovih shlyahah prohodyat volokna ne vid sitkivki odnogo oka yak u zorovomu nervi a vid odnojmennih polovin sitkivki oboh ochej Zorovij shlyah zakinchuyetsya v pidkirkovih zorovih centrah U nih rozmishuyutsya chetverti nejroni providnogo shlyahu zorovogo analizatora Chutliva inervaciyaOchne yabluko slozovi zalozi verhni poviki zhirove tilo innervuyutsya pershoyu gilkoyu trijchastogo nerva Zovnishni m yazi ochnogo yabluka innervuyut III IV VI cherepni nervi Krovopostachannya organa zoruZdijsnyuyetsya za rahunok ochnoyi arteriyi yaka ye gilkoyu vnutrishnoyi sonnoyi arteriyi i pronikaye v ochnu yamku cherez zorovij kanal Sitkivku zhivit centralna arteriya sitkivki yaka pronikaye v ochne yabluko v tovshi zorovogo nerva Sudinna obolonka krovopostachayetsya perednimi vijkovimi arteriyami yaki anastomozuyuchi v rajduzhci utvoryuyut bilya vijchastogo yiyi krayu velike arterialne kolo rajduzhki Takozh vona krovopostachayetsya zadnimi dovgimi vijkovimi arteriyami i korotkimi zajdnimi Bilkova obolonka krovopostachayetsya zadnimi korotkimi vijkovimi arteriyami Slozova zaloza slozovoyu arteriyeyu Zovnishni m yazi m yazovimi gilkami Poviki i kon yunktiva bichnimi povikovimi arteriyami ye gilkami slozovoyi arteriyi i priserednimi povikovimi arteriyami anastomozi cih arterij utvoryuyut dugu verhnoyi poviki i dugu nizhnoyi poviki Venozna krov vid riznih utvoren organa zoru vidtikaye po odnojmennim venam yaki zlivayuchis utvoryuyut verhnyu i nizhnyu ochni veni Verhnya vena prohodit cherez verhnyu ochnoyamkovu shilinu i vpadaye v pecheristu pazuhu a nizhnya u verhnyu ochnu venu Iz sitkivki krov vidtikaye v centralnu venu sitkivki iz sudinnoyi obolonki v chotiri zavitkovi veni sho vlivayutsya v ochni veni Rozvitok organa zoruNa rannih stadiyah embriogenezu chastini ochnogo yabluka rozvivayutsya z troh zachatkiv nervovoyi trubki ektodermi i mezenhimi Na pochatku drugogo misyacya vinikaye nervovij zachatok u viglyadi dvoh zorovih puhirciv vipinan bichnih stinok majbutnogo promizhnogo mozku Perednya chastina zorovogo puhircya zblizhayetsya z roztashovanoyu poperedu nogo ektodermoyu yaka postupovo zagliblyuyetsya v porozhninu zorovogo puhircya unaslidok chogo zorovij puhirec nabuvaye formi dvostinnogo keliha Chastina ektodermi roztashovana navproti otvoru ochnogo keliha vidshnurovuyetsya utvoryuyuchi krishtalik zadnya chastina ochnogo puhircya z yednana z porozhninoyu majbutnogo promizhnogo mozku stebelcem U trimisyachnogo zarodka vnutrishnya stinka keliha peretvoryuyetsya na sitkivku z palichkovidnimi i kolbochkovidnimi zorovimi klitinami Jogo zovnishnya stinka utvoryuye zovnishnij pigmentnij shar sitkivki Stebelce ochnogo keliha pronizuyut nervovi volokna yaki berut pochatok vid nejroniv sitkivki vhodyat u mozok j utvoryuyut zorovij nerv Mezenhima sho otochuye kelih pronikaye v jogo porozhninu utvoryuyuchi sudinnu obolonku razom z rajduzhkoyu i vijkovim tilom voloknistu obolonku bere uchast v utvorenni sklistogo tila Perednya chastina voloknistoyi obolonki peretvoryuyetsya na rogivku zadnya na shilnu bilkovu obolonku Poviki pochinayut utvoryuvatisya na tretomu misyaci rozvitku u viglyadi skladok ektodermi Z neyi rozvivayetsya spoluchna obolonka a z epiteliyu spoluchnoyi obolonki verhnoyi poviki vinikaye slozova zaloza Z miotomiv troh par golovnih somitiv utvoryuyutsya shist okoruhovih m yaziv Div takozhZir Oko Sensorna sistema Sistema pam yati peredbachuvannyaDzherelaGistologiya z osnovami gistologichnoyi tehniki Za redakciyeyu V P Pishaka Pidruchnik Kiyiv KONDOR 2008 400 s ISBN 978 966 351 128 3 Anatomiya lyudini U 2 t K Zdorov ya 2005 T 2 372 s ISBN 5 311 01342 7 Gregori R L Glaz i mozg Psihologiya zritelnogo vospriyatiya per s angl M 1970 Nagel A Anomaliyi refrakciyi i akomodaciyi oka 1881 pereklad z nimeckogo d ra Dobrovolskogo Longmore Kerivnictvo do doslidzhennya zoru dlya vijskovih likariv pereroblene Lavrentyevim 1894 Avetisov E S Rozenblyum Yu Z Opticheskaya korrekciya M 1981 Glezer V D Zrenie i myshlenie L 1985 Mehanizmy raboty kletochnyh elementov setchatki pod red M M Karimova M 1984 Rok I Vvedenie v zritelnoe vospriyatie per s angl kn 1 2 M 1980